§12. Політичне дроблення Русі. Розвиток Київського і Чернігівського князівств

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Як Володимиру Мономаху і Мстиславу Великому вдалося зміцнити великокнязівську владу?

Володимир Мономах і Мстислав Великий зміцнили великокнязівську владу завдяки ряду стратегічних заходів:

• Військові успіхи: Володимир Мономах організував численні походи проти половців, що дозволило зменшити їхні набіги на руські землі та зміцнити безпеку держави. Його перемоги, зокрема битва на річці Сальниці у 1111 році, підвищили його авторитет серед князів і населення.
• Внутрішні реформи: Мономах провів реформи, спрямовані на обмеження свавілля лихварів, удосконалення управління державою та внесення змін до «Руської Правди». Він також активно розвивав торгівлю та будівництво, що сприяло економічному зростанню.
• Зміцнення родинних зв’язків: Володимир Мономах намагався підтримувати мир і злагоду серед своїх синів, розподіляючи між ними землі Русі-України та надаючи їм цінні поради щодо управління.
• Підтримка християнських чеснот: Мономах закликав своїх нащадків дотримуватися християнських чеснот, що сприяло моральному зміцненню влади.

2. Чому походи князів проти половців сприяли зростанню авторитету Володимира Мономаха?

Похід князів проти половців під керівництвом Володимира Мономаха сприяв зростанню його авторитету з кількох причин:

• Військові перемоги: Успішні походи проти половців, зокрема битва на річці Сальниці у 1111 році, продемонстрували військову міць і стратегічний талант Мономаха, що викликало повагу серед інших князів і населення.
• Зміцнення безпеки: Зниження загрози з боку половців сприяло стабільності та безпеці в державі, що підвищило довіру до Мономаха як до захисника Русі.
• Звільнення полонених: Повернення руських полонених, захоплених половцями, зміцнило його репутацію як справедливого і милосердного правителя.

3. Чому сина Володимира Мономаха Мстислава називали Великим?

Мстислава Володимировича називали Великим через його значні досягнення у зміцненні та розширенні держави:

• Утримання єдності Русі: Мстислав зумів зберегти єдність Київської Русі, підпорядкувавши своїй владі більшість князівств і підтримуючи порядок та стабільність.
• Військові успіхи: Він провів успішні військові кампанії проти половців, литовців та інших ворогів, що зміцнило його авторитет як військового лідера.
• Політична майстерність: Мстислав виявив високу політичну майстерність, справедливо керуючи державою і долаючи внутрішні конфлікти.

4. Що таке політична децентралізація, удільні князівства, міжусобна війна?

• Політична децентралізація: Це процес розподілу владних повноважень від центрального уряду до місцевих органів влади. Вона сприяє більш ефективному управлінню на місцевому рівні та залученню громад до прийняття рішень.
• Удільні князівства: Це самостійні територіальні утворення в межах Русі, якими керували удільні князі. Вони мали значну автономію і часто прагнули до незалежності від великого київського князя.
• Міжусобна війна: Це війна між різними князями або групами всередині однієї держави за владу або території. На Русі такі війни часто виникали через суперечки між князями за престоли та землі.

1. Передумови та причини політичного дроблення Русі

Укажіть причини та передумови політичного дроблення Русі. Яка причина, на вашу думку, була основною?

Основними передумовами та причинами політичного дроблення Русі були:

1. Велика територія держави, що ускладнювало централізоване управління. Київський князь не мав достатніх можливостей для ефективного здійснення влади на всій території і мусив покладатися на місцевих удільних князів.
2. Зміцнення великого землеволодіння внаслідок розвитку господарства і феодальних відносин. Це посилювало владу місцевих князів і бояр, які прагнули економічної та політичної самостійності.
3. Зміна принципу спадкоємності князівської влади з “горизонтального” (від старшого до молодшого брата) на “вотчинний” або “вертикальний” (від батька до сина). Це сприяло закріпленню уділів за окремими князівськими родами.
4. Половецькі орди перерізали торговельні шляхи на південь, а хрестові походи та захоплення Константинополя хрестоносцями в 1204 р. підірвали значення Києва як центру торгівлі. Це послабило економічну та політичну роль Києва.
5. У Русі поруч зі слов’янами проживало понад 20 інших народів і племен: на півночі й північному сході — чудь, весь, меря, мурома, мордва, на півдні — печеніги, половці, торки, на північному заході — литва і ятвяги

Отже, політичне дроблення Русі було закономірним етапом розвитку її державності, зумовленим комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників.

Поясніть за текстом параграфа зміст наведених у схемі характеристик.

На основі схеми та інформації з параграфа, можна пояснити наведені характеристики передумов і причин політичного дроблення Русі наступним чином:

1. Великі простори держави, відсутність ефективного апарату управління: Русь займала велику територію, що ускладнювало централізоване управління. Великий князь часто не мав можливостей ефективно здійснювати владу на всій території і мусив покладатися на місцевих правителів.
2. Сусідами Русі було понад 20 інших народів і спільнот.
3. Зростання великого землеволодіння: Розвиток господарства та феодальних відносин зміцнював велике землеволодіння, що посилювало владу місцевих князів і бояр, які прагнули економічної та політичної самостійності.
4. Відсутність чіткого механізму спадкоємності влади: Відбулася зміна принципу спадкоємності з “горизонтального” на “вотчинний” або “вертикальний”, що сприяло закріпленню уділів за окремими князівськими родами.
5. Зміна ситуації в торгівлі: Половецькі набіги перерізали торговельні шляхи на південь, а хрестові походи та захоплення Константинополя підірвали значення Києва як центру торгівлі.
6. Зміни в зовнішньополітичній ситуації: Для різних князівств визначальними стали відносини з різними сусідами (кочівниками, Польщею, Угорщиною, державами хрестоносців), що призводило до відмінного бачення пріоритетів розвитку.

Назвіть землі князівства Русі в другій половині XII ст.

Згідно з картою “Русь за часів політичного дроблення” у параграфі, в другій половині XII ст. на теренах Русі існували такі основні землі-князівства:

1. Київське
2. Чернігівське
3. Переяславське
4. Галицьке
5. Волинське
6. Турово-Пінське
7. Полоцьке
8. Смоленське
9. Новгородське
10. Володимиро-Суздальське

2. Як руські землі-князівства існували в цей час на теренах сучасної України.

На території сучасної України в цей період існували:

• Київське князівство
• Чернігівське князівство
• Переяславське князівство
• Галицьке князівство
• Волинське князівство
• Частина Турово-Пінського князівства

Ці князівства займали більшу частину території України, за винятком Криму та деяких південних степових регіонів, які контролювалися кочовими народами. Кожне з цих князівств мало власних правителів з династії Рюриковичів і певний рівень політичної автономії, хоча номінально вони все ще визнавали верховенство Києва.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, на яку особливість початку дроблення Русі звернув увагу автор.

На основі наведеного уривка з праці історика Миколи Котляра можна визначити такі ключові особливості початку дроблення Русі, на які звернув увагу автор:

1. Процес дроблення Русі розпочався в середині XII століття.
2. Цей процес характеризувався як “феодальна або удільна роздробленість”.
3. Відбувся перехід від колишньої єдності і згуртованості Давньоруської держави до роздробленості.
4. Протягом XI – першої половини XII ст. відбувався розвиток і зміцнення як старих міст (Новгород, Чернігів, Полоцьк), так і нових центрів (Галич, Володимир-на-Клязьмі).
5. Феодальна верхівка цих міст прагнула незалежності від Києва, бажаючи політичної й економічної самостійності своїх земель.
6. Внаслідок цих процесів Русь перетворилася з одноосібної монархії на федеративну монархію – своєрідний союз князівств.

Головна особливість, на яку звертає увагу автор – це трансформація державного устрою Русі від централізованої монархії до федеративного об’єднання князівств, що прагнули більшої самостійності від Києва.

2. Київське князівство

Якими були характерні ознаки розвитку Київського князівства в цей період?

1. Залишалося найважливішим серед земель Русі, включаючи території колишніх полян, деревлян, дреговичів та уличів.
2. Було економічно розвиненим, з 79 згаданими в літописах містами. Київ налічував близько 50 тис. жителів.
3. Через князівство проходили важливі торгові шляхи: “грецький”, “соляний” і “залозний”.
4. Основу господарства становили орне землеробство та ремесло.
5. Київ залишався головним релігійним центром Русі.
6. Відбувалася постійна боротьба за київський престол між різними князівськими родами.
7. Зросла роль боярства у політичному житті Києва.
8. Місто зазнало кількох руйнівних нападів, зокрема в 1169 та 1203 роках.

Працюємо в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:

1. Про що повідомив літописець?

Літописець повідомив про:

• Захоплення Києва об’єднаним військом князів на чолі з Андрієм Боголюбським у 1169 році.
• Масштабне пограбування міста, яке тривало два дні.
• Руйнування та пограбування церков, монастирів та інших святинь.
• Вбивства та полонення місцевих жителів.
• Загальне спустошення та горе, яке спіткало киян.

2. Яким є його ставлення до подій, про які він розповів? Поясніть свою думку.

Літописець явно засуджує ці дії та співчуває киянам. Це видно з:

• Детального опису жорстокості нападників (“не було помилування нікому”).
• Емоційного опису страждань мирних жителів, особливо жінок і дітей.
• Наголосу на руйнуванні святинь та пограбуванні церков.
• Використання таких фраз як “стогін і туга”, що передають глибокий сум автора.

Загалом, літописець зображує ці події як велику трагедію для Києва та всієї Русі, засуджуючи жорстокість нападників та руйнування християнських святинь. Його розповідь сповнена співчуття до страждань киян.

3. Чернігівське князівство

Як розвивалося Чернігівське князівство в період політичного дроблення Русі?

1. Сформувалося в XI столітті за часів Ярослава Мудрого.
2. Належало до економічно розвинених земель Русі.
3. Більшу частину території вкривали ліси.
4. Налічувало понад 40 міст, з Черніговом як другим за значенням центром після Києва.
5. Поділялося на 16 уділів, найбільшим з яких було Новгород-Сіверське князівство.
6. У середині XII ст. претендувало на роль об’єднувача земель Русі.
7. Найвідомішим князем став Михайло Всеволодович (1224-1239 рр.), який певний час володів також Галичем, Литвою та Києвом.
8. Зазнало монгольської навали, що призвело до загибелі князя Михайла Всеволодовича в 1246 році.

Працюємо в парах. За допомогою методу «Плакат думок» відобразіть графічно думки й погляди на спільне та відмінне в розвитку Київського і Чернігівського князівств у цей період.

Для створення “Плакату думок” про спільне та відмінне в розвитку Київського і Чернігівського князівств, можна виділити такі ключові моменти:Спільне:

1. Обидва князівства належали до економічно розвинених земель Русі.
2. Мали значну кількість міст (Київське – 79, Чернігівське – понад 40).
3. Брали участь у боротьбі за лідерство серед руських земель.
4. Зазнавали нападів кочівників (половців).
5. Мали розвинене сільське господарство та ремесла.

Відмінне:

1. Київське князівство зберігало статус головного релігійного центру Русі.
2. У Києві відбувалася постійна боротьба за престол між різними князівськими родами.
3. Чернігівське князівство мало більше лісових територій.
4. Київ зазнав кількох руйнівних нападів (1169, 1203 рр.), Чернігів – ні.
5. Київське князівство мало важливіше стратегічне положення на торгових шляхах.

Візуально ці ідеї можна представити у вигляді двох перетинаючихся кіл, де в центрі будуть спільні риси, а в окремих частинах – відмінності. Або у вигляді дерева, де стовбур – спільні риси, а гілки – відмінності для кожного князівства.

Сформулюйте судження про:

Щодо змін, що відбулися в Русі внаслідок її політичного дроблення:

• Русь розпалася на низку самостійних земель-князівств (до 50 на початку XIII ст. і до 250 у XIV ст.).
• Посилилася боротьба між князівськими родами за владу, особливо за Київ.
• Зросла роль місцевих еліт, зокрема боярства, у політичному житті князівств.
• Послабилася централізована влада, що ускладнило захист від зовнішніх загроз.

Щодо ролі Києва і Київського князівства в тогочасному розвитку Русі:

• Київ залишався символом єдності Русі та головним релігійним центром.
• Київське князівство було одним з найбільш економічно розвинених, з розвиненим землеробством, ремеслом і торгівлею.
• Боротьба за Київ стала центральним елементом міжкнязівських відносин.
• Роль Києва як політичного центру поступово зменшувалась через постійні конфлікти та руйнування міста (зокрема, погроми 1169 та 1203 років).

Щодо політичного і соціально-економічного розвитку Чернігівського князівства:

• Чернігівське князівство було одним з найбільших і економічно розвинених.
• Воно мало значний політичний вплив, часом претендуючи на роль об’єднувача земель Русі.
• Князівство мало розвинену систему міст (понад 40) з Черніговом як другим за значенням центром після Києва.
• Чернігівські князі (Ольговичі) активно боролися за Київ і часом володіли ним.
• Князівство мало складну внутрішню структуру, поділяючись на 16 уділів.
• Економіка базувалася на лісових ресурсах, але економічні зв’язки між районами були слабкими.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Якою була кількість населення тогочасного Києва?

50 тис. осіб

2. Коли відбулося захоплення Києва військом об’єднання князів, очолюваним Андрієм Боголюбським?

Захоплення Києва військом об’єднання князів, очолюваним Андрієм Боголюбським, відбулося в 1169 році.

3. Впишіть назву роду чернігівських князів з династії Рюриковичів, спираючись на наведені букви.

О Л Ь Г О В И Ч І

Пояснюємо і аналізуємо

4. Чи існували в тогочасній Русі передумови та причини для політичного дроблення?

Політичне дроблення Русі було закономірним етапом розвитку її державності, зумовленим комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників. Основні передумови та причини включають:

• Великі простори держави: Русь займала велику територію, що ускладнювало централізоване управління. Великий князь часто не мав можливостей ефективно здійснювати владу на всій території і мусив покладатися на місцевих правителів.
• Поруч зі слов’янами (сусіди) проживало понад 20 інших народів і спільнот.
• Зростання великого землеволодіння: Розвиток господарства та феодальних відносин зміцнював велике землеволодіння, що посилювало владу місцевих князів і бояр, які прагнули економічної та політичної самостійності.
• Відсутність чіткого механізму спадкоємності влади: Відбулася зміна принципу спадкоємності з “горизонтального” на “вотчинний” або “вертикальний”, що сприяло закріпленню уділів за окремими князівськими родами.
• Зміна ситуації в торгівлі: Половецькі набіги перерізали торговельні шляхи на південь, а хрестові походи та захоплення Константинополя підірвали значення Києва як центру торгівлі.
• Зміни в зовнішньополітичній ситуації: Для різних князівств визначальними стали відносини з різними сусідами (кочівниками, Польщею, Угорщиною, державами хрестоносців), що призводило до відмінного бачення пріоритетів розвитку.

Чим Київська земля-князівство відрізнялася від інших у тогочасній Русі?

• Центральне положення: Київське князівство було розташоване в центрі Русі, що робило його важливим політичним і економічним центром.
• Населення: Київ був найбільшим містом з населенням близько 50 тисяч осіб.
• Торгові шляхи: Через Київське князівство проходили важливі торгові шляхи, такі як “грецький”, “соляний” і “залозний”.
• Релігійний центр: Київ залишався головним релігійним центром Русі з численними храмами і монастирями.
• Політична боротьба: Київ був об’єктом постійної боротьби між різними князівськими родами, що робило його політично нестабільним.

5. Чим Чернігівська земля вирізнялася серед інших князівств цієї доби?

• Економічний розвиток: Чернігівське князівство було економічно розвиненим, з численними містами (понад 40) і розвиненим сільським господарством.
• Лісові ресурси: Велика частина території князівства була вкрита лісами.
• Політичний вплив: Чернігівське князівство мало значний політичний вплив і часом претендувало на роль об’єднувача земель Русі.
• Чернігівські князі мали потужну дружину, що дозволяло їм активно брати участь у міжкнязівських конфліктах та боротьбі за Київ.
• Удільна структура: Князівство поділялося на 16 уділів, найбільшим з яких було Новгород-Сіверське князівство.
• Видатні правителі: Найвідомішим князем був Михайло Всеволодович, який певний час володів також Галичем, Литвою та Києвом.

6. Визначте причини й перебіг суперництва руських князів за володіння Києвом?

Причини суперництва:

• Політичний престиж: Київ був символом єдності Русі та головним політичним центром.
• Економічна вигода: Київ контролював важливі торгові шляхи і був економічно розвиненим містом.
• Релігійний центр: Київ був головним релігійним центром з численними храмами і монастирями.

Перебіг суперництва:

• Постійна боротьба: Різні князівські роди (Мономаховичі, Ольговичі, Ростиславичі) постійно боролися за контроль над Києвом.
• Залучення союзників: Князі залучали до боротьби за Київ союзників з числа торків, половців, поляків, литовців та угорців.
• Внутрішні конфлікти: Часті конфлікти між князями призводили до руйнування міста (наприклад, погроми 1169 та 1203 років).
• Фактична влада бояр: Через князівські чвари фактичними господарями Києва стали бояри, які виганяли або вбивали небажаних князів і запрошували на престол інших, які обстоювали їхні інтереси.

Застосовуємо і творимо

8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Коли мине 1000 років від року, у який відбувся похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців? 2) У якому столітті відбулося розорення Києва військом, очолюваним Андрієм Боголюбським? У першій чи другій його половині? 3) Сучасником кого із монархів — німецького, англійського і французького — був новгород-сіверський князь Ігор Святославич?

1. Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців відбувся у 1185 році. Отже, 1000 років від цієї дати мине у 2185 році.
2. Розорення Києва військом, очолюваним Андрієм Боголюбським, відбулося у 1169 році. Це XII століття, друга його половина.
3. Новгород-сіверський князь Ігор Святославич (роки правління 1178-1198) був сучасником таких монархів:

• Німецький імператор: Фрідріх I Барбаросса (1152-1190)
• Англійський король: Річард I Левове Серце (1189-1199)
• Французький король: Філіп II Август (1180-1223)

9. Працюємо разом. За допомогою методу «Прес» обговоріть позитивні й негативні прояви політичного дроблення на життя Русі.

Метод “Прес” для обговорення позитивних і негативних проявів політичного дроблення Русі:

Позитивні прояви:

1. Я вважаю, що політичне дроблення сприяло розвитку окремих регіонів.
2. Тому що князі зосередилися на розбудові власних земель.
3. Наприклад, активно розвивалися нові політичні та економічні центри – Галич, Володимир, Чернігів.
4. Отже, це стимулювало економічний і культурний розвиток різних земель Русі.

Негативні прояви:

1. На мою думку, політичне дроблення послабило обороноздатність Русі.
2. Оскільки князі часто ворогували між собою замість об’єднання проти зовнішніх ворогів.
3. Наприклад, постійні міжусобиці за Київ виснажували сили князівств.
4. Таким чином, це зробило Русь вразливою перед зовнішніми загрозами, зокрема монгольською навалою.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Товсті й тонкі запитання» виконайте передбачене ним завдання за матеріалом параграфа.

Тонкі запитання:

• Коли почався період політичного дроблення Русі?
• Скільки земель-князівств існувало на початку XIII століття?
• Хто такі Мономаховичі та Ольговичі?

Товсті запитання:

• Чому відбулося політичне дроблення Русі і які були його основні причини?
• Як змінилася роль Києва в період політичного дроблення?
• Чому князі продовжували боротися за Київ, незважаючи на його послаблення?
• Які наслідки мало політичне дроблення для подальшої історії руських земель?

10. Напишіть коротке повідомлення до соціальної мережі про розорення Києва 1169 р. військом об’єднання князів, очолюваним Андрієм Бого-любським.

Ось короткий пост для соціальної мережі про розорення Києва в 1169 році:

#ЦейДеньвІсторії: 12 березня 1169 року – чорний день для Києва

У цей день військо, очолюване володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським, захопило і жорстоко пограбувало Київ.

Місто зазнало нечуваного розорення:

• Храми й монастирі пограбовані
• Ікони, книги та церковне начиння вивезені
• Мирне населення вбито або взято в полон

Це був перший випадок, коли руські князі так жорстоко поводилися з “матір’ю міст руських”. Андрій Боголюбський прагнув підірвати значення Києва і посилити роль свого князівства.

Проте Київ вистояв і незабаром відродився. Але ця подія стала символом занепаду єдності Русі.

#історіяУкраїни #Київ #АндрійБоголюбський

11. Працюємо в парах. За матеріалом параграфа і додатковими джерелами розпочніть складання таблиці «Розвиток земель-князівств за доби політичного дроблення Русі».

Працюємо разом. За допомогою методу «Дискусійна проблема» обговоріть, як у цей період населення Русі розуміло свою національну ідентичність.

Для обговорення цієї дискусійної проблеми методом “Дискусійна проблема” можна запропонувати такі тези для обговорення:

1. У період політичного дроблення Русі населення все ще відчувало єдність і спільність походження, незважаючи на поділ на окремі князівства.
2. Православна віра залишалася об’єднуючим фактором для населення різних князівств Русі.
3. Київ продовжував сприйматися як духовний і культурний центр для всіх руських земель.
4. Поступово формувалися регіональні ідентичності в окремих князівствах, але зберігалося відчуття належності до єдиної Русі.
5. Спільна боротьба проти зовнішніх ворогів (особливо кочівників) сприяла збереженню відчуття єдності.
6. Князівські міжусобиці послаблювали відчуття єдності серед населення різних князівств.
7. Поява в літописах назви “Україна” могла свідчити про формування нової ідентичності на південних землях Русі.
8. Спільна літературна та культурна спадщина (наприклад, “Слово о полку Ігоревім”) підтримувала відчуття культурної єдності.