§11. Культура Русі

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Коли і як відбулося хрещення Русі?

Хрещення Русі відбулося у 988 році за правління князя Володимира Великого. Цей процес був результатом довготривалого проникнення християнських ідей та цінностей у язичницьке середовище Київської Русі. Важливою підставою для хрещення стало прохання візантійського імператора Василія II про військову допомогу. Володимир погодився надати війська за умови шлюбу з сестрою імператора Анною, але Василій II висунув зустрічну умову про те, що Володимир має охреститися разом з усім народом Русі. Після хрещення князя Володимира у Херсонесі, він наказав охрестити все населення Києва, що стало ключовою подією у поширенні християнства на Русі.

2. Які народні казки, перекази й билини тієї доби ви знаєте?

До народних казок, переказів і билин Київської Русі належать:

• Казки: “Коза-дереза”, “Телесик”, “Котигорошко”, “Яйце-райце”.
• Перекази: Про трьох братів, що заснували Київ.
• Билини: Пісні героїчного, лицарського характеру про богатирів, таких як князь Володимир “Красне Сонечко”, Добриня Микитич, Альоша Попович.

3. Назвіть архітектурні пам’ятки Русі, що збереглися до нашого часу.

• Софійський собор у Києві: Один з найвідоміших храмів Київської Русі, побудований у 1037 році за князя Ярослава Мудрого.
• Золоті ворота у Києві: Головний в’їзд у місто, оборонна споруда і символ Києва, побудована у 1037 році.
• Кирилівська церква у Києві: Заснована у 1146 році, відома своїми фресками.
• Церква Спаса на Берестові у Києві: Побудована у 1113-1125 роках, відома своїми унікальними фресками.
• Собор Святого Михайла у Видубицькому монастирі: Побудований у 1070-1088 роках.

1. Мова, писемність, освіта

Які здобутки характеризували розвиток мови, писемності й освіти Русі?

Розвиток мови, писемності та освіти на Русі характеризувався значними досягненнями, які мали великий вплив на культурний та суспільний розвиток.

Мова

До прийняття християнства слов’яни користувалися власною писемністю, відомою як “чертами і резами”. Після хрещення Русі в 988 році поширилася кирилиця, створена учнями Кирила і Мефодія. Ця абетка стала основою для староцерковнослов’янської мови, яка використовувалася поряд із живою народною мовою.

Писемність

Археологічні знахідки свідчать про значне поширення писемності серед населення Русі. Зокрема, знайдено багато берестяних грамот, написи на стінах культових споруд, ремісничих виробах, предметах для письма. Наприклад, у селі Звенигород Львівської області було знайдено берестяні грамоти.

Освіта

Після прийняття християнства церкви й монастирі стали осередками освіти. Вони також сприяли розвитку літератури та мистецтва. За князя Володимира в Києві відкрили першу школу для дітей знаті. Князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священників. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика, а також іноземні мови. Освіта була доступна як для хлопців, так і для дівчат. У 1068 році донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі першу школу для дівчат.

Література

Найдавнішою книгою Русі, що збереглася, є Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.). Літописання стало важливою частиною культурного життя, зокрема “Повість минулих літ” є одним з найвідоміших літописів, що збереглися до нашого часу.

Ці досягнення в розвитку мови, писемності та освіти стали фундаментом для подальшого культурного розвитку Русі та мали значний вплив на формування української мови та культури.

Працюємо в парах. За допомогою методу «Два— чотири—усі разом» визначте факти і явища, які характеризують розвиток галузей культури Русі, розглянутих у параграфі.

Мова, писемність, освіта

1. Мова: Поширення кирилиці, створеної учнями Кирила і Мефодія, яка стала основою для староцерковнослов’янської мови. Формування ознак майбутніх слов’янських мов, зокрема української.
2. Писемність: Знахідки берестяних грамот, написи на стінах культових споруд, ремісничих виробах, що свідчать про поширення писемності.
3. Освіта: Заснування шкіл при монастирях і церквах, відкриття першої школи для дівчат при Андріївському монастирі, бібліотеки та центри переписування книг (скрипторії).

Усна народна і музична творчість

1. Усна народна творчість: Билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки, колядки, щедрівки. Відомі билини про князя Володимира Красне Сонечко та богатирів.
2. Музична творчість: Пісні, танці, гра на музичних інструментах (гуслі, сопілки, гудки, домри, балалайки, волинки, бубни). Виступи скоморохів, поширення хорового співу.

Літописання і книжкові пам’ятки

1. Літописання: “Повість минулих літ” – один з найвідоміших літописів, що збереглися до нашого часу. Літописи створювалися рідною мовою та містили роздуми й оцінки автора.
2. Книжкові пам’ятки: Найдавніша книга Русі – Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), Ізборники Святослава (1073 і 1076 рр.).

Архітектура і образотворче мистецтво

1. Архітектура: Першою кам’яною церковною спорудою Русі була Десятинна церква. Софійський собор у Києві – шедевр тогочасної архітектури. Будівництво соборів Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського монастирів.
2. Образотворче мистецтво: Мозаїки, фрески, іконопис. Відомі ікони, створені майстром Аліпієм, розписи Успенського собору Києво-Печерського монастиря.

Ці факти і явища відображають високий рівень розвитку культури Русі, який мав значний вплив на подальший культурний розвиток українського народу та його спадщину.

2. Усна народна і музична творчість

Яку роль у духовному житті Русі відігравали усна народна й музична творчість?

Усна народна і музична творчість відігравала важливу роль у духовному житті Русі, відображаючи культурні, соціальні та релігійні аспекти життя тогочасного суспільства.

Роль усної народної творчості

1. Збереження історичної пам’яті: Билини, перекази та пісні зберігали і передавали з покоління в покоління важливі історичні події, героїчні подвиги та культурні цінності. Наприклад, билини про князя Володимира Красне Сонечко та богатирів Іллю Муромця, Альошу Поповича і Добриню Микитича.
2. Формування моральних ідеалів: Казки, билини та перекази формували уявлення про добро і зло, правду і кривду, виховували моральні цінності та ідеали. Відомі казки про Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка.
3. Релігійні та обрядові пісні: Обрядові пісні, такі як колядки та щедрівки, були пов’язані з дохристиянськими та християнськими святами, відзначенням настання весни, нового року, свят урожаю й сонця, обрядами весілля й похорону.
4. Мудрість та досвід народу: Загадки, прислів’я та приказки в стислій і дотепній формі відображали життєвий досвід і мудрість народу, передавали знання та навички.

Роль музичної творчості

1. Розваги та святкові обряди: Музична творчість включала пісні, танці та гру на музичних інструментах (гуслі, сопілки, гудки, домри, балалайки, волинки, бубни). Скоморохи, мандрівні актори та музиканти, виступали на міських площах і в князівських палацах, розважаючи народ.
2. Хоровий спів: Після прийняття християнства церква сприяла поширенню хорового співу, який став невід’ємною частиною богослужінь. Навчання співу стало обов’язковим предметом у школах при монастирях і церквах.
3. Музичні ансамблі: Відомі згадки про музичні ансамблі, зокрема, на стінах Софійського собору в Києві зображено ансамбль із семи виконавців, що свідчить про розвиток музичної культури.

Таким чином, усна народна і музична творчість була важливою складовою духовного життя Русі, сприяючи збереженню і передачі культурних традицій, вихованню моральних цінностей та забезпеченню розваг і святкових обрядів.

3. Книжкові пам’ятки. Літописання

Якими стали досягнення літератури Русі цього періоду?

Досягнення літератури Русі цього періоду включають:

1. Остромирове Євангеліє: Найдавніша книга Русі, створена в 1056-1057 роках, яка є важливим літературним і культурним пам’ятником.
2. Ізборники Святослава: Збірники уривків різних творів, створені в 1073 і 1076 роках, які пояснювали біблійні сюжети та давали настанови.
3. Літописання: “Повість минулих літ” – один з найвідоміших літописів, що збереглися до нашого часу, створений у кінці XI – на початку XII століття.
4. Повчання Володимира Мономаха: Перший відомий твір мемуарного жанру, де князь розповідає про свої життєві досвіди та дає настанови нащадкам.

Ці досягнення стали основою для подальшого розвитку літератури та культури на Русі.

4. Архітектура й образотворче мистецтво доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого

Якими стали досягнення зазначених галузей культури у цей період?

Мова, писемність, освіта

• Мова: Поширення кирилиці, створеної учнями Кирила і Мефодія, яка стала основою для староцерковнослов’янської мови.
• Писемність: Знахідки берестяних грамот, написи на стінах культових споруд, ремісничих виробах, що свідчать про поширення писемності.
• Освіта: Заснування шкіл при монастирях і церквах, відкриття першої школи для дівчат при Андріївському монастирі, бібліотеки та центри переписування книг (скрипторії).

Усна народна і музична творчість

• Усна народна творчість: Билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки, колядки, щедрівки, які зберігали історичну пам’ять, формували моральні ідеали та відображали життєвий досвід народу.
• Музична творчість: Пісні, танці, гра на музичних інструментах (гуслі, сопілки, гудки, домри, балалайки, волинки, бубни), виступи скоморохів, поширення хорового співу.

Література

• Остромирове Євангеліє: Найдавніша книга Русі, створена в 1056-1057 роках.
• Ізборники Святослава: Збірники уривків різних творів, створені в 1073 і 1076 роках.
• Літописання: “Повість минулих літ” – один з найвідоміших літописів, що збереглися до нашого часу.
• Повчання Володимира Мономаха: Перший відомий твір мемуарного жанру.

Архітектура і образотворче мистецтво

• Архітектура: Софійський собор у Києві, Золоті ворота, Кирилівська церква, Церква Спаса на Берестові, собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського монастирів.
• Образотворче мистецтво: Мозаїки, фрески, іконопис, зокрема роботи майстра Аліпія.

Ці досягнення відображають високий рівень розвитку культури Русі та її значний вплив на подальший культурний розвиток українського народу.

5. Архітектура й образотворче мистецтво часів Ярославичів

Якими були досягнення архітектури й образотворчого мистецтва в цей період?

Досягнення архітектури й образотворчого мистецтва часів Ярославичів включали:

1. Архітектура: У Києві зводилися численні кам’яні собори, такі як Михайлівський Золотоверхий і Видубицький, що відзначалися майстерністю будівництва.
2. Образотворче мистецтво: Розвивався іконопис, зокрема роботи ченця Аліпія, а також мозаїка і фреска, як у Софійському соборі.
3. Книжкова мініатюра: Створювалися рукописні книги з мініатюрами, наприклад, Остромирове Євангеліє, що свідчить про високу майстерність художників.

Сформулюйте судження про:

Досягнення мови, писемності, освіти, усної народної й музичної творчості, літописання, архітектури і образотворчого мистецтва Русі як цінну спадщину світової культури

Досягнення культури Русі є важливою спадщиною світової культури. Поширення кирилиці, створеної учнями Кирила і Мефодія, стало основою для розвитку слов’янських мов, включаючи українську. Писемність була широко поширена серед населення, про що свідчать численні берестяні грамоти та написи на стінах Софійського собору. Освіта розвивалася завдяки школам при монастирях і церквах, а також бібліотекам і скрипторіям. Усна народна і музична творчість, включаючи билини, перекази, пісні, казки, колядки та щедрівки, зберігала і передавала культурні цінності та історичну пам’ять. Літописання, представлене такими творами, як “Повість минулих літ”, стало важливим джерелом історичних знань. Архітектура та образотворче мистецтво Русі, зокрема Софійський собор у Києві, мозаїки, фрески та іконопис, відображають високу майстерність і естетичні досягнення того часу.

Вплив християнства на розвиток руської культури

Християнство мало значний вплив на розвиток руської культури. Прийняття християнства в 988 році сприяло поширенню писемності та освіти, оскільки церкви й монастирі стали осередками навчання і переписування книг. Християнські цінності та богослужбові тексти вплинули на розвиток літератури, зокрема на створення таких творів, як Остромирове Євангеліє та Ізборники Святослава. Архітектура та образотворче мистецтво також зазнали впливу християнства, що проявилося у будівництві величних храмів і створенні мозаїк та фресок на релігійні теми.

Важливість культурної спадщини Русі для сучасного розвитку України

Культурна спадщина Русі має велике значення для сучасного розвитку України. Вона формує національну ідентичність та історичну свідомість українського народу. Досягнення в галузі мови, писемності та освіти заклали основи для розвитку української мови та літератури. Усна народна творчість, билини та казки стали джерелом натхнення для сучасних митців і письменників. Архітектурні пам’ятки, такі як Софійський собор у Києві, є важливими туристичними об’єктами та символами культурної спадщини України. Вивчення та збереження цієї спадщини сприяє культурному та духовному розвитку сучасного українського суспільства.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Написи на стінах якого храму, знайдені вченими, підтверджують, що мова часів Русі схожа на сучасну українську?

А Софійський собор

2. Коли створили Остромирове Євангеліє?

Остромирове Євангеліє створили в 1056-1057 роках.

3. Впишіть у клітинки назву мандрівних середньовічних акторів та музикантів часів Русі, що брали участь у святах, обрядах тощо.

Скоморохи

Аналізуємо і пояснюємо

4. Які здобутки в розвитку мови, писемності и освіти ви вважаєте найбільш важливими? Поясніть свою думку.

Найбільш важливими здобутками в розвитку мови, писемності й освіти Русі є:

• Поширення кирилиці: Винахід кирилиці учнями Кирила і Мефодія заклав основу для розвитку слов’янських мов, включаючи українську. Це сприяло уніфікації писемності та полегшило поширення релігійних і культурних текстів.
• Берестяні грамоти: Знахідки берестяних грамот свідчать про широке поширення писемності серед населення, що вказує на високий рівень грамотності та доступності письма.
• Освітні установи: Заснування шкіл при монастирях і церквах відображає важливість освіти і сприяло розвитку інтелектуального потенціалу суспільства.

5. Обґрунтуйте або спростуйте судження, що в усній народній І музичній творчості доби Русі відображені витоки сучасного українського фольклору.

Судження про те, що в усній народній і музичній творчості доби Русі відображені витоки сучасного українського фольклору, можна обґрунтувати наступним:

• Збереження билин, переказів, пісень, казок, колядок і щедрівок з часів Русі до сьогодення.
• Відображення в цих творах історичних подій, моральних цінностей та світогляду, які продовжують впливати на сучасну українську культуру.
• Використання музичних інструментів (гуслі, сопілки, бубни), які залишаються частиною української народної музики.

6. Наведіть факти, які свідчать про рівень розвитку книжкової справи і літописання в Русі.

Факти, які свідчать про високий рівень розвитку книжкової справи і літописання в Русі:

• Створення Остромирового Євангелія в 1056-1057 роках – найдавнішої книги Русі, що збереглася.
• Написання “Ізборників Святослава” (1073 і 1076 рр.) – збірників різноманітних творів.
• Складання “Повісті минулих літ” – одного з найвідоміших літописів, що зберігся до нашого часу.
• Розвиток мемуарного жанру, представленого “Повчанням дітям” Володимира Мономаха.

Як відбувався розвиток архітектури й образотворчого мистецтва Русі?

Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва Русі відбувався наступним чином:

• Перехід від дерев’яного до кам’яного будівництва, починаючи з Десятинної церкви.
• Будівництво величних храмів, таких як Софійський собор у Києві, собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського монастирів.
• Розвиток мозаїчного мистецтва, представленого в оздобленні храмів.
• Поширення фрескового розпису, особливо з початку XII століття.
• Розвиток іконопису, зокрема творчість відомого іконописця Аліпія.
• Розвиток книжкової мініатюри, найдавніші зразки якої збереглися в Остромировому Євангелії.

Застосовуємо і творимо

7. Покажіть на карті місця, пов’язані з розвитком культури Русі цього періоду.

На карті Русі можна показати такі місця, пов’язані з розвитком культури цього періоду:

• Київ – Софійський собор, Золоті ворота, Десятинна церква, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська церква.
• Чернігів – Спасо-Преображенський собор, Борисоглібський собор.

8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Скільки років минуло від будівництва Успенського собору Києво-Печерського монастиря до заснування Янкою першої школи для дівчат при Андріївському монастирі? 2) Через скільки років після коронування правителя Угорщини Іштвана І в Києві збудували Михайлівський Золотоверхий собор? 3) Коли відзначається тисячоліття створення Остромирового Євангелія?

1. Успенський собор Києво-Печерського монастиря збудували у 1078 р., а Янка заснувала першу школу для дівчат у 1068 р. Отже, від будівництва собору до заснування школи минуло: 1078 – 1068 = 10 років.
2. Іштвана I короновано у 1000 р. Михайлівський Золотоверхий собор збудовано у 1108 р. Отже, собор збудували через 1108 – 1000 = 108 років після коронування Іштвана I.
3. Остромирове Євангеліє створено у 1056-1057 рр. Тисячоліття його створення відзначалося у 2056-2057 рр.

Працюємо разом. За допомогою методу «Прес» обговоріть, які прояви культурного розвитку Русі є найбільш значущими для усієї європейської середньовічної культури.

Найбільш значущими проявами культурного розвитку Русі для європейської середньовічної культури можна вважати:

• Поширення кириличної писемності та книжності, що сприяло розвитку освіти і літератури на слов’янських землях.
• Розвиток літописання, зокрема створення “Повісті минулих літ”, яка є цінним історичним джерелом.
• Досягнення в архітектурі, представлені такими видатними пам’ятками, як Софійський собор у Києві, що став зразком для храмового будівництва на Русі.
• Розквіт образотворчого мистецтва, особливо мозаїк, фресок та іконопису, які вражають високою майстерністю виконання і глибоким духовним змістом.

Ці здобутки свідчать про високий рівень культури Русі та її вагомий внесок у загальноєвропейську середньовічну культурну спадщину.

9. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Досягнення культури Русі».

10. Працюємо в малих групах. До практичного заняття за розділом виберіть одне із завдань. 1) Підготуйте і представте повідомлення «Софія Київська — перлина руської архітектури».

Софія Київська — перлина руської архітектури

Софійський собор у Києві є визначною пам’яткою архітектури та монументального живопису XI століття, що входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Цей величний храм став символом розквіту Київської Русі за часів правління Ярослава Мудрого.

Будівництво собору розпочалося на початку XI століття, ймовірно між 1011 та 1018 роками. Храм зводили за візантійською технікою кладки, використовуючи плінфу (тонку цеглу) та камінь. Цікаво, що для будівництва збирали каміння навіть з візків гостей, які в’їжджали до Києва.

Архітектурно Софія Київська являє собою хрестово-купольний храм з 13 куполами. Центральний купол символізує Ісуса Христа, а чотири навколо нього – євангелістів. Внутрішній простір собору складається з п’яти нефів, оточених галереями. У західній частині розташовані дві гвинтові сходи, що вели на хори.

Особливою окрасою собору є його внутрішнє оздоблення. Стіни прикрашені унікальними фресками та мозаїками XI століття. Найвідомішою є мозаїка Богоматері Оранти у центральній апсиді – одне з найбільших зображень Діви Марії без немовляти.

Софійський собор відігравав важливу роль у житті Київської Русі. Тут відбувалися церемонії інтронізації князів, проводилися церковні собори, приймали іноземних послів. При соборі діяла перша відома на Русі бібліотека.

Протягом століть храм зазнавав змін та реконструкцій. У XVIII столітті його було оштукатурено, змінено форму куполів на грушоподібну, зведено контрфорси. Незважаючи на це, Софія Київська зберегла свою автентичність та залишається унікальною пам’яткою давньоруської архітектури.

Особливу цінність для дослідників мають графіті на стінах собору. Ці написи, залишені людьми XI-XVIII століть, є важливим джерелом інформації про мову та культуру Київської Русі.

Сьогодні Софія Київська є частиною Національного заповідника “Софія Київська”. Храм продовжує вражати своєю величчю та красою, залишаючись справжньою перлиною давньоруської архітектури та символом української культурної спадщини.