На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
Відгадайте ребус і дізнайтеся, назву якої форми організації суспільства закодовано. За допомогою зображень-підказок пригадайте ознаки цієї форми та розтлумачте значення кожної з цих ознак у житті суспільства.
У ребусі закодовано форму організації суспільства — держава. Ознаки цієї форми та їх значення у житті суспільства:
- Адміністративний центр — це політичне та адміністративне серце держави. Тут знаходиться уряд, приймаються рішення та проводяться важливі зустрічі.
- Закони та правила — вони регулюють поведінку громадян та встановлюють порядок у суспільстві.
- Суверенітет та незалежність — держава має власну територію, на якій вона встановлює свої закони та правила, та визнається іншими країнами як самостійна політична одиниця.
- Захист та безпека — держава забезпечує безпеку своїм громадянам, захищає їх від зовнішніх загроз та забезпечує правопорядок.
- Економіка та ресурси — держава має контроль над економічними ресурсами та розвитком економіки, що допомагає забезпечити процвітання суспільства.
Ці ознаки держави впливають на різні аспекти життя суспільства, забезпечуючи порядок, захист і розвиток.
Діємо: практичні завдання
Творчий проєкт «Найдавніші держави на лінії часу»
Дізнайтеся з тексту, коли на стародавньому Сході існували найдавніші держави та виконайте завдання:
1) визначте за текстом час існування та назви найдавніших держав стародавнього світу
- Давній Єгипет: виник близько 3100 р. до н.е., існував до 30 р. до н.е.
- Шумер (Месопотамія): міста-держави з IV тис. до н.е., об’єднання міст у середині III тис. до н.е.
- Аккадське царство: 2296–2105 рр. до н.е.
- Вавилонське царство: розквіт за Хаммурапі 1792–1750 рр. до н.е.
- Ассирія: особливо сильна з кінця Х ст. до н.е., занепад у VII ст. до н.е.
- Нововавилонське (Халдейське) царство: 626–539 рр. до н.е.
- Перська імперія: з 550 р. до н.е., завойована у 331 р. до н.е.
- Давній Ізраїль: заснований близько 1030 р. до н.е., розпався після 928 р. до н.е.
- Юдея: існувала після розпаду Ізраїлю, захоплена у 586 р. до н.е.
- Індська (Гараппська) цивілізація: розквіт 2300–1700 рр. до н.е.
- Імперія Маур’їв (Індія): з 322 р. до н.е.
- Давній Китай (династія Шан): 1600–1046 рр. до н.е.
- Імперія Цінь (Китай): 221–207 рр. до н.е.
- Династія Хань (Китай): 206 р. до н.е. – 220 р. н.е.
2) намалюйте лінію часу та позначте на ній час існування згаданих у тексті давніх держав (оскільки періоди існування деяких із держав збігаються, оберіть для кожної з них свій колір позначення)
Створіть за попередньою відповіддю.
Діємо: практичні завдання (ст. 84). Єгипетське військо в поході
1. Дослідіть ілюстрацію як історичне джерело. До якого виду історичних джерел належить зображена пам’ятка?
Ілюстрація ’’Єгипетське військо в поході” є зразком візуальних історичних джерел. Цей вид джерел дає можливість вивчати минуле на основі зображень, малюнків, рисунків і інших графічних матеріалів.
2. Визначте, яку інформацію про історію Давнього Єгипту можна дізнатися з її допомогою.
За допомогою цієї ілюстрації можна дізнатися:
- Як виглядали єгипетські воїни: їх зброя, одяг, обладунок.
- Як були організовані військові походи: формації, розміщення військових підрозділів.
- Використання різних видів зброї та військової техніки.
- Особливості маршруту або місцевості, де відбувається похід.
3. На основі зображення складіть розповідь про воєнний похід єгипетського війська.
Єгипетське військо вирушило у похід під проводом фараона. На чолі війська їхали бойові колісниці, на яких стояли воїни з луками та стрілами. Воїни були озброєні щитами, списами, носили короткі спідниці та головні убори. Армія наступала на укріплене місто: частина воїнів штурмувала стіни, інші билися на полі бою. Фараон особисто керував битвою, надихаючи воїнів на перемогу. Завдяки організованості, бойовим колісницям і хоробрості єгиптяни здобували перемогу над ворогами й захоплювали нові землі.
Діємо: практичні завдання
а) Покажіть на карті осередки цивілізацій в Африці, Азії, на Близькому Сході
Африка: Єгипетська цивілізація — зелена зона вздовж річки Ніл (Єгипетське царство).
Азія:
- Індійська цивілізація — фіолетова зона в долині Інду та Гангу (район цивілізації Інд, держава Маур’їв та інші держави Індії).
- Китайська цивілізація — жовта зона на сході Китаю (давньокитайські царства, імперії Цінь і Хань).
Близький Схід:
- Месопотамія (Межиріччя) — червона зона між річками Тигр і Євфрат (міста-держави Шумеру, Аккадське царство, Вавилон, Ассирія, Перська імперія).
- Палестина — територія Ізраїлю та Юдеї.
б) Зіставте цю карту з повною картою світу та визначте, які з цивілізацій розташовувалися географічно найближче до нинішньої території України
Надана карта показує, що найближче до нинішньої території України розташовувалися цивілізації Межиріччя (Месопотамії) та Ассирії, а також Єгипет. Хоча вони все ще знаходяться на значній відстані, вони ближчі, ніж цивілізації Індії та Китаю, які розташовані набагато далі на схід.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Коли і де виникли перші держави Стародавнього Сходу?
Перші держави Стародавнього Сходу виникли у IV тисячолітті до н.е. в долинах великих річок: у Єгипті (уздовж Нілу), у Месопотамії (між Тигром і Євфратом), в Індії (долина Інду) та в Китаї (долина Хуанхе).
Хто відігравав головну роль в утворенні стародавніх держав?
Головну роль в утворенні держав відігравали племінні вожді, які ставали царями або фараонами. Вони об’єднували міста-держави чи племена для спільного захисту, будівництва іригаційних систем і управління територіями
Якою є хронологічна послідовність виникнення давніх держав?
Вище є відповідь.
Хто очолював найдавніші держави стародавнього світу?
Найдавніші держави очолювали монархи — царі, фараони, імператори.
У Єгипті — фараони (наприклад, Менес, Рамзес II), у Месопотамії — лугаль (цар) або “енсі” (правитель міста-держави), у Персії — царі (Кір II, Дарій I), в Індії — раджа або цар (Чандрагупта Маур’я), у Китаї — ван (король/цар), імператори (Цінь Ши Хуан-ді)
2. Логічні пари
- Хаммурапі – вавилонський цар-законодавець
- Соломон – цар Ізраїльсько-Юдейського царства, що прославився мудрістю
- Тутмос III – єгипетський фараон-завойовник
- Чандрагупта – засновник династії Маур’їв в Індії
ІІ. Обговоріть у групі
Обговоріть у класі зображені в тексті пам’ятки найдавніших держав. Висловте судження про рівень розвитку технологій у давніх державах. Які знання знадобилися для створення таких пам’яток?
Пам’ятки, які залишили давні держави (піраміди, храми, зрошувальні системи, брама Іштар, висячі сади Семіраміди, палаци, рельєфи), свідчать про дуже високий рівень розвитку технологій у ті часи. Для їх створення потрібні були знання з архітектури, математики, геометрії, інженерії, а також уміння організовувати велику кількість людей для спільної праці. Наприклад, будівництво пірамід вимагало точних розрахунків, знання властивостей каменю, способів його обробки та транспортування. Створення зрошувальних систем у Єгипті та Месопотамії потребувало розуміння гідротехніки та організації праці. Зведення величних храмів і палаців у Вавилоні чи Китаї було можливе лише завдяки розвитку ремесел, використанню спеціальних інструментів і знань про міцність матеріалів.
III. Мислю творчо
Уявіть, що ви є дизайнером/дизайнеркою історичного часопису, присвяченого одній із держав Cтародавнього Сходу. Розробіть оформлення обкладинки видання. У дизайні використайте зображення з видатних правителів та історичного джерела, що датується часом існування держави.
