§20. Влада і суспільство в державах стародавнього Сходу

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

Розгадайте ребуси та, опрацювавши параграф, розтлумачте закодовані в них поняття.

1. Держава – політична організація, яка має суверенітет і контроль над певною територією та населенням.
2. Династія – родове правління, коли влада передається по нащадках в одній сім’ї.
3. Імперія – велике державне утворення, яке охоплює різні народи та території, зазвичай з центром у певному місті або країні.
4. Монархія – форма управління, де влада зосереджена в руках одного монарха, який може бути королем, царем або імператором.

Читаємо та розуміємо

1. Прочитайте навчальний текст, визначте ознаки влади правителя в державах Cтародавнього Сходу та запишіть їх до схеми.

• Влада правителя була сильною та централізованою.
• Правитель мав і релігійну владу: здійснював релігійні обряди, вважався напівбогом або богом.
• Влада передавалася у спадок у межах династій, переважно по чоловічій лінії.
• Правитель керував державою за допомогою жерців, чиновників і воїнів.
• Жінок до влади майже не допускали, але були винятки.
• Правитель роздавав посади, землі та майно за вірну службу, формуючи знать навколо себе.

2. Поміркуйте, чому державам Стародавнього Сходу притаманне саме одноосібне монархічне правління

Одноосібне монархічне правління виникло тому, що для організації складних господарських робіт (наприклад, будівництво іригаційних споруд) потрібне було централізоване управління. Сильний правитель забезпечував порядок, захист, організацію праці та стабільність у державі. Це дозволяло швидко приймати рішення й ефективно керувати великими масами людей.

Мовою документів

Ознайомтеся з окремими положеннями законів Хаммурапі за документом і схемою та дайте відповіді на запитання:

а) дайте оцінку законам Хаммурапі: які з них ви вважаєте позитивними, а які здаються вам недосконалими або надто жорстокими;

Справедливими можна вважати закони, які забороняли самосуд і вимагали, щоб покарання призначав тільки суд, а також ті, що передбачали відшкодування збитків і захист селян-общинників. Недосконалими або надто жорстокими здаються закони з принципом «око за око», смертна кара за крадіжку чи грабунок, а також різна міра покарання залежно від соціального статусу потерпілого.

б) чи всі члени суспільства були рівними перед законами Хаммурапі? Що в законах про це свідчить?

Ні, не всі. Закони Хаммурапі чітко розділяли людей за соціальним статусом: однаковий злочин проти багатого карався суворіше, ніж проти бідного. Наприклад, за вибите око багатого — вибивали око, а за вибитий зуб бідного — лише штраф.

в) чому закони Хаммурапі захищали селян-общинників?

Селяни-общинники були основною робочою силою та забезпечували економічну стабільність держави. Їх захищали, щоб зберегти працездатне населення, уникнути бунтів і забезпечити виконання податкових та господарських обов’язків.

г) чому вчені вивчають пам’ятки давнього законодавства?

Вивчення таких законів допомагає зрозуміти, як формувалися суспільні відносини, які цінності та норми існували, як розвивалося право і яким був рівень справедливості та захисту різних верств населення в давні часи.

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи та виконайте графічний проєкт «Соціальна піраміда давнього суспільства»:

а) Прочитайте інформацію про суспільства окремих держав Cтародавнього Сходу та створіть схеми-малюнки піраміди, у ланки яких упишіть назви соціальних верств залежно від їхнього становища: найвище — правителі, а нижче — усі інші

Приклад соціальних пірамід для різних держав:

Давній Єгипет:

• Фараон
• Чиновники, жерці, лікарі
• Художники, ремісники
• Селяни
• Раби

Стародавній Китай:

• Ван (правитель)
• Чжухоу (знать)
• Дафу (середня знать, воїни)
• Ші (дрібна знать, глави сімей)
• Шужень (простолюдини)
• Раби (поза системою рангів)

Стародавня Індія:

• Брахмани (жерці, вчені)
• Кшатрії (воїни)
• Вайш’ї (селяни, торговці)
• Шудри (неповноправне населення)
• «Недоторкані» (найнижчі касти, «брудна» робота)

б) Зіставте створені соціальні піраміди суспільств різних країн і визначте спільні риси в їх структурі. Поміркуйте, чим була зумовлена ця схожість.

Спільні риси:

• На вершині завжди стояв правитель (фараон, ван, цар, брахман).
• Далі йшла знать, чиновники, жерці або воїни.
• Основна маса населення — селяни, ремісники, простолюдини.
• На самому низу — раби або неповноправні касти.

Чим була зумовлена ця схожість:

Схожість соціальної структури пояснюється тим, що всі ці держави були централізованими монархіями, де влада і багатство концентрувалися у верхівки суспільства. Для управління великими територіями та організації господарства потрібна була чітка ієрархія та розподіл обов’язків між різними верствами. Це забезпечувало стабільність, контроль і виконання державних завдань.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Як було організоване управління давніми державами?

Управління давніми державами було централізованим. На чолі стояв правитель (фараон, цар, ван), який мав найвищу владу. Він керував державою за допомогою жерців, чиновників і воїнів. Жерці виконували релігійні обряди, чиновники організовували державні роботи, збирали податки та здійснювали суд, а воїни захищали державу та брали участь у війнах. Влада правителя часто передавалася у спадок, а жінок до управління майже не допускали.

Якими були характерні риси влади правителів давніх держав Сходу?

• Влада правителя була сильною, одноосібною та спадковою.
• Правитель мав не лише світську, а й релігійну владу, іноді вважався напівбогом або богом.
• Влада була централізованою, правитель уособлював міць держави.
• Правителі роздавали посади, землі та майно за вірну службу, формуючи знать навколо себе

Якою була соціальна структура суспільств давніх держав Сходу?

Соціальна структура була ієрархічною:

• На вершині стояв правитель.
• Далі — знать, чиновники, жерці, воїни.
• Основна маса населення — селяни й ремісники, які були під контролем держави.
• Найнижче становище займали раби, які були позбавлені прав

Як поява писаних законів впливала на розвиток держав Стародавнього Сходу?

Поява писаних законів (наприклад, закони Хаммурапі) сприяла:

• Врегулюванню суспільних відносин, визначенню прав та обов’язків різних верств населення.
• Забезпеченню порядку, захисту власності, регулюванню судочинства та покарань.
• Зміцненню влади правителя, оскільки закони закріплювали його авторитет і контроль над суспільством.
• Формуванню основ для подальшого розвитку права та державності

II. Обговоріть у групі

Розгляньте малюнок «Соціальна піраміда давньоєгипетського суспільства». Спробуйте впізнати заняття людей, зображених на кожному щаблі. Чи схожа укладена вами під час роботи з текстом соціальна структура суспільства Давнього Єгипту із зображеною на малюнку?

На малюнку зображено соціальну піраміду Давнього Єгипту:

• На вершині — фараон.
• Далі — чиновники та жерці (зображені з посохами, сувоями, у ритуальному одязі).
• Нижче — художники, ремісники (зображені з інструментами, малюють, ліплять, будують).
• Ще нижче — селяни (працюють на полі, доглядають худобу, збирають врожай).
• На самому низу — раби (переносять вантажі, виконують найважчу працю).

Соціальна структура, яку ми уклали під час роботи з текстом, збігається із зображеною на малюнку: на вершині — правитель, далі знать і жерці, потім ремісники й селяни, а внизу — раби.

III. Мислю творчо

Знайдіть в мережі «Інтернет» інформацію про відомих жінок стародавнього Сходу. Підготуйте повідомлення про одну з них. Розробіть проект першої сторінки журналу «Видатні жінки».

Клеопатра VII (69 до н. е. – 30 до н. е.)

Клеопатра була останньою фараонкою Давнього Єгипту й однією з найбільш відомих жінок у всій історії. Вона славилася своєю розумністю, образою, політичними навичками та безмежними талантами. Клеопатра володіла кількома мовами та була першою з птолемеївської династії, яка вивчила мову єгиптян, що свідчить про її надзвичайну інтелектуальну спроможність.

За час свого правління вона вступила в альянси та відносини з двома найбільш відомими римськими лідерами свого часу: Юлієм Цезарем і Марком Антонієм. Ці зв’язки не тільки вражали світ своєю могутністю, але й мали великий вплив на політичну ситуацію в регіоні, перевертаючи звичні уявлення про владу і відносини між країнами.

Клеопатра, окрім своїх політичних досягнень, є незаперечним символом краси, влади та інтелекту. Незліченні твори літератури, кіно та мистецтва протягом століть прославляють її історію та життя, втілюючи неймовірність її особистості та впливу на світову історію.

Знайдіть у мережі «Інтернет» інформацію про відомих жінок Стародавнього Сходу. Підготуйте повідомлення про одну з них. Розробіть проєкт першої сторінки журналу «Видатні жінки».

Повідомлення про Клеопатру VII

Клеопатра VII Філопатор — остання цариця Стародавнього Єгипту, яка правила з 51 до 30 року до н.е. Вона була представницею династії Птолемеїв і є однією з найвідоміших жінок в історії. Клеопатра відзначалася розумом, політичною майстерністю, знанням багатьох мов і вмінням вести дипломатичні переговори. Вона була єдиною з Птолемеїв, хто вивчив і використовував єгипетську мову, що допомогло їй здобути підтримку народу. Клеопатра мала союз із Юлієм Цезарем і Марком Антонієм, що вплинуло на хід історії Середземномор’я. Після її смерті Єгипет став римською провінцією, а епоха незалежного Єгипту завершилася.

Проєкт першої сторінки журналу «Видатні жінки»

ВИДАТНІ ЖІНКИ

КЛЕОПАТРА VII — ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ ЄГИПТУ

Головна тема номера:

• Життя і правління Клеопатри VII
• Її дипломатичний талант та політична мудрість
• Любов і союзи з найвпливовішими чоловіками Риму
• Як Клеопатра змінила хід історії

Читайте у номері:

• Таємниці влади Клеопатри
• Жінки, які керували державами Стародавнього Сходу
• Чому ім’я Клеопатри стало символом жіночої сили