§17. Цивілізації річкових долин

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

Розгадайте ребус і назвіть ознаки закодованого в ньому явища.

У ребусі закодовано слово Цивілізація.

Ось основні ознаки цивілізації:

1. Відокремлення ремесла й торгівлі від землеробства і скотарства (є у схемі)
2. Поява міст
3. Формування особливої групи людей — чиновників
4. Соціальна нерівність між людьми
5. Винайдення писемності
6. Поділ праці

Читаємо й розуміємо

Прочитайте текст «Природа річкових долин» і визначте:

1) слова та фрагменти, у яких ідеться про природні умови, що були сприятливими для життя й господарювання людини в районах виникнення перших цивілізацій;

• «Ніл виходив з берегів, зрошував навколишню долину — і єгипетська земля оживала»
• «Річки Тигр і Євфрат у Месопотамії (Межиріччі) щороку розливалися, несучи життєдайну вологу і родючий мул у долину»
• «Родючі рівнини» в долині річки Інд
• «Найвищий на Землі Гімалайський гірський хребет захищає Південну Індію від потоків холодного повітря з півночі»
• Можливість використати «родючий мул для землеробства»

2) явища, які були небезпечними або ускладнювали життя людей.

• «Спекотний і сухий клімат, дощі випадали дуже рідко»
• «Від спеки ґрунт покривався тріщинами, ставав твердим, наче камінь»
• «Гарячий вітер хамсин, що нісся з неймовірною силою і здіймав хмари пилу та піску»
• «Вона частенько змінювала русло на шляху до моря»
• «Старі ж русла перетворювалися на непридатні для життя людини болота»
• «Хмари мошкари»
• «Відсутність корисних для господарювання матеріалів (дерево, камінь)»
• «Рівень води піднімався на 5–20 м, загрожуючи повенями»
• «Буйні тропічні джунглі — непрохідні зарості дерев і чагарників»
• «Дельта річки перетворювалася на болотисту місцевість»

Читаємо й розуміємо

1. Як давні народи змогли організувати господарства в долинах великих річок: використовувати воду розливів, запобігати повеням, зрошувати посушливі ділянки землі.

Давні народи навчилися регулювати потоки води: будували загороджувальні дамби — насипи у вигляді валів із глини й очерету, щоб захистити поля від надмірних розливів. Для зрошення посушливих ділянок будували канали, які підводили воду до полів. Осушували болота, вирубували чагарники, щоб звільнити землю під посіви. Так вони використовували розливи річок для отримання врожаїв і захищалися від повеней.

2. Слова-винаходи для організації іригаційного землеробства:

• загороджувальні дамби
• насипи
• канали
• шадуф (механізм для підняття води із колодязя, річки, каналу)

3. Припущення, як потреба організації землеробських робіт у річкових долинах впливала на розвиток ремесел і відносини між членами громад.

Потреба будувати дамби, канали, осушувати болота й організовувати великі землеробські роботи вимагала спільної праці багатьох людей. Це сприяло згуртуванню громад, появі організаторів, розподілу обов’язків. Сусідство землеробів і ремісників сприяло розвитку ремесел: з’являлися спеціалісти з будівництва, виготовлення знарядь праці, обробки матеріалів. Поселення зростали, перетворювалися на міста, що ставали центрами цивілізації.

Діємо: практичні завдання

Ha основі малюнка-реконструкції складіть розповідь про життя у землеробському поселенні давнього народу шумерів у Межиріччі.

У поселенні шумерів люди жили біля річки, у глиняних хатинах із солом’яними дахами. Вони обробляли поля, які зрошували водою з каналів. Для роботи на землі використовували плуги й тяглову худобу. Поряд випасали овець та корів. На полях працювали цілими родинами. Біля річки плавали човни, а в центрі поселення виднілася велика споруда — зіккурат. Життя шумерів було тісно пов’язане із землеробством, водою та спільною працею.

Поміркуймо!

1. Поміркуйте, чому механізм колодязів-журавлів у різних народів схожий.

Механізм колодязів-журавлів схожий у різних народів, бо він дуже простий і ефективний. Люди в різних куточках світу мали однакову потребу — піднімати воду з глибини. Вони, ймовірно, незалежно один від одного дійшли до однакового рішення, використовуючи простий принцип важеля та доступні матеріали: дерево, камінь і мотузку.

2. Які знання застосували люди для створення таких колодязів?

Для створення таких колодязів люди застосували знання про важіль. Вони зрозуміли, що за допомогою довгої жердини, яка спирається на опору, та противаги на одному кінці, можна з меншими зусиллями підняти вантаж (відро з водою) на іншому кінці.

3. Для чого ще давні люди могли використовувати підйомник журавель?

Окрім підйому води для поливу полів, такий механізм могли використовувати на будівництві для підняття невеликих вантажів, наприклад, глиняної цегли чи каміння. Також ним могли завантажувати або розвантажувати човни чи вози.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Чому цивілізації давніх Єгипту, Месопотамії, Індії та Китаю називають річковими?

Ці цивілізації виникли та розвивалися в долинах великих річок: Нілу (Єгипет), Тигру й Євфрату (Месопотамія), Інду (Індія) та Хуанхе (Китай). Річки давали воду для зрошення, родючий мул і сприятливі умови для землеробства, тому їх і називають річковими цивілізаціями.

Які завдання вирішували народи давніх цивілізацій для налагодження успішного землеробства в долинах річок?

• Регулювали потоки води, щоб уникати повеней і засух.
• Будували загороджувальні дамби та насипи для захисту полів від розливів.
• Прокладали канали для зрошення посушливих ділянок.
• Осушували болота, вирубували чагарники для розширення площ під посіви

Як господарювання впливало на знання населення давніх країн про навколишній світ?

Господарювання вимагало спостережень за природою, знань про зміну рівня води, сезонність, особливості ґрунтів. Люди розвивали інженерні навички, вчилися будувати складні споруди, удосконалювали знаряддя праці, накопичували знання про властивості води, ґрунтів, рослин і тварин.

Чи могли мешканці річкових долин налагодити ефективне господарювання поодинці?

Поодинці це було неможливо, бо іригаційне землеробство вимагало спільної праці багатьох людей: будівництва дамб, каналів, осушення боліт. Лише разом громади могли організувати великі роботи, розподіляти обов’язки, захищати врожаї від стихій.

II. Обговоріть у групі

Уважно розгляньте ілюстрації та виконайте завдання:

а) розташуйте ілюстрації про землеробство в Давньому Єгипті в логічній послідовності виконання робіт, необхідних для отримання урожаю;

б) визначте, чи всі з поданих ілюстрацій є історичними джерелами, свій вибір обґрунтуйте;

в) яку інформацію про минуле «повідомляють» ілюстрації, які можна визначити як історичні джерела?

а) Логічна послідовність робіт:

1. Малюнок праворуч: Будівництво зрошувального каналу. Це підготовча робота, яка забезпечувала поля водою.
2. Малюнок у центрі: Оранка землі за допомогою волів. Після того як земля забезпечена водою, її потрібно підготувати до сівби.
3. Малюнок ліворуч: Збирання врожаю серпами. Це завершальний етап, коли дозрілий урожай збирають.

б) Чи всі ілюстрації є історичними джерелами?

Ні, не всі. Історичними джерелами є лише малюнки ліворуч і в центрі. Це давньоєгипетські настінні розписи, створені в той час, про який вони розповідають. Їхній стиль, плоскі зображення та ієрогліфи є характерними для мистецтва Давнього Єгипту.

Малюнок праворуч є сучасною реконструкцією, тобто малюнком, створеним у наш час на основі історичних даних, щоб показати, як могло виглядати будівництво каналу.

в) Яку інформацію повідомляють історичні джерела?

Давньоєгипетські малюнки (ліворуч і в центрі) повідомляють нам, що:

• єгиптяни використовували велику рогату худобу як тяглову силу для оранки землі;
• знаряддя праці були простими: дерев’яний плуг та серпи для жнив;
• у збиранні врожаю брали участь як чоловіки, так і жінки;
• вони вирощували зернові культури;
• у них була писемність (ієрогліфи на стінах).

III. Мислю творчо

На основі знань про господарство перших цивілізацій складіть перелік знань про довкілля, якими скористалися люди для розвитку іригаційного землеробства.

• Знання про періодичність розливів річок (коли і як піднімається рівень води, скільки триває повінь).
• Розуміння властивостей ґрунтів: які ґрунти родючі після розливу, де мул осідає найкраще.
• Вміння визначати, які ділянки потребують зрошення, а які — осушення.
• Спостереження за рельєфом місцевості: де можна прокласти канали, дамби, де вода буде затримуватися чи стікати.
• Знання про клімат: коли бувають дощі, коли настає посуха, як вітер і спека впливають на вологість ґрунту.
• Розуміння поведінки річок: як вони можуть змінювати русло, які ділянки затоплюють, які — залишають сухими.
• Вміння використовувати природні матеріали (глина, очерет) для будівництва дамб і каналів.
• Знання про рослинність: які рослини краще ростуть у зрошених чи осушених місцях.
• Спостереження за небезпечними явищами: повенями, заболочуванням, появою шкідників у вологих місцях.