Пригадайте з курсу всесвітньої історії 8 класу, коли й у якій країні розпочався промисловий переворот. Які його ознаки?
Промисловий переворот розпочався у Великій Британії в 60-х роках XVIII століття. Його головними ознаками є перехід від ручної праці до машинної, заміна мануфактурного виробництва фабрично-заводським, масове виробництво товарів, а також поява нових верств суспільства — промислової буржуазії та найманих робітників.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Працюючи з текстом підручника, укладіть карту пам’яті «Вплив індустріальної революції на розвиток суспільства». У процесі роботи позначте вплив індустріальної революції на розвиток економіки, науки, суспільні відносини, політичну сферу, культуру.
Карта пам’яті «Вплив індустріальної революції на розвиток суспільства»:
- Економіка: перехід до фабрично-заводського виробництва, розвиток машинобудування, металургії, залізничного та пароплавного транспорту.
- Наука: розробка двигунів внутрішнього згоряння, відкриття в хімії та електротехніці, винайдення нових видів зв’язку.
- Суспільні відносини: швидка урбанізація, зменшення ролі селянства, поява середнього класу та робітництва, збільшення зайнятості жінок.
- Політична сфера: залучення широких верств населення до виборчого процесу, утвердження демократичних цінностей, формування модерних націй.
- Культура та дозвілля: поширення обов’язкової початкової освіти, розвиток кінематографа, зародження сучасного міжнародного спорту та проведення всесвітніх виставок.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Подумайте, що може свідчити про другу індустріальну революцію в місці, де ви живете; в Україні в цілому.
Свідченням технологічних змін на основі інформаційних та комунікаційних технологій в Україні є повсюдний розвиток швидкісного інтернету, мобільного зв’язку, цифрових послуг і додатків (зокрема платформи «Дія»), автоматизація виробництва й логістики, а також активне використання комп’ютерних технологій у навчанні, медицині та торгівлі.
Деякі вчені вважають, що винахід парової машини Ватта мав таке ж вирішальне значення для розвитку людської цивілізації, як і винайдення вогню та луку зі стрілами первісною людиною; інші кажуть, що сила пари наповнила людське суспільство енергією до змін. 1. Чи погоджуєтеся ви із цими думками? Відповідь аргументуйте. 2. Наведіть приклади використання принципу роботи парової машини в сучасній техніці.
- З цими твердженнями можна цілком погодитися, оскільки винахід парової машини вперше в історії дозволив замінити обмежену мускульну силу людей і тварин потужним універсальним штучним джерелом енергії. Це запустило масове фабричне виробництво, створило паровий залізничний і водний транспорт та кардинально прискорило розвиток усієї людської цивілізації.
- Сьогодні прямим розвитком цього принципу є парові турбіни, які перетворюють енергію водяної пари на рух генераторів на теплових і атомних електростанціях, виробляючи більшу частину електроенергії у світі, а також приводять у рух сучасні атомні криголами та підводні човни.
Які чинники визначили думку вчених про те, що в 1960–1970-ті роки на зміну індустріальному суспільству прийшло постіндустріальне, інформаційне суспільство?
Основними чинниками стали винайдення й поширення комп’ютерів, розвиток мікроелектроніки, автоматизація виробництва та розбудова глобальних телекомунікацій. У результаті цих змін головним ресурсом економіки стала інформація та наукові знання, а більшість населення почала працювати у сфері послуг, науки та освіти, а не на промислових заводах.
Перегляньте відео й визначте, про які наслідки індустріальної революції в ньому йдеться.
- перехід від ручної праці до фабричного виробництва, стрімке зростання продуктивності, розвиток банківської системи, розширення зовнішньої торгівлі та ринків збуту, а також транспортна революція (будівництво каналів, доріг, залізниць та поява пароплавів).
- зміна структури суспільства (занепад ролі селянства та земельної аристократії, зникнення багатьох ремісників та мануфактур), поява профспілкового та робітничого руху, а також запровадження жорсткої дисципліни та зміна умов праці на фабриках.
- перехід від аграрної цивілізації до промислової та поява багатьох побутових і технічних винаходів, якими ми користуємося досі.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
У чому полягають позитивні і негативні впливи модернізації на суспільство?
Позитивний вплив модернізації полягав у загальному зростанні матеріального рівня життя, технічному прогресі, розвитку промисловості та появі швидкого транспорту і нових професій. Негативними наслідками стали глибока майнова нерівність, розорення ремісників, занепад традиційних сіл, злиденні умови проживання міської бідноти та висока дитяча смертність.
УКРАЇНСЬКИЙ ВСЕСВІТ
Перегляньте відео і з’ясуйте, у чому полягала унікальність винаходу. Поміркуйте, чому винахід Й. Тимченка не набув популярності, на відміну від синематографа братів Люм’єрів.
Унікальність кинетоскопа Й. Тимченка полягала в тому, що він здатний був знімати та проектувати «живі фотографії» на екран за допомогою гениально простого механізму (стрибкового механізму «равлика»), випередивши кінематограф братів Люм’єрів на два роки.
Винахід Тимченка не набув популярності, тому що апарат так і не запатентували та не запустили в масове комерційне виробництво для широкого загалу.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте фото за поданим алгоритмом і, використовуючи матеріал підручника, напишіть есе «Повсякденне життя лондонців у ХІХ ст.»
У ХІХ столітті Лондон перетворився на найбільший мегаполіс світу та осередок індустріальної революції, де поряд співіснували багатство й бідність. На вулицях міста кипіло бурхливе життя: заможні городяни відвідували великі універсальні магазини, театри й виставки, пересувалися новими омнібусами та підземною залізницею. Проте паралельно існував світ міських низів і робітників. Як свідчать документальні світлини тієї доби, звичайні вулиці були заповнені дрібними торговцями, ремісниками та дітьми з бідних родин, які змушені були змалку заробляти на хліб вуличною торгівлею чи підробітками замість навчання в школі.
Повсякдення більшості лондонців було сповнене важкої праці на підприємствах та боротьби за виживання у перенаселених кварталах. Жінки з робітничих родин поєднували хатній побут із роботою за значно меншу платню, ніж у чоловіків. Проте водночас саме в цей період поступово розвивалися міський транспорт, з’являлося вуличне освітлення, ставали доступнішими газети та спортивні змагання, що заклало основу сучасного міського побуту.
Які саме особливості моди викликали жартівливу реакцію сучасників і сучасниць? Чи спостерігається подібна реакція в наші дні?
Жартівливу реакцію та появу численних карикатур викликали надмірно пишні й непрактичні елементи вбрання, зокрема тугі корсети, велетенські спідниці на металевих каркасах (криноліни) та турнюри, які заважали вільно рухатися, проходити крізь двері чи сідати в екіпаж. У наші дні подібна іронічна реакція також спостерігається, коли екстравагантні або незручні новинки дизайнерської моди та незвичні тренди стають приводом для жартів і мемів у соціальних мережах.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Визначте наслідки індустріальної революції для розвитку господарства.
Головним наслідком став перехід від ручної та мануфактурної праці до масового фабрично-заводського виробництва, завдяки чому промисловість стала переважати над сільським господарством. Стрімко розвинулися машинобудування, металургія, хімічна та нафтова промисловість, виникли нові види транспорту (залізниці, пароплави, автомобілі, авіація) та розпочалася електрифікація. У сільському господарстві застосування машин і мінеральних добрив значно підвищило врожайність та продуктивність праці, вивільнивши робочі руки для фабрик і заводів.
2. Схарактеризуйте структуру індустріального суспільства.
У структурі індустріального суспільства провідну роль почали відігравати буржуазія (підприємці) та промислові наймані робітники. Важливою складовою став новий «середній клас», до якого увійшли власники невеликих підприємств, управлінці, інженери, лікарі, вчителі та висококваліфіковані фахівці. Водночас суспільний вплив і частка аристократії, традиційного селянства та ремісників помітно зменшилися внаслідок швидкого зростання міського населення.
3. Назвіть види дозвілля, які стали доступними людям у ХІХ ст.
У ХІХ столітті людям стали доступними відвідування загальнодоступних театрів, різноманітних розважальних закладів, кафе й ресторанів з виступами артистів, а наприкінці століття — кінематографа. Також великої популярності набули Всесвітні промислові виставки, відвідування великих універсальних магазинів та заняття спортом і спортивні змагання, зокрема відновлені Олімпійські ігри.
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
4. Схарактеризуйте зміну становища жінок за індустріальної доби.
За індустріальної доби жінки з робітничих родин масово залучалися до найманої праці на фабриках, хоча отримували значно меншу заробітну плату порівняно з чоловіками та поєднували це з домашніми обов’язками. З розвитком техніки для жінок виникли нові професії, такі як друкарки, телефоністки та секретарки, тоді як жінки з вищих та середніх верств здебільшого залишалися залежними від чоловіків і займалися домом та родиною.
5. Визначте позитивні і негативні аспекти урбанізації. Як, на вашу думку, цей процес впливав на традиційні цінності суспільства?
До позитивних аспектів урбанізації належали розвиток міської інфраструктури, вищий рівень освіти, культури і побуту, а також ширші можливості працевлаштування. Негативними наслідками стали перенаселеність міст, злиденні житлові й санітарні умови робітників, висока дитяча смертність та соціальна нерівність. Урбанізація руйнувала традиційний устрій великої патріархальної родини, сприяла відокремленню індивіда від громади та зміні звичних моделей поведінки і родинних зв’язків.
6. Поясніть, як демократизація політичної системи в європейських країнах була пов’язана зі становленням індустріального суспільства.
Зі становленням індустріального суспільства зросла економічна роль буржуазії, середнього класу та найманих робітників, які сплачували податки й вимагали реального впливу на державні справи. Це привело до поступового розширення виборчого права, залучення ширших верств населення до політики та утвердження ліберальних і демократичних цінностей.
7. Окресліть перепони на шляху модернізації суспільства.
Основними перепонами були опір землевласницької аристократії, яка намагалася зберегти старі порядки й привілеї, та спротив ремісників, які руйнували верстати через загрозу розорення. Крім того, модернізацію ускладнювали економічні кризи, неготовність традиційного селянства до міського способу життя та гострі соціальні суперечності.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
8. На основі власних спостережень назвіть, які ознаки індустріальної цивілізації ХІХ ст. спостерігаються і в наш час у світі та в Україні, а які — ні.
Сьогодні в Україні та світі зберігаються такі ознаки, як переважання міського населення над сільським, розвинена мережа залізниць, функціонування великих промислових підприємств і масове виробництво товарів. Водночас у минулому залишилися панування парових двигунів, масова важка ручна праця на фабриках, відсутність соціального захисту робітників і дискримінація жінок у професійній сфері, адже сучасне суспільство стало інформаційним та автоматизованим.