7. Юридична відповідальність та її види

Зміст

ДОСЛІДЖУЄМО ДОКУМЕНТ

Опрацюйте статті 58, 61, 62 Конституції України та визначте основні принципи юридичної відповідальності.

Основними принципами юридичної відповідальності згідно з Конституцією України є:

1. Незворотність дії законів у часі, крім випадків пом’якшення або скасування відповідальності особи (ст. 58).
2. Неможливість бути двічі притягненим до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61).
3. Індивідуальний характер юридичної відповідальності (ст. 61).
4. Презумпція невинуватості: особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62).
5. Неприпустимість ґрунтування обвинувачення на доказах, одержаних незаконним шляхом, та тлумачення всіх сумнівів щодо доведеності вини на користь особи (ст. 62).

ЗАВДАННЯ

Запишіть до таблиці види юридичної відповідальності, яка настає в наведених ситуаціях.

ДОСЛІДЖУЄМО ДОКУМЕНТ

1. Чим необхідна оборона відрізняється від уявної?

Необхідна оборона застосовується для захисту від реального суспільно небезпечного посягання, яке об’єктивно існує в дійсності. Уявна оборона — це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за обставин, коли реального посягання не було, а особа лише помилково припускала його наявність, неправильно оцінивши дії потерпілого.

2. За яких обставин використання крайньої необхідності буде правомірним?

Використання крайньої необхідності є правомірним, якщо шкода заподіюється для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі, її правам або інтересам суспільства та держави. При цьому небезпеку за даних обставин неможливо було усунути іншими засобами, а заподіяна шкода є меншою, ніж шкода відвернена.

3. Як ви вважаєте, яким чином можна визначити межі необхідної оборони?

Межі необхідної оборони визначаються відповідністю застосованих засобів захисту характеру та небезпечності посягання, а також обстановці захисту. Перевищенням меж визнається заподіяння тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпеці посягання або обстановці захисту, що призводить до кримінальної відповідальності лише у випадках, спеціально передбачених законом.

ДОСЛІДЖУЄМО ДОКУМЕНТ

Опрацюйте статті 1169, 1171 Цивільного кодексу України та визначте, за яких обставин відшкодовується завдана шкода під час самозахисту.

Згідно зі статтею 1169 Цивільного кодексу України, шкода, завдана особою при здійсненні права на самозахист від протиправних посягань, не відшкодовується лише за умови, що не було перевищено меж самозахисту. Якщо особа, захищаючись, завдала шкоди іншій особі (третій стороні), така шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1171, шкода, завдана у стані крайньої необхідності, має бути відшкодована особою, яка її завдала, проте суд, враховуючи обставини справи, може покласти обов’язок відшкодування на третю особу, в інтересах якої діяла особа, або частково чи повністю звільнити їх від відшкодування.

ПРАВО В ДІЇ

1) Власник мотоцикла відмовився надати свій транспортний засіб для перевезення до лікарні людини, яка потрапила в аварію. Юнаки відібрали мотоцикл силою, проте повернули його власникові того самого дня.

Юнаки не нестимуть юридичної відповідальності. Надані дії вчинено в умовах крайньої необхідності (ст. 39 Кримінального кодексу України). Оскільки існувала безпосередня загроза життю та здоров’ю людини, яка потрапила в аварію, а усунути її іншими засобами в цій обстановці було неможливо, завдання майнової шкоди власникові мотоцикла (тимчасове вилучення майна без наміру привласнення) є правомірним. Шкода, заподіяна охоронюваним законом інтересам, є значно меншою за відвернену шкоду (збережене життя людини).

2) Дільничний інспектор органів внутрішніх справ А., мешкаючи в селі, зібрався зранку поїхати на службу до райцентру. Раптом він став свідком такої ситуації. З одного з будинків вибігла жінка Л., одяг якої був заплямований речовиною червоного кольору, що нагадувала кров, при цьому жінка щось вигукувала. За нею поспішав чоловік Т., який був власником цього будинку, та розмахував ножем. Працівник поліції, усвідомлюючи, що через лічені секунди чоловік міг наздогнати жінку та завдати удару ножем, був змушений вихопити табельний пістолет і поранити згаданого чоловіка. Потім з’ясувалося, що чоловік поспішав допомогти сусідці нарізати м’ясо для борщу.

Працівник поліції не нестиме юридичної відповідальності. У цій ситуації має місце уявна оборона (ст. 37 Кримінального кодексу України). Реального суспільно небезпечного посягання не було, проте інспектор, обстановкою ситуації (червоні плями на одязі, вигуки жінки, чоловік із ножем, що біг за нею), був введений у оману та помилково припускав наявність реального посягання на життя жінки. Оскільки обстановкою, що склалася, діям чоловіка надавався реальний характер і правоохоронець не міг усвідомлювати помилковості свого припущення, його дії розцінюються як вчинені у стані необхідної оборони.

3) Громадянин Грицько перебував на залізничному вокзалі та взяв з перону валізу, яка залишилася без нагляду. Валіза належала Матвєєвій. Свідками цього стало подружжя Орлових, які стверджували, що на їх голосне гукання Грицько озирнувся та прискорив кроки. Коли Грицька затримали правоохоронці, він сказав, що валізу знайшов і ніяких гукань не чув.

Громадянин Грицько підлягає кримінальній відповідальності за грабіж (відкрите викрадення чужого майна, ст. 186 КК України або майнове кримінальне правопорушення за джерелом). Обставин, що звільняють від юридичної відповідальності, немає. Факт того, що він озирнувся на оклик свідків і прискорив кроки, свідчить про наявність прямими умислу та усвідомлення протиправності своїх дій (суб’єктивна сторона правопорушення). Спроба видати викрадення за знахідку є способом ухилення від відповідальності.

На перерві ви почули розмову двох семикласників. Один із них розповідав, що бачив, як його одноліток намагався викрасти з магазину коштовний телефон, але був затриманий. Учні були переконані, що такі дії залишаться безкарними. Чи згодні ви з ними?

Ні, з переконанням семикласників погодитися не можна. За вчинення правопорушення передбачено юридичну відповідальність.

Хоча кримінальна відповідальність за замах на викрадення майна (крадіжку) за загальним правилом настає з 16 років, а за окремі види злочинів — із 14 років, особа, яка досягла 11 років і вчинила суспільно небезпечне діяння до настання віку кримінальної відповідальності, підлягає примусовим заходам виховного характеру за рішенням суду. Одним із таких заходів є направлення дитини до спеціальних навчально-виховних установ (спеціальних шкіл або спеціальних професійно-технічних училищ) на термін до трьох років.

Крім того, за протиправні дії дітей матеріальну відповідальність несуть їхні батьки (або особи, які їх замінюють) щодо відшкодування завданої шкоди, а також вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей. Отже, такі дії в жодному разі не залишаються безкарними.

1. Учень 9 класу Петренко М. під час руху поїздів підкладав на залізничну колію різноманітні предмети. Петренко М. заявив, що він не підозрював, що своїми діями створював загрозу залізничному руху. Чи буде він нести юридичну відповідальність за свої дії?

Так, Петренко М. буде нести юридичну відповідальність за свої дії. Згідно з підручником, кримінальна відповідальність за окремі види злочинів, зокрема за умисне знищення або пошкодження майна, що може призвести до тяжких наслідків, або за дії, що загрожують безпеці руху, настає з 14 років. Оскільки Петренко М. є учнем 9 класу, він вже досяг 14-річного віку. Крім того, незнання законів та неусвідомлення протиправності своїх дій не звільняє особи від юридичної відповідальності.

2. Учень 7 класу Івасенко П. замість уроків пішов на територію місцевого підприємства й пошкодив там два двигуни з метою заволодіння кольоровим металом. Хто буде відповідальним за це правопорушення?

Учні 7 класу зазвичай мають вік 12–13 років. Оскільки Івасенко П. ще не досяг віку, з якого настає кримінальна (14 років) або адміністративна (16 років) відповідальність, він не є деліктоздатним суб’єктом для притягнення до цих видів відповідальності. У такому разі цивільно-правову відповідальність (відшкодування завданої майнової шкоди) несуть його батьки або особи, які їх замінюють. Проте до самого неповнолітнього суд може застосувати примусові заходи виховного характеру (наприклад, застереження, передання під нагляд батьків тощо).

3. 17-річний громадянин Перов звинувачується в незаконному заволодінні автомобілем та втечі на ньому від правоохоронців. Після затримання виявилося, що він був у стані алкогольного сп’яніння. На суді він вимагав звільнити його від відповідальності, бо в момент скоєння злочину він не міг усвідомлювати свої дії через вплив алкоголю. Чи правомірні його вимоги? Чи задовольнить їх суд?

Вимоги Перова неправомірні, і суд їх не задовольнить. По-перше, кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом настає з 14 років, а Перову вже виповнилося 17 років. По-друге, скоєння правопорушення у стані алкогольного сп’яніння не звільняє від відповідальності, а навпаки — є обтяжуючою обставиною під час визначення міри юридичної відповідальності.

МИСЛИМО КРИТИЧНО

Чи погоджуєтеся ви з ними?

Наведені висловлювання є справедливими, оскільки ефективність правосуддя залежить насамперед від невідворотності покарання, а головною метою відповідальності є виправлення особи та запобігання новим правопорушенням у майбутньому.

Поміркуйте, чи відповідає наведеним принципам система юридичної відповідальності, передбачена в нашому законодавстві.

Система юридичної відповідальності в Україні загалом відповідає цим принципам, оскільки вона ґрунтується на засадах законності, індивідуалізації покарання та превенції правопорушень. Законодавство передбачає різні види заходів впливу, спрямованих на перевиховання особи та охорону суспільного порядку.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ

1. Які існують види юридичної відповідальності?

Залежно від видів правопорушень розрізняють конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, дисциплінарну та матеріальну відповідальність.

2. Назвіть принципи юридичної відповідальності.

Основними принципами юридичної відповідальності є законність, справедливість, обґрунтованість, невідворотність покарання, індивідуалізація відповідальності, презумпція невинуватості та заборона подвійного притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

3. Якою є мета юридичної відповідальності?

Головною метою юридичної відповідальності є охорона суспільного порядку, поновлення порушених прав, виховання правопорушника та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим винним, так і іншими особами.

4. Чим крайня необхідність відрізняється від необхідної оборони?

Крайня необхідність відрізняється від необхідної оборони за декількома ознаками:

1. Джерелом небезпеки при необхідній обороні є суспільно небезпечне посягання людини, тоді як при крайній необхідності небезпека може бути викликана стихійними силами, тваринами, технічними процесами або іншими подіями.
2. При необхідній обороні шкода завдається лише тому, хто посягає, а при крайній необхідності шкода може бути завдана інтересам третіх осіб, держави або суспільства.
3. При крайній необхідності заподіяна шкода обов’язково має бути меншою за шкоду відвернену, тоді як при необхідній обороні шкода має бути достатньою для припинення посягання і може бути рівнозначною заподіяній.

5. У чому полягають особливості юридичної відповідальності неповнолітніх?

Юридична відповідальність неповнолітніх має такі особливості:

1. Загальна адміністративна та кримінальна відповідальність настає з 16 років, проте за найбільш тяжкі злочини кримінальна відповідальність передбачена з 14 років.
2. До осіб, які не досягли повноліття, замість кримінального покарання можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, такі як застереження, обмеження дозвілля або передача під нагляд батьків.
3. Цивільна відповідальність за завдану шкоду покладається на неповнолітніх віком від 14 до 18 років, якщо вони мають власне майно або доходи, в іншому випадку шкоду відшкодовують батьки.

6. Деякі юристи вважають, що обставини, що звільняють від юридичної відповідальності, захищають злочинців від відповідальності. Чи підтримуєте ви цю думку? Обговоріть у групах.

Обставини, що звільняють від юридичної відповідальності, не є інструментом захисту злочинців, оскільки дії особи в таких ситуаціях позбавлені ознаки суспільної небезпеки. Навпаки, ці норми захищають права громадян на самооборону, виконання професійних обов’язків у ризикованих умовах та дії в інтересах порятунку життя людей або державного майна. Звільнення від відповідальності відбувається лише за умови, що межі таких обставин не були перевищені, що забезпечує дотримання принципу законності.