9. Як ми в громаді будуємо наше сьогодення й майбутнє

Зміст

ОБГОВОРІМО

1. Уявіть, що до вашого класу вступив новий учень, який приїхав з іншої країни й ніколи не чув слова «громада». Як би ви йому пояснили суть цього поняття на прикладі вашого міста, села чи селища? Наведіть кілька слів-асоціацій, які спадають вам на думку, коли ви чуєте слово «громада».

Громада — це всі ми, жителі нашого населеного пункту, які живуть поруч, разом дбають про свої вулиці, парки та школи й спільно вирішують щоденні справи свого краю.

Слова-асоціації: єдність, сусіди, спільний дім, взаємодопомога, спільні рішення, турбота, рідне місто/село.

2. Пригадайте відоме прислів’я «Мій дім — моя фортеця». Чи можна стверджувати, що під час повномасштабної війни в Україні ваша громада стала для багатьох людей своєрідною «фортецею» або «тилом»? Що дає громада людям у складні часи, коли відчуття безпеки й підтримки є особливо важливими?

Так, під час повномасштабної війни громада дійсно стала спільною фортецею та надійним тилом, адже згуртувала тисячі людей для захисту, розміщення переселенців та взаємного порятунку.

У складні часи громада дає людям:

• Безпечний прихисток та облаштовані укриття;
• Гуманітарну, медичну та матеріальну підтримку;
• Психологічне відчуття єдності й того, що ти не залишився сам на сам із бідою;
• Організоване забезпечення базовими речами: водою, теплом, зв’язком і харчуванням.

ДІЙМО РАЗОМ

У групах створіть схематичну карту вашої громади (району, села, міста або його частини). Позначте на ній 3–5 місць чи установ, які відіграли або продовжують відігравати важливу роль у підтримці людей під час війни. Біля кожного позначеного місця напишіть коротке пояснення, яку функцію виконувала або виконує ця локація чи установа. Зробіть короткий (2–3 речення) висновок, у якому поясніть, як, на вашу думку, ці місця та люди, які долучалися до роботи, допомогли вашій громаді вистояти чи пристосуватися до нових умов у складні часи.

Опис локацій громади:

1. Школа: укриття під час тривог, пункт тимчасового розміщення вимушених переселенців і центр плетіння маскувальних сіток.
2. Будинок культури: волонтерський центр та штаб видачі продуктів і одягу.
3. Лікарня: медична допомога пораненим і хворим, цілодобове джерело автономної електрики та пункт видачі питної води.
4. Бібліотека: простір психологічного розвантаження, робота дитячих гуртків та пункт обігріву зі стабільним зв’язком.

Висновок:
Ці установи стали центрами згуртованості та взаємодопомоги, які забезпечили людей найнеобхіднішим у критичний момент. Завдяки спільній щоденній праці волонтерів, медиків, освітян та активних жителів громада змогла швидко організувати захист, надати прихисток постраждалим і зберегти життя людей у найважчі часи.

ПОМІРКУЙМО

Що, крім території, робить групу людей дійсно громадою?

Справжньою громадою людей роблять спільні інтереси, взаємодопомога, спільне використання ресурсів, відповідальність за свій населений пункт та готовність разом вирішувати місцеві справи й покращувати життя довкола.

Які повноваження має місцеве самоврядування?

Місцеве самоврядування відповідає за вирішення питань місцевого значення: стан доріг, вуличне освітлення, роботу дитсадків, шкіл і лікарень, благоустрій парків, вивезення сміття, роботу громадського транспорту, а під час війни — за облаштування укриттів, захист жителів і допомогу вимушеним переселенцям.

Яку роль відіграють органи самоорганізації населення в житті громади?

Органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні чи квартальні комітети) допомагають мешканцям захищати свої інтереси на рівні конкретного будинку чи мікрорайону. Вони напряму співпрацюють із місцевою радою, допомагають організувати ремонти під’їздів, озеленення подвір’їв, здійснюють громадський контроль і координують чергування в укриттях або пунктах незламності.

Чому важливо, щоб молодь брала активну участь у житті громади?

Молодь найкраще розуміє власні потреби та пропонує сучасні ідеї для розвитку освіти, дозвілля, спорту й екології. Активна участь допомагає підліткам набувати практичного досвіду, учитися відповідальності та робити своє місто чи село комфортним для власного життя.

ДІЙМО РАЗОМ

1. Розгляньте перелік проблем, які можуть виникнути в тому чи іншому селі / селищі / місті. Хто (які органи чи групи людей), на вашу думку, має відповідати за вирішення цих питань? Озвучте свої варіанти та поясніть.

Проблема 1. Відсутня чиста питна вода у приміщенні музичної школи.

Відповідальні:

1. Селищний/міський/сільський голова — очолює виконавчу владу громади та контролює роботу комунальних закладів освіти й культури.
2. Комунальні служби селища/міста — безпосередньо обслуговують мережі водопостачання, усувають аварії та забезпечують технічне постачання якісної води.

Проблема 2. Дитячий майданчик у дворі потребує ремонту.

Відповідальні:

1. Будинковий комітет — орган самоорганізації мешканців, який опікується благоустроєм спільного подвір’я та організовує дрібні роботи.
2. Міська/селищна/сільська рада — виділяє фінансування на капітальний ремонт або заміну аварійного обладнання, якщо майданчик належить до комунальної власності.
3. Батьки дітей — можуть проявити спільну ініціативу, провести толоку або звернутися із заявою до місцевої ради.

Проблема 3. Молодь хоче створити новий простір для дозвілля — наприклад, скейт-парк.

Відповідальні:

1. Група активних підлітків — формулює ідею, розробляє базовий проєкт та може подати його на бюджет участі.
2. Молодіжна рада — представляє інтереси молоді та адвокатує цей проєкт перед керівництвом громади.
3. Депутати міської ради — голосують за виділення земельної ділянки та фінансування будівництва з місцевого бюджету.

2. За даними Міністерства молоді та спорту України станом на грудень 2024 року в країні діяло 577 молодіжних рад місцевого рівня та ще 23 регіонального. Обговоріть у парах: Чому молодіжну раду називають інструментом молодіжного голосу? Порівняйте свої міркування з думками інших.

Молодіжну раду називають інструментом молодіжного голосу, оскільки вона є офіційним консультативно-дорадчим органом при місцевій раді. Вона дає змогу підліткам і молодим людям безпосередньо висловлювати свої потреби, подавати ініціативи та впливати на рішення місцевих депутатів і голів громад. Завдяки цьому влада чує пропозиції нового покоління та враховує їх під час планування бюджету й міського простору.

3. Розгляньте буклет. Якому питанню він присвячений?

Буклет присвячений покроковому процесу створення органів самоорганізації населення (ОСН) — будинкових, вуличних, квартальних комітетів чи комітетів мікрорайонів.

Які кроки треба зробити, щоб створити орган самоорганізації населення?

Для створення ОСН потрібно пройти сім кроків:

1. Створити ініціативну групу жителів.
2. Провести перші загальні збори або конференцію жителів певної території для ініціювання створення ОСН.
3. Подати заяву та протокол зборів про ініціювання створення ОСН до місцевої ради.
4. Отримати рішення місцевої ради про надання дозволу на створення ОСН.
5. Підготувати другі загальні збори або конференцію жителів за підтримки місцевої ради.
6. Провести другі збори, де обрати голову та членів ОСН і затвердити Положення про ОСН.
7. Пройти офіційну реєстрацію ОСН як юридичної особи.

Яке значення у цьому процесі відіграє ініціативність та залученість людей?

Ініціативність та залученість є вирішальними, тому що ОСН не створюється владою зверху — мешканці мають самі захотіти змін, зібратися разом, провести збори, оформити документи та взяти на себе відповідальність за благоустрій свого будинку чи мікрорайону.

4. Які можливості для молоді пропонують на платформі спілки «Національна молодіжна рада України»?

Платформа пропонує участь у молодіжних проєктах, програмах обміну, тренінгах із розвитку лідерських навичок, захист прав молоді, а також можливість долучатися до ухвалення рішень на місцевому й національному рівнях через мережу молодіжних рад.

Як гасло спілки «Платформа для молоді, де кожен учасник — це краплинка, що утворює великий океан ідей та можливостей. Ми об’єднуємо й надихаємо, створюючи унікальний простір для участі, розвитку та змін. Разом ми формуємо майбутнє!» визначає роль молоді в житті суспільства та держави?

Це гасло показує, що навіть одна активна молода людина має значення, а об’єднання зусиль багатьох підлітків створює потужну рушійну силу, яка здатна розвивати громаду, впроваджувати позитивні зміни та впливати на майбутнє всієї країни.

5. Сформулюйте проблему для завдання «Моя ідея для громади».

У нашому мікрорайоні біля школи немає безпечного та облаштованого простору для сортування сміття, через що переповнюються загальні смітники, а біля стадіону накопичується пластиковий непотріб.

Запропонуйте рішення: який конкретний проєкт ви могли б запропонувати для розв’язання цієї проблеми?

Проєкт «ЕкоПростір біля школи»: встановити закритий майданчик із контейнерами для роздільного збору пластику, паперу та скла, розмістити інформаційні таблички з правилами сортування, а кошти від здачі вторсировини спрямовувати на озеленення шкільного подвір’я.

Визначте партнерів: які органи влади, самоорганізації чи молодіжні ради могли б допомогти вам і чому саме вони?

Для реалізації потрібні такі партнери:

• Міська рада та відділ житлово-комунального господарства — для виділення фінансування через Громадський бюджет та погодження місця розміщення баків;
• Будинковий комітет прилеглих будинків — для узгодження правил користування майданчиком з жителями мікрорайону;
• Місцева молодіжна рада — для залучення школярів, поширення інформації в соцмережах і проведення екологічного фестивалю.

Презентуйте ідею: чи підтримали б її однокласники та які додаткові пропозиції вони внесли б?

Однокласники підтримали б ідею, оскільки проблема сміття турбує всіх. Додатково вони запропонували встановити біля контейнерів прес для пластикових пляшок і організувати між класами змагання зі збору макулатури з призами.

ПІДСУМУЙМО

Що таке громада і чим вона відрізняється від інших спільнот?

Громада — це група людей, які живуть на одній території (у селі, селищі чи місті), мають спільні інтереси, ресурси та разом вирішують щоденні місцеві питання.

Від інших спільнот (наприклад, гуртків за інтересами чи онлайн-груп) вона відрізняється тим, що прив’язана до конкретної території, має органи місцевого самоврядування, спільний бюджет і безпосередньо впливає на умови життя кожного жителя: від стану доріг до безпеки на вулицях.

Які є способи впливу громадян і громадянок на місцеве самоврядування? Який з них, на вашу думку, найефективніший?

Способи впливу:

1. Вибори місцевих голів і депутатів раз на п’ять років.
2. Бюджет участі (громадський бюджет) — створення власних проєктів і голосування за їхнє фінансування.
3. Електронні петиції та офіційні звернення до місцевої ради.
4. Створення органів самоорганізації населення (будинкових, вуличних комітетів).
5. Участь у громадських слуханнях та обговореннях.
6. Робота в молодіжних радах.

Найефективніший — бюджет участі, оскільки він дозволяє мешканцям самостійно пропонувати потрібні зміни, обирати найкращі ідеї голосуванням і гарантовано отримати фінансування з місцевого бюджету на їхню реалізацію.

Як війна змінює життя та пріоритети місцевих громад?

Безпека, цивільний захист і підтримка оборони стають головними пріоритетами.

Громади, розташовані близько до лінії фронту, зосереджуються на облаштуванні укриттів, захисті людей та відбудові зруйнованого житла. Громади в тилу фокусуються на прийомі та допомозі внутрішньо переміщеним особам, зборі гуманітарної допомоги, створенні пунктів незламності та підтримці ЗСУ. Крім того, багато зустрічей та обговорень переходять в онлайн-формат задля безпеки й швидкості ухвалення рішень.

Чому молоді важливо долучатися до місцевого самоврядування?

Молодь найкраще знає власні потреби у сфері навчання, сучасного дозвілля, спорту та безпеки в рідному місті чи селі. Участь у молодіжних радах або поданні проєктів на громадський бюджет дає змогу самостійно покращувати свій простір, захищати інтереси однолітків і набувати реального досвіду управління та лідерства.

Як активна участь громадян і громадянок у житті громад впливає на стійкість України? Чому?

Згуртованість і самоорганізація жителів роблять кожне село чи місто міцним тилом, здатним швидко долати будь-які виклики. Коли мешканці відкривають укриття, допомагають переселенцям, підтримують військових, чергують у пунктах незламності та відновлюють пошкоджене майно, уся країна стає стійкішою до загроз і криз.

ПОВПРАВЛЯЙСЯ

1. Склади перелік запитань для інтерв’ю щодо життя громади з її мешканцями / мешканками та / або представниками / представницями органів місцевого самоврядування.

1. Які проблеми нашого населеного пункту (району, села чи міста) потребують якнайшвидшого розв’язання?
2. Які проєкти з благоустрою та безпеки вдалося успішно реалізувати за останній рік?
3. Як жителі можуть висловити свої ідеї та вплинути на рішення місцевої влади?
4. Які програми чи простори створюються в громаді для розвитку та дозвілля підлітків і молоді?
5. Як змінилася робота громади в умовах воєнного стану і яку допомогу отримують ті, хто цього найбільше потребує?
6. Якою ви бачите нашу громаду через кілька років і що кожен із нас може зробити для її розвитку вже сьогодні?

2. Сформулюй коротко власні відповіді на кожне із запитань та визнач, які ідеї щодо розвитку вашої громади треба втілити насамперед. Презентуй свої міркування класу.

Що є найбільшою перевагою нашої громади?

Згуртованість мешканців, розвинений волонтерський рух і взаємодопомога сусідів у складних ситуаціях.

Які головні проблеми громади потребують якнайшвидшого вирішення?

Потреба в облаштуванні додаткових безпечних укриттів, ремонт дорожнього покриття біля навчальних закладів та недостатня кількість відкритих зон дозвілля для підлітків.

Як громада забезпечує підтримку людей під час воєнного стану?

Організовує пункти незламності, підтримує внутрішньо переміщених осіб житлом і гуманітарною допомогою, а також регулярно збирає ресурси для Збройних Сил України.

Чого саме бракує молоді в нашій громаді?

Бракує сучасного безкоштовного молодіжного хабу для спілкування і навчання, а також якісних спортивних локацій — наприклад, скейт-парку чи майданчика для воркауту.

Як жителі можуть впливати на прийняття рішень місцевою владою?

Через подання та голосування за проєкти Громадського бюджету, участь у діяльності молодіжної ради, створення будинкових комітетів та підписання електронних петицій.

Які ідеї щодо розвитку громади треба втілити насамперед?

Насамперед потрібно втілити такі кроки:

1. Повністю модернізувати укриття в усіх школах громади (забезпечити якісну вентиляцію, стабільний інтернет, резервне живлення та комфортні місця для занять).
2. Створити молодіжний простір на базі місцевої бібліотеки чи будинку культури для проведення тренінгів, кінопоказів та волонтерських зборів.
3. Встановити контейнери для роздільного збирання сміття біля шкіл і громадських парків.

РОБОЧИЙ ЗОШИТ (РОБОЧИЙ АРКУШ)

1. Познач кожне з наведених тверджень: П — правдиве або Х — хибне. Якщо твердження хибне — виправ його.

2. Наведи два приклади питань місцевого значення, за які відповідають органи місцевого самоврядування.
Приклад 1: Благоустрій парків, скверів та ремонт доріг і тротуарів.
Приклад 2: Організація роботи комунальних шкіл, лікарень і дитячих садків.

3. Вибери один елемент, який НЕ відповідає зазначеній групі, та поясни свій вибір.
Зайве: 2) звернення до Кабінету Міністрів України
Тому що: Кабінет Міністрів є центральним органом державної виконавчої влади, а не інструментом місцевого самоврядування.

4. Уяви, що перед тобою ілюстрація, яка зображує активне життя вашої громади (можна використати ілюстрацію до параграфа або іншу подібну). Знайди на зображенні (або уяви, що ти бачиш) елементи, які показують конкретні дії мешканців для покращення життя громади. Опиши 2−3 такі дії. Якби ти як художник / художниця мав би / мала б «розфарбувати» цю ілюстрацію емоціями, які два кольори ти б використав / використала, щоб передати відчуття спільності, активності та відповідальності в громаді? Поясни свій вибір кольорів.
Дії: молодь планує благоустрій простору за картою, хлопець висаджує молоде дерево, підлітки розробляють проєкт через QR-код.
Кольори: жовтий (енергія, взаємодія) та зелений (розвиток, надія, оновлення простору).

5. Заповни пропуски в тексті, використовуючи слова з довідки у відповідному відмінку.
Громада — це спільнота людей, які об’єднані спільним місцем проживання та взаємодією. Основою для функціонування місцевого самоврядування є територіальна громада. Мешканці можуть впливати на рішення місцевої влади через вибори, публічні звернення, громадські слухання та петиції. Особливе значення має участь молоді у житті громади через дорадчі органи, такі як молодіжні ради.

! 6. Досліди, як громада підтримує життя та відновлюється в умовах війни. Пройдися вулицями свого населеного пункту (або його частини), звертаючи увагу на зміни, що відбулися з початку повномасштабного вторгнення. Чи є місця, які було відновлено, відремонтовано або збудовано заново після пошкоджень чи руйнувань? Які нові ініціативи або об’єкти з’явилися для підтримки життя громади (наприклад, «Пункти незламності», нові укриття, дитячі майданчики, які було відновлено силами громади, місця допомоги ВПО). Запиши 3−5 таких прикладів, які ти помітив / помітила. Чи потрібно громаді, на твою думку, витрачати кошти та зусилля на відновлення, ремонт чи будівництво таких об’єктів / ініціатив під час війни? Наведи аргументи (2−3) на підтвердження своєї позиції.
Приклади: облаштування укриття у школі, відкриття «Пункту незламності», волонтерський штаб допомоги ВПО, встановлення генераторів для вуличного освітлення.
Витрачати кошти потрібно: це забезпечує фізичну безпеку жителів під час небезпеки та підтримує стабільність суспільства й економіки в тилу.

7. Установи відповідність: з’єднай конкретну ситуацію з формою участі, яка найкраще підходить для її вирішення.

Відповідь: 1 — В, 2 — А, 3 — Г, 4 — Б, 5 — Д.

8. Що таке, на твою думку, бюджет участі? Поясни. Знайди в інтернет-джерелах приклад (бажано той, що стосується твоєї громади).
Це виділена частка коштів місцевого бюджету, куди мешканці самі подають проєкти та обирають переможців голосуванням. Приклад: встановлення SMART-лавки із сонячною батареєю та зарядками у міському парку.

9. Проаналізуй ситуацію та запропонуй 1−2 можливі позитивні зміни, які відбудуться, якщо мешканці громади діятимуть активніше. У вашому мікрорайоні багато сміття, парки не прибирають, дитячі майданчики старі й небезпечні для дітей. Органи місцевого самоврядування не звертають уваги на ці проблеми. Що зміниться у вашому мікрорайоні, якщо мешканці перестануть бути пасивними й почнуть активно використовувати механізми місцевого самоврядування та самоорганізації? Опиши ці зміни.
Мешканці створять орган самоорганізації (будинковий комітет), проведуть толоку та подадуть заявку на бюджет участі для встановлення нового безпечного майданчика.

! 10. Для кожної ситуації вибери (підкресли) найбільш відповідний інструмент участі громадян у житті громади.
Ситуація 1. Мешканці будинку хочуть організувати спільне прибирання під’їзду та встановити відеоспостереження, зібравши на це кошти.
Б створення будинкового комітету

Ситуація 2. Ти і твої друзі хочуть запропонувати ідею встановлення безкоштовного Wi-Fi у міському парку та залучити для цього кошти місцевого бюджету.
Б подання проєкту на громадський бюджет (бюджет участі)

Ситуація 3. Студенти хочуть, щоб у їхній громаді було створено зону для коворкінгу (спільного місця для роботи й навчання). Вони готові розробити план та презентувати його місцевій раді.
В долучення до місцевої молодіжної ради

! 11. Напиши невеликий твір-роздум (до 100 слів) на тему «У чому сила громади?». Проілюструй свої міркування прикладами з життя вашої громади.
Сила громади — у згуртованості та спільній відповідальності мешканців. Коли кожен діє, простір навколо змінюється на краще. У нашій громаді люди разом облаштували укриття, організували збір гуманітарної допомоги та створили молодіжний хаб. Спільні дії роблять нас стійкими та непереможними.