5-6. Правопорушення. юридична відповідальність

Зміст

Як держава захищає порядок у суспільстві, реагуючи на порушення норм права, і які види відповідальності за це передбачено?

Держава захищає порядок у суспільстві шляхом застосування юридичної відповідальності, що виявляється у державному примусі (психологічному або фізичному впливі) через уповноважені органи. За порушення норм права передбачено конституційну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність.

ОБГОВОРІТЬ

Чи впливає поведінка людини на інших людей і суспільство? Наведіть приклади поведінки, яка має позитивний або негативний вплив.

Поведінка кожної особи безпосередньо впливає на оточуючих та суспільний лад загалом. Прикладом позитивного впливу є дотримання правил дорожнього руху, що гарантує безпеку всіх учасників руху, або волонтерська діяльність. Негативний вплив має поведінка, що порушує спокій інших, наприклад, хуліганство у громадських місцях або забруднення навколишнього середовища, що шкодить здоров’ю всього населення.

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

Що таке правомірна і протиправна поведінка? Як може проявлятися протиправна поведінка? Наведіть приклади.

Правомірна поведінка — це суспільно корисна діяльність, яка відповідає вимогам правових норм і охороняється державою. Протиправна поведінка — це суспільно шкідливе або небезпечне винне діяння, що порушує норми права. Протиправна поведінка проявляється у формі дії (активна поведінка, наприклад, грабіж) або бездіяльності (пасивна поведінка, коли особа не вчиняє обов’язкових дій, наприклад, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані).

ДІЄМО РАЗОМ

Наведіть приклади двох правових ситуацій, в одній з яких учасники / учасниці діють правомірно, а в іншій — протиправно. Презентуйте класу.

Ситуація 1 (правомірна): Громадянин офіційно працевлаштовується, укладає трудовий договір і вчасно сплачує податки зі своєї заробітної плати.
Ситуація 2 (протиправна): Водій автомобіля ігнорує заборонний сигнал світлофора і продовжує рух, створюючи аварійну ситуацію на перехресті.

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

На основі тексту підпараграфа складіть схему «Види правопорушень» і проілюструйте кожний вид прикладом.

1. Конституційне правопорушення — порушення норм основного закону (наприклад, порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності).
2. Адміністративне правопорушення — протиправне діяння у сфері адміністративних правовідносин (наприклад, дрібне хуліганство або порушення правил дорожнього руху).
3. Цивільне правопорушення — порушення норм цивільного законодавства (наприклад, псування чужого майна або порушення умов договору).
4. Дисциплінарне правопорушення — порушення у сфері трудових правовідносин (наприклад, прогул або порушення трудового розпорядку).
5. Кримінальне правопорушення — суспільно небезпечне винне діяння, передбачене Кримінальним кодексом України (наприклад, крадіжка або шахрайство).

ДІЄМО РАЗОМ

1. Поверніться до результатів виконання практичного завдання в рубриці «Діємо разом» (с. 31). Визначте вид правопорушення у наведеному вами прикладі протиправного діяння.

У наведеному прикладі про крадіжку мобільного телефону в магазині видом правопорушення є кримінальне правопорушення (злочин).

2. Доведіть, що думки про крадіжку, не втілені в реальні дії, не є правопорушенням. Якої обов’язкової ознаки тут бракує?

Думки про крадіжку не є правопорушенням, оскільки право регулює лише зовнішню поведінку особи, а не її внутрішні помисли чи наміри, що не були реалізовані. У цій ситуації бракує такої обов’язкової ознаки правопорушення, як діяння (конкретна дія або бездіяльність).

3. «Профільтруйте» через перелік ознак правопорушення подану ситуацію. Дайте відповідь на запитання і зробіть висновок, чи має тут місце правопорушення: 10-річний хлопчик під час гри випадково штовхнув велосипед сусіда, через що на ньому залишилися подряпини.

• Чи є тут протиправність (порушення норми)?

У цій ситуації наявна протиправність, оскільки пошкодження чужого майна порушує норми цивільного права, які гарантують недоторканність права власності.

• Чи є шкода?

Шкода є наявною, оскільки власнику велосипеда заподіяно матеріальні збитки у вигляді пошкодження майна (подряпин).

Висновок: незважаючи на наявність дії, протиправності та шкоди, цей вчинок не є правопорушенням у юридичному сенсі, оскільки 10-річна дитина не досягла віку, з якого настає юридична відповідальність, отже, у ситуації відсутній такий елемент складу правопорушення, як суб’єкт.

ДІЄМО РАЗОМ

3. «Профільтруйте» через перелік ознак правопорушення подану ситуацію. Дайте відповідь на запитання і зробіть висновок, чи має тут місце правопорушення: 10-річний хлопчик під час гри випадково штовхнув велосипед сусіда, через що на ньому залишилися подряпини.

Чи є вина?

Вина у формі умислу відсутня, оскільки хлопчик штовхнув велосипед випадково. Проте в діях може вбачатися необережність, якщо дитина мала змогу передбачити наслідки своїх розваг біля чужого майна.

Чи є суб’єкт (чи досягла дитина віку відповідальності)?

Дитина не є суб’єктом правопорушення, оскільки у віці 10 років особа не досягла віку адміністративної (16 років) або кримінальної (за загальним правилом 16, за окремі злочини — 14 років) відповідальності.

Висновок: чи є цей вчинок правопорушенням у юридичному сенсі?

Цей вчинок не є правопорушенням у юридичному сенсі через відсутність обов’язкового елемента складу правопорушення — належного суб’єкта.

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

На основі тексту підпараграфа складіть схему «Склад правопорушення». Визначте, у чому важливість встановлення складу правопорушення.

Важливість встановлення складу правопорушення полягає в тому, що він є єдиною підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з чотирьох елементів складу означає відсутність правопорушення в цілому, що виключає застосування державного примусу до особи.

ДІЄМО РАЗОМ

Проаналізуйте наведені ситуації. Скориставшись схемою, складеною вами на основі тексту підпараграфа (завдання на с. 33), сформулюйте запитання до цих ситуацій для з’ясування наявного / відсутнього складу правопорушення в них.

1. Оксана (15 років) і Микола (17 років) під час перегляду фільму в кінотеатрі випили пляшку вина і під впливом алкоголю, використовуючи нецензурну лексику, почали чіплятися до глядачів, які сиділи перед ними.

• Чи досягли Оксана та Микола віку адміністративної відповідальності на момент вчинення діяння?
• Які саме норми громадського порядку (об’єкт) було порушено їхньою поведінкою?
• Чи усвідомлювали особи протиправність своїх дій та чи мали вони прямий умисел на порушення спокою глядачів?

2. Троє підлітків (13, 14 і 15 років) побили перехожого, відібрали в нього мобільний телефон, гаманець з п’ятьма тисячами гривень і документи. Постраждалого із численними травмами та двома зламаними ребрами було доставлено в лікарню.

• Хто з підлітків за віком може бути суб’єктом кримінальної відповідальності за грабіж або розбій?
• Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень було завдано потерпілому (об’єктивна сторона)?
• Чи був у діях підлітків корисливий мотив (суб’єктивна сторона)?

3. Петро систематично вчиняє фізичне і психологічне насильство щодо своєї дружини, що призводить до її фізичних та психологічних страждань і погіршення якості життя.

• Чи наявний у діях Петра необхідний причинно-наслідковий зв’язок між його діями та станом здоров’я дружини?
• Чи є Петро осудною особою та суб’єктом даного правопорушення?
• Якою є форма вини Петра щодо вчинених ним систематичних дій?

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

Із занять з історії та громадянської освіти у 5–8 класах пригадайте, що таке відповідальність. У чому полягає відмінність між поняттями «відповідальність» та «юридична відповідальність»?

Відповідальність — це свідоме ставлення людини до вимог суспільства, виконання покладених на неї обов’язків та усвідомлення наслідків власних дій. Відмінність полягає в тому, що звичайна відповідальність має соціальний або моральний характер, тоді як юридична відповідальність є специфічним видом відповідальності, що настає лише за порушення норм права, застосовується виключно державою та має чітко визначені законом негативні наслідки для правопорушника.

На основі тексту підпараграфа дайте відповіді на запитання: У чому сутність юридичної відповідальності? Які є види юридичної відповідальності? Які принципи лежать в її основі?

Сутність юридичної відповідальності полягає в тому, що особа, яка вчинила протиправне діяння, має перетерпіти негативні наслідки (майнового, особистого або організаційного характеру), передбачені законодавством. До видів юридичної відповідальності належать конституційна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна та кримінальна. В її основі лежать принципи справедливості, законності підстав, невідворотності, рівності всіх перед законом і судом, індивідуального характеру, права на захист, презумпції невинуватості та неприпустимості подвійного притягнення до відповідальності за одне і те саме правопорушення.

ДІЄМО РАЗОМ

1. Доберіть до кожної статті Конституції України відповідний принцип юридичної відповідальності із зазначених у підпараграфі та поясніть його. Відобразіть у таблиці за формою.

2. Чи є ці принципи важливими для неупередженого й справедливого суду? Свою відповідь обґрунтуйте.

Зазначені принципи є фундаментальними для функціонування справедливого суду. Вони забезпечують захист прав і свобод людини від свавілля держави, гарантують об’єктивний розгляд справи та унеможливлюють покарання невинуватої особи.

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

До видів правопорушень, зазначених у підпараграфі 2, доберіть відповідні види юридичної відповідальності.

Конституційне правопорушення тягне за собою конституційну відповідальність; адміністративний проступок — адміністративну відповідальність; цивільне правопорушення — цивільно-правову відповідальність; дисциплінарний проступок — дисциплінарну відповідальність; кримінальне правопорушення (злочин або кримінальний проступок) — кримінальну відповідальність.

За яким критерієм їх виокремлюють?

Види юридичної відповідальності виокремлюють за критерієм галузі права, норми якої були порушені, та сфери суспільних відносин, у якій вчинено правопорушення.

Що таке підстави юридичної відповідальності? Якими вони є?

Підстави юридичної відповідальності — це сукупність умов, за яких держава має право застосувати до особи заходи примусу. Виділяють три види підстав: фактичну (наявність вчиненого складу правопорушення), нормативну (наявність норми права, що передбачає відповідальність) та процесуальну (наявність рішення уповноваженого органу, наприклад, вироку суду).

Яка мета юридичної відповідальності?

Метою юридичної відповідальності є запобігання новим правопорушенням, забезпечення законності та правопорядку, виховання громадян у дусі поваги до права, відновлення порушених прав потерпілих та покарання винної особи.

ДІЄМО РАЗОМ

Чи є кожне з описаних діянь правопорушенням? Якщо так, то яке це правопорушення? До якого виду юридичної відповідальності можуть притягнути правопорушника / правопорушницю?

ПІДСУМУЙТЕ

1. Як співвідносяться між собою поняття «правова поведінка», «правомірна поведінка», «правопорушення»?

Правова поведінка є загальним поняттям, яке охоплює всі вчинки суб’єктів, що регулюються нормами права та мають юридичні наслідки. Вона поділяється на два види: правомірну поведінку, яка відповідає нормам права і є суспільно корисною, та правопорушення, яке суперечить правовим нормам і завдає шкоди суспільству.

2. Для чого встановлюють склад правопорушення? Яке значення це має?

Склад правопорушення встановлюють для того, щоб юридично зафіксувати наявність усіх необхідних елементів (об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони), за яких діяння визнається протиправним. Це має вирішальне значення для правильної кваліфікації вчинку та є єдиною законною підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності.

3. Чи може особа бути притягнута до юридичної відповідальності лише на підставі факту вчинення правопорушення? Поясніть.

Ні, самої наявності протиправного діяння недостатньо для притягнення до відповідальності. Необхідно підтвердити повний склад правопорушення, зокрема суб’єктивну сторону (наявність вини) та характеристики суб’єкта (досягнення особою встановленого законом віку та її осудність).

4. Чи є, на вашу думку, з-поміж принципів юридичної відповідальності найважливіший? Поясніть.

Усі принципи юридичної відповідальності є рівнозначними та взаємопов’язаними, оскільки лише їх сукупність забезпечує справедливість і законність. Наприклад, принцип законності гарантує правову основу покарання, а принцип невідворотності забезпечує ефективність правосуддя, проте жоден із них не може діяти повноцінно без дотримання інших.

5. Поверніться до ключового питання заняття і сформулюйте короткий висновок до кожної з його частин.

Держава захищає порядок у суспільстві шляхом встановлення чітких норм права та застосування механізму юридичної відповідальності, що передбачає державний примус і накладення санкцій на правопорушників для відновлення справедливості.

Залежно від характеру вчиненого діяння та галузі права, яку було порушено, передбачено такі види юридичної відповідальності: конституційна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна та кримінальна.

ПОВПРАВЛЯЙСЯ

1. Продовж речення: Сутність принципу невідворотності юридичної відповідальності полягає в…

Сутність принципу невідворотності юридичної відповідальності полягає в тому, що жодне правопорушення не має залишатися непоміченим державою, а кожна винна особа повинна обов’язково понести встановлене законом покарання.

2. Заповни комірки схеми відповідними прикладами.

3. Переглянь медіа за останні дні / минулий тиждень. Знайди публікацію (опис, повідомлення, репортаж) про якесь правопорушення. Підготуй її короткий огляд за наведеними запитаннями у формі таблиці.

РОБОЧИЙ АРКУШ

1. Заповни комірки схеми «Ознаки правопорушення». Поясни сутність кожної з ознак.

Ознаки правопорушення

• Протиправність
• Суспільна шкідливість або суспільна небезпечність
• Винуватість (наявність вини)
• Діяння (дія або бездіяльність)
• Вчинення суб’єктом правопорушення (деліктоздатною особою)
• Настання чи загроза настання юридичної відповідальності

Сутність кожної з ознак:

• Протиправність: діяння прямо порушує норми права (ігнорує заборону або не виконує юридичний обов’язок).
• Суспільна шкідливість / небезпечність: вчинок завдає або створює реальну загрозу завдання фізичної, майнової чи моральної шкоди інтересам особи, суспільства чи держави.
• Винуватість: наявність певного психічного ставлення особи до свого діяння та його наслідків у формі умислу або необережності.
• Діяння: правопорушення проявляється зовні у формі активної дії або пасивної бездіяльності, а не у вигляді думок чи почуттів.
• Вчинення суб’єктом правопорушення: вчинок здійснюється фізичною осудною особою, яка досягла встановленого законом віку (або юридичною особою у випадках, передбачених законом).
• Юридична відповідальність: правопорушення тягне за собою застосування державного примусу та настання негативних юридичних наслідків для порушника.

2. Установи відповідність між поняттям та визначенням і впиши відповідну літеру.

1. діяння – Б
2. дія – А
3. бездіяльність – В

3. Назви види правопорушень. Який із них є суспільно небезпечним? Поясни свою думку.

Залежно від галузі права та характеру правопорушення виділяють:

• Конституційні правопорушення;
• Адміністративні правопорушення (проступки);
• Цивільні правопорушення;
• Дисциплінарні правопорушення (проступки);
• Кримінальні правопорушення (кримінальні проступки та злочини).

Суспільно небезпечним є кримінальне правопорушення (злочин). На відміну від інших видів правопорушень, які мають менший ступінь шкідливості, злочини посягають на найбільш цінні суспільні блага — життя і здоров’я людей, основи національної безпеки, власність у великих розмірах, правопорядок — і здатні заподіяти істотну й непоправну шкоду людині, суспільству та державі.

4. Визнач спільне для всіх видів правопорушень і те, що їх відрізняє. Заповни таблицю.

5. На основі тексту склади розгорнуту схему «Суб’єктивна сторона правопорушення».

1. ВИНА (основна обов’язкова ознака):

• Умисел: особа усвідомлювала протиправність свого діяння і його шкідливі / небезпечні наслідки, але бажала (прямий умисел) чи свідомо допускала (непрямий умисел) їх настання.
• Необережність: особа легковажно сподівалася уникнути шкідливих наслідків свого діяння (самовпевненість) або не передбачала їх настання, хоча повинна була і могла їх передбачити (недбалість).

2. МОТИВ (факультативна ознака): Внутрішні усвідомлені спонукання, якими суб’єкт керувався під час вчинення правопорушення (наприклад, корисливий мотив, помста, хуліганські спонукання).

3. МЕТА (факультативна ознака): Уявний результат, якого суб’єкт прагнув досягнути вчиненням правопорушення (наприклад, незаконне збагачення, приховування іншого правопорушення).

6. Проаналізуй подані ситуації за запитаннями до них (за потреби скористайся інтернетом).

1. Чи є порушенням правил охорони порядку і безпеки руху на залізничному транспорті таке діяння: самовільний проїзд у вантажних поїздах, посадка й висадка під час руху поїзда, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда, вчинене Петром (13 років) і Сергієм (18 років)?

Так, зазначені дії є прямим порушенням правил безпеки руху та охорони порядку на залізничному транспорті та кваліфікуються як адміністративні правопорушення (статті 109, 110 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Хто є суб’єктами цього правопорушення?

Суб’єктом цього адміністративного правопорушення є 18-річний Сергій, оскільки він досяг віку адміністративної відповідальності (16 років). 13-річний Петро не є суб’єктом правопорушення, оскільки не досяг віку настання адміністративної відповідальності.

Яка відповідальність передбачена в цьому випадку?

• Для 18-річного Сергія передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення адміністративного стягнення (попередження або адміністративний штраф згідно з КУпАП).
• 13-річний Петро не підлягає відповідальності, проте за невиконання обов’язків щодо виховання дитини до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті його батьки або особи, які їх замінюють (за ст. 184 КУпАП).

2. Чи є правопорушенням жорстоке поводження з тваринами (знущання над тваринами, що завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами), вчинене Миколою (15 років) та Оленою (17 років)?

Так, ці дії є правопорушенням, а саме адміністративним проступком, передбаченим статтею 89 КУпАП («Жорстоке поводження з тваринами»).

Хто є суб’єктами цього правопорушення?

Суб’єктом правопорушення є 17-річна Олена, оскільки вона досягла 16-річного віку. 15-річний Микола не досяг загального віку адміністративної відповідальності (16 років), тому суб’єктом адміністративного проступку він не є.

Яка відповідальність передбачена в цьому випадку?

• До 17-річної Олени застосовуються особливості відповідальності неповнолітніх віком від 16 до 18 років: до неї можуть бути застосовані заходи впливу (зобов’язання публічно попросити вибачення, попередження, догана, передача під нагляд батькам згідно зі ст. 24¹ КУпАП) або накладено штраф.
• 15-річний Микола не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, проте до його батьків може бути застосовано адміністративне стягнення за неналежне виховання дитини.

7. Проаналізуй витяги з Конституції України та виконай завдання в таблиці.

8. Ознайомся з розділом XV «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх» Кримінального кодексу України. Уяви, що тобі потрібно підготувати повідомлення на основі змісту цього розділу. Склади й запиши його план.

План повідомлення:

1. Загальні засади притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності та вікові межі.
2. Види кримінальних покарань, що можуть застосовуватися до неповнолітніх, та їхні обмеження.
3. Особливості призначення покарання неповнолітнім особам.
4. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
5. Звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням.
6. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці.

9. Проаналізуй наведену ситуацію і вкажи в таблиці підстави притягнення особи до кримінальної відповідальності.

10. Пригадай епізод (сюжет) із будь-якого твору української чи зарубіжної літератури, в якому йдеться про правопорушення. Проаналізуй його як правову ситуацію сьогодення, відповівши на запитання.

Яке правопорушення є в цій ситуації?

Епізод із роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», коли Чіпка Варениченко разом зі своїм товариством вчиняє напад на хутір козака Хоменка та вбиває його родину з метою пограбування. У сучасній правовій кваліфікації це є особливо тяжким злочином — розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із умисним вбивством двох або більше осіб з корисливих мотивів.

Що утворює склад цього правопорушення?

• Об’єкт: життя, здоров’я та право приватної власності потерпілих осіб.
• Об’єктивна сторона: активні насильницькі дії, напад із застосуванням зброї, позбавлення життя потерпілих, заволодіння їхнім майном, настання смерті потерпілих та причинно-наслідковий зв’язок між нападом і смертю.
• Суб’єкт: фізичні осудні особи, які досягли віку кримінальної відповідальності (Чіпка та співучасники).
• Суб’єктивна сторона: прямий умисел на позбавлення життя та заволодіння майном, корисливий мотив і мета незаконного збагачення.

Який вид юридичної відповідальності передбачено в такому разі згідно із законодавством нашої держави?

Кримінальна відповідальність (згідно зі статтями 115 та 187 Кримінального кодексу України) у вигляді позбавлення волі на тривалий строк або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

11. Німецький правник ХІХ ст. Рудольф Ієринг казав: «Якби мені довелося оцінити два положення: “не чини беззаконня” і “не терпи беззаконня” за їх практичною важливістю для спільноти, то, як на мене, на першому місці має стояти правило “не терпи беззаконня”, а “не чини” – на другому». Чи погоджуєшся ти з цим висловлюванням? Запиши свої міркування.

Моя позиція: Повністю погоджуюся з висловлюванням Рудольфа Ієринга, що для здорового функціонування правового суспільства принцип «не терпи беззаконня» має першочергове практичне значення.

Мої аргументи:

1. Якщо громадяни залишаються байдужими до чужих правопорушень або змиряються з порушенням власних прав, беззаконня стає безкарним і поступово поширюється, руйнуючи весь правопорядок.
2. Активна громадянська позиція, непримиренність до порушень закону та захист своїх прав створюють дієві перешкоди для потенційних правопорушників, змушуючи кожного дотримуватися правила «не чини беззаконня».

Мій висновок: Пасивність суспільства породжує тиранію та свавілля, тоді як рішуча нетерпимість громадян до будь-яких проявів беззаконня є головною гарантією збереження справедливості, правопорядку й правової держави.

12. Ознайомся з інформацією, поданою в таблиці. Самостійно або за допомогою інтернету / ШІ добери приклади до двох із зазначених в таблиці обставин.

Приклади обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння:

• 1. Необхідна оборона: громадянин, на якого ввечері на вулиці скоєно напад озброєним ножем грабіжником із реальною загрозою для життя, завдає нападнику тілесних ушкоджень підручним предметом для припинення нападу й захисту свого життя.
• 4. Крайня необхідність: водій автомобіля, уникаючи раптового наїзду на дитину, яка вибігла на проїзну частину дороги, скеровує машину на узбіччя й пошкоджує припаркований чужий автомобіль, запобігаючи небезпеці для життя людини шляхом завдання значно меншої (майнової) шкоди.

13. Уяви, що ти береш участь у робочій групі з розробки «Програми подолання та профілактики протиправної поведінки підлітків».

Визнач найпоширеніші причини правопорушень.

Найпоширенішими причинами підліткових правопорушень є:

• Недостатній рівень правової культури та низька правова обізнаність підлітків;
• Негативний вплив найближчого оточення (асоціальних компаній, тиск однолітків);
• Неблагополучна атмосфера в родині, відсутність належного батьківського нагляду та уваги;
• Прагнення самоствердитися або хибне уявлення про сміливість і дорослість;
• Вживання алкоголю, тютюну чи наркотичних речовин;
• Неорганізованість дозвілля, надлишок безконтрольного вільного часу.

Запропонуй кілька заходів щодо запобігання правопорушенням.

Заходи щодо профілактики:

1. Впровадження інтерактивних правопросвітницьких тренінгів, модельних судових засідань та зустрічей із правоохоронцями в закладах освіти.
2. Розвиток системи безкоштовних спортивних секцій, творчих гуртків і молодіжних центрів для корисного дозвілля.
3. Організація роботи шкільних психологічних служб і служб медіації для вирішення конфліктів серед підлітків.
4. Проведення роз’яснювальної роботи та тренінгів для батьків щодо підтримки дітей та попередження девіантної поведінки.

14. Ознайомся з визначенням правової культури та її складниками. Вислови свою думку про те, яке значення має кожний із них.

Значення кожного зі складників правової культури:

• Інтелектуальний складник (правові знання): дає змогу особі знати свої права, свободи та обов’язки, розуміти встановлені законом норми і чітко усвідомлювати юридичні наслідки своєї поведінки.
• Емоційно-психологічний складник (переконаність у необхідності й соціальній корисності права): формує внутрішню повагу до права, несприйняття беззаконня та усвідомлення того, що закони є цінністю для справедливого і безпечного життя суспільства.
• Практично-поведінковий складник (правові вміння й навички): забезпечує щоденну правомірну поведінку особи, здатність практично користуватися правами, виконувати обов’язки та законно захищати себе у разі порушення прав.

Зроби стислий висновок, продовживши речення:

Правова культура людини виявляється в глибокому знанні законодавства, внутрішній повазі до прав і свобод інших людей, свідомому дотриманні правових норм та активному правомірному захисті порядку й справедливості в суспільстві.