§12. Об’єднання Італії

Головна сторінка ГДЗ (зміст)

У цьому розділі розглядається процес об’єднання Італії в XIX столітті. Розглядаються ключові етапи та події, які призвели до створення Італійського королівства.

Порівняйте процеси об’єднання Німеччини й Італії — визначте в них спільні й відмінні риси. Спрогнозуйте наслідки об’єднання Італії для її розвитку.

Спільні риси:

  • Були сильні національні рухи, які пропагували об’єднання.
  • В об’єднавчих процесах були видатні політичні лідери, такі як Бісмарк в Німеччині та Кавур в Італії.
  • Об’єднання включало військові конфлікти, наприклад франко-прусську війну в 1870-1871 роках та італійські війни за незалежність в 1848-1849 та 1859-1861 роках.
  • В результаті об’єднання Німеччини була створена Німецька імперія, а в Італії – Королівство Італія.

Відмінні риси:

  • Об’єднання Німеччини передбачало підкорення Пруссією інших 25 німецьких держав.
  • Об’єднання Італії передбачало звільнення півночі країни від австрійського впливу та поглинання територій Папської держави.

Наслідки об’єднання для Італії:

  • Політичний розвиток: централізована держава стала сприятливою для створення законів, правосуддя та збереження порядку.
  • Економічний розвиток: розвиток транспорту, буржуазна промисловість, торгівля та реформи сільського господарства допомогли збільшити виробництво та підвищити рівень життя населення.
  • Розвиток культури: об’єднання допомогло відродженню національної культурної спадщини та розвитку всіх мистецьких напрямів.
  • Зростання соціальної напруги та конфліктів: між різними регіонами країни виникали протистояння мають різні культурні та економічні інтереси.
  • Зростання колоніальних амбіцій: Італія стала активним учасником колоніальних змагань в Африці. Це додало престижу Італії, але прагнення володіти колоніями вели до військових конфліктів та несвободи для колонізованих народів.

Які чинники допомогли Дж. Гарібальді отримати перемогу в Сицилії?

  • Порушення раніше укладеної угоди між французьким імператором Наполеоном III та прем’єр-міністром Клементом Кавуром Королівства Сардинії про допомогу Франції Королівству Сардинії в війні проти Австрії через окремі перемир’я між Францією та Австрією;
  • Повстання селян на острові Сицилія (Королівство Неаполь).

Поміркуйте, чому пам’ятники Дж. Гарібальді встановлено в різних країнах світу.

Джузеппе Гарібальді – це народний генерал, який був активним учасником боротьби італійців за національне об’єднання та соціальне визволення. Він став символом боротьби за свободу.

Запитання та завдання

I. Знаю й систематизую нову інформацію.

1. Які були основні передумови та чинники об’єднання Італії?

Основні причини руху за об’єднання Італії були наступні:

  • Австрійське гніття та пробудження національної свідомості італійського народу, який усвідомлював себе як єдину націю та прагнув до національного визволення;
  • Відновлення абсолютизму у всіх італійських державах після революції 1848-1849 року (крім Сардинського королівства);
  • Економічна криза, що характеризувалася загальним занепадом економіки, суттєвими наслідками війни, феодальними пережитками в сільському господарстві (малоземельність та безземельність селян), слабким розвитком промисловості та торгівлі;
  • Розуміння більшістю італійців проблеми роздробленості Італії, що перешкоджає її соціально-економічному розвитку.

2. Коротко схарактеризуйте помірно-ліберальний і революційний напрями в італійському об’єднувальному русі. У чому полягали принципові відмінності між ними?

Помірно-ліберальний напрям – це були люди, що представляли інтереси багатих людей зі Середньої й Північної Італії, які прагнули об’єднати країну під керівництвом Сардинського королівства. Вони вважали, що головну роль у цьому має зіграти П’ємонт. Лідером цієї групи був граф К. Кавур, який не підтримував революційний шлях об’єднання країни “знизу” і прагнув створити Королівство Північної Італії під егідою Савойської династії.

Революційний напрям – ці люди, які спиралися на інтелігенцію, ремісників, робітників та селян, прагнули об’єднати Італію в єдину демократичну республіку за допомогою революційного шляху. Їх лідерами були Дж. Мадзіні та Дж. Гарібальді.

3. Які реформи провів Дж. Гарібальді як правитель (диктатор) о. Сицилія?

  • Скасування привілеїв дворянства та духовенства;
  • Конфіскація майна монастирів;
  • Відміна податку на перемелювання зерна;
  • Звільнення політичних в’язнів;
  • Створення шкіл та прийомників;
  • Розподіл державної землі серед селян.

4. Зіставте об’єднувальний процес в Італії та Німеччині. У чому Ви вбачаєте схожість? У чому відмінність?

Схожість:

  • Італія та Німеччина – європейські країни, які об’єдналися для створення національної держави та забезпечення стабільного розвитку;
  • Італія та Німеччина відомі своїм культурним спадщиною та є центрами мистецтва, науки, літератури та політики;
  • Об’єднання країн сприяло розвитку ринкових відносин та економіки;
  • Сусідні держави (Австрія та Франція) брали участь у процесі об’єднання.

Різниця:

  • Італія об’єдналася в 1861 році, очолювана Сардинським королівством, а Німеччина – в 1871 році, очолювана Пруссією. Процес об’єднання Італії був складнішим та включав у себе військові конфлікти та політичні перемовини між різними італійськими державами та політичними силами. Німецький процес об’єднання був більш простим та включав в себе виключно військові методи за підтримки Пруссії.

5. Покажіть на карті території, що належали до італійських держав.

  • Королівство Сардинія (включаючи Сардинію та П’ємонт)
  • Королівство Двох Сицилій (включаючи Неаполь та Сицилію)
  • Герцогство Парма
  • Герцогство Модена
  • Герцогство Тоскана
  • Князівство Лукка
  • Князівство Маса-Каррара
  • Папські володіння (Римська провінція та Ватикан)
  • Князівство Монако (Монако було включено до Італійського королівства в 1861 році, але пізніше стало незалежною державою)
  • Венеціанська республіка

ІІ. Обговоріть у групі

1. К. Кавур був видатним політичним діячем Італії XIX ст. Водночас перед походом Дж. Гарібальді на південь Італії в 1860 р. К. Кавур писав своєму другові: «Я докладу всіх зусиль, аби перешкодити італійському руху стати революційним. .. Я готовий заради цього на все».Як пояснити позицію К. Кавура, якщо ми знаємо, що він був палким прихильником об’єднання Італії? Висловте свою думку.

К. Кавур був прихильником об’єднання Італії, але він хотів досягнути цього за допомогою поміркованих та законних засобів. Він вважав, що революційний шлях може призвести до сильних політичних та соціальних турбулентностей, що загрожуватимуть стабільності країни. Тому він хотів домогтися об’єднання Італії за допомогою політичних перемовин між різними державами та підтримки з боку інших європейських націй.

2. В Італії було багато прихильників республіканської форми державного правління. Як Ви думаєте, чому після об’єднання країни в Італії все-таки встановилася монархія?

Після об’єднання Італії встановлення монархічної форми правління стало вирішальним. Це було зумовлено кількома факторами: монархія була глибоко вкоріненою традицією італійської спільноти, вона запобігала політичним турбулентностям та дозволяла швидше організувати державний механізм. Король Віктор Еммануель II з династії Савойів відіграв важливу роль у процесі об’єднання Італії та мав широку народну підтримку, ставши символом об’єднання. Вибір монархічної форми правління був визнанням його внеску в утворення об’єднаної Італії.

3. Коли в 1861 р. утворилось єдине Італійське королівство, Дж. Гарібальді сказав: «Це зовсім не та Італія, за яку я боровся все своє життя». Як Ви думаєте, який сенс він вкладав у ці слова?

Мета Гарібальді була створення Італійської Республіки з демократичними принципами – свободою, рівністю та справедливістю для всіх громадян. Але політичні угоди, досягнуті на шляху до цієї мети, не відповідали ідеалам національного лідера італійського Ризоргіменто. Як результат, об’єднання привело до створення конституційної монархії з Віктором Еммануелем II.

4. Обговоріть у групах позицію щодо об’єднання Італії:а) Наполеона III

а) План Наполеона III щодо об’єднання Італії мав геополітичні та зовнішньополітичні мотиви. Французький імператор підтримував об’єднання, щоб послабити вплив Австрії на італійських землях. Однак Наполеон III не бажав мати сильного італійського сусіда, тому не підтримував створення Італійської держави.

б) Папи Римського – деякі папи були проти об’єднання Італії, оскільки це призвело до втрати політичної влади Папи Римського над Папською областю, яка включала території папства з Римом та околицями. Навіть якщо деякі папи спочатку підтримували ідею об’єднання, з часом вони стали проти неї через зазначені вище причини.

Чим пояснюється їхнє ставлення до об’єднавчих подій в Італії?

Втрата політичного впливу. Вони підтримували збереження територіальної влади папи і боролися проти італійського уряду, який вони вважали загрозою своїм правам і автономії.

Пригадайте, які події у Франції змусили Наполеона III відкликати військо з Папської області.

Після поразки у Франко-Пруській війні Наполеон III був змушений відкликати французькі війська з Папської області. Легіон.

III. Мислю творчо й самостійно

1. Використовуючи підручник, інші матеріали та джерела, складіть у довільній формі діалог між К. Кавуром і Дж. Гарібальді, у якому були б відображені процес об’єднання Італії, майбутній державний лад і проблеми розвитку країни в недалекому майбутньому.

Розмова Карлоса Кавура (КК) з Джузеппе Гарібальді (ДГ):

КК: Джузеппе, радий Вас сьогодні зустріти! Вітаю одного з головних героїв італійського Ризоргіменто! Ваші зусилля заслуговують високої оцінки.

ДГ: Дякую, Карлосе. Це була складна, але захоплююча боротьба за наше об’єднання, за майбутнє Італії. Це був довгий і важкий шлях, але ми досягли своєї мети. Але я думаю, що це трохи не та Італія, за яку я боровся все своє життя.

КК: Що саме Ви маєте на увазі, Джузеппе?

ДГ: Я бачу, що в Італії після об’єднання встановилася монархія. Так, це крок уперед, але я завжди був республіканцем, і вважаю, що майбутнє Італії – за республіканською формою державного правління. Я палко вірю в народовладдя, в справедливість, у свободу, у все те, що ми всі називаємо демократією. Натомість у нас король і парламент з куцими повноваженнями. Чи зможемо ми всебічно розвиватися і прогресувати, як справжня нація за таких умов?

КК: Ви говорите про важливі речі, Джузеппе. Італійське об’єднання створило нові виклики та завдання для всіх нас, для нашої країни. Тож нам потрібно досягти компромісу, знайти баланс, аби урівноважити політичні запити різних сил і в той же час створити сильну центральну владу для всієї оновленої Італії. Також, ми маємо обов’язково забезпечити участь народу в прийнятті рішень.

ДГ: Я згоден з Вами, Карлосе. Нам потрібна сильна центральна влада, але не на шкоду народовладдю. Без цього нас чекає авторитаризм і диктатура.

2. Підготуйте історико-мистецтвознавчий проєкт «Гарібальді і Айвазовський». Дізнайтесь, що поєднувало видатного художника-марініста з Італією і Дж. Гарібальді.

Художник Іван Айвазовський та італійський політик і військовий лідер Джузеппе Гарібальді були захоплені морським живописом, кохали Італію і прагнули підтримати боротьбу за її об’єднання.

Айвазовський, як визнаний художник маріністичного жанру, створив численні полотна, на яких зображував морські пейзажі, битви та кораблі, включаючи ті, які мають італійську тематику. Його роботи здобули широку популярність, передаючи велич і красу італійського узбережжя та демонструючи роль моря в історії та культурі країни.

Гарібальді був символом італійського патріотизму і отримав широку підтримку від народу. Він привертав увагу іноземних військових, політиків та культурних діячів, серед яких був і Айвазовський. Обидва ділили бажання показати красу Італії через свою творчість та діяльність, і їхні зусилля сприяли популяризації італійської культури, історії та патріотичних ідеалів.

Морські пейзажі Айвазовського передавали прекрасні узбережжя Італії, що спонукало глядачів відчувати прив’язаність до цієї країни. Гарібальді ж прагнув захопити і звільнити території Італії, щоб створити єдину і незалежну державу.

Вивчення їхнього взаємозв’язку допоможе розкрити вплив Італії на творчість Айвазовського та їхню спільну пристрасть до країни. Цей проект збагатить наше розуміння взаємодії мистецтва, історії, політики та культури, показуючи, як художники можуть впливати на національну свідомість через свої твори.

3. Прочитайте таке висловлювання: «Причини успішного завершення об’єднання Італії криються в дуже простому факті — кожен італієць цього щиро хотів. Простий народ й аристократія, згадуючи часи Римської імперії, марили про новий початок. Італійці змогли створити свою державу й перемогти Австрію лише тому, що в кожного в голові вже було це саме Королівство Італія».Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Напишіть есе «Воля народу та доля країни: з історичного досвіду Італії та України».

Висловлюючи свою думку щодо успішного завершення об’єднання Італії, я не можу погодитися з твердженням, що кожен італієць цього щиро хотів. Хоча було багато патріотичних людей, які прагнули до об’єднання, і були відповідні національні настрої, але не можна забувати про те, що на шляху до об’єднання було багато перешкод.

Італійці переживали багато років політичного фрагментування, воєн та руйнування, що призвело до слабкості та розкладу країни. Це призвело до того, що люди відчували нестаток влади та відсутність держави, яка могла б захистити їхні права та свободи. Це створило національні настрої та прагнення до об’єднання, але не можна стверджувати, що ці настрої були загальними для всіх італійців.

Успіх об’єднання Італії був визначений багатьма факторами, включаючи талановитих та каризматичних лідерів, таких як Джузеппе Гарібальді, а також підтримку з боку інших країн та народів. Також важливою була воля народу до об’єднання та розвитку країни.

З історичного досвіду Італії та України можна зробити висновок, що воля народу та його готовність до боротьби за свої права та свободи є важливим фактором у формуванні країни та її долі. Проте, крім волі народу, необхідним є також наявність сильних та харизматичних лідерів, які зможуть об’єднати народ та керувати державою у важкі часи.

Також важливою є підтримка з боку інших країн.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *