Цей документ надає короткий опис процесу об’єднання Німеччини в 1990 році та його наслідків. Розглянуто ключові фактори, які дозволили провести об’єднання, такі як зміна політичної ситуації в Східній Європі та зміна керівництва Німеччини. Також описано наслідки об’єднання, зокрема економічні та соціальні наслідки, а також його вплив на міжнародну політику та стосунки між країнами. Загальний зміст документа – надати загальне уявлення про процес об’єднання Німеччини та його значення для світу, зберігаючи ключові ідеї.
Поміркуйте, яке значення для прискорення економічного розвитку німецьких земель відігравало утворення Митного союзу.
Митний союз спрощував торгівлю між його учасниками, що допомагало розвитку економіки та транспорту. Він також привертав іноземні інвестиції та зміцнював політичні зв’язки між німецькими державами.
Які уроки брав до уваги О. фон Бісмарк із революційних подій 1848 і 1849 рр.?
Бісмарк вважав, що важливі політичні питання не можливо вирішити за допомогою прийняття правових документів, а лише за допомогою військової сили. За його словами, великі питання сучасності не вирішуються промовами та рішеннями більшості, і це була велика помилка в 1848 та 1849 роках. Питання вирішуються за допомогою заліза та крові.
Що, на вашу думку, мав на увазі Бісмарк, висуваючи гасло об’єднання Німеччини «залізом і кров’ю»?
Об’єднання Німеччини відбулося радикальним способом за допомогою прусського війська.
1. Чому, на вашу думку, у війні з Данією Пруссія діяла спільно з Австрією?
Австрія та Прусія були союзниками, оскільки обидві німецькі держави прагнули контролювати всі німецькі землі (у цьому випадку мова йде про Шлезвіг, який потрапив під управління Прусії, та Гольштейн, який потрапив під управління Австрії).
2. Чому, на вашу думку, у війні проти Австрії спільно з Пруссією діяла італійська армія?
Через те, що Австрія окупувала деякі італійські території, такі як Ломбардія, Неаполь та Сардинія, італійцям було вигідно перемогти Австрію.
Які думки намагався передати автор карикатури? Як зображені ліберали: такими, що допомагають Бісмарку, чи скоріше заважають йому?
Карикатурист показує, що ліберали намагалися стати ефективними учасниками радикального політичного процесу об’єднання Німеччини, очолюваного Бісмарком, але це було марно.
Представники ліберальної ідеології не могли прийняти радикалізм, тому лише заважали йому, оскільки методи реалізації цілей Бісмарка були далекі від лібералізму. Об’єднання Німеччини не відбулося так, як це уявляли собі представники ліберальної думки.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Які були наслідки утворення Північнонімецького союзу?
Північнонімецький союз був утворений з 21 німецької держави, з Пруссією на чолі, яке було закріплено в конституції 1876 року. Створення великого національного об’єднання сприяло розвитку капіталістичного господарства.
2. Назвіть підсумки війн Пруссії з Данією та Австрією в 60-і роки XIX ст.
Підсумком війни Прусії та Австрії проти Данії стала передача Прусії Шлезвігу, а Австрії – Гольштейну.
Підсумком війни Прусії з Австрією було розпускання Німецького союзу та створення Північнонімецького союзу. До нього увійшло 21 держава, а Прусія отримала право створювати державні об’єднання без участі Австрії. Австрія більше не претендувала на лідерство в Німеччині.
3. Визначте основні передумови укладення австро-угорського договору 1867 р.
Основними умовами Австро-Угорського договору 1867 року, який започаткував подвійну (дуалістичну) монархію Австро-Угорської імперії, були:
- спроба викликати кризу імперії, яку спричинило піднесення національних рухів народів країни та зміцнення національних еліт;
- військові поразки в австро-італо-французькій війні 1859 року та австро-прусській війні 1866 року;
- зростання загрози від панслов’ян.
4. Які були основні передумови війни Пруссії з Францією?
Франція продовжувала підтримувати роздробленість Німеччини, оскільки не бажала утворення потужної держави біля своїх кордонів.
Французький імператор Наполеон III прийняв рішення щодо приєднання до своїх володінь Великого Герцогства Люксембургу, що викликало різку негативну реакцію Пруссії.
Більше того, Пруссія заявила про наміри посадити на іспанський престол родича прусського короля Вільгельма I – Леопольда Гогенцоллерна-Зігмарінгена, що було неприйнятним для Наполеона III. 19 липня 1870 року французький імператор оголосив війну Пруссії.
5. Коли й за яких обставин було проголошено створення Німецької імперії?
18 січня 1871 року у Версальському палаці, який перебував на окупованій Прусією території Франції, було оголошено про створення Німецької імперії. Її імператором став король Пруссії Вільгельм I, який також залишився королем Пруссії.
6. Схарактеризуйте державний устрій Німецької імперії згідно з Конституцією 1871 р.
Після об’єднання Німеччина отримала деякі демократичні свободи. Нова імперія мала двопалатний парламент – Рейхстаг (нижня палата, обиралася на виборах) і Бундесрат (верхня палата, депутати з німецьких земель).
Згідно з Конституцією 1871 року, Німеччина була конституційною монархією на чолі з кайзером (імператором), який одночасно був головою держави, уряду та мав значні повноваження. Імператором міг бути лише король Пруссії з династії Гогенцолернів. Виконавча влада була повністю залежна від законодавчої влади. Імперського канцлера (голову уряду) призначав і зміщував особисто імператор. Відповідно, канцлер був підзвітний лише кайзеру.
Імперська конституція не проголошувала народовладдя навіть декларативно. Вищою волею була воля монарха, що прирівнювалася до «божественної». Законодавча та виконавча влада здійснювалися в ім’я імператора, визначалися повноваження державних установ і посадовців. Конституція закріпила в імперії риси прусської поліцейської держави та гегемонію Пруссії.
З позитивного в Конституції 1871 року можна відзначити гарантування всім німцям, незалежно від походження, рівне право на обіймання державних посад, володіння власністю та підприємницьку діяльність (хоча станові привілеї дворянства не було скасовано).
7. Покажіть на карті німецькі землі, що увійшли до складу Німецької імперії.
Це список німецьких штатів та їх столиць у 19 столітті:
- Королівство Пруссія – Берлін
- Баварія – Мюнхен
- Саксонія – Дрезден
- Вюртемберг – Штутгарт
- Великі герцогства Баден – Карлсруе
- Гессен – Дармштадт
- Мекленбург-Шверін – Шверін
- Мекленбург-Стреліц – Нойштрелиц
- Ольденбург – Ольденбург
- Саксен-Веймар-Ейзенах – Веймар
- Князівства Ліппе-Детмольд – Детмольд
- Брауншвейг – Брауншвейг
- Саксен-Альтенбург – Альтенбург
- Саксен-Кобург-Гота – Кобург
- Саксен-Майнінген – Майнінген
- Шаумбург-Ліппе – Бюккебург
- Шварцбург-Рудольштадт – Рудольштадт
- Шварцбург-Зондерсгаузен – Зондерсгаузен
- Вальдек-Пірмонт – Бад-Арользен
- Вільні та ганзейські міста – Бремен, Гамбург, Любек
- Імперські території – Ельзас-Лотарингія
8. Які соціальні верстви населення німецьких держав були найбільше зацікавлені в об’єднанні Німеччини?
Під час об’єднання Німеччини найбільше зацікавлені були буржуазія та наймані робітники. Це об’єднання створило умови для розвитку промисловості та поліпшення економічних умов, що в свою чергу призвело до зростання рівня доходів як буржуазії, так і найманих робітників.
ІІ. Обговоріть у групі.
1. Прусський король Фрідрих-Вільгельм IV якось зізнався: «У 1848 році назовсім було поклали на лопатки». Як Ви думаєте, що мав на увазі монарх Пруссії? Які висновки з цієї тези були зроблені його найближчим оточенням?
Теза Фрідриха-Вільгельма IV говорить про складну політичну ситуацію, з якою стикалася прусська монархія та інші території в Німеччині під час революції 1848 року. У Берліні, столиці Пруссії, відбувся народний повстання, тому король був змушений під тиском громадськості пообіцяти ввести конституцію, відмінити цензуру, амністувати всіх політичних в’язнів та скликати парламент. 28 березня 1849 року Франкфуртський парламент ухвалив загальнонімецьку конституцію, згідно з якою мав бути встановлений спадковий імперський престол та створений двопалатний парламент в Німеччині.
Варто зауважити, що ці зміни відбувалися під тиском революційного народу знизу, тому пропоновану спадковість імператорської корони за королем Пруссії Фрідрихом-Вільгельмом IV було зневажливо відкинуто.
Головний висновок, який зробило найближче оточення імператора з революції 1848 року, міг полягати у запобіганні майбутніх політичних змін революційним шляхом знизу, тому потрібно проводити реформи зверху, тобто владою.
2. О. фон Бісмарк говорив: «Хто хоче управляти Німеччиною, повинен її завоювати». Який сенс, на Вашу думку, вкладав голова уряду Пруссії в ці слова?
Це підтверджує вислів Бісмарка, що Німеччина повинна бути об’єднана “залізом і кров’ю” – тобто за допомогою прусської армії.
3. О. фон Бісмарк любив повторювати: «Я завжди радів, якщо мені вдавалося хоча б на три кроки наблизитися до єдності Німеччини». Яка роль О. фон Бісмарка в об’єднанні Німеччини?
Головною політичною метою канцлера Бісмарка було об’єднання Німеччини. Він був важливою людиною в цьому процесі.
4. Як ви думаєте, чому О. фон Бісмарк був прихильником об’єднання Німеччини «зверху»?
Бісмарк знав, що попередні спроби об’єднання Німеччини знизу не вдалося. Наприклад, Франкфуртський парламент не став загальнонімецькою центральною владою. Бісмарк також призначив загальнонімецький уряд, але він не мав фінансування та повноважень для проведення інтеграційних процесів серед німецьких держав.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Використовуючи текст підручника, інші матеріали та джерела, складіть політичний портрет О. фон Бісмарка.
Отто фон Бісмарк був важливою людиною в історії Німеччини – він був політиком і канцлером і допоміг об’єднати Німеччину. Хоча він був дуже майстерним політиком, він іноді використовував авторитарні методи, щоб досягти своєї мети. Бісмарк зосереджував велику владу в своїх руках і не звертав уваги на роботу парламенту або демократичні процеси у суспільстві.
Він контролював засоби масової інформації, такі як преса, і використовував цензуру, щоб підтримувати свою політику. Він був консерватором і опирався на військову силу, провівши військову реформу і створивши сильну армію. Отже, він зумів здійснити свій задум і об’єднати німецькі землі в єдиній державі. Німецький канцлер залишив свій слід в історії Німеччини.
2. У 962 р. німецький король Оттон I створив Священну Римську імперію, у якій панівне становище займали німецькі землі. Складіть таблицю «Німеччина на шляху створення централізованої держави», де мають бути відображені основні етапи об’єднання Німеччини аж до 1871 р.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 962 р. | Створення Священної Римської імперії Оттоном I |
| 1155 р. | Коронація імператора Фрідріха I Барбаросси як імператора Священної Римської імперії. Початок першого рейху |
| 1517 р. | Реформація католицької церкви та поява протестантизму |
| 1701 р. | Підвищення статусу Пруссії до королівства та коронація Курфюрста Фрідріха III як Фрідріха I. Поява королівства Пруссії |
| 1756-1763 рр. | Семилітня війна Фрідріха Великого. Війна з ініціативи Пруссії та її союзниці Англії проти коаліції країн: Франції, Австрії, Росії, Швеції, Саксонії. Кінцевою метою Пруссії було об’єднати навколо себе всі етнічні германські держави та народи і створити могутню імперію, яка владарювала б у Європі. |
| 1815 р. | Створення Німецького союзу |
| 1862 р. | Прихід до влади Бісмарка |
| 1870-1871 рр. | Війна Пруссії проти Франції та об’єднання Німеччини |
| 1871 р. | Проголошення Німецької імперії. Другий рейх |