Узагальнення за розділом IV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

Зміст

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Конкурс на знання термінів і понять. Для перемоги в ньому наведіть найбільшу кількість правильних визначень.

Гуманітарні науки — це галузі досліджень, предметом яких є людина як суспільна істота та все, що вона створила.
Історичний факт — це дійсна, невигадана подія, що відбулася насправді й об’єктивно існує.
Історична подія — це одинична, неповторна сукупність пов’язаних між собою дрібних фактів.
Привід до історичної події — це подія, що стала безпосереднім і явним поштовхом до початку певних дій.
Історичний процес — це послідовна тривала зміна явищ, що має закономірний характер.
Історичне явище — це фрагмент історичної реальності, притаманний певному періоду, що має типові ознаки.
Історичне мислення — це розумова діяльність, спрямована на осмислення минулого, сучасності та прогнозування майбутнього.
Причинно-наслідкові зв’язки — це об’єктивні зв’язки, де одна подія (причина) за певних умов породжує іншу подію (наслідок).
Історичний образ — це результат історичного опису події, що мала вплив на суспільний розвиток, на основі вивчення джерел.
Історичне дослідження — це наукова робота з вивчення історичних фактів для відтворення картини минулого.

2. Робота в малих групах. Навчальна гра «Головне—неголовне». Командам надається історичний текст, у якому вони мають визначити головні й неголовні факти. (Текст про утворення Запорозької Січі на с. 99)

Головним фактом у тексті є те, що у 1556 році під керівництвом князя Дмитра Вишневецького на острові Хортиця було створено перший єдиний осередок козаків — Запорозьку Січ. Неголовними фактами є опис того, як саме уходники займалися мисливством і рибальством улітку та як вони об’єднувалися у ватаги для безпеки.

3. Навчальна гра «Так чи ні?». Дайте короткі відповіді на запитання.

  1. Так, історія є складовою гуманітарних наук.
  2. Так, знання історії допомагає виховувати патріотизм.
  3. Так, принцип історизму вимагає розглядати події відповідно до конкретних обставин минулого.
  4. Так, експеримент вважається основним методом наукового дослідження взагалі, хоча в історії він має свої особливості.
  5. Так, історія — це насамперед інтерпретація подій, які вже відбулися.
  6. Так, Нестора Літописця вважають батьком української історії.
  7. Ні, Михайло Грушевський був автором фундаментальних наукових праць, а не популярних романів.
  8. Так, історичний факт — це реальна подія, що відбулася насправді.
  9. Так, події, явища та процеси є різними видами історичних фактів.
  10. Ні, історичні образи створюють також історики у своїх наукових дослідженнях.
  11. Так, історичне мислення допомагає осмислювати минуле та прогнозувати майбутнє.
  12. Так, привід — це підстава або поштовх до певних дій чи вчинків.

4. Робота в малих групах. Обговоріть наведені проблеми та представте спільні висновки класу: 1) чи всі події мають причини та привід; 2) чи може бути науковий текст цікавим; 3) чи може історія передбачувати майбутнє.

  1. Кожна історична подія обов’язково має причини, але привід як явний зовнішній поштовх буває не завжди.
  2. Науковий текст може бути цікавим, якщо він відкриває нові факти та допомагає зрозуміти таємниці минулого.
  3. Історія не може точно передбачити майбутнє, але завдяки вивченню минулого досвіду вона допомагає його прогнозувати та уникати помилок.

5. Колективне обговорення. Висловіть обґрунтоване пояснення, підтримавши одну з тез: 1) історичний образ не завжди відповідає історичній правді; 2) історичне мислення допомагає орієнтуватися в сучасному житті.

Я підтримую другу тезу, тому що історичне мислення вчить нас аналізувати причини подій та розуміти наслідки вчинків, що дозволяє приймати правильні рішення сьогодні. Знання минулого допомагає краще розуміти те, що відбувається навколо нас у сучасному світі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *