Практичне заняття за розділом ІV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке історія?

Історія — це наука, яка вивчає життя людей і суспільства в минулому, а також досліджує закономірності його розвитку.

2. Що дає змогу визначити історію як науку?

Історію визначають як науку тому, що вона має свій предмет дослідження (людина і суспільство), спирається на наукові принципи, такі як об’єктивність та історизм, і використовує спеціальні методи для вивчення джерел.

3. Якими є особливості історичного мислення?

Особливостями історичного мислення є вміння описувати події на основі фактів, з’ясовувати причини виникнення явищ, визначати умови подій, розуміти їх значення та порівнювати минуле з сучасністю.

ХІД РОБОТИ. I. РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ

1. Визначте, який текст є науково-популярним, а який — літературним. Поясніть, що допомагає зробити правильний вибір.

Перший текст (автор П. Куліш) є літературним, бо він використовує художні образи («невгасимий пожар»), емоційні вислови та описує події з власної авторської позиції. Другий текст є науково-популярним, оскільки він подає логічне пояснення причин подій 1648 року, використовує наукову термінологію («соціально-економічні відносини», «передумови революції») та аналізує суперечності в суспільстві.

II. РОБОТА З ПРЕЗЕНТАЦІЯМИ

1. Визначте причинно-наслідкові зв’язки історичних подій (за наведеними текстами).

Причиною подій стало польське гноблення та гострі суперечності в українському суспільстві, а наслідком — масове переселення людей на Запорожжя до Богдана Хмельницького та початок національно-визвольної боротьби.

2. Якими є рекомендації щодо того, як визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій?

Для визначення причинно-наслідкових зв’язків слід спочатку вивчити події, що передували явищу (причини), виокремити безпосередній поштовх до дій (привід) та проаналізувати остаточні результати і зміни в житті людей (наслідки).

III. ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

1. Що необхідно знати дітям, щоб уміти захищати свої права?

Дітям необхідно знати свої основні права, зафіксовані в Конвенції ООН, розуміти межі власного особистого простору та знати організації (школа, поліція, соціальні служби), до яких можна звернутися у разі порушення цих прав.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *