§ 16. Календарний та історичний час

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке історичний факт?

Історичний факт — це реальна, невигадана подія, що відбулася в певний час і в певному місці.

2. Які існують методи історичного дослідження?

До методів історичного дослідження належать хронологічний, синхронний, порівняльно-історичний, ретроспективний методи, а також методи періодизації та структурно-системний аналіз.

ПИТАННЯ ПО ТЕКСТУ

Чому важливо знати конкретну історичну дату?

Знання конкретної дати дозволяє упорядкувати факти, визначити послідовність подій (що відбулося раніше, а що пізніше) та зрозуміти історичний час.

Які прилади для вимірювання часу зображені на ілюстрації?

На ілюстрації зображені пісочний годинник та механічний кишеньковий годинник.

Чому календар є важливим для розуміння історії?

Календар важливий тому, що він дозволяє вимірювати історичний час лінійно — від однієї події до іншої. Без календаря події втрачають зв’язок і сенс для розуміння історичного процесу.

Якою системою літочислення користуються зараз в Україні?

Зараз в Україні користуються християнською системою літочислення, де відлік років ведеться від народження Ісуса Христа.

Із якою метою історичний час поділяють на періоди?

Історичний час поділяють на періоди для зручності дослідження особливостей і закономірностей розвитку людства.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Експрес-опитування. 1) Яку назву має точний календарний час будь-якої події? 2) Від якої події розпочинається відлік нашої ери? 3) Як історики називають десять століть? 4) У якому тисячолітті ми зараз живемо?

1. Точний календарний час називається датою.
2. Відлік нашої ери розпочинається від народження Ісуса Христа.
3. Десять століть називаються тисячоліттям.
4. Ми зараз живемо у третьому тисячолітті.

2. Колективне обговорення. Як здійснюється відлік часу в історії? Чи може історична наука існувати без системи відліку часу? Поясніть свою думку.

Відлік часу в історії здійснюється лінійно від обраної точки відліку (ери). Історична наука не може існувати без системи відліку часу, бо без хронологічної послідовності неможливо вивчити розвиток суспільства та причини подій.

3. Поясніть значення термінів і понять: століття, до нашої ери, наша ера, періодизація, хронологія.

Століття — це проміжок часу в 100 років.
До нашої ери — період часу до народження Ісуса Христа.
Наша ера — період часу після народження Ісуса Христа.
Періодизація — це поділ історії на послідовні етапи (періоди) за певними ознаками.
Хронологія — це наука про вимірювання часу та запис подій у тій послідовності, у якій вони відбулися.

4. Розкажіть про систему літочислення, якою користуються в Україні.

В Україні використовується система літочислення від Різдва Христового. Час після цієї події ми називаємо нашою ерою (н. е.), а події до неї — часом до нашої ери (до н. е.).

5. Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання з хронології. 1) Яке це століття: 1237 р.; 988 р.; 800 р.? 2) Який рік буде наступним після 133 р. до н. е.? 3) Палац збудовано у 200 р. до н. е. Скільки років цій споруді?

1. 1237 рік — XIII (тринадцяте) століття; 988 рік — X (десяте) століття; 800 рік — VIII (восьме) століття.
2. Наступним після 133 року до н. е. буде 132 рік до н. е.
3. Для розрахунку віку споруди потрібно до поточного року додати рік до нашої ери: 2022 + 200 = 2222 роки (використовуємо 2022 рік як поточний за підручником).

6. Для чого створюють періодизації історії? Якими вони бувають?

Періодизації створюють для зручності вивчення історії, виділяючи етапи зі спільними рисами. Вони бувають археологічні (за матеріалом знарядь), цивілізаційні (аграрна, індустріальна стадії) та загальноісторичні (Стародавня, Середньовічна, Нова та Новітня історія).

7. Які періоди виділяють в історії України? Чи відповідає періодизація історії України загальній періодизації?

В історії України виділяють Стародавню історію (до 882 р.), Середньовічну (882–1569 рр.), Нову (1569–1914 рр.) та Новітню історію (з 1914 р.). Ця періодизація загалом відповідає світовим процесам, хоча має свої особливості та дати.

8. Робота в малих групах. Обговоріть, як ви розумієте твердження, що історія — це описані дослідниками дії людей, які жили в певний час і в певному просторі.

Це твердження означає, що історія не є абстрактною — вона завжди стосується конкретних вчинків людей, які відбувалися в чітко визначений момент часу та на конкретній території.

9. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про одну з періодизацій історії України.

Михайло Грушевський ділив історію України на такі етапи:

1. Додержавний період.
2. Київська держава: створення (9—10 ст.), розклад (11—12 ст.) та роздробленість із Галицько-Волинською державою (13—14 ст.).
3. Під владою Литви та Польщі (14—16 ст.).
4. Козацтво: виникнення та розвиток до 1648 року.
5. Визвольна війна: часи Богдана Хмельницького та події до 1680 року.
6. Гетьманщина: від 1681 року до ліквідації гетьманства у 1764 році.
7. Українське відродження: життя в імперіях до 1860-х років та останні події з 1870-х років.