Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Складіть хронологічну таблицю подій.
- Створення Української Центральної Ради: 17 березня 1917 р.
- Всеукраїнський національний конгрес: 6-8 квітня 1917 р.
- Утворення Генерального секретаріату: 28 червня 1917 р.
- Виступ самостійників: 4-5 липня 1917 р.
- Проголошення Української Народної Республіки: 20 листопада 1917 р.
- Проголошення Кримської Народної Республіки: 13 грудня 1917 р.
- Проголошення незалежності УНР: 22 січня 1918 р.
- Бій під Крутами: 29 січня 1918 р.
- Підписання Берестейського (Брестського) мирного договору між УНР та Центральними державами: 9 лютого 1918 р.
2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.
А) Зайве поняття: Народний секретаріат.
Причина: Це уряд радянської України, тоді як інші — органи влади УНР.
Б) Зайве поняття: Донська більшовицька республіка.
Причина: Це республіка, що не входила до складу України, на відміну від інших.
В) Зайве поняття: Універсал.
Причина: Це документ, тоді як інші — дії або політичні заходи.
Г) Зайве поняття: Директорія.
Причина: Це орган влади УНР, тоді як інші — органи влади Криму або радянської Росії.
3. Виконайте завдання за історичними картами:
а) Локалізуйте територію, на яку поширювалась правочинність Генерального секретаріату згідно з «Тимчасовою інструкцією…»
Правочинність Генерального секретаріату поширювалася на п’ять губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську та Чернігівську.
б) Окресліть територію Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом УЦР.
Згідно з Третім Універсалом, територія УНР включала дев’ять губерній: Київську, Волинську, Подільську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, Херсонську та Таврійську (без Криму).
в) Простежте напрямки наступу більшовиків під час першої війни більшовицької Росії з УНР.
Більшовики наступали з північного сходу, з території Росії, через Харків, Полтаву, Чернігів, намагаючись захопити Київ.
г) Визначте територію УНР за Берестейським (Брестським) мирним договором.
За Берестейським мирним договором, територія УНР включала ті ж дев’ять губерній, що й за Третім Універсалом, але з уточненням кордонів з Польщею та іншими сусідніми державами.
4. Визначте причини і рушійні сили Української революції.
Причини Української революції включали прагнення до національного самовизначення, соціальні та економічні проблеми, а також вплив революційних подій у Росії. Рушійними силами були українські політичні партії, інтелігенція, селянство, робітники та військові, які прагнули створити українську державу.
5. Порівняйте чотири Універсали УЦР за критеріями: дата появи; передумови; основний зміст; наслідки прийняття.
Перший Універсал
- Дата появи: 23 червня (10 червня за юліанським стилем) 1917 року.
- Передумови: Відмова Тимчасового уряду Росії надати автономію Україні.
- Основний зміст: Проголошення автономії України в складі Росії.
- Наслідки: Створення Генерального секретаріату як виконавчого органу УЦР.
Другий Універсал
- Дата появи: 16 липня (3 липня за юліанським стилем) 1917 року.
- Передумови: Переговори з Тимчасовим урядом Росії.
- Основний зміст: Компроміс з Тимчасовим урядом, відкладення автономії до Установчих зборів.
- Наслідки: Визнання УЦР як регіонального органу, але обмеження повноважень Генерального секретаріату.
Третій Універсал
- Дата появи: 20 листопада (7 листопада за юліанським стилем) 1917 року.
- Передумови: Жовтневий переворот більшовиків у Росії.
- Основний зміст: Проголошення Української Народної Республіки (УНР) в складі федеративної Росії.
- Наслідки: Закріплення влади УЦР, соціальні та економічні реформи.
Четвертий Універсал
- Дата появи: 22 січня 1918 року.
- Передумови: Загроза більшовицької агресії, необхідність міжнародного визнання.
- Основний зміст: Проголошення повної незалежності УНР.
- Наслідки: Початок переговорів з Центральними державами, підписання Берестейського мирного договору.
6. Проаналізуйте програмні засади українських політичних партій на початку Української революції.
На початку Української революції 1917–1921 років в Україні діяли кілька політичних партій, кожна з яких мала свої програмні засади, що відображали інтереси різних соціальних груп і політичні цілі.
- Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР): Ця партія, відома як українські есери, була однією з наймасовіших. Вона виступала за вирішення аграрного питання в інтересах селян і ліквідацію великого землеволодіння. Ідейним лідером партії був Михайло Грушевський.
- Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП): Очолювана Симоном Петлюрою, Володимиром Винниченком та Ісааком Мазепою, ця партія захищала інтереси робітників і виступала за автономію України у складі федеративної Росії з перспективою соціалістичного розвитку.
- Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ): Складалася переважно з членів Товариства українських поступовців. Вона підтримувала економічні перетворення з збереженням приватної власності і федеративні відносини з Росією. Лідерами були Сергій Єфремов, Андрій Ніковський та інші.
- Українська хліборобсько-демократична партія (УХДП): Під керівництвом В’ячеслава Липинського, ця партія підтримувала розвиток фермерського господарства і політичну самостійність України.
- Українська партія соціалістів-самостійників (УПСС): Вона виступала за повну незалежність України і соціалістичний ідеал, зокрема націоналізацію землі.
Ці партії відображали широкий спектр політичних і соціальних ідей, від автономії в складі Росії до повної незалежності України, і від соціалістичних до демократичних і націоналістичних ідеалів. Вони відіграли важливу роль у формуванні політичного ландшафту України під час революційних подій.
7. Поміркуйте, чому бій студентів і курсантів офіцерської школи під Крутами порівнюють із подвигом трьохсот спартанців.
Бій під Крутами часто порівнюють із подвигом трьохсот спартанців через кілька ключових аспектів, які роблять ці події схожими:
- Нерівність сил: Як і в битві при Фермопілах, де невеликий загін спартанців протистояв величезній перській армії, під Крутами невелика група українських студентів і курсантів (близько 600 осіб) протистояла значно чисельнішій армії більшовиків, яка налічувала 6-7 тисяч солдатів.
- Самопожертва: Обидві події стали символами самопожертви заради вищої мети. Українські студенти, як і спартанці, знали про свою малу чисельність і високу ймовірність загибелі, але все ж вирішили боротися, щоб затримати ворога і дати своїм співвітчизникам час для підготовки.
- Символічне значення: Бій під Крутами, як і битва при Фермопілах, став символом героїзму і патріотизму. Він надихав наступні покоління борців за незалежність України, так само як подвиг спартанців став легендою про мужність і відданість.
- Вплив на історію: Бій під Крутами надав уряду УНР час для підписання Берестейського договору, що мало важливе значення для міжнародного визнання України.
Ці паралелі роблять бій під Крутами важливим символом в українській історії, подібно до того, як битва при Фермопілах стала символом для греків.
8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданих нижче та розміщених у § 6 (Михайло Грушевський) та у § 7 (Володимир Винниченко). Порівняйте, що спільного, а що відмінного в їхній діяльності. Відповідь обґрунтуйте.
Михайло Грушевський та Володимир Винниченко були ключовими фігурами в українській політиці під час Української революції 1917–1921 років. Обидва мали значний вплив на формування української державності, але їхні підходи та ролі в цих процесах мали як спільні риси, так і відмінності.
Спільні риси:
- Політична активність: Обидва були активними учасниками Української Центральної Ради (УЦР) і відігравали важливу роль у формуванні політики УНР. Грушевський був головою УЦР, а Винниченко — одним із лідерів і головою Генерального секретаріату.
- Інтелектуальний внесок: Обидва були не лише політиками, але й інтелектуалами. Грушевський — видатний історик, автор фундаментальних праць з історії України. Винниченко — письменник і драматург, який також залишив значний літературний спадок.
- Прагнення до автономії: На початкових етапах революції обидва підтримували ідею автономії України в складі федеративної Росії, хоча згодом їхні погляди еволюціонували в бік незалежності.
Відмінності:
- Політичні погляди: Грушевський був більш поміркованим, підтримував ідею федералізму і поступових реформ. Винниченко, навпаки, був радикальнішим соціалістом, що відображалося в його політичних діях і рішеннях.
- Роль у владі: Грушевський більше зосереджувався на законодавчій діяльності та історичних дослідженнях, тоді як Винниченко активно займався виконавчою владою, очолюючи уряд УНР.
- Подальша доля: Після поразки УНР Грушевський емігрував, але згодом повернувся до Радянської України, де продовжив наукову діяльність. Винниченко також емігрував, але залишився в опозиції до радянської влади, критикуючи її з-за кордону.
Порівняння з іншими історичними особистостями:
- Петро Болбочан: На відміну від Грушевського і Винниченка, Болбочан був військовим діячем, зосередженим на створенні та керівництві українськими збройними силами. Його діяльність була більш практичною і військовою, тоді як Грушевський і Винниченко займалися політичною та ідеологічною роботою.
- Сергій Єфремов: Як і Грушевський, Єфремов був інтелектуалом і політиком, але його діяльність більше зосереджувалася на культурній та науковій сфері. Він також був заступником голови УЦР, але його політична кар’єра завершилася трагічно через репресії радянської влади.
- Микола Міхновський: Міхновський, як і Винниченко, був радикальнішим у своїх поглядах, виступав за повну незалежність України. Він був одним із перших, хто активно просував ідею самостійності, але його діяльність була менш успішною через політичні обставини.
Таким чином, Грушевський і Винниченко, попри спільну мету — створення української держави, мали різні підходи та методи, що відображало їхні особисті переконання та політичні стратегії.