Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Становлення Української Держави
1. Коли відбувся гетьманський переворот? Хто став соціальною опорою нової влади?
Гетьманський переворот відбувся 29 квітня 1918 року. Соціальною опорою нової влади стали великі землевласники, промисловці, частина чиновників, міський вищий і середній клас.
2. Стисло охарактеризуйте державотворчі процеси, здійснені за Павла Скоропадського.
Павло Скоропадський зосередив законодавчу владу у своїх руках, затвердив склад уряду, став верховним головнокомандувачем, мав право оголошувати амністію та надзвичайний стан. Він створив Раду Міністрів з помірковано-консервативних чиновників, запровадив цензуру, заборонив збори та мітинги, обмежив демократичні свободи. Скоропадський прагнув сформувати консервативну модель державної влади, що ґрунтувалася на приватній власності та правових нормах. Було відновлено судову систему, функції поліції виконувала Державна варта. Україну перейменували на Українську Державу, а питання про її устрій мав вирішити Український Сейм.
3. Які військові формування створив гетьман? Із якою метою?
Гетьман створив Сердюцьку дивізію, Окрему Запорізьку дивізію, Сірожупанну дивізію. Метою було формування регулярної армії для підтримання порядку та захисту держави.
Мовою джерела. Із «Грамоти до всього українського народу» (29 квітня 1918 року):
1. На основі документа з’ясуйте, які завдання намітив Павло Скоропадський як очільник держави. Як збирався їх реалізовувати?
Павло Скоропадський визначив такі завдання: створення сильного уряду, відбудова армії та адміністративного апарату, забезпечення прав приватної власності, проведення аграрної реформи для наділення малоземельних селян землею, забезпечення прав робітничого класу, відновлення економічної свободи та підтримка приватного підприємництва. Для реалізації цих завдань він планував управляти через Кабінет Міністрів, відбудовувати правовий порядок, забезпечити економічну стабільність і розвиток через законодавчі акти та реформи.
2. Внутрішня і зовнішня політика Гетьманату
1. Як вирішували аграрне питання в період Гетьманату?
Аграрне питання було головним пріоритетом економічної політики Гетьманату. Після ліквідації більшовицької влади великі землевласники почали повертатися до своїх маєтків і за підтримки військ забирати захоплену в них землю. Це викликало незадоволення серед селян і формувало опозицію до нової влади. У липні 1918 року уряд опублікував проєкт аграрної реформи, який передбачав збільшення чисельності заможних селян шляхом наділення їх державними та викупленими у великих землевласників приватними землями. Однак цей проєкт не знайшов підтримки, і уряд не реалізував його на практиці.
2. Що було зроблено для розвитку промисловості й фінансів країни?
На час приходу до влади Павла Скоропадського промисловість перебувала в занепаді. Уряд запровадив державне фінансування фабрик і заводів, залучаючи до співпраці вітчизняних підприємців та інвесторів. Було ліквідовано робітничий контроль на виробництві, заборонено страйки й встановлено 12-годинний робочий день. Налагодили роботу залізничного транспорту, успішно функціонувала реформована банківська система, створено Український державний банк, стабільною була грошова одиниця. Наприкінці вересня 1918 року запрацювала митна служба, відкрито прикордонні пропускні пункти, що позитивно вплинуло на економічну ситуацію.
3. Визначте зовнішньополітичні пріоритети Української держави та способи їхньої реалізації.
Зовнішньополітичний курс Гетьманату регламентували умови Берестейського договору. Головним завданням було міжнародне визнання Української Держави. Міністерство закордонних справ активно діяло, і Українську Державу визнали тридцять країн. Встановлено дипломатичні відносини з Німеччиною та Австро-Угорщиною, які стали головними торгівельними партнерами. Підписано угоду про постачання врожаю і металопродукції в обмін на кредит і промислові товари. Вирішено проблему Криму, який визнали автономною частиною Української Держави. Врегульовано відносини з Росією через прелімінарний мир, але переговори згодом припинилися. Більшовицька Росія анулювала Берестейський (Брестський) договір з Німеччиною і відмовилася від зобов’язань визнати Українську Державу. Гетьманат не визнали країни Антанти, які орієнтувалися на відновлення “єдиної і неділимої Росії”.
Мовою джерела. Із «Грамоти до Українського народу» Павла Скоропадського (22 жовтня 1918 року)
1. Підтвердьте або спростуйте твердження: «За період Гетьманату було стабілізовано економічне життя країни».
Твердження можна частково підтвердити. За період Гетьманату було вжито заходів для стабілізації економічного життя країни. Уряд запровадив державне фінансування промисловості, ліквідував робітничий контроль на виробництві, заборонив страйки, встановив 12-годинний робочий день, налагодив роботу залізничного транспорту, реформував банківську систему, створив Український державний банк і стабілізував грошову одиницю. Також запрацювала митна служба, що позитивно вплинуло на економічну ситуацію. Однак, попри ці заходи, аграрна реформа не була реалізована, що викликало незадоволення серед селян і формувало опозицію до влади. Тому, хоча були досягнуті певні успіхи, повна стабілізація економічного життя не була досягнута.
3. Антигетьманська опозиція
1. Визначте причини селянського повстанського руху.
Причинами селянського повстанського руху були незадоволення аграрною політикою Гетьманату, яка орієнтувалася на заможні верстви населення, і відсутність підтримки лозунгу «Земля — селянам!». Селяни вже частково реалізували цей лозунг за попередніх режимів і не бажали повертати землю великим землевласникам. Вони також виступали проти німецько-австрійських військ, які вилучали продовольство для своїх країн. Селянський рух був спрямований проти будь-якої влади, що намагалася повернути податки й централізоване управління.
2. Яку позицію щодо гетьманату займала утворена КП(б)У?
Утворена в липні 1918 року в Москві Комуністична партія більшовиків України (КП(б)У) зайняла позицію боротьби з Гетьманатом, називаючи його «антинародною владою». КП(б)У була автономною організацією у складі Російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)) і прагнула відновити владу рад в Україні.
3. З якою метою і коли був утворений УНС?
Український національний союз (УНС) був утворений у серпні 1918 року з метою об’єднання опозиційних до Гетьманату сил. До нього увійшли українські есери, есдеки, есефи та деякі громадсько-політичні організації. УНС очолив Володимир Винниченко, і організація виступала проти консервативних порядків в Українській Державі, намагаючись налагодити конструктивний діалог з владою.
Мовою джерела. Представник Галицького уряду Лонгін Цегельський про більшовицьку загрозу
1. Від чого застерігав українців Наддніпрянщини Лонгін Цегельський?
Лонгін Цегельський застерігав українців Наддніпрянщини від повалення гетьмана, вважаючи, що це стане початком кінця для України. Він попереджав, що Німеччина й Австрія стоять на межі краху, їхні армії підуть з України, і тоді «Український Революційний уряд» не зможе протриматися в Києві навіть місяць, оскільки більшовики захоплять владу. Цегельський висловлював занепокоєння, що велика Україна може загинути, і Галичина повинна буде дбати про себе самостійно.
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять: повстанський рух, гетьманат; Український Національний Союз (УНС), Тимчасовий робітничо-селянський уряд.
- Повстанський рух: Це організовані або стихійні дії населення, спрямовані проти існуючої влади або окупаційних сил. У контексті Української Держави, повстанський рух був переважно селянським і виник як реакція на аграрну політику Гетьманату та дії німецько-австрійських військ.
- Гетьманат: Це форма правління, встановлена в Україні після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року, коли Павло Скоропадський став гетьманом. Гетьманат характеризувався авторитарним управлінням, орієнтацією на заможні верстви населення та підтримкою з боку німецьких і австрійських військ.
- Український Національний Союз (УНС): Це опозиційна до Гетьманату організація, створена в серпні 1918 року. УНС об’єднував українські політичні партії та громадські організації, які виступали проти консервативних порядків Гетьманату. Очолював УНС Володимир Винниченко.
- Тимчасовий робітничо-селянський уряд: Це уряд, створений більшовиками наприкінці листопада 1918 року в місті Суджа, на території Росії, з метою відновлення радянської влади в Україні. Він був залежним від Росії й оголосив про боротьбу з Гетьманатом.
3. Напишіть міні-есей на тему: «Нестор Махно — батько анархістського руху в Україні».
Нестор Махно, відомий як “батько Махно”, є однією з найяскравіших постатей в історії анархістського руху в Україні. Народився 26 жовтня (7 листопада) 1888 року в селі Гуляйполе, що нині знаходиться в Запорізькій області. Махно став відомим як командувач Революційної повстанської армії України та лідер селянського повстанського руху, який тривав з 1918 по 1921 роки.
Махно був активним учасником анархістського руху, який прагнув створити суспільство без державної влади, засноване на принципах самоврядування та колективної власності. Його рух, відомий як “махновщина”, мав значний вплив на півдні України, особливо в регіоні, що нині є Запорізькою областю. Махно та його прихильники боролися проти різних сил, включаючи більшовиків, білих та інші військові формування, які намагалися встановити контроль над Україною під час громадянської війни.
Махно був не лише військовим лідером, але й талановитим тактиком партизанської війни. Його армія, яка складалася переважно з селян, використовувала мобільні та несподівані атаки, що дозволяло їм ефективно протистояти чисельно переважаючим ворогам. Попри свою популярність серед селян, Махно не зміг досягти довготривалих політичних цілей через внутрішні суперечності в русі та зовнішній тиск.
Після поразки махновського руху Махно емігрував до Франції, де прожив до своєї смерті в 1934 році. Його спадщина залишається важливою частиною історії анархізму та української боротьби за незалежність. Махно став символом боротьби за свободу та соціальну справедливість, а його ідеї продовжують надихати анархістів у всьому світі.
4. Поміркуйте, чому Директорії не вдалося закріпити досягнуті результати.
Директорія, яка прийшла до влади після повалення Гетьманату, зіткнулася з численними викликами, що завадили їй закріпити досягнуті результати. По-перше, вона не мала достатньої підтримки серед населення, оскільки багато селян і робітників були розчаровані попередніми урядами і не довіряли новій владі. По-друге, Директорія не змогла створити ефективну адміністративну систему, що призвело до хаосу і дезорганізації.
Крім того, Директорія стикнулася з зовнішніми загрозами: більшовицька Росія прагнула відновити контроль над Україною, а країни Антанти не визнавали її легітимності. Внутрішні конфлікти між різними політичними силами також підривали стабільність уряду. Відсутність єдності і чіткої стратегії призвели до того, що Директорія не змогла утримати владу і забезпечити незалежність України.