У V столітті до н.е. Рим мав союзи з латинами та герніками. Основні моменти:
- 493 рік – укладення договору між Римом та Латинським союзом. Встановлювався вічний мир та оборонний військовий альянс.
- 486 рік – до союзу приєдналися герніки на тих самих умовах, що й латини.
- Союзники брали участь у військових кампаніях разом з римлянами під єдиним римським командуванням.
- Захоплені землі розподілялися між Римом та союзниками. На них засновувалися колонії, куди селилися римляни, латини та герніки.
- Колонії засновувалися формально Римом, але на практиці рішення ухвалювалися спільно.
- Загалом союз дозволив Лаціо протистояти зовнішнім ворогам у V столітті до н.е. Але позиції Риму посилилися, а союзників послабилися.
Договір між Римом та Латинським союзом
У 493 році до н.е. був укладений так званий Кассіїв договір між Римською республікою та Латинським союзом. Він встановлював вічний мир та військовий союз між двома сторонами. За умовами договору сторони зобов’язувалися надавати одна одній військову допомогу у разі нападу ззовні. Також вони не могли допомагати ворогам іншої сторони чи дозволяти їм прохід через свої території. Будь-яка військова здобич мала рівномірно ділитися між римлянами та латинами. Окремий пункт стосувався вирішення торговельних суперечок між громадянами різних міст.
Таким чином, договір встановлював тісний політичний та військовий союз між Римом та латинами. Він дозволив об’єднати зусилля проти спільних ворогів та захистити незалежність Лація. Хоча на практиці Рим все більше домінував у союзі.
Військові кампанії
У V столітті до н.е. Рим та його союзники-латини й герніки регулярно проводили спільні військові кампанії проти навколишніх племен. Згідно з умовами союзних договорів, у разі нападу на одну зі сторін, інші повинні були надати їй військову підтримку.
У цих кампаніях латини та герніки виступали окремими загонами під єдиним римським командуванням. Тобто, фактично вони були частиною римської армії. Скільки саме військ виставляли союзники і як саме ділилися трофеї – невідомо.
Історики припускають, що латини й герніки могли формувати до половини усього війська союзників. Але римські війська, швидше за все, були чисельнішими. Так само захоплені під час воєн землі та майно формально ділилися рівномірно. Але на практиці Рим отримував більшу частину.
Отже, попри союзний статус, латини й герніки фактично були підлеглими Риму. Їхні війська використовувалися римлянами у власних інтересах під час військових кампаній.
Колонії
Колонізація була важливою частиною політики Риму щодо союзників у V столітті до н.е. Землі, захоплені під час спільних військових кампаній, частково розподілялися між римлянами та союзниками-латинами й герніками.
На цих землях засновувалися колонії, куди переселялися римські громадяни, а також латини й герніки. Формально колонії засновував Рим. Але на практиці рішення ухвалювалися спільно з союзниками, оскільки ті мали право на частку захоплених земель.
У колоніях найбільшу групу становили римські переселенці. Але латини й герніки також брали участь. Інколи в колонії включалися місцеві племена, землі яких були захоплені. Такі колонії формально вважалися “латинськими”. Хоча фактично контроль над ними належав Риму.
Отже, колоніальна політика була ще одним засобом посилення влади Риму над союзниками. Номінально надаючи їм права та землі, римляни фактично підпорядковували латинів та герніків своїй владі.