- Сабіни, екви та вольски були гірськими племенами, які періодично здійснювали набіги на римські та латинські землі. Це призвело до економічного спаду в Римі та Лації.
- Особливо відомий набіг вольсків під проводом римського перебіжчика Коріолана, який ледь не захопив Рим. Згідно з легендою, Коріолана зупинили благання його матері та дружини.
- Також відбувалися часті сутички з еквами, зокрема в 458 р до н.е. диктатор Цинціннат розбив їх за 15 днів своєї каденції.
- Ці війни мали радше характер грабіжницьких набігів і рейдів, ніж організованих військових кампаній. Їх метою була переважно здобич.
Набіги сабінів
Сабіни були одним з найдавніших суперників Риму. Згідно з легендою, саме викрадення сабінянок стало початком історії Риму. А два царі Риму – Нума Помпілій та Анк Марцій – були за походженням сабінянами.
Протягом 5 століття до н.е. сабіни періодично здійснювали набіги на римські землі. Найбільш масштабний їхній напад стався у 505 році до н.е., коли сабіни намагалися захопити сам Капітолій. Їх відбив римський консул Публій Валерій Поплікола.
Ще одна значна загроза від сабінів настала у 460 році до н.е., коли їхній ватажок Аппій Гердоній з загоном у 4000 вояків захопив Капітолій і намагався встановити в Римі свою владу. Проте через кілька днів римляни за підтримки союзників з Тускулума вигнали загарбників та стратили Гердонія.
Отже, сабіни неодноразово становили серйозну загрозу для Риму своїми раптовими набігами. Їм майже вдалося кілька разів заволодіти столицею та повалити республіканський лад. Проте римляни завжди знаходили в собі сили відбити ці напади.
Набіг вольсків під проводом римського перебіжчика Коріолана
Одним з найвідоміших епізодів набігів на Рим у 5 столітті до н.е. був набіг вольсків під проводом римського перебіжчика Гнея Марція Коріолана.
Згідно з легендою, Коріолан був знатним римлянином, який через політичні чвари був змушений тікати з Риму. Він перейшов на бік вольсків – ворожого Риму племені, що мешкало на півдні Лація, і очолив їх військо.
У 490 році до н.е. Коріолан на чолі війська вольсків вдерся в римські землі. Захоплюючи місто за містом, він дійшов аж до стін Риму. Місто опинилось під загрозою повного знищення.
За переказами, Рим врятували мати й дружина Коріолана Ветурія і Волумнія, які прийшли до табору вольсків і благали Коріолана помилувати рідне місто. Під впливом їхніх сліз Коріолан повернув своє військо назад і відступив.
Таким чином, набіг Коріолана став однією з найбільших загроз для Риму в той період, але, згідно з легендою, місто врятували сентиментальні почуття колишнього римлянина. Ця оповідь залишила глибокий слід в римській історичній пам’яті.
Сутички з еквами
Екви були гірським племенем, що мешкало на схід від Риму, в горах біля верхів’їв річки Анієна. Вони часто здійснювали набіги на римські та латинські землі, грабуючи селища і захоплюючи полонених.
Однією з найвідоміших сутичок римлян з еквами була битва 458 року до н.е., коли екви взяли в облогу табір римського війська біля Альгідських гір. У Римі склалася критична ситуація, і тоді на посаду диктатора був призначений Луцій Квінкцій Цинціннат.
За переказами, привели Цинцінната прямо з поля, де він орав землю. Цинціннат негайно призвав під зброю усіх боєздатних чоловіків і виступив проти еквів. Він раптово атакував їхній табір і повністю розгромив ворога. Екви були змушені укласти мир на римських умовах.
Через 15 днів після призначення Цинціннат склав з себе повноваження диктатора і повернувся до свого плуга, залишивши по собі славу взірця римської чесноти й відданості республіці.
Отже, набіг і облога еквів 458 року стали випробуванням для Риму, з якого він вийшов переможцем завдяки рішучим і швидким діям диктатора Цинцінната. Цей епізод увійшов в історію як приклад мобілізації Римом усього свого потенціалу перед загрозою ворожого вторгнення.