§47. Рим від республіки до імперії. Юлій Цезар та Октавіан Август

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

1. Пригадайте, чому в 509 р. до н. е. римляни повстали проти царів

У 509 р. до н.е. римляни повстали проти царя Тарквінія Гордого через його жорстоке правління та аристократичні схильності. Легенда говорить, що безпосереднім приводом для повстання став випадок з Лукрецією, дочкою одного з римських патриціїв, яка стала жертвою насильства від сина царя. Цей інцидент викликав гнів серед римлян і став каталізатором повстання проти царя.

2. Чим римлян приваблював республіканський устрій?

Римлян приваблював республіканський устрій з кількох причин. Перш за все, республіка надавала можливість римлянам брати участь у прийнятті рішень і впливати на державні справи. Крім того, республіка забезпечувала розподіл влади між різними інституціями, такими як сенат, консули та народний сход. Це дозволяло запобігти концентрації влади в руках однієї особи або групи осіб. Республіка також сприяла розвитку політичного дискусу та вирішенню суперечностей шляхом обговорення та переговорів. Всі ці аспекти республіканського устрою вплинули на почуття громадянської самосвідомості та активності римського населення.

3. За яких обставин у Римі обирали диктатора?

У Римі диктатора обирали на короткий термін (зазвичай на 6 місяців) у випадках екстрених кризових ситуацій, коли місто-держава потребувало сильного та централізованого лідерства. Наприклад, це могло статися під час великих військових загроз або громадських заворушень. Диктатор мав практично необмежену владу під час свого короткого терміну правління, але після його завершення він мусив передати владу назад.

Читаємо й розуміємо

1. На основі матеріалів параграфа визначте, що сприяло встановленню диктатури (одноосібного правління) Юлія Цезаря

Одним з факторів, що сприяли встановленню диктатури Юлія Цезаря, було зростання його могутності та популярності серед простого народу та військових легіонів. Цезар здобув великі перемоги у війнах та розширив володіння Римської держави. Він також фінансував роздачі хліба бідним та організовував розважальні заходи, що забезпечувало йому підтримку широких мас населення. Крім цього, Цезар включив до Сенату і магістратур своїх прихильників, що дозволило йому мати вплив на державні справи. Нарешті, Цезара підтримували військові легіони, які були його вірними прихильниками і забезпечували йому підтримку.

2. Які рішення Юлія Цезаря були на користь державі, а які – ні?

Рішення на користь держави:

• Проведення земельних реформ, які допомогли біднішим громадянам Риму.
• Реорганізація сенату, що поліпшила його ефективність.
• Впровадження календаря, який є основою сучасного Григоріанського календаря.

Рішення, які не були на користь державі:

• Збільшення власних повноважень, що зводило нанівець республіканські традиції Риму.
• Відмова передати владу після завершення терміну диктатора, що порушувало традиції римської республіки та спричинило політичну нестабільність

3. Чому проти нього виникла змова?

Проти Юлія Цезаря виникла змова через його зростаючу могутність та намагання здобути безстрокову владу. Багато сенаторів та інших політичних діячів були обурені тим, що Цезар зосереджував владу в своїх руках. Вони боялися, що Цезар стає тираном і порушує республіканські принципи. Тому вони вирішили спланувати його вбивство, що призвело до його смерті в 44 р. до н.е.

Поміркуймо!

Уважно ознайомтеся зі схемою та поясніть, якою була мета кожного із заходів Юлія Цезаря. Висловіть припущення, чи всім у Римі була до вподоби політика Цезаря.

Після детального ознайомлення з схемою, можна розглянути мету кожного з заходів Юлія Цезаря:

• Зосередження всієї влади в руках Цезаря: Цезар бажав мати безпосередній контроль над політичними рішеннями та приймати владні рішення без обмежень.
• Установлення контролю держави над збором прямих податків: Цезар прагнув забезпечити стабільність та доходи держави, збираючи податки безпосередньо.
• Карбування монети з зображенням Цезаря: Цезар бажав підсилити свій авторитет та легітимність, розповсюджуючи монети з його зображенням.
• Надання римського громадянства мешканцям провінцій: Цезар мав на меті залучити до своєї підтримки широкі маси населення провінцій, надаючи їм права громадян Римської держави.
• Включення до Сенату та магістратур прихильників Цезаря: Цезар прагнув мати контроль над законодавчим органом та впливати на прийняття рішень на свою користь.
• Наділення ветеранів землею в заморських провінціях: Цезар старався винагородити своїх вірних вояків і забезпечити їх соціальну стабільність та підтримку.
• Календарна реформа – впровадження юліанського календаря: Цезар бажав поліпшити та синхронізувати календарну систему, що сприяло більш ефективному управлінню та організації державних справ.

Не всім у Римі подобалася політика Цезаря. Деякі сенатори та політичні діячі були обурені його зосередженням влади та порушенням республіканських принципів. Однак Цезар мав значну підтримку серед простого народу, військових легіонів та бідніших верств населення завдяки своїм соціальним і економічним реформам.

Історичне порівняння

Опрацюйте історію правління Октавіана Августа. Зіставте його діяльність з діяльністю Юлія Цезаря. Визначте спільне й відмінне в їхній політиці

Спільні риси:

• Влада: Цезар і Август стали правителями Риму, зосередивши владу в своїх руках, що було нововведенням порівняно з республіканською системою.
• Популярність: Обидва правителя мали підтримку громадян Риму завдяки своїм реформам і зусиллям по зміцненню держави.
• Військові завоювання: Цезар і Август активно розширювали територію Римської імперії через військові кампанії.

Відмінності:

• Шлях до влади: Цезар досяг влади завдяки військовим завоюванням і політичним маніпуляціям, тоді як Август став правителем після цивільної війни, що розпочалася після смерті Цезаря.
• Управління: На відміну від Цезаря, який прагнув особистого домінування, Август встановив принципат – монархію, яка зберігала ілюзію республіканського устрою.
• Ставлення до сенату: Цезар вважався диктатором і часто ігнорував сенат, тоді як Август намагався зберегти ілюзію співпраці з ним, хоча й контролював його діяльність.
• Тривалість правління: Август правив набагато довше, ніж Цезар, і його правління вважається золотим віком Римської імперії.

Отже, хоча Цезар і Август були видатними правителями, їхні підходи до влади та управління державою суттєво відрізнялися.

Пізнавально й цікаво

1. Чому, на вашу думку, Октавіан Август уникав свого звеличення?

Октавіан Август уникав свого звеличення, оскільки він намагався створити образ скромності та поваги до римських традицій. Він дбав про збереження республіканських форм влади та уникав монархічної влади. Відмова від спорудження храмів та виготовлення статуй на свою честь була спрямована на підтримку цього образу скромності та обмеження імператорської влади.

Шляхом підтримки образу ’’першого серед рівних”, він міг забезпечити підтримку великих шарів римського суспільства і зменшити можливість опору

2. Чому Октавіан дбав про свою охорону?

Октавіан Август дбав про свою охорону через страх змови та можливої загрози для свого життя. Він боявся, що його політичні опоненти або сенатори можуть спланувати його вбивство. Тому він приймав заходи безпеки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Яку роль в історії Риму відіграв Юлій Цезар?

• Військові досягнення: Цезар провів успішні військові кампанії, особливо в Галлії (сучасна Франція), ставши національним героєм римлян.
• Політичні реформи: Після становлення консулом, Цезар провів реформи для зміцнення центральної влади в Римі, що спричинило конфлікти з іншими політичними групами.
• Перетин Рубікона: Цезар перетнув річку зі своєю армією, порушивши закони Риму і розпочавши громадянську війну, яку в кінці кінців виграв.
• Диктаторство: Після успіхів у війні та політиці, Цезар був оголошений диктатором на все життя, що було надзвичайним для римської республіки.
• Реформи: Цезар вніс зміни в римський календар, створивши юліанський календар, який існував до 16 століття. Він також реформував земельні відносини та соціальне забезпечення.
• Смерть: Цезар був убитий групою сенаторів через страх перед його владою. Його смерть призвела до нової громадянської війни та виникнення імперії під владою його племінника Октавіана Августа.

Чому правління Юлія Цезаря називають диктатурою?

Правління Юлія Цезаря називають диктатурою через кілька причин:

1. Отримання безстрокової влади: Після перемоги у громадянській війні Цезар отримав пост диктатора на необмежений термін. Це порушило традиційну систему римської республіки, де диктатори зазвичай обмежувалиться шести місяцями влади.
2. Централізація влади: Цезар провів реформи, які зміцнили центральну владу Риму. Він здійснив зміни у політичній системі, щоб забезпечити більше контролю над державою.
3. Загроза для сенату: Цезар ввів широку гамму реформ, які обмежили вплив сенату на прийняття рішень. Це створило нестабільність і страх серед сенаторів, оскільки вони втратили значну частину влади.
4. Політичні репресії: Цезар застосовував жорстоку репресію проти своїх опонентів, включаючи політичних противників та критиків. Він розширив свою владу і контроль за допомогою поліції та армії.

Усі ці фактори сприяли тому, що правління Юлія Цезаря називають диктатурою.

Чому Октавіану Августу вдалося стати одноосібним правителем?

Октавіану Августу вдалося стати одноосібним правителем завдяки кільком факторам:

1. Політична вдача: Він використав свої політичні навички та розумні рішення, щоб послідовно посилювати свою владу та вплив у Римській імперії.
2. Стратегічна альянсів: Він уклав союзи щоб об’єднати свою владу та підкріпити своє положення в політичній системі.
3. Масова підтримка: Він набрав значну підтримку від римського народу та армії завдяки своїм успіхам у політиці, військовим кампаніям та соціальним реформам.
4. Добре планована пропаганда: Він ретельно контролював своє імідж та використовував пропаганду, щоб створити позитивне уявлення про себе серед населення та сенату.
5. Зміцнення влади: Він впровадив реформи, що дозволили йому забезпечити стабільність та контроль у Римській імперії.

Всі ці фактори допомогли Октавіану Августу зміцнити свою владу та стати одноосібним правителем.

Що спільного й відмінного в діяльності Цезаря і Августа?:

Спільне:

• Централізація влади: Обидва лідери зосередили владу в своїх руках, обмежуючи роль традиційних римських установ.
• Військові досягнення: Цезар і Август були відомі своїми військовими звершеннями. Цезар завоював Галію, а Август завершив завоювання Іспанії та розширив кордони імперії на сході.
• Реформи: Обидва правителі впроваджували значущі реформи, спрямовані на стабільність та процвітання Риму.

Відмінне:

• Приход до влади: Цезар набув владу після серії громадянських воєн, тоді як Август (родич і прийомний син Цезаря) став правителем після вбивства Цезаря і подальших внутрішніх конфліктів.
• Стиль правління: Цезар був більш авторитарним і прямолінійним у своєму підході до влади, тоді як Август працював більш хитро, зберігаючи зовнішні риси республіки.
• Ставлення до сенату: Цезар часто зіштовхувався із сенатом, тоді як Август прагнув до більш гармонійних відносин, надаючи сенату певні привілеї, хоча й обмежуючи його владу.

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся в творчі групи. На основі матеріалу параграфа або відео створіть комікс «Життєпис Юлія Цезаря».

ІІІ. Мислю творчо

1. За планом напишіть історичний портрет Юлія Цезаря або Октавіана Августа (на вибір)

Історичний портрет Октавіана Августа:

Народження: 23 вересня 63 р. до н. е.

Походження: Його справжнє ім’я було Гай Октавій Турин. Він був родичем Юлія Цезаря через свою матір.

Правління: Октавіан став першим римським імператором, прийнявши титул “Август”, що означає “величний”.

Внесок: Август реформував римську державу, створивши стабільний і ефективний уряд. Він також розширив територію Римської імперії.

Життя: Август прожив 75 років, і його правління було одним з найдовших у римській історії.

2. Бурхлива діяльність Юлія Цезаря зачепила й українські простори. За крилатим висловом визначте, які історичні події «заховані» в колажі.

Крилатий вислів “Прийшов, побачив, переміг!”:

Цей вислів відображає швидке завоювання Юлія Цезаря після його перемоги над Фарнаксом, королем Понтуса. Висловлюючи ці слова, Цезар підкреслював свою здатність швидко перемагати своїх ворогів.

Щодо інших крилатих висловів, пов’язаних з Цезарем:

• “Alea iacta est” (жереб кинуто) – ці слова Цезар вигукнув, переходячи річку Рубікон і розпочинаючи громадянську війну в Римі.
• “Et tu, Brute?” (І ти, Брут?) – це, за легендою, останні слова Цезаря, які він вигукнув, коли побачив серед своїх вбивць свого друга Брута.