Міркуємо
Роздивіться фотографії. Опишіть за світлинами, у яких умовах жили зображені на них діти. Що на фотографіях указує на час їх створення? У чому цінність цих фотографій для історика? Поділіться припущеннями, як історики довідуються про життя людей за часів, коли не було фотографій.
За фотографіями можна зробити такі висновки про умови життя дітей у 1930-х роках на Донеччині:
- Діти були залучені до важкої фізичної праці в сільському господарстві (вибивання соняхів, збирання колосків) і промисловості (робота в шахтах). Це свідчить про важкі умови життя і необхідність дитячої праці для виживання сімей.
- Часові рамки створення фото (1933-1934 роки) вказані в підписах. Це період колективізації, індустріалізації та Голодомору в Україні. Залучення дітей до роботи в колгоспах і на шахтах типове для того часу.
- Цінність цих фотографій для істориків:
- вони документально підтверджують факт використання дитячої праці в 1930-х роках;
- показують конкретні види робіт, до яких залучали дітей;
- є свідченням важкого матеріального становища та умов життя українських сімей того періоду.
До появи фотографії історики отримували інформацію про життя людей з інших історичних джерел:
- писемних (літописи, спогади, документи, щоденники тощо);
- речових (предмети побуту, одяг, знаряддя праці);
- зображальних (малюнки, гравюри, скульптури, картини);
- усних (легенди, перекази, пісні).
Комплексний аналіз різних видів історичних джерел дозволяє історикам реконструювати картину життя людей у минулому, навіть за відсутності фотосвідчень.
Робота в парах
Сформулюйте за текстом шість запитань, поставте їх однокласникам та однокласницям за сусідньою партою та вислухайте відповіді.
Ось 6 запитань, які можна сформулювати за текстом для роботи в парах:
- Що таке історичні джерела і яку роль вони відіграють у вивченні минулого?
- На які основні види поділяють історичні джерела? Наведіть приклади кожного з видів.
- Чому для повноцінного відтворення минулого історики не можуть послуговуватися лише речовими джерелами?
- Як учені досліджують писемні пам’ятки минулого і які знання черпають з давніх текстів?
- Чому давні легенди, міфи, перекази, пісні вважаються цінними історичними джерелами, хоча вони й не завжди достовірні?
- Як класифікують історичні джерела за типом походження матеріалу?
Робота в групах
Визначте, до якого різновиду історичних джерел належать зображені пам’ятки. У чому цінність для істориків кожного різновиду джерел? Чи потрібно перевіряти справжність джерела? Як це зробити?
- Зображальне джерело
- Речове джерело
- Речове джерело
- Речове джерело
- Речове джерело
- Речове джерело
- Писемне джерело
- Речове джерело
- Речове джерело
Цінність кожного виду джерел для істориків полягає в тому, що вони доповнюють одне одного, забезпечуючи більш повну та неупереджену картину минулого.
Перевірка справжності джерел є надзвичайно важливою, оскільки фальсифікації можуть спотворити історичні факти. Для цього використовуються різні методи, такі як палеографічна експертиза, радіовуглецеве датування, хімічний аналіз матеріалів тощо. Крім того, важливо враховувати контекст, обставини створення та походження джерела.
Комплексний аналіз різноманітних історичних джерел дозволяє скласти найбільш об’єктивну і всебічну картину минулого людства.
ЧИТАЙЛИКАМ
Прочитайте статтю та оповідання. Поділіться з однокласниками та однокласницями враженнями про цікаві історичні факти, які відкрилися історикам на підставі знахідок поблизу села Мізина на Чернігівщині. Як історичні джерела «оживлюють» минуле?
У творі “Пригоди Боривовка” оживають найдавніші сторінки історії нашого краю завдяки знахідкам, зробленим поблизу села Мізина на Чернігівщині. З тексту дізнаємося, що близько 20 тисяч років тому на березі річки Десни існувало велике мисливське поселення, в якому мешкало до 50 осіб. Його мешканці займалися полюванням на мамонтів, бізонів, оленів та інших великих тварин.
При розкопках археологи знайшли рештки п’яти мисливських жител, вогнищ, ям для зберігання м’яса, а також численні знаряддя праці та витвори мистецтва з кісток та бивнів мамонтів. Особливо цікавими є жіночі статуетки, фігурки тварин та унікальні браслети з рельєфними орнаментами на мамонтових кістках. Саме один такий браслет став центральним елементом оповідання.
Завдяки речовим залишкам вдалося реконструювати побут, заняття, ремесла та мистецькі вміння наших пращурів від кам’яного віку. Історики мовби “оживили” ту далеку епоху завдяки оповіданню, де фантазія авторів переплелася з реальними археологічними знахідками. Саме так відкривається завіса над таємницями людства, історія стає ближчою та зрозумілішою для нас.
ПІЗНАЙКАМ
Перейшовши за посиланням або кодом, прочитайте статтю про унікальну знахідку дайверів. Що дізналися історики на підставі давніх скарбів? Чому історичні джерела часто відкривають унаслідок випадкової знахідки?
Згідно зі статтею, дайвери, які досліджували дно річки Мусі в Індонезії, виявили сотні старовинних артефактів, включаючи золоті прикраси, зброю, кераміку та монети. Ці скарби вказують на те, що було знайдено загублене місто Шрівіджая – колись багатий і могутній торговий порт, який контролював Малаккську протоку в період з 7 по 11 століття.
Історики дізналися про Шрівіджаю головним чином із записів іноземних купців, які відвідували це місто. Знахідки дайверів, які піднімають артефакти з річки, є важливими фізичними доказами існування цієї затопленої цивілізації та її багатства.
Випадкові знахідки часто стають джерелом відкриттів в історичній науці, оскільки систематичні археологічні розкопки на багатьох давніх місцях не проводилися через різні перешкоди. В цьому випадку річка Мусі ніколи не була офіційно розкопана, а артефакти продаються на чорному ринку. Такі випадкові знахідки іноді є єдиними свідченнями, що залишилися від давніх цивілізацій, чиї місця досі не виявлені або добре вивчені.
Досліджуємо
Проаналізуйте таблицю. Що спільного мають свідчення минулого, зображені для прикладу в кожній групі? Наведіть свої приклади історичних джерел кожного типу. Поміркуйте, чому в таблиці не наведено відео- та аудіоматеріали, які теж належать до історичних джерел.
Таблиця узагальнює основні групи історичних джерел та їхні характеристики. Спільною рисою для кожної групи є те, що вони надають свідчення про минуле, хоча й різними способами.
Речові джерела – це матеріальні залишки, артефакти минулих епох, наприклад, будівлі, знаряддя праці, одяг, зброя. Прикладами можуть бути кам’яні знаряддя первісної епохи, скульптури стародавнього світу, археологічні розкопки.
Писемні джерела – це письмові документи, рукописи, літературні твори, в яких відображено погляди та оцінки сучасників подій. Наприклад, літописи, хроніки, мемуари, листи.
Зображувальні джерела – це візуальні зображення, що відтворюють життя та події минулого. Наприклад, фрески, картини, гравюри, фотографії.
Усні джерела – це перекази, легенди, пісні, приказки, що передавалися з покоління в покоління та відображають світогляд і традиції народу.
Відео- та аудіоматеріали не згадуються, імовірно, тому що їх поява пов’язана з більш пізнім періодом історії людства і розвитком технологій запису. Однак вони теж становлять цінні історичні джерела: кіно- і відеохроніки, звукозаписи промов та інтерв’ю.
Рефлексія
Що нового довідалися під час уроку? Як нова інформація пов’язана з тим, про що йшлося раніше?
Дізналися про різні види історичних джерел, які використовують історики для вивчення минулого. Зокрема, були згадані такі категорії джерел:
- Речові джерела (старовинні предмети побуту, знаряддя праці, прикраси тощо)
- Писемні джерела (стародавні книги, літописи, хроніки, документи, листи, щоденники)
- Зображальні джерела (старовинні картини, фрески, гравюри, фотографії)
- Усні джерела (легенди, міфи, перекази, пісні)
Нова інформація про види історичних джерел тісно пов’язана з попереднім матеріалом про роль історії та завдання, які стоять перед істориками у вивченні минулого. Знання різноманітних джерел є вкрай важливим для дослідника, адже саме на їх основі він формує уявлення про те, як жили люди в давні часи.
Оцініть себе
Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку.
Що називають історичними джерелами?
Історичними джерелами називають різноманітні залишки та свідчення, що дійшли до нас від минулих епох і надають інформацію про події, явища та спосіб життя людей у той час.
На які різновиди поділяють?
Історичні джерела поділяють на такі основні різновиди:
- Речові джерела – предмети матеріальної культури (знаряддя праці, зброя, посуд, одяг тощо).
- Писемні джерела – літописи, хроніки, документи, листи, мемуари.
- Зображувальні джерела – картини, фрески, гравюри, фотографії.
- Усні джерела – перекази, легенди, пісні, приказки.
- Аудіовізуальні джерела – кінохроніки, відеозаписи, звукові записи.
На підставі яких джерел досліджують сучасне життя?
Для дослідження сучасного життя використовуються переважно аудіовізуальні джерела (відео, кіно, фотографії), а також писемні джерела (документи, газети, журнали, книги, особисті щоденники тощо).
Чому правдиву картину життя в минулому не можна відтворити на основі одного джерела?
Правдиву картину життя в минулому неможливо відтворити на основі лише одного джерела, оскільки кожне джерело відображає певний аспект чи точку зору на події та явища. Для об’єктивного висвітлення необхідно аналізувати різноманітні джерела, порівнювати та критично оцінювати інформацію з них. Тільки комплексне вивчення різних типів джерел дозволяє скласти максимально повну картину минулого.
Доберіть 5-7 понять, які відбивають зміст уроку
- Джерелознавство – наукова дисципліна, яка вивчає історичні джерела.
- Матеріальні джерела – речові, писемні та зображальні пам’ятки.
- Нематеріальні джерела – це уснопоетичні твори, аудіо матеріали, тощо.
- Зображальні джерела – це портрети, картини.
- Речові джерела – це речі з побуту, одяг, знаряддя праці, тощо.
- Усні джерела – це пісні, перекази, оповідання.
- Писемні джерела – це літописи, книги, записи.
Сформулюйте за змістом уроку одне запитання, яке починається словом Чому? і одне запитання зі словом Навіщо?
Чому для дослідження минулого необхідно використовувати різноманітні історичні джерела?
Навіщо потрібно критично аналізувати та порівнювати між собою різні історичні джерела?
Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/SUBF6vr або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.
- Що називають історичними джерелами? Рештки минулого, за якими вивчають життя в попередні часи
- Як пов’язані поняття «історичне джерело» та «історична пам’ятка»? Вони є синонімами, тобто близькі за значенням
- До якого різновиду історичних джерел належить зображена пам’ятка? Речові
- До якого різновиду історичних джерел належить зображена пам’ятка? Писемні
- До якого різновиду історичних джерел належить твір, героя якого зображено на малюнку? Усні
- За якою ознакою історичні джерела поділяють на первинні та вторинні? За послідовністю появи інформації
- Джерелом якої інформації для істориків слугують народні казки ? Якими були за давніх часів звичаї та традиції народу, який їх склав
- Про що можуть довідатися історики на підставі зображеної пам’ятки? Де мешкали, що знали і іцо вміли робити люди, які її виготовили
- Яке з перелічених історичних джерел є первинним для дослідження історії держави з центром у Києві? Літописи
- Чи можлива наука історія без історичних джерел? Ні
- До якого різновиду історичних джерел належить свідчення арабського мандрівника Павла Алеппського – «По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи»? Усне
- У якому рядку зображені історичні пам’ятки розташовано в послідовності від найбільш давньої до ближчої до нашого часу? 3,2,1
- Дослідники минулого часто стають героями фантастичних літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, про що могла б розповісти історикові найдавніша пам’ятка населеного пункту, де ви мешкаєте. (Складіть про це казку або оповідання.)
Домашнє завдання
Дослідники минулого часто стають героями фантастичних літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, про що могла б розповісти історикові найдавніша пам’ятка населеного пункту, де ви мешкаєте (Складіть про це казку або оповідання).
Ось невелика казка про найдавнішу пам’ятку мого рідного міста:
“Тихим весняним ранком історик Андрій прогулювався старовинними вулицями. Раптом його увагу привернув давній кам’яний хрест, що стояв на перехресті доріг. Хрест виглядав старезним, вкритим мохом та глибокими тріщинами.
Андрій зупинився й уважно роздивився цю пам’ятку. Раптом камінь ожив і заговорив людським голосом: “Вітаю. Я – наймудріший з усіх каменів цього міста, бо бачив більше, ніж будь-хто інший”.
Андрій не міг повірити своїм вухам – хрест умів розмовляти! “Я встановлений тут ще за часів заснування поселення, – продовжував камінь. – Бачив, як сюди приходили перші люди, будували перші оселі. Спостерігав, як місто зростало та розвивалося впродовж століть”.
“Розкажи, що найбільше запам’яталося за ці довгі роки?” – попросив історик.
“Ох, було чимало цікавих і хвилюючих подій, – озвався хрест. – Бачив, як місто руйнували вороги, а потім відбудовували заново. Чув радісні крики народних свят і сумні молитви під час посух та епідемій. Був свідком, як мирні селяни відбивали напади розбійників та як бунтували проти несправедливої влади”.
Хрест розповідав далі й далі, а Андрій слухав, заціпенівши від подиву. Перед його очима розгорталася багатовікова історія невеличкого міста – зі злетами і падіннями, радощами і трагедіями.
Урешті кам’яний оповідач змовк і знову скам’янів. Та Андрій уже відчував міцний духовний зв’язок із пращурами, що жили тут у далекому минулому. І вирішив зберегти їхні спогади для нащадків.