Вступ. Середньовіччя як період розвитку людства

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків

1. Що таке «Велике переселення народів»? Як гуни «посприяли» падінню Західної Римської імперії? Де розселилися слов’яни?

У 3-4 століттях Римська імперія зіткнулася з загрозою з боку германських племен, яких римляни називали “варварами”. Ситуація погіршилася з появою гунів у 370-х роках.

Гуни запустили процес Великого переселення народів, спричинений також зміною клімату, зростанням населення та нестачею земель. У 5 столітті гуни під проводом Аттіли загрожували імперії. Римляни залучили германців для боротьби з гунами, але після цього германці почувалися впевненіше на римських територіях і прагнули самостійного правління. У 476 році германець Одоакр скинув останнього західноримського імператора Ромула Августула.

У 6 столітті з’явилися нові загарбники – авари, споріднені з гунами. Їх навала посприяла розселенню слов’ян, які раніше жили між Одером та Дніпром.

Отже, германські племена та кочовики-загарбники, такі як гуни, зіграли вирішальну роль у падінні Західної Римської імперії та Великому переселенні народів.

1. Розгляньте схему. 2. Знайдіть у тексті описи проілюстрованих епізодів. 3. Послуговуючись описами, «розшифруйте» зображення і розкажіть про події, що відтворені на схемі. 4. Назвіть схему.

  • Германські народи, яких римляни називали варварами, оточували Римську імперію у III-IV століттях. Згодом, у середині 370-х років, гуни підкорили остготів та аланів, що жили в Північному Причорномор’ї. Вестготи та інші народи просили захисту у римського імператора і переселилися через Дунай на територію імперії.
  • Вандали, бургунди, свеви та інші народи також вторгалися в імперію, уникаючи нападів гунів. Це спричинило Велике переселення народів, коли сотні тисяч людей залишали свої домівки, тікаючи від кочовиків.
  • Після 444/445 року, коли гунів очолив Аттіла, Римська імперія почала сплачувати йому данину, але він продовжував завойовницькі походи. Риму довелося залучити германців для захисту від гунів, що призвело до їхнього зміцнення на нових територіях.
  • У V столітті германці двічі захопили Рим, а в 476 році германський вождь Одоакр усунув останнього імператора Ромула Августула, що поклало кінець існуванню Західної Римської імперії.
  • У VI столітті в Європу прийшли авари, які також були кочовиками й воювали. Їхнє прибуття спричинило розселення слов’ян, які поступово зайняли території Балканського півострова та інші регіони Європи.

Схему можна назвати “Велике переселення народів”.

1. Покажіть на мапі: а) напрямки Великого переселення народів; б) території розселення слов’ян.

  • а) Напрямки Великого переселення народів: зі сходу на захід та з півночі на південь Європи.
  • б) Території розселення слов’ян: між річками Одер та Дніпро, а згодом – Балканський півострів, Греція, території сучасних Польщі та Німеччини, узбережжя Балтійського моря, території сучасної України.

2. Чому розпочалося Велике переселення народів? Скільки століть воно тривало? Через скільки століть після початку Великого переселення народів почали розселятися слов’яни? Скільки років тривало їх розселення? Згадайте, хто такі «венеди», «анти», «склавини».

  • Велике переселення народів розпочалося через натиск гунів, зміну клімату, збільшення населення та нестачу земель.
  • Воно тривало приблизно з IV по VII століття, тобто близько трьох століть.
  • Слов’яни почали розселятися через кілька століть після початку Великого переселення народів, у VI столітті.
  • Їх розселення тривало протягом VI-VII століть.

Венеди – це назва, якою римляни та греки іноді позначали слов’янські племена, що жили на території сучасної Польщі, Білорусі та західної України.

Анти – слов’янське плем’я, яке жило між річками Дунай і Дніпро, відоме з письмових джерел V-VI століть.

Склавини – це слов’янські племена розселених на північ від Дунаю на теренах України, які згадуються в історичних джерелах починаючи з VI століття й асоціюються з раннім етапом слов’янського розселення.

3. Сучасники називали вождя Аттілу «батогом Божим». Як ви вважаєте, за які вчинки він отримав таке прізвисько?

Аттіла отримав прізвисько «батогом Божим» за свої завойовницькі походи, жорстокість та величезний вплив на хід історії Європи в той час. Він був відомий своїми руйнівними нападами на території Римської імперії та інших держав. Це прізвисько відображає те, як сучасники сприймали його дії – як кару від Бога за гріхи та неправедність.

2. Який період історії називають Середньовіччям?

1. Який період всесвітньої історії називають Середніми віками, або Середньовіччям?

Період всесвітньої історії, який охоплює V-XV століття, називають Середніми віками, або Середньовіччям.

2. Чому до Середньовіччя ставилися як до «безкультурної», «темної» доби людства? Чи справедливе таке ставлення?

До Середньовіччя ставилися як до “безкультурної”, “темної” доби, бо вважали, що після падіння античної цивілізації настала криза в суспільстві – зупинився розвиток господарства, торгівлі, культури. Але це сприйняття надто спрощене. В Середні віки також відбувалися позитивні зрушення – будувалися замки й міста, створювалися мистецькі шедеври, люди працювали та розвивалися.

3. Чи можемо ми говорити про «українське Середньовіччя»?

Так, можемо говорити про “українське Середньовіччя”. Середньовічний період в історії України тривав у IX-XV століттях і часто називається Княжою добою. Українські землі теж пройшли шляхом Середньовіччя, запозичуючи набутки як від Заходу, так і від Сходу.

3. Звідки ми можемо дізнатися про Середні віки? Якою є їхня періодизація?

1. Визначте вид кожного із зображених джерел

  • книжкова мініатюра, яка є писемним джерелом.
  • старовинна карта міста, яка може бути класифікована як зображувальне джерело.
  • руїни замку, які є речовим джерелом.
  • мініатюра з монахами, які читають книги, це зображувальне джерело.
  • мініатюра, що зображує людей, які займаються музикуванням, також є зображувальним джерелом.

2. Чи може історичне джерело бути і писемним, і речовим водночас?

Так, історичне джерело може бути водночас і писемним, і речовим. Наприклад, якщо на предметі старовини (монеті, посудині тощо) є напис, текст, то він є і писемним, і речовим джерелом.

3. Розпочніть роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці, згідно із запропонованим зразком.

Світ та Русь-Україна в Середньовіччі

Період, дата (століття або рік)Події на теренах УкраїниПодії поза теренами України
Раннє Середньовіччя
середина V — кінець IX ст.(Велике) розселення слов’ян. Період гуртування племен і виникнення князівств.
Масові переселення в Європі. Створення “варварських королівств” германцями. Розпад Західної Римської імперії (476 р.).
Розвиток Візантійської імперії.
Зародження ісламу (622 р.).
Арабські завоювання. Поширення християнства в Європі.
Зріле (Високе) Середньовіччя
IX—XIII ст.Період виникнення державотворення Русі-України. Політичний та економічний розквіт Київської Русі.
Установлення феодальних порядків. Пік державотворення та розвитку Русі-України. Монгольська навала (XIII ст.).Розквіт феодалізму в Західній Європі.
Хрестові походи (XI-XIII ст.). Розвиток міст, торгівлі, ремесел. Зародження готичної культури.
Пізнє Середньовіччя
XIV—XV ст.Криза феодального суспільства на українських землях. Розростання та зміцнення міст, деякі з яких отримали право самоврядування.
Поступове захоплення земель України сусідніми державами.Культура Відродження на ідеалах гуманізму в Західній Європі. Важливі наукові, технічні та географічні відкриття. Завершення Реконкісти в Іспанії (1492 р.).
Столітня війна (1337-1453 рр.).
Великі географічні відкриття (XV ст.).
Винахід друкарства (XV ст.).
Зародження капіталізму.

Перевірте себе!

1. Як підперіоди середньовічної історії України збігаються з підперіодами Середньовіччя всесвітньої історії? Поясніть, послуговуючись таблицею «У той час, коли у світі, тоді на теренах України».

Підперіоди середньовічної історії України в цілому збігаються з підперіодами Середньовіччя всесвітньої історії. Це видно з таблиці:

Раннє Середньовіччя (V-IX ст.) – період розселення слов’ян, гуртування племен і виникнення князівств на території України. У світі – масові переселення, утворення варварських королівств.

Зріле (Високе) Середньовіччя (IX-XIII ст.) – період державотворення та розквіту Київської Русі в Україні. У світі – розквіт феодалізму, хрестові походи, розвиток міст і торгівлі.

Пізнє Середньовіччя (XIV-XV ст.) – криза феодалізму, зміцнення міст в Україні. У світі – культура Відродження, великі географічні відкриття, винахід друкарства.

Отже, хронологічні рамки та основні процеси цих періодів збігаються в українській та світовій історії Середньовіччя.

3. Складіть запитання до тексту параграфа

Коли розпочалося Велике переселення народів? Велике переселення народів розпочалося приблизно у IV столітті.

Що спричинило Велике переселення народів? Велике переселення народів було спричинене натиском гунів, зміною клімату, збільшенням населення та нестачею земель.

Хто очолював гунів у V столітті? У V столітті гунів очолював Аттіла.

Де розселялися слов’яни під час Великого переселення народів? Під час Великого переселення народів слов’яни розселялися на Балканському півострові, в Греції, на території сучасних Польщі, Німеччини, України.

Звідки ми можемо дізнатися про Велике переселення народів та події того часу? Про Велике переселення народів та події того часу ми можемо дізнатися з писемних джерел – документів, хронік, літописів тощо.

Чому Аттілу називали “батогом Божим”? Аттілу називали “батогом Божим” за його жорстокі завойовницькі походи, які сприймалися сучасниками як кара Божа.

Які наслідки мало Велике переселення народів? Наслідками Великого переселення народів стали падіння Західної Римської імперії, утворення варварських королівств германців, розселення слов’ян, зміна етнічної карти Європи.

Який результат мала боротьба Римської імперії з гунами за допомогою германців? У результаті боротьби з гунами за допомогою германців Римська імперія остаточно послабилася, а германці зміцнили свої позиції на її території і згодом повалили імперію.

4. Поясніть, як ви розумієте твердження: «Середньовіччя — це період між історією Стародавнього світу та Новою історією». Знайдіть у параграфі факти для розповіді за схемою «Середні віки». Повідомте їх у класі

Середньовіччя – це перехідний період між двома великими епохами в історії людства:

  1. Стародавнім світом, який характеризувався розквітом рабовласницьких цивілізацій, таких як Стародавній Єгипет, Греція, Рим.
  2. Новою історією, коли відбувся перехід до капіталізму, почалися великі географічні відкриття, розвинулися наука і техніка.

Отже, Середні віки – це своєрідний місток між двома епохами. У цей час відбувається трансформація суспільства.

Факти з параграфа для розповіді:

  1. Масові переселення народів, утворення варварських королівств на уламках Римської імперії.
  2. Формування феодальних відносин, становлення феодальної роздробленості.
  3. Криза феодалізму, занепад середньовічної суспільно-політичної системи.
  4. Зародження міст, розвиток ремесел і торгівлі.
  5. Великі географічні відкриття, які відкрили шлях до Нового часу.

Отже, у Середні віки відбувався поступовий розпад старої системи і народження нової. Це був перехідний період в історії.

5. Якими були наслідки Великого переселення народів для європейців?

Наслідки Великого переселення народів для європейців були значними:

  • Падіння Західної Римської імперії та утворення на її території варварських королівств германців.
  • Зміна етнічної карти Європи внаслідок масових міграцій різних народів.
  • Поширення християнства серед германських племен.
  • Формування основ середньовічної європейської цивілізації на базі античної спадщини, християнства та германських традицій.

6. Доберіть слова чи словосполучення, якими ви описали б життя людей під час Великого переселення народів та розселення слов’ян у Європі. Із дібраними словами й словосполученнями складіть речення та запишіть їх у зошит.

Слова та словосполучення для опису життя людей під час Великого переселення народів:

Нестабільність, невизначеність, страх, поневіряння, вимушені міграції, втрата домівок, голод, хвороби, смерть, насильство, грабежі, руйнування.

Речення:

Під час Великого переселення народів люди зазнавали нестабільності, невизначеності та страху, оскільки були змушені тікати зі своїх домівок, поневірятися, страждати від голоду, хвороб і смерті.

Відповіді на питання з додаткових джерел

Поясніть, чому саме в такій послідовності автори уклали п’ятірку вирішальних битв Римської імперії? Чому від дати падіння міста Рим розпочався період Середньовіччя в Європі?

  • Битва поблизу Адріанополя у 378 році розпочинає цю п’ятірку, оскільки вона знищила основні сили Римської армії і показала слабкість імперії перед обличчям варварів.
  • Перше падіння Риму у 410 році стало потужним моральним ударом для імперії і продемонструвало, що вічне місто вже не є неприступним.
  • Битва на Каталаунських полях у 451 році тимчасово зупинила наступ гунів, але не вирішила глибинних проблем імперії.
  • Друге падіння Риму у 455 році остаточно перетворило колись могутню столицю на руїни.
  • Падіння Західної Римської імперії у 476 році поклало край існуванню цієї держави і ознаменувало початок нової епохи – Середньовіччя.

Отже, автори йдуть хронологічно від першої вирішальної поразки до остаточного падіння імперії, показуючи, як Рим втрачав свою могутність. Саме 476 рік умовно вважається кінцем античності і початком Середньовіччя в Європі.

Про які версії походження українського народу ви дізналися з уривка? Назвіть відомі вам факти на підтвердження та спростування думки про те, що трипільці були предками українців?

Версія про те, що прямими предками українців були трипільці. На користь цієї версії свідчать такі факти:

  • Багато мотивів трипільської культури збереглося в українських народних вишивках, килимах, кераміці, писанках
  • Трипільські хати схожі на українські селянські хати 19 століття
  • Українці, як і трипільці, традиційно займалися землеробством

Проти цієї версії свідчить той факт, що трипільська культура існувала в 5-3 тисячолітті до н.е., а українці як етнос сформувалися набагато пізніше, в 1 тисячолітті н.е. Тому трипільці не могли бути безпосередніми предками українців.

Версія Михайла Грушевського про те, що коріння українців слід шукати серед племен антів. Проте анти зникли з історичної арени в 7 столітті.

Сучасна версія про те, що у формуванні українців вирішальну роль відіграли міграції 4-7 століть н.е. Зокрема, українці є нащадками склавинів та частково антів. Ця версія видається найбільш обґрунтованою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *