Пригадайте, коли було укладено Берестейську церковну унію. Чи досягли прибічники унії мети об’єднати суспільство довкола єдиної церкви?
Берестейська церковна унія була укладена в 1596 році.
Прибічники унії не досягли мети об’єднати суспільство довкола єдиної церкви. Унія призвела до розколу, гострої боротьби та розділення між православними й уніатами.
Поміркуймо!
Поміркуйте, як характеризує церковне життя в українських землях після Берестейської унії вислів: «На початку XVII ст. ієрархи залишилися без вірян, а віряни — без ієрархів». До якої церкви належали ієрархи, а до якої віряни?
Вислів означає, що після Берестейської унії (1596 р.) більшість православних ієрархів перейшли до унійної (греко-католицької) церкви, підпорядкованої Риму, тоді як більшість простих вірян залишилися вірними традиційному православ’ю. Тобто ієрархи належали до унійної церкви, а віряни — до православної. Внаслідок цього православна церква залишилася без офіційно визнаного єпископату, а унійна — без підтримки більшості населення.
Уявіть себе релігійним/політичним діячем того часу — запропонуйте заходи для зміцнення унійної та православної церков.
Для зміцнення унійної церкви:
- Розвивати систему освіти через заснування шкіл при монастирях.
- Проводити реформи чернецтва за зразком західних орденів для підвищення дисципліни та авторитету духовенства.
Для зміцнення православної церкви:
- Відновити ієрархію шляхом висвячення нових єпископів за підтримки козацтва і братств.
- Організувати захист прав православних через звернення до короля і сейму, добиватися юридичного визнання церкви.
- Розвивати освіту та культурно-просвітницьку діяльність (створення Києво-Могилянського колегіуму за Петра Могили).
Зіставте свій план з інформацією в параграфі
У параграфі зазначено, що обидві церкви намагалися зміцнити свої позиції через реформи, розвиток освіти, підтримку братств, активну участь шляхти й козацтва у відновленні ієрархії, а також через спроби діалогу між уніатами й православними. Зокрема, православна церква відновила ієрархію завдяки підтримці козаків і братств, а унійна — через реформування чернецтва та освітню діяльність. Мої пропозиції збігаються з історичними заходами, які реально здійснювалися в цей період.
📝 Свідчать документи. 3 листа Йова Борецького
1. Спираючись на документ, схарактеризуйте становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії.
Після Берестейської унії православна церква опинилася в дуже складному становищі: її переслідували, обмежували права, забороняли діяльність, а вірян і духовенство піддавали утискам і звинуваченням. Православні не мали юридичного захисту, їх позбавили ієрархії, а будь-які спроби відновити церковну структуру (наприклад, висвячення митрополита та єпископів) трактувалися як злочин або зрада. Лист Йова Борецького свідчить про постійні переслідування, насильства й обмови з боку противників, а також про відсутність релігійного миру для православних.
2. Подумайте, чому Й. Борецький зауважує, що спротив унії «не є образою королівської гідності».
Й. Борецький хотів показати, що висвячення митрополита та єпископів не є зневажанням короля, бунтом чи зрадою. Він виправдовував дії православних як законні, щоб уникнути звинувачень у непокорі.
3. Подумайте, чому Йова Борецького називали «козацьким митрополитом».
Йова Борецького називали «козацьким митрополитом», бо саме завдяки підтримці й захисту з боку козацтва у 1620 році вдалося відновити православну ієрархію: його висвятили на митрополита за участі Петра Конашевича-Сагайдачного та запорозьких козаків. Козаки стали головною силою, яка допомогла православній церкві вижити й відновити свої структури в умовах утисків з боку влади Речі Посполитої.
📝 Свідчать документи. Пункти для заспокоєння народу руського
1. Як назва документа визначає мету його створення?
Назва “Пункти для заспокоєння народу руського” визначає мету як заспокоєння руського народу через врегулювання релігійних конфліктів.
2. Які права він надавав православним?
Документ надавав православним (неуніатам) право вільно відправляти богослужіння, ремонтувати церкви й будувати нові, залишати за ними Церкву Св. Софії Київської з підданими, обирати митрополита з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями.
📝 Діємо: практичні завдання
Ознайомтеся із добіркою ілюстрацій. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які факти біографії П. Могили на них зображені. Зробіть висновок, у чому полягала багатогранність постаті діяча.
Які факти біографії П. Могили на ілюстраціях?
- Софійський собор у Києві: Петро Могила був Київським митрополитом, розпочав масштабну реставрацію Софійського собору та інших храмів Києва.
- «Требник» П. Могили, 1646 р.: уклав та видав богослужбову книгу – «Требник» (служебник), яка вплинула на розвиток православної літератури й освіти.
- Хотинська битва: Петро Могила брав участь у Хотинській битві 1621 року.
У чому полягала багатогранність постаті Петра Могили?
- Митрополит, реформатор православної церкви, ініціатор відновлення і розбудови храмів.
- Автор богослужбових книг та просвітитель – заснував Києво-Могилянський колегіум, сприяв розвитку освіти і науки.
- Військовий діяч – взяв участь у Хотинській битві.
- Об’єднував релігійну, наукову, культурну та громадську діяльність, прагнув зближення між православними та уніатами, заклав основи для майбутнього єднання народу.
📝 Думки істориків. Сергій Плохій, український та американський історик, про значення діяльності Петра Могили
1. У чому історик бачить значення діяльності Петра Могили? Наведіть аргументи, що підтверджують думку історика.
Історик бачить значення в тому, що Петро Могила перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства. Аргументи: Могила був найздібнішим провідником, який прийняв виклик, коли Москва проводила самоізоляцію, а Константинополь зазнавав впливу протестантизму.
2. Як історик пояснює причини піднесення Києва як центру східного християнства?
Історик пояснює піднесення Києва політикою самоізоляції Москви та впливом протестантизму на Константинополь, що дозволило Петру Могилі прийняти виклик і перетворити Київ на центр.
Ознайомтеся з висловлюваннями П. Могили. Поміркуйте, у чому їх повчальний зміст. Чи актуальними вони є в наш час?
Висловлювання Петра Могили вчать уникати гордості від похвали та розпізнавати власні вади, бо ігнорування гріхів призводить до падіння.
Ці висловлювання актуальні зараз, бо люди часто впадають у пиху від компліментів і не помічають своїх недоліків.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати провідних релігійних діячів в українських землях першої половини XVII ст.
- Іпатій Потій (греко-католицький митрополит)
- Йосиф Рутський (греко-католицький митрополит)
- Йов Борецький (православний митрополит)
- Петро Могила (православний митрополит)
- Петро Конашевич-Сагайдачний (гетьман, організатор відновлення православної ієрархії)
Можу визначити проблеми, з якими зустрілися унійна та православна церкви після Берестейської унії.
- Розкол серед духовенства і вірян: частина перейшла в унію, інша залишилася православною.
- Відсутність визнаної православної ієрархії, переслідування православних, утиски та насильство.
- Унійна церква стикалася з опором православної шляхти та козаків, а також з недовірою з боку католицького духовенства.
Можу визначити спільні способи подолання кризових явищ унійної та православної церкви.
- Реформи церковного управління та освіти (створення шкіл, колегіумів, братств).
- Пошук компромісу та діалогу між церквами (перемовини про об’єднання, спроби створення спільного патріархату).
- Залучення підтримки шляхти, міщан, козацтва для захисту своїх прав і відновлення ієрархії
Можу пояснити роль козацтва у зміцненні позицій православної церкви.
Козацтво допомогло відновити ієрархію, вступило до братств і підтримало права церкви.
2. За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації завершіть укладання запропонованої лінії часу.
1594 р. — Затвердження «Торчинських артикулів».
1596 р. — Берестейська церковна унія.
1600 р. — Смерть Гедеона Балабана, криза православної ієрархії.
1613 р. — Йосиф Рутський стає унійним митрополитом.
1620 р. — Відновлення православної ієрархії: Йов Борецький обраний митрополитом за підтримки козаків і П. Сагайдачного.
1632 р. — Прийняття «Пунктів для заспокоєння народу руського» — узаконено права православної церкви, митрополитом обрано Петра Могилу.
Обговорюємо в групі
3. Чи можна Берестейську унію вважати наслідком Люблінської унії?
Так, Берестейську унію 1596 року можна вважати частково наслідком Люблінської унії 1569 року. Люблінська унія об’єднала Польщу і Литву в Річ Посполиту, що призвело до посилення впливу католицизму та полонізації на українських землях. У цих умовах православна церква втратила частину своїх прав і привілеїв, а її становище погіршилося. Це стало однією з причин пошуку компромісу з католицькою церквою, результатом чого і стала Берестейська унія.
4. Назвіть спільні й відмінні риси в становищі православної й греко-католицької церков у першій половині XVII ст.
Спільні риси: обидві церкви переживали кризу після Берестейської унії, проводили реформи управління, засновували школи при монастирях, відновлювали храми, прагнули примирення через перемовини про спільний патріархат.
Відмінні риси:
- православна церква зазнавала переслідувань, утисків, відсутності ієрархії до 1620 року, отримувала підтримку від козаків;
- унійна церква реорганізовувала чернецтво за зразком єзуїтів, мала державну підтримку, але стикалася з опором від православних.
Мислю творчо
5. Подумайте, чому створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму, могло стати примиренням «Русі з Руссю».
Бо він мав об’єднати православних і уніатів в одній структурі: спільний Київський патріархат із збереженням руського обряду та під канонічним зв’язком із Римом знімав головну суперечку між прихильниками унії й противниками, давав єдину ієрархію, спільні правила та гарантії богослужіння, освіти й майна, що зменшувало релігійний конфлікт і розкол у суспільстві.