Пригадайте відомі вам з курсу історії Русі-України та держави Романовичів визначні пам’ятки архітектури, іконопису, книжкової мініатюри, літератури.
З курсу історії Русі-України пам’ятаю Софійський собор у Києві як пам’ятку архітектури. Для іконопису – ікони з Києво-Печерської лаври. Книжкова мініатюра – ілюстрації в Київському Псалтирі. Література – “Повість минулих літ”. У державі Романовичів архітектура – собор святого Юра у Львові. Іконопис – фрески в церквах Галичини. Книжкова мініатюра – мініатюри в Галицькому Євангелії. Література – літописи Галицько-Волинського князівства.
Як на розвиток української культури другої половини XVI ст. вплинули релігійні процеси Реформації?
Реформація вплинула через ідеї, що сприяли створенню Пересопницького Євангелія в 1556-1561 роках. Це посилило розвиток літератури та освіти.
Контрреформації?
Контрреформація стимулювала полемічну літературу та створення католицьких колегіумів. Вона вплинула на освіту через єзуїтські школи.
Які осередки культури того часу ви можете назвати?
Осередки культури – Острозька академія, Львівська братська школа, Києво-Могилянський колегіум, друкарні у Львові та Києво-Печерській лаврі.
📝 Діємо: практичні завдання
Об’єднайтеся в творчі групи з однокласниками/однокласницями. За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел підготуйте творчий проєкт (лепбук, карта туристичної мандрівки, віртуальна екскурсія) «Скарби української культури Ранньомодерної доби». Орієнтовний план проєкту: 1) історичні умови розвитку культури, 2) найважливіші культурні центри, 3) визначні діячі та пам’ятки культури. Представте свій проєкт у класі.
- Історичні умови розвитку культури. Культура розвивалася під впливом релігійних процесів Реформації та Контрреформації. Реформація сприяла створенню Пересопницького Євангелія в 1556-1561 роках. Контрреформація стимулювала полемічну літературу та єзуїтські школи. Політичне життя в Речі Посполитій впливало на освіту і книгодрукування. Народна творчість включала думи, балади та історичні пісні.
- Найважливіші культурні центри. Острозька академія, заснована в 1576 році, давала вищу освіту. Львівська братська школа відкрита в 1586 році, вивчали сім вільних мистецтв. Києво-Могилянський колегіум утворений в 1632 році, мав бурсу для студентів. Друкарні у Львові та Києво-Печерській лаврі видавали книги. Міста як Львів і Острог були центрами архітектури.
- Визначні діячі та пам’ятки культури. Діячі: Іван Федорович надрукував «Апостол» і «Буквар» у 1574 році. Петро Могила об’єднав школи в Києво-Могилянський колегіум. Герасим Смотрицький був ректором Острозької академії. Пам’ятки: Пересопницьке Євангеліє з мініатюрами. Успенська церква у Львові. Каплиця Боїмів. Кругла вежа в Острозі. Ікона «Успіння Богородиці» Олексія Горошковича 1547 року. Портрет Стефана Баторія 1576 року.
Чим відрізняється оформлення Пересопницького Євангелія і сучасних видань?
Пересопницьке Євангеліє має яскраве, багатобарвне художнє оформлення: велику кількість декоративних мініатюр, сюжетних і квіткових орнаментів, художньо змальованих ініціалів — тобто перших літер розділів. Текст написаний вручну, а сторінки прикрашені малюнками на золотому, червоному та синьому фоні. Сучасні книги здебільшого друковані, мають просте оформлення, стандартний шрифт і мінімум ілюстрацій, а орнаменти й мініатюри зустрічаються рідко.
Що таке ініціал?
Ініціал — це велика, декоративно оформлена перша літера тексту чи розділу в рукописній або стародрукованій книзі. Її створювали з використанням орнаменту, квітів, сюжетних мотивів (іноді навіть з зображенням людей чи звірів). Ініціали привертали увагу читача і слугували елементом художнього стилю книги.
Що таке мініатюра?
Мініатюра — це невелика ілюстрація на сторінках рукописної книги, виконана вручну, найчастіше водяними фарбами, позолотою. Мініатюри в Євангелії ілюструють біблійні сцени, прикрашають текст і надають книзі особливої цінності як мистецькій пам’ятці.
📝 Свідчать документи. Із статуту Львівської братської школи (1586 р.)
1. Опрацюйте документ і зіставте уявлення про образ учителя за Ранньомодерної доби і в наш час. Чи є відмінності?
У Ранньомодерну добу вчитель мав бути побожним, смиренно мудрим, лагідним, стриманим, без вад як пияцтво чи хабарництво, і служити прикладом для учнів. Сьогодні вчитель повинен мати освіту, педагогічні навички, бути толерантним і професійним, але не обов’язково побожним чи вільним від усіх особистих вад. Відмінності є: тоді акцент на моральності та релігійності, а тепер – на фаховості та рівності.
2. Визначте в документі положення, що свідчать про демократичний характер братських шкіл.
Демократичний характер видно в тому, що місця учнів призначали за успіхами в навчанні, а не за багатством – бідний міг сидіти вище, якщо краще вчився. Також вчитель мав навчати й любити всіх дітей однаково, незалежно від походження – синів багатих і сиріт бідних.
Поміркуйте, у чому полягало значення видання друкованої Біблії слов’янською мовою для православного населення українських земель.
Видання Острозької Біблії в 1581 році дало православним доступ до повного тексту Священного Писання рідною церковнослов’янською мовою. Біблія поширювала освіту в братських школах і академіях. Вона зберегла мову і культуру під час релігійних конфліктів у Речі Посполитій. Тиражування книг зробило читання Біблії масовим, а не тільки для еліти.
1. Розгляньте вежу. Чим, на вашу думку, зумовлена така її архітектурна форма?
Кругла архітектурна форма вежі обрана для посилення її оборонних властивостей.
2. Дізнайтеся з додаткових джерел її переваги під час оборони замку.
Переваги круглої вежі:
- не має кутів, тому її важче вполювати при обстрілі ядрами чи камінням;
- ворогам складніше підкопати стіну під кутом;
- забезпечує добрий огляд і обстріл території навколо;
- зручно розміщувати оборонців по периметру для захисту всіх напрямків.
Діємо: практичні завдання. На основі здобутих знань з теми складіть запитання до кросворда навпаки.
БАРОКО — Який стиль мистецтва прийшов на зміну ренесансу та був популярний в Україні у XVI–XVII ст.?
ВЕРТЕП — Як називали пересувний ляльковий театр з релігійними виставами, популярний серед студентів братських шкіл?
ФЕДОРОВИЧ — Хто був першим українським друкарем, що видав «Апостол» і «Буквар» у Львові?
ГУЛЕВИЧІВНА — Прізвище жінки, яка пожертвувала кошти на відкриття Київського братства і школи у 1615 р.?
КАМ’ЯНИЦЯ — Як називали муровані житлові будинки на площі Ринок у Львові?
БАСТІОН — Який тип укріплень став основою оборонної архітектури замків у XVI–XVII ст.?
РЕНЕСАНС — Який стиль у європейському мистецтві відроджував античні форми, симетрію і простоту?
АПОСТОЛ — Яку книгу надрукував Іван Федорович першою у Львові в 1574 р.?
ГРАВЮРА — Який вид графічного мистецтва, створювався тиражуванням зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Які визначні діячі української культури XVI – першої половини XVII ст.?
Визначні діячі: Герасим Смотрицький (ректором Острозької академії), Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович (викладачі Києво-Братського колегіуму), Галшка Гулевичівна (пожертвувала на школу), Петро Могила (заснував Києво-Могилянську академію), Іван Федорович (друкар), Себастіян Кленович (автор “Роксоланії”), Касіян Сакович (автор віршів), Симон Пекалід (автор “Про Острозьку війну”), Олексій Горошкович (іконописець), Войцех Стефановський (художник портрету Стефана Баторія), Якуб Лещинський (художник портрету Яна Гербурта), Лаврентій Филипович-Пухальський (гравер).
Які пам’ятки української культури того періоду?
Пам’ятки: Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.), “Апостол” і “Буквар” Івана Федоровича (1574 р.), “Києво-Печерський патерик”, Острозька академія (1576 р.), Львівська братська школа (1586 р.), Києво-Могилянська академія (1632 р.), Кругла вежа в Острозі, будинок Корнякта і Чорна кам’яниця у Львові, Успенська церква у Львові, каплиця Боїмів, церква Зішестя Святого Духа в Потеличі, Меджибізький замок, Підгорецький замок, ікона “Успіння Богородиці” Олексія Горошковича (1547 р.), гравюра “Євангеліст Лука” (1574 р.).
Які історичні умови впливали на розвиток культури?
Розвиток культури відбувався під впливом релігійних процесів Реформації та Контрреформації, що сприяли появі полемічної літератури та освітніх закладів. Суспільно-політичне життя, утворення Речі Посполитої, загрози нападів зі Степу стимулювали книгодрукування, будівництво замків і храмів. Братства підтримували освіту і друкарство, а європейські впливи (Ренесанс, бароко) поєднувалися з місцевими традиціями.
Які приклади поєднання європейських та традиційних українських елементів культури, світських і релігійних традицій?
Українське бароко поєднувало західноєвропейське бароко з православною храмовою архітектурою та народними традиціями (наприклад, Успенська церква у Львові). Острозька академія давала освіту за європейським зразком з вивченням грецької, латинської, церковнослов’янської мов. Вертеп поєднував релігійні драми з сатирично-побутовими інтермедіями. Світський портрет (портрет Стефана Баторія) розвивався поряд з релігійним іконописом. Книгодрукування тиражувало релігійні та освітні книги, як “Апостол”, з елементами мініатюр і гравюр.
Де розташовані пам’ятки культури на карті?
Острог (Острозька академія, Кругла вежа). Львів (Львівська братська школа, будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Боїмів, вежа П’ятницької церкви). Київ (Києво-Могилянська академія, Києво-Печерська лавра з друкарнею). Потелич (церква Зішестя Святого Духа). Меджибіж (Меджибізький замок). Підгірці (Підгорецький замок). Перемишль (осередок іконопису Олексія Горошковича).
Обговорюємо в групі
2. Подумайте, чи можна вважати культуру українських земель XVI-XVII ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої. Які традиційні риси мала українська культура? Що змінилося і було привнесене західноєвропейськими віяннями?
Чи можна вважати культуру українських земель XVI-XVII ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої?
Культуру українських земель XVI-XVII ст. можна вважати невід’ємною частиною культури Речі Посполитої, бо українські землі входили до її складу, а культура розвивалася під впливом польських і литовських традицій, але зберігала власну самобутність через православ’я та місцеві звичаї.
Які традиційні риси мала українська культура?
Українська культура мала традиційні риси, як-от православну релігійну основу, народний епос у формі дум і історичних пісень, дерев’яне храмове будівництво та іконопис з місцевими мотивами.
Що змінилося і було привнесене західноєвропейськими віяннями?
Західноєвропейські віяння привнесли ренесанс і бароко в архітектуру, європейські моделі освіти в академіях на зразок Острозької, книгодрукування та світський портрет, що поєдналися з традиціями в українському бароко.
Мислю творчо
3. За допомогою сайту проведіть віртуальну екскурсію Підгорецьким замком.
Підгорецький замок розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області.
Замок збудовано в 1635-1640 роках за вказівкою Станіслава Конєцпольського в стилі пізнього Ренесансу і бароко.
Починаємо екскурсію з південного боку: перед нами квадратний план замку зі стороною 100 м і п’ятикутними бастіонами на рогах.
Зовнішні укріплення включають глибокий рів і земляні вали, а на бастіонах стоять витончені сторожові вежі-кавальєри.
Входимо через в’їзну браму з порталом і колонами, де був напис про вінець ратних трудів.
У дворі бачимо триповерховий палац з терасами на покрівлі казематів, огородженими балюстрадами для прогулянок чи гармат.
Інтер’єри включають тематичні зали: Китайську з елементами шинуазрі, Золоту, Лицарську, Зелену, Дзеркальну та Мозаїчну.
У картинній галереї колись було до 900 полотен, включно з портретами і творами фламандських майстрів.
Виходимо на терасу з видом на Бродівську рівнину, де в хорошу погоду видно на десятки кілометрів.
Навколо замку італійський парк на терасах з партерами, фонтанами і скульптурами, хоча нині він потребує реставрації.
Поруч стоїть костел Воздвиження та св. Йосипа – барокова ротонда діаметром 12 м, збудована в 1752-1766 роках як родова усипальниця Жевуських.
Замок зазнав руйнувань у війнах, пожежі 1956 року, але з 1997 року триває відновлення.