61-62.1. Життя і повсякденність у європейському місті
1. Опишіть вигляд європейського міста Раннього Нового часу.
Європейські міста того часу поступово переходили від дерев’яної забудови до кам’яної та цегляної, щоб уникнути пожеж. Наприклад, у Лондоні з другої половини XVI століття будували з цегли, а в Парижі — з каменю-вапняку. Будинки заможних городян, знаті та бідноти тіснилися поруч. На ринкових площах проходили ярмарки, а на перших поверхах будівель розташовувалися ремісничі крамниці.
2. Порівняйте міський інтер’єр у Середні віки та в Ранньомодерний період.
У Ранньомодерну добу інтер’єр міського житла став більш індивідуальним та комфортним порівняно із Середньовіччям. Приміщення опалювали кахляними пічками. Підлогу викладали плиткою або камінням, а з XVIII століття в моду ввійшов паркет. Дерев’яну оббивку стін почали замінювати шпалерами з тканини. Меблі стали схожими на сучасні: ліжко, стіл, шафа, крісла. Оскільки прозоре скло було дорогим, вікна зазвичай закривали проолієним пергаментом, а для освітлення використовували свічки.
3. Опишіть побут європейських містян.
Побут європейських містян був непростим. Якість води та вивезення сміття залишалися великими проблемами, що сприяло поширенню епідемій, як-от чума. Особиста гігієна була на низькому рівні, адже купання у ванні часто вважали медичною процедурою. Завдяки Великим географічним відкриттям у раціоні з’явилися картопля, томати й кукурудза, а також стали популярними нові напої — кава, чай і шоколад. Містяни споживали більше м’яса, ніж селяни, переважно недорогу баранину. Багатії стежили за модою, купуючи дорогий одяг, тоді як бідніші передавали свій скромний одяг у спадок. Одружуватися стали пізніше, нерідко з розрахунку, при цьому жінка могла бути старшою за чоловіка. Жінки переважно займалися домашнім господарством, а чоловіки мали більше можливостей для спілкування поза домом, наприклад, у світських товариствах — братствах.
61-62.2. Особливості щоденного життя українських городян
1. Визначте тенденції містобудування Раннього Нового часу в українських землях.
В українських землях у Ранньомодерний час більшість міст мала центральну ринкову площу та міцні укріплення. Навколо площі будували свої доми найбагатші містяни та розташовувалися торгові лавки. Через дорожнечу землі в межах укріплень будинки зводили щільно один до одного. На Сході України міста переважно будували з дерева, а на Заході — з каменю. З Європи прийшла мода на ратуші, тобто будівлі міських адміністрацій. Через розвиток артилерії змінилися й укріплення: почали використовувати бастіони. Найбільшою оборонною спорудою була Київська (Печерська) фортеця. При цьому вулиці залишалися незамощеними, а дерев’яні будинки часто горіли.
2. Чому, на вашу думку, українські міста Раннього Нового часу були поліетнічними?
Українські міста того часу були поліетнічними, бо в них проживали представники різних народів, які займалися торгівлею з різними регіонами. Наприклад, у Львові існували католицька (німецька, польська), православна, вірменська та єврейська громади. Вірмени спеціалізувалися на торгівлі зі Сходом, греки — з Балканами, а німці та італійці — із Заходом, тоді як українці, поляки та євреї більше займалися місцевою торгівлею.
3. Опишіть побут городянина Ранньомодерної епохи.
Побут городянина залежав від його статку. Більшість населення міст становили бідніші прошарки, які не могли платити податки. Заможні містяни мали доступ до різноманітних товарів, як-от імпортні вина, м’ясо, риба та фрукти. Бідняки ж харчувалися переважно кашами та овочами, запиваючи їх водою або неякісним пивом. Міське право заохочувало до шлюбу, іноді навіть вимагаючи одружитися невдовзі після отримання міських прав або для того, щоб стати майстром у ремісничому цеху. У середньому в міських сім’ях народжувалося 4–5 дітей. Найміцнішими були шлюби серед заможних міщан, які часто вели спільну господарську діяльність.
61-62.3 Культурне і суспільне життя українського міста
1. Визначте основну мету створення братств.
Братства створювали як національно-релігійні організації православних міщан для взаємної підтримки. Братчики мали спільну касу, допомагали хворим та сиротам, займалися книгодрукуванням і захищали права православної громади.
2. У яких містах України діяли братства?
Наприкінці XVI – на початку XVII століття братства діяли у Львові, Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Бересті, Городку, Судовій Вишні, Любліні та Києві.
3. Схарактеризуйте особливості розвитку міської культури.
Міська культура поєднувала народні традиції із запозиченнями. Розвивалася скульптура, зокрема різьблення по дереву та каменю для прикрашання церков іконостасами, а також створення рельєфів на ренесансних спорудах, як на каплиці Кампіанів у Львові. У живописі ікони почали підписувати іменами авторів. Завдяки книгодрукуванню з’явилося мистецтво гравюри, перші зразки якої створив Іван Федорович. Святкування включали як церковні, так і світські події, наприклад, вибори до міського самоврядування, що супроводжувалися урочистими процесіями.
Мовою історичного джерела
Що стало причиною написання скарги?
Причиною написання скарги стали утиски православної громади з боку міської ради Львова. Рада силою змушувала православних міщан та їхні родини переходити в підпорядкування католицькій церкві та святкувати за новим календарем, застосовуючи арешти й штрафи.
Яка роль братства у захисті прав православних міщан?
Братство захищало права православних, вступаючись за них. Коли представників громади ув’язнили, саме “брати” (члени братства) вимагали їхнього звільнення. Подання скарги є свідченням того, що братство намагалося законними методами боротися проти несправедливих дій міської влади.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?
- Коли у Львові було сформовано Успенське братство?
- Що змушувала робити рада міста Львова православних міщан згідно зі скаргою 1593 року?
- Хто створив перші українські гравюри?
- Де в українських землях розташовувалась найбільша оборонна споруда?
- Звідки ми можемо дізнатися про те, що в Кам’янці XVII століття кожна етнічна громада мала свої площі та церкви?
- Чому в містах Раннього Нового часу було легко поширюватися епідеміям?
- Як європейські городяни освітлювали свої помешкання?
- Який результат мали Великі географічні відкриття для харчування європейців?
2. Створіть графічну схему традиційної забудови українських міст Раннього Нового часу.
Можу описати традиційну забудову українських міст того часу словами:
- Центр міста — це ринкова площа, де проводили ярмарки.
- Навколо площі стояли будинки найбагатших мешканців, ратуша (будівля міської адміністрації) та торгові лавки.
- Будинки зводили дуже щільно один до одного, оскільки земля в межах міських укріплень була дорогою.
- Матеріали для будівництва відрізнялися: на Заході України використовували переважно камінь, а на Сході — дерево.
- Оборона міста забезпечувалася міцними укріпленнями, а згодом — бастіонами, які прийшли на зміну старим вежам.
3. Із додаткових джерел дізнайтесь інформацію про правила організації роботи одного з цехів (на вибір).
Розглянемо організацію роботи на прикладі шевського цеху, який згадується у тексті.
Цехи були організаціями ремісників, що регулювали виробництво та збут товарів. Щоб стати повноправним майстром, потрібно було пройти кілька етапів:
- Учень. Хлопець кілька років жив у домі майстра, навчаючись ремеслу і виконуючи допоміжну роботу.
- Підмайстер. Після завершення навчання учень ставав підмайстром. Він міг працювати за плату, але ще не мав права відкривати власну майстерню. У тексті згадується, що підмайстер часто мусив одружитися, щоб отримати статус майстра.
- Майстер. Щоб стати майстром, підмайстер мав подати на розгляд цеху власноруч виготовлений зразковий виріб («шедевр»), а також сплатити вступний внесок.
Цех суворо контролював якість продукції, встановлював ціни, а також допомагав своїм членам та їхнім родинам у скруті.
4. Укладіть перелік основних елементів вбрання мешканців європейських міст.
Вбрання мешканців європейських міст значно відрізнялося залежно від їхнього багатства.
Одяг заможних містян слідував моді та складався з таких елементів:
- Камзоли.
- Капелюхи з вузькими полями.
- Великі штани.
- Чоботи.
Одяг міської бідноти був значно простішим. Люди не мали змоги купувати дорогі модні речі, тому носили скромний одяг, який часто передавали у спадок.
5. «Ментальна мапа». Створіть ментальну мапу «Церковні братства».
У вигляді текстової схеми:
Церковні братства
- Мета створення:
- Національно-релігійні організації православних міщан для взаємної підтримки.
- Основні функції:
- Спільна каса для фінансової допомоги.
- Опіка над хворими та сиротами.
- Захист прав православної громади (наприклад, у конфліктах через календарну реформу).
- Розвиток освіти та книгодрукування.
- Діяльність:
- Викуп друкарні Івана Федоровича у Львові та поширення книг.
- Подання скарг на утиски з боку міської влади.
- Міста, де діяли братства:
- Львів, Перемишль, Рогатин, Тернопіль, Луцьк, Берестя, Городок, Судова Вишня, Люблін, Київ.
6. «Інфографіка». Візуалізуйте інформацію про економічний, соціальний та культурний розвиток одного з українських міст (на вибір) у формі інфографіки.
Розвиток Львова в Ранньомодерний час
- Економічний розвиток:
- Центр торгівлі: У місті перетиналися торговельні шляхи, що з’єднували Захід зі Сходом та Балканами. Цим займалися вірменська, грецька, німецька та італійська громади.
- Ремісничі цехи: Існували численні організації ремісників, як-от шевці, кушніри, кравці та інші.
- Ринкова площа: Була осередком ярмарків і торгівлі, де розміщувалися крамниці.
- Соціальний розвиток:
- Поліетнічність: Львів був домом для кількох великих громад: католицької (поляки, німці), православної (українці, греки), вірменської та єврейської.
- Діяльність Успенського братства: Організація захищала права православних міщан, займалася доброчинністю та культурою.
- Соціальна структура: Населення складалося із заможних міщан, ремісників та міської бідноти.
- Культурний розвиток:
- Архітектура: Будівництво ренесансних споруд, наприклад, каплиці Кампіанів.
- Мистецтво: Розвиток скульптури (рельєфи), іконопису (з’явилися підписані ікони) та гравюри, започаткованої Іваном Федоровичем.
- Книгодрукування: Львівське братство викупило друкарню і стало центром видання православних книг.