§58. Зміна мапи Європи в останній третині XVIII ст. Поділи Речі Посполитої

Назад до змісту

58.1. Як втрачали могутність Османська імперія та Річ Посполита

1. Пригадайте, скориставшись картою за QR-кодом чи покликанням, як розвивалися стосунки Речі Посполитої з Московією та Швецією в XVII ст.

У другій половині XVII століття Річ Посполита вела важкі війни, які спустошили її територію. Відносини з Московією були напруженими, що призвело до укладення Андрусівського перемир’я у 1667 році та «Вічного миру» у 1686 році. Внаслідок цих угод Річ Посполита втратила на користь Московії значні території, зокрема Смоленськ та Київ. Війна зі Швецією також була виснажливою і призвела до втрати Пруссії. Лише наприкінці століття союз із Московією дозволив завдати поразок Швеції та Османській імперії.

2. Простежте за картою кордони Речі Посполитої в час її найбільшої могутності, а також за умовами договорів 1667, 1672, 1686, 1699 років.

Найбільшої могутності Річ Посполита досягла до середини XVII століття, до початку великих воєн. Після цього її кордони значно змінилися:

• За Андрусівським перемир’ям (1667) Московія отримала Лівобережну Україну й Київ.
• За Бучацьким миром 1672 р. Туреччина захопила Поділля.
• За Вічним миром 1686 р. Московія закріпила Лівобережжя, Київ і Смоленськ.
• За Карловицьким миром 1699 р. Поділля повернулося до Речі Посполитої.

1. Чому, на вашу думку, мрії імператриці Катерини ІІ стосувалися володінь і Речі Посполитої, і Османської імперії?

Мрії Катерини ІІ стосувалися володінь Речі Посполитої та Османської імперії, оскільки обидві держави були ослабленими сусідами Російської імперії, і вона прагнула розширити свої володіння за їхній рахунок. Річ Посполита потерпала від внутрішніх конфліктів та політичної кризи, що робило її легкою здобиччю. Османська імперія, після поразки під Віднем, також втрачала вплив, що відкривало для Росії можливість захопити її території, зокрема, отримати контроль над Чорним морем та спадщиною Візантії, включно з Константинополем.

2. У яких міжнародних конфліктах брала участь Річ Посполита?

Річ Посполита брала участь у таких конфліктах:

• Війни з Московією та Швецією у XVII столітті.
• Війни з Османською імперією, зокрема ті, що завершилися Карловицьким миром 1699 року.
• Північна війна на початку XVIII століття, де на її території воювали Росія, Саксонія та Швеція.

3. Який фактор, на вашу думку, найбільше послаблював державність Речі Посполитої?

Найбільше державність Речі Посполитої послаблював внутрішній політичний безлад, спричинений правом «ліберум вето». Це право дозволяло будь-якому депутату сейму заблокувати ухвалення будь-якого рішення, що призводило до зриву засідань і унеможливлювало проведення життєво важливих реформ. Ця політична слабкість посилювалася постійним втручанням у внутрішні справи сусідніх держав — Росії, Пруссії та Австрії, які використовували внутрішні протиріччя для ослаблення країни та реалізації власних загарбницьких планів.

58.2. Правобережна Україна у XVIII столітті

Розкажіть про розгортання гайдамацького руху, «читаючи» карту та її легенду. Назвіть карту.

Карту можна назвати «Гайдамацький та опришківський рухи на українських землях у XVIII ст.».

Згідно з картою та її легендою, гайдамацький рух розгортався на Правобережній Україні, що належала Речі Посполитій, у кілька етапів:

• 1734 та 1735–1740 роки: Перша хвиля повстань охопила значну територію Правобережжя, зокрема райони Брацлава, Умані, Вінниці та сягала аж до Києва. Це був один із найбільших за територією етапів руху.
• 1750-ті роки: Новий спалах гайдамаччини зосередився переважно на півдні Київського та Брацлавського воєводств, охоплюючи райони навколо Умані.
• Коліївщина 1768 року: Його центром були міста Умань, Корсунь, Чигирин та околиці.

Мовою історичного джерела

Яку мету ставили перед собою повстанці?

Метою повстанців було визволення народу з-під влади шляхти («шляхетського ярма») та звільнення від усіх тягарів, які накладали пани. Вони прагнули помститися за кривди і стати вільними людьми, знищивши своїх гнобителів.

На яких причинах виступу наголошували гайдамаки?

Гайдамаки наголошували на тому, що пани завдавали людям багато кривд, застосовували побиття, муки та нечувані здирства. У маніфесті йдеться, що пани «ссуть вашу кров», і настав час розплати за ці страждання.

Яку територію України планували звільнити?

Повстанці планували звільнити від влади панів Україну та Поділля, де, як зазначено в маніфесті, їхні брати вже почали успішну боротьбу.

Мовою історичного джерела

Як у документі визначено походження Максима Залізняка?

У документі зазначено, що Максим Залізняк за походженням був запорожцем.

Яке місце він обрав для підготовки повстання?

Для підготовки повстання Максим Залізняк обрав ліси під назвою Холодні Яри, що розташовані неподалік Мотронинського монастиря, за три милі від Сміли та Чигирина.

1. Охарактеризуйте становище Правобережної України у ХVІІІ столітті.

У XVIII столітті Правобережна Україна була спустошеним після війн краєм, який польська влада намагалася заселити, відновлюючи на певний час козацький устрій. Однак після 1713–1714 років козацтво було ліквідовано, а його представників почали вважати розбійниками-гайдамаками. У регіоні панувала складна релігійна ситуація: православне населення зазнавало утисків та додаткових повинностей, оскільки польська влада вбачала в ньому можливих агентів московського впливу. Це соціальне та релігійне напруження призводило до великих народних повстань, відомих як гайдамаччина.

2. Назвіть причини гайдамацьких повстань.

Причинами гайдамацьких повстань були:

• Соціальний гніт: селяни та козаки страждали від «шляхетського ярма», жорстоких кривд, побиття та здирства з боку панів.
• Релігійні утиски: польська влада дискримінувала православне населення, накладаючи на нього додаткові податки та повинності.
• Ліквідація козацтва: рішення Речі Посполитої скасувати козацький устрій на Правобережжі викликало збройний спротив.
• Економічні негаразди: зокрема, повстання 1750 року було спричинене голодом і холодом.

3. Визначте наслідки Коліївщини для українського населення.

Коліївщина була жорстоко придушена спільними силами російських і польських військ. Ватажків повстання, Максима Залізняка та Івана Гонту, було схоплено; першого заслали до Сибіру, а другого стратили поляки. Поразка повстання призвела до посилення влади Речі Посполитої, а згодом, після її поділів, — до встановлення влади Російської імперії на Правобережжі. Попри поразку, Коліївщина стала останнім великим повстанням українців у домодерну добу і залишилася в народній пам’яті як символ боротьби за волю.

58.3. Ліквідація польської державності

Розгляньте карту, ознайомтеся з її легендою і придумайте назву карти. Покажіть кордони Речі Посполитої та Російської імперії у 1721 році. Простежте протяжність кордонів Австрії, Росії та Пруссії після поділів Речі Посполитої.

Карту можна назвати «Поділи Речі Посполитої та українські землі у XVIII столітті».

У 1721 році (на карті це кордон до 1772 року) кордон між Річчю Посполитою та Російською імперією проходив на схід від таких міст, як Гомель, далі йшов по Дніпру, залишаючи Київ у складі Росії, і на півдні десь біля Умані.

Після поділів Речі Посполитої її територія була повністю розділена між Австрією, Росією та Пруссією. Нові кордони цих імперій встановилися наприкінці 1795 року, поглинувши всю Річ Посполиту.

За картою і текстом підручника заповніть таблицю «Поділи Речі Посполитої».

1. Як змінилась карта Європи в результаті поділів Речі Посполитої?

Внаслідок трьох поділів, здійснених Австрією, Пруссією та Росією, у 1795 році Річ Посполита припинила своє існування як держава. З карти Європи зникла велика країна, а її території були повністю розділені між трьома сусідніми імперіями.

2. Назвіть, які українські землі увійшли до складу Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої. Охарактеризуйте адміністративний устрій цих територій наприкінці ХVІІІ століття.

Внаслідок поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії увійшли землі Правобережної України, Волині та Поділля. Зокрема, після другого поділу в 1793 році були приєднані Київщина, Брацлавщина, Поділля та Східна Волинь, а після третього поділу в 1795 році — Західна Волинь.

На цих територіях запровадили загальноімперський адміністративний устрій. У 1795 році було утворено Брацлавську, Волинську та Подільську губернії, які поділялися на повіти. На чолі приєднаних земель стояв генерал-губернатор, який мав усю повноту військової та цивільної влади. У 1796–1797 роках імператор Павло I змінив територіальний поділ, утворивши Київську, Волинську та Подільську губернії, що в основному зберігався і в XIX столітті.

3. Охарактеризуйте наслідки втрати державності Річчю Посполитою для українських земель.

Втрата державності Річчю Посполитою призвела до того, що українські землі були розділені між Російською та Австрійською імперіями. Правобережна Україна, Волинь та Поділля опинилися у складі Росії, а Галичина — у складі Австрії. На землях, що відійшли до Росії, було ліквідовано польський устрій та запроваджено російську адміністративну систему.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли відбувся перший поділ Речі Посполитої?
• Що таке «ліберум вето» і як воно впливало на державне життя Речі Посполитої?
• Хто очолив польське національно-визвольне повстання після другого поділу?
• Де зібралася Барська конфедерація у 1768 році?
• Звідки ми можемо дізнатися про місце підготовки повстання Максима Залізняка?
• Чому Річ Посполита не змогла протистояти агресії сусідніх держав?
• Як Росія, Пруссія та Австрія виправдовували своє втручання у внутрішні справи Речі Посполитої?
• Який результат мав третій поділ Речі Посполитої для її державності?

2. Створіть логічну схему «фішбоун» на тему «Поділи Речі Посполитої».

• Проблема (голова): Поділи Речі Посполитої та втрата нею державності наприкінці XVIII ст.
• Причини (верхні кістки):
  • Глибока внутрішньополітична криза.
  • Слабкість центральної влади короля.
  • Боротьба магнатських угруповань за вплив.
  • Агресивна політика сусідніх держав (Росії, Пруссії, Австрії).
• Факти (нижні кістки):
  • Існування права «ліберум вето», яке паралізувало роботу сейму1.
  • Створення конфедерацій (Барської, Радомської), що поглиблювали внутрішній розкол.
  • Слабкість армії та залежність від іноземних військ.
  • Пряме військове втручання сусідів у внутрішні справи, зокрема під приводом захисту «дисидентів».
• Висновок (хвіст): Унаслідок трьох поділів (1772, 1793, 1795 рр.) Річ Посполита припинила існування, а її території були розділені між Російською, Прусською та Австрійською імперіями.

3. Назвіть лідерів гайдамацького руху. Про одного з них (на вибір) підготуйте історичний портрет.

Лідерами гайдамацького руху були сотник Верлан, Максим Залізняк, Іван Гонта.

Історичний портрет Максима Залізняка

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

• 1.1. Де і коли він народився? Максим Залізняк народився приблизно в 1740 році у селі Івківці, що на Черкащині.
• 1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався? Після смерті батька він недовго жив у сестри в Медведівці, а вже в 13 років потрапив на Запорозьку Січ. Згодом він працював на рибних промислах, був наймитом в Очакові, а перед самим повстанням став послушником у Мотронинському монастирі.
• 1.3. Як формувалися його погляди? Його погляди сформувалися в умовах сильного соціального та релігійного утиску українців з боку Речі Посполитої. Важливу роль у цьому відіграв ігумен Мельхіседек Значко-Яворський, який закликав до боротьби проти гноблення.

2. Особисті якості й риси характеру.

• 2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність? Залізняк був харизматичним лідером, який умів організувати людей і вести їх за собою, що дозволило йому зібрати великий повстанський загін. Водночас він був дуже рішучим і жорстоким, що проявилося у розправах над поляками та євреями.
• 2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні? Мені імпонує його сміливість, любов до батьківщини та прагнення захистити віру свого народу. Однак мені не подобається його жорстокість та використання неправдивих чуток, як-от про “золоту грамоту”, для досягнення своєї мети (чутки про так звану «золоту грамоту», якою імператриця нібито давала право гайдамакам винищувати поляків та євреїв).

3. Діяльність історичного діяча.

• 3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя. Головна справа життя Максима Залізняка — це керівництво Коліївщиною, великим гайдамацьким повстанням 1768–1769 років. Він очолив боротьбу проти Речі Посполитої, проголосив відновлення Гетьманщини і навіть був названий гетьманом.
• 3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах? Успіхом можна вважати швидке поширення повстання та захоплення багатьох міст, зокрема Умані, завдяки підтримці місцевого населення. Головною невдачею став арешт його та Івана Ґонти російськими військами, яких гайдамаки вважали союзниками, що й призвело до поразки всього повстання.
• 3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому? Його підтримували українські селяни та козаки, бо вони потерпали від гніту і бачили в ньому захисника. Проти нього були польська шляхта, євреї та українці-уніати, оскільки вони ставали жертвами повстання. Російська імперія спочатку була нейтральною, а потім виступила проти, бо розмах повстання став для неї загрозою.
• 3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому? Його найближчим соратником був Іван Ґонта, який допоміг захопити Умань. Ворогами були представники влади Речі Посполитої, проти якої він боровся, а згодом і російський уряд, який його заарештував.
• 3.5. Якими були наслідки його діяльності:
  • а) для сучасників: Для учасників повстання наслідки були трагічними — їх стратили або відправили на каторгу. Для поляків та євреїв це були масові вбивства, особливо під час “Уманської різанини”.
  • б) для нащадків: Максим Залізняк став легендарною постаттю, символом боротьби за свободу. Його ім’ям називали вулиці та військові частини, про нього писали книги, як Тарас Шевченко у поемі “Гайдамаки”, та складали пісні.
• 3.6. За що людство пам’ятає цю людину? Його пам’ятають як відважного ватажка Коліївщини, який очолив народну боротьбу проти соціального та національного гніту.

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

• 4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність? Його діяльність викликає суперечливі почуття. З одного боку — повагу за сміливість і прагнення до справедливості. З іншого — засудження через неймовірну жорстокість його методів.
• 4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію. Я вважаю, що мета не може виправдовувати настільки жорстокі засоби. Боротьба за свободу — це важливо, але масові вбивства невинних людей, незалежно від їхньої віри чи походження, є неприпустимими. Повстання було реакцією на гніт, але його кривавість важко виправдати.

4. Укладіть розгорнутий план відповіді на тему «Зміни карти Європи у XVIII ст.»

1. Політична ситуація у Східній Європі на початку XVIII століття:
   • Ослаблення Речі Посполитої через внутрішні кризи («ліберум вето», магнатські чвари).
   • Занепад Османської імперії після поразки під Віднем та втрата територій за Карловицьким миром 1699 року.
2. Посилення сусідніх імперій:
   • Зростання військової та політичної могутності Російської імперії.
   • Зміцнення Пруссії та Австрії, їхні територіальні амбіції.
3. Поділи Речі Посполитої та зникнення держави з карти Європи:
   • Перший поділ 1772 р. між Росією, Пруссією та Австрією.
   • Другий поділ 1793 р. між Росією та Пруссією.
   • Третій поділ 1795 р. та остаточна ліквідація Речі Посполитої.
4. Зміна кордонів у Північному Причорномор’ї:
   • Послаблення Османської імперії внаслідок російсько-турецьких війн.
   • Приєднання до Російської імперії земель між Дніпром, Бугом та Дністром.
   • Анексія Кримського ханства Росією у 1783 році.
5. Наслідки геополітичних змін:
   • Зникнення Речі Посполитої як суб’єкта міжнародної політики.
   • Значне розширення територій Російської, Австрійської та Прусської імперій.
   • Розділ українських земель між Австрійською та Російською імперіями.

5. «Ментальна мапа». Створіть ментальну мапу «Правобережжя, Волинь і Поділля у XVIII ст.» текстом.

Центр: Правобережжя, Волинь і Поділля у XVIII ст.

• Політичне становище:
  • Перебування у складі ослабленої Речі Посполитої.
  • Ліквідація козацького устрою на початку століття (1713-1714 рр.).
  • Постійне втручання Російської імперії у внутрішні справи.
  • Входження до складу Російської та Австрійської імперій внаслідок поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.).
• Соціально-економічне життя:
  • Спустошеність земель після війн XVII століття.
  • Політика заселення краю, надання тимчасових пільг переселенцям.
  • Посилення соціального гніту з боку польської шляхти після ліквідації козацтва.
  • Занепад міст, ремесла і торгівлі.
• Народні рухи (Гайдамаччина):
  • Причини: соціальний та релігійний гніт, ліквідація козацьких вольностей.
  • Основні повстання: 1734–1735 рр. (на чолі з Верланом), 1750-ті рр., Коліївщина 1768 р..
  • Лідери: сотник Верлан, Максим Залізняк, Іван Гонта.
  • Центри: Холодний Яр, Умань, Брацлавщина, Поділля.
• Релігійна ситуація:
  • Утиски православного населення, яке польська влада вважала союзником Росії.
  • Насадження католицизму та унії.
  • Релігійний фактор як одна з головних причин повстань.

6. «Інфографіка». Візуалізуйте інформацію про найбільше гайдамацьке повстання 1768 року в зручній для вас формі (текстова версія).

Назва: Повстання походить від слова «колій» — так називали тих, хто колов свиней. Символом повстанців стали «свячені ножі».

Причини:

• Соціальний гніт: жорстока експлуатація селян польською шляхтою.
• Релігійні утиски: переслідування православних.
• Національне приниження: ліквідація залишків козацьких вольностей.

Лідери:

• Максим Залізняк: запорозький козак, який розпочав повстання з Холодного Яру.
• Іван Гонта: сотник надвірних козаків в Умані, який перейшов на бік повсталих і забезпечив захоплення міста.

Ключові події:

• Початок: весна 1768 року, урочище Холодний Яр.
• Кульмінація: червень 1768 року, взяття Умані, що супроводжувалося масовою розправою над шляхтою та євреями.
• Масштаб: повстання охопило значні території Київщини та Брацлавщини, налічувало до 30 тисяч учасників.

Поразка та наслідки:

• Придушення: повстання було придушене спільними зусиллями російських та польських військ.
• Доля ватажків: Залізняка та Гонту підступно схопили. Гонту жорстоко стратили поляки, а Залізняка, як російського підданого, заслали до Сибіру.
• Історичне значення: Коліївщина стала останнім великим козацько-селянським повстанням XVIII століття, прискорила поділи Речі Посполитої і назавжди залишилася в народній пам’яті як символ боротьби за свободу.