§54. Як жили давні слов’яни

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

Діємо: практичні завдання

1. Визначте заняття давніх слов’ян

Діяльність давніх слов’ян:

• Більшість слов’ян займалися сільським господарством. Вони вирощували зернові, такі як пшениця, жито, ячмінь та гречка.
• Також вони займалися рибальством, мисливством та збиранням дикорослих рослин.
• Крім того, були ремісники, які виготовляли предмети побуту, зброю та прикраси.

2. З’ясуйте, які знаряддя праці вони використовували

Для обробки землі слов’яни використовували дерев’яну соху. Мисливці користувалися луками, стрілами та сітками. Ремісники використовували різноманітні інструменти, залежно від своєї спеціалізації: для обробки металу, дерева, глини тощо.

3. Які культури вирощували та яких тварин розводили?

Серед основних культур, які вирощували давні слов’яни, були пшениця, жито, ячмінь та гречка. Вони також займалися вирощуванням гарбузів, капусти та буряків. Щодо тварин, слов’яни розводили корів, коней, свиней, овець та курей.

4. Чи розвивали вони господарські зв’язки з іншими народами?

Слов’яни здійснювали торгівлю з різними племенами та державами поруч або навіть на значній відстані від своїх територій. Вони обмінювалися різними товарами, такими як мед, віск, шкури, деревина, зброя, кераміка, текстиль, металеві вироби та інші. Слов’яни були важливими учасниками торгових маршрутів, які з’єднували Скандинавію, Східну Європу і Візантію. Вони також імпортували різноманітні предмети розкоші та інші товари.

Діємо: практичні завдання. Зовнішній вигляд слов’ян

1. Уважно розгляньте запропоновані ілюстрації на с. 247 та складіть розповідь про зовнішній вигляд давніх слов’ян

Давні слов’яни мали світлу шкіру, зі світлим або темним волоссям та переважно блакитними або зеленими очима. Чоловіки носили довге волосся і бороди. Одяг давніх слов’ян складався з простих льняних або вовняних одягів. Жінки носили сукні до щиколоток і на голові мали хустки. Чоловіки вдягалися в штани та туніки, їх одяг часто прикрашався геометричними візерунками. Взувалися в просте взуття зі шкіри (але частіше за все ходили босими).

2. Висловте судження, в чому полягає значення історичної реконструкції для популяризації історії України

Історична реконструкція допомагає нам відчути й відтворити минуле, розуміти життя наших предків. Вона популяризує історію, зробивши її більш доступною та зрозумілою для сучасних людей.

3. Які знання й уміння має залучати автор/авторка історичних реконструкцій для роботи?

Автор історичної реконструкції повинен мати глибокі знання з історії, археології, етнографії та мистецтва. Важливу роль відіграє увага до деталей, аналіз джерел і навички ручної роботи для відтворення предметів побуту.

4. Зверніть увагу, чи є спільні риси в зовнішньому вигляді давніх слов’ян та сучасних українців.

Багато рис зовнішності давніх слов’ян збереглися у сучасних українців. Світла шкіра, світле або темне волосся, блакитні або зелені очі – це все риси, які можна побачити серед сучасного населення України. Також є схожості у традиційному одязі, хоча сучасний одяг значно відрізняється від того, що був у часи давніх слов’ян.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Які джерела використовують для дослідження побуту і духовної культури давніх слов’ян?

Для дослідження побуту і духовної культури давніх слов’ян використовуються різноманітні джерела, зокрема:

1. Археологічні розкопки: Розкопки поселень, городищ, поховальних могильників та інших археологічних об’єктів дають важливу інформацію про матеріальну культуру, побутові предмети, будівлі та інші аспекти життя давніх слов’ян.
2. Писемні джерела: Історичні хроніки, літописи, листи, договори й інші писемні документи надають відомості про події, звичаї, правила, релігійні переконання та інші аспекти життя давніх слов’ян.
3. Етнографічні дослідження: Сучасні етнографи збирають і вивчають народні звичаї, обряди, традиції, пісні, казки та інші фольклорні матеріали, які дають уявлення про життя і духовність давніх слов’ян.
4. Мовознавчі дослідження: Вивчення давніх слов’янських мов може дати інформацію про певні аспекти культури та побуту.

Ці джерела використовуються разом для створення повної і багатогранної карти побуту і духовної культури давніх слов’ян.

Що становило основу господарювання давніх слов’ян?

• Сільське господарство: Слов’яни вирощували різні культури, такі як пшениця, жито, ячмінь, гречка та льон. Вони також займалися вирощуванням овочів і фруктів.
• Тваринництво: Давні слов’яни розводили корів, вівці, свиней та курей. Тварини забезпечували їх м’ясом, молоком та шерстю.
• Рибальство: Оскільки багато слов’янських племен проживало біля річок і озер, рибальство було важливою частиною їхнього господарства.
• Лісове господарство: Ліси надавали деревину для будівництва та опалення, а також ягоди, гриби та дичину.
• Ремесла: Слов’яни вміли виробляти різні предмети з дерева, глини, металу та тканини. Вони виготовляли зброю, посуд, одяг та прикраси.

Як духовний світ слов’ян був пов’язаний зі способом господарювання?

Духовний світ стародавніх слов’ян був тісно пов’язаний з їхнім способом господарювання:

• Природа: Слов’яни вірили в духів природи – лісів, річок, полів та гір. Це відображало їхню залежність від природних ресурсів. Вони вважали, що ці духи впливають на урожай, погоду та врожайність господарства.
• Обряди та свята: Багато свят і обрядів були пов’язані з різними етапами сільськогосподарських робіт: весняне пробудження землі, посів, жнива. Свята, такі як Івана Купала або Масляна, відображали зв’язок людей з природою та циклами господарювання.
• Божества: Слов’яни мали своїх богів, які відображали різні аспекти господарства. Додола був богом сільського господарства, а Перун – богом грому та війни, який також мав велике значення для сільськогосподарських робіт.
• Тотемні символи: Різні тварини, такі як білий стерх, ведмідь або коник, часто асоціювалися з релігійними уявленнями та обрядами, відображаючи важливість цих тварин у господарстві слов’ян.

Що свідчить про те, що українці є слов’янським народом?

Українці є слов’янським народом, і це підтверджується наступними фактами:

1. Мова: Українська мова належить до східнослов’янської групи мов і має багато спільних рис з іншими слов’янськими мовами, такими як російська, польська та білоруська.
2. Культура: Українська культура має багато спільних рис з іншими слов’янськими культурами. Традиції, народні звичаї, музика, танці та кулінарія відображають спільність з іншими слов’янськими народами.
3. Історія: Україна має багату історію, яка пов’язана з історією інших слов’янських народів. Слов’яни жили на території України з давніх часів і внесли великий внесок у формування культури та історії регіону.
4. Генетика: Дослідження генетики підтверджують генетичну спорідненість українців з іншими слов’янськими народами. Генофонд українців має спільні риси з іншими слов’янськими народами.

Всі ці факти свідчать про те, що українці є частиною слов’янської спільноти і мають спільність з іншими слов’янськими народами.

2. Перевірте свої знання з історії давніх слов’ян — виконайте онлайн-тест.

Яким роком датується остання писемна згадка про антів?

602 р.

Який спосіб життя вели давньослов’янські племена?

Осілий

Позначте пам’ятку культури слов’ян

Варіант 2

У межах сучасних українських земель від р. Прут до р. Сіверський Дінець проживали племена

Аптів

Як називаються корінні жителі певної місцевості?

Автохтони

Позначте державу, з якою торгували давні слов’яни?

Римська імперія

Позначте перелік, у якому наведено імена відомих із писемних джерел вождів антів

Бож, Ардагаст, Мусокій

Яку релігію сповідували давні слов’яни?

Язичництво

Яке заняття складало основу господарства слов’ян?

Землеробство

На малюнку представлено пам’ятку слов’ян

Гончарного виробництва

Протягом якого часу відбувалося Велике розселення слов’ян?

V-VII ст.

Під якою назвою згадуються слов’яни в найбільш ранніх писемних джерелах?

Венеди

ІІ. Обговоріть у групі

Обговоріть у групі особливості розвитку давніх слов’ян. Визначте, чи можна назвати етап їхнього розвитку в першій половині І тис. н. е. цивілізацією. Доберіть аргументи на користь своєї думки

Давні слов’яни мали свою культуру, релігію та традиції. Вони мали стійкі господарські зв’язки з іншими державами та культурами. Слов’яни створили свої письмена та використовували їх для комунікації та обліку.

Однак, в більшості своєї, слов’яни не мали централізованого управління чи одного лідера, який би об’єднав усі племена.

Вони не мали масштабних міст або великих архітектурних споруд, які є характерними для інших відомих цивілізацій.

Також, слов’яни в основному вели осілий спосіб життя без значущих досліджень або завоювань нових територій.

З цих підстав можна зробити висновок, що хоча давні слов’яни мали деякі ознаки цивілізації, вони не досягли всіх характерних ознак великих цивілізацій. Отже, можна сказати, що етап їхнього розвитку в першій половині І тис. н.е. не можна повністю назвати цивілізацією.

Мислю творчо

Ознайомтеся зі свідченням автора про антів і склавинів. Яке уявлення про давніх слов’ян воно формує? Поміркуйте, яким було ставлення автора до антів і склавинів. Чи можна вважати його упередженим? Свою думку обґрунтуйте.

Уявлення про давніх слов’ян: Анти і склавини були невибагливими до життєвих умов та вели спрощене, первісне життя. У них був демократичний суспільний устрій, і вони колективно обговорювали питання, пов’язані з їхнім благополуччям.

Прокопій зображає антів і склавинів як примітивний, але чесний народ, який живе відповідно до своїх традицій і засад. Він виділяє їх простоту та демократичний спосіб життя.

Чи можна вважати його упередженим? Незважаючи на певну критику, Прокопій не намагається змалювати їх у вкрай негативному світлі. Він передає риси, які були характерні для багатьох племен та народів того періоду, і не робить акценту на якійсь конкретній негативній особливості.

Прокопій Кесарійський намагався об’єктивно описати антів і склавинів, використовуючи доступну йому інформацію. Незважаючи на певну критичність його опису, він не виявляє явних ознак упередженості.