Які ідеї пов’язані з періодом раннього Відродження?
Основні ідеї раннього Відродження: гуманізм, людиноцентризм, індивідуалізм, прагнення до земного щастя, розвиток науки, мистецтва, інтерес до античної спадщини, утвердження прав людини на радість і вільний вияв бажань.
Як відбувалось навчання у середньовічних університетах?
Навчання проходило в університетах. Спочатку освіта була під контролем церкви, але поступово з’явилися світські заклади. Студенти могли бути з різних країн, навчання велося латиною, а університети ставали центрами науки й культури.
Як ви розумієте поняття «гуманізм», «людиноцентризм»?
Гуманізм — це людяність, турбота про благополуччя людини, повага до її гідності, ідеї про право людини на щастя, радість, свободу бажань і прагнень.
Людиноцентризм — це погляд, за якого людина, її цінність, індивідуальність і права стають у центрі уваги суспільства, науки та культури.
5.1. «Європа насильства». Зміни в родинних відносинах та побуті
Які особливості «тектонічного» століття для території України виокремлює дослідник?
Дослідник виділяє такі особливості XV століття для України:
- Глибинні зрушення у суспільстві та політиці, зміна старих середньовічних імперій на нові «порохові імперії» з опорою на право, наймане військо, нову піхоту та артилерію.
- Ситуація «переповненості» — багато важливих подій і змін: гуситський рух, Флорентійська унія церков, поява книгодруку, розквіт культури, перші успіхи Ренесансу, початок епохи Великих географічних відкриттів.
- «Золотий вік труда» — після чуми робітники стали ціннішими, зарплати зросли, зменшилася кількість робочих днів, з’явилися перші технології для економії праці.
- Міська революція — зростання автономії містян, впровадження магдебурзького права, піднесення міст.
- Важливі регіональні події — з’їзд європейських монархів у Луцьку, «першокозацьке» повстання Мухи, вихід Великого князівства Литовського до Чорного моря та розвиток хлібної торгівлі.
Як ви розумієте поняття «переповненість» століття?
«Переповненість» століття — це коли в один період відбувається дуже багато важливих подій, змін, відкриттів і нововведень, які впливають на різні сфери життя: політику, економіку, культуру, технології. Це створює відчуття, що століття «переповнене» подіями й досягає своєї межі, готуючи ґрунт для нової епохи.
1. Як «Велика криза» змінила побут основних категорій населення Європи?
Велика криза XIV-XV століть суттєво змінила життя всіх верств населення. Селяни продовжували жити в хатинах з плетеного тину, обмазаних глиною і вкритих соломою, але їхній раціон залишався скромним – сніданок складався зі шматка хліба та кухля пива, обід включав хліб із сиром, цибулину, а ввечері споживали вівсяну юшку з хлібом і сиром. М’ясо, риба, молоко та масло з’являлися на столі лише під час свят.
Заможні міщани мали кам’яні будинки з кількома кімнатами й поверхами, тоді як бідні міщани жили в антисанітарних умовах, коли в одному будинку тіснилося кілька сімей. Більшість міст не мала водогонів, каналізації та вуличного освітлення. Основою раціону городян були хліб, каші, овочі, особливо бобові, а м’ясо і риба – здебільшого у заможних або у святкові дні.
Проте з’явилися й новинки в масовому раціоні – солоні оселедці, цукор (технологію запозичили з ісламського світу) та спеції-прянощі. У північних регіонах переважало пиво, у південних – вино.
2. Які форми використовувала влада для пожвавлення економіки в умовах нестачі працівників?
Через вилюднення постчумної Європи робітники стали великою цінністю, тому зарплатня зростала, а кількість робочих днів зменшувалася. Це навіть покликало до життя перші прояви “роботизації” – технологічних рішень, спрямованих на економію праці, наприклад друкарський верстат.
Зменшилася кількість працівників, тож вони почали вимагати вищої плати за виконану роботу. Зі зростанням оплати праці найнятих селян доходи землевласників зменшилися. Влада була змушена погодитися з новими економічними реаліями, коли працівники отримали більше можливостей для торгу щодо умов праці.
3. Чи можемо ми характеризувати період ХІV—ХV століть – «часом насильства»?
Так, цей період справді можна назвати “часом насильства”. У середньовічній культурі насильство часто вважали прийнятним способом вирішення конфліктів як на соціальному, так і на особистому рівні. Європа XIV-XV століть потерпала від масштабних військових конфліктів і соціальних потрясінь.
На локальному рівні насильство проявлялося у ставленні рицарів до залежних селян, а також у сім’ї. Рицарі мали майже абсолютну владу над своїми селянами та контролювали місцеву судову систему. Селяни практично не могли звернутися до суду за захистом від зловживань з боку землевласників. Це створювало атмосферу безкарності для рицарів і сприяло поширенню жорстоких покарань навіть за незначні провини.
Середньовічна Європа була патріархальним суспільством, де жінки та діти часто ставали жертвами насильства з боку чоловіків і батьків.
5.2. Зміни в освіті та культурі. «Нові цінності»
1. Які зміни відбулися в діяльності європейських університетів?
У XIV—XV століттях університети стали центрами знань, де вивчали теологію, право, медицину, філософію, математику та інші науки. Зросла роль світської освіти, поступово зменшувався вплив церкви. Засновувалися нові університети (наприклад, Празький, Краківський, Гейдельберзький), зростала кількість студентів із різних країн. Друковані книги стали доступнішими, що сприяло підвищенню грамотності та поширенню знань. Освіта ставала більш раціональною, орієнтованою на індивідуальні здібності та інтелектуальні досягнення.
2. Сформулюйте ключові ідеї гуманізму.
- Людяність і турбота про благополуччя людини
- Повага до гідності кожної особистості
- Утвердження прав людини на щастя, радість, свободу бажань і прагнень
- Людиноцентризм — визнання цінності й унікальності кожної людини
- Підкреслення індивідуальних талантів, творчості, інтелектуальних досягнень
- Віра у можливості людини змінювати світ через знання й освіту.
3. Чи можемо ми стверджувати, що «Велика криза» створила суспільний запит на освіченість та інтелектуальність?
Так, можемо. «Велика криза» призвела до змін у структурі суспільства, зросла цінність працівників, а разом із цим — і потреба у фахових знаннях. Поширення друкованих книг, заснування нових університетів, інтерес до науки й античної філософії сприяли формуванню суспільного запиту на освіту, інтелектуальний розвиток і самореалізацію особистості.
Так, “Велика криза” створила суспільний запит на освіченість та інтелектуальність. Друковані книги стали доступнішими, що зумовило підвищення рівня грамотності населення та прискорило обмін знаннями й ідеями. Зросла цінність працівників, а разом із цим — і потреба у фахових знаннях. Світська освіта, незалежна від церковних інституцій, ставала все більш важливою. Люди почали цінувати знання й освіту як засоби особистого і суспільного прогресу.
5.3. Зародження нового типу держави — абсолютної монархії
1. Коли та чому виник такий тип держави, як абсолютна монархія?
Абсолютна монархія виникла наприкінці XV — на початку XVI століття. Причиною стало прагнення правителів зміцнити свою владу, централізувати управління державою, підпорядкувати собі адміністративні, фінансові та військові структури. Монархи намагалися позбавити аристократію незалежності, створити єдину централізовану армію, податкову та судову систему, які підпорядковувалися лише їм. Абсолютизм обґрунтовували спадковим правлінням і «божественним правом» монарха, тобто вірою, що влада походить від Бога і не може бути оскаржена.
2. Визначте особливості, характерні для абсолютної монархії.
- Вся влада зосереджена в руках одного правителя (короля або королеви).
- Монарх має повну і необмежену владу над країною.
- Відсутність впливу представницьких органів на рішення монарха.
- Скасування ієрархії сеньйорів-васалів — усі піддані формально рівні перед монархом.
- Централізація адміністративних, фінансових, військових структур.
- Створення централізованої армії, податкової та судової систем.
- Проведення агресивної зовнішньої політики для підтримки авторитету монарха.
- Обґрунтування влади спадковістю та «божественним правом».
3. Чи обмежуються, на вашу думку, права людини за умов абсолютизму? Поясніть свої міркування.
Так, права людини за умов абсолютизму обмежуються. Монарх мав необмежену владу, його рішення не підлягали оскарженню, а піддані не мали реального впливу на управління державою. Відсутність представницьких органів і незалежного суду означала, що права і свободи людей залежали лише від волі монарха. Будь-які спроби виступити проти влади каралися як злочин проти держави або навіть проти Бога, тому особисті свободи були суттєво обмежені.
Працюємо разом. Вправа «Працюємо разом».
Левіафан — це біблійний морський монстр, символ надзвичайної сили та могутності.
Гоббс використав образ Левіафана, щоб показати, що держава має бути такою ж сильною, як цей міфічний монстр. Він вважав, що лише потужна, єдина влада (як у Левіафана) здатна контролювати людей, стримувати їхню жорстокість і забезпечувати порядок у суспільстві.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
- Коли виникла абсолютна монархія в Європі?
- Що таке гуманізм і які його основні ідеї?
- Хто з українців навчався в європейських університетах у XV столітті?
- Де відбувалися найбільші суспільні зміни у XV столітті?
- Звідки ми можемо дізнатися про зміни в родинних відносинах і побуті населення Європи XIV—XV ст.?
- Чому період XIV—XV століть називають «часом насильства»?
- Як «Велика криза» вплинула на побут основних категорій населення?
- Який результат впровадження друкарського верстата для освіти та культури Європи?
2. Якими стали «нові цінності» світогляду європейців ХІV−ХV століть?
Новими цінностями стали:
- Гуманізм – турбота про благополуччя людини, повага до її гідності
- Людиноцентризм – підкреслення важливості людської індивідуальності
- Індивідуалізм – цінність особистих здібностей і талантів
- Раціоналізм – основа для розвитку науки і філософії
- Світська освіта – знання як засіб особистого і суспільного прогресу
- Інтерес до античної філософії та культури
- Утвердження прав людини на земне щастя, радість, вільний вияв бажань
3. Складіть перелік змін у родинних відносинах та побуті населення Європи ХІV—ХV століть.
Зміни в родинних відносинах:
- Суспільство залишалося патріархальним, але почалися дискусії про природні права людини.
- Держава та церква почали втручатися для пом’якшення звичаїв і зменшення насильства.
Зміни в побуті:
- Житло: селяни жили в простих хатинах з глини, а заможні міщани — у кам’яних будинках.
- Харчування: раціон був простим (хліб, каші, овочі), але з’явилися нові продукти, як-от солоні оселедці та цукор.
- Одяг: селяни носили простий одяг з льону та вовни, а міщани — різноманітніший, залежно від статків.
- Умови життя в містах: часто були антисанітарні, без водогонів та каналізації.
4. Створіть порівняльну таблицю «Розвиток освіти: Середньовіччя – „Велика криза”».
| Ознака | Середньовіччя | «Велика криза» (XIV–XV ст.) |
|---|---|---|
| Хто контролює | Церква, монастирські школи | Зростає роль світських закладів |
| Доступність | Обмежена, переважно для духовенства | Друковані книги, зростання грамотності |
| Основні предмети | Теологія, латина, філософія | Додаються право, медицина, математика |
| Університети | Небагато, переважно в Італії, Франції | Заснування нових університетів у Європі |
| Викладачі/студенти | Переважно духовенство | З’являються студенти з різних країн |
| Мова навчання | Латина | Латина, але зростає роль національних мов |
| Основні зміни | Освіта під контролем церкви | Світська освіта, гуманізм, індивідуалізм |
5. Вправа «Візуалізуємо». Створіть графічну схему «Поява абсолютної монархії».
Причини:
↓
Прагнення монархів до централізації влади
↓
Ослаблення аристократії та магнатів
↓
Створення централізованої армії, податкової та судової систем
↓
Скасування ієрархії сеньйорів-васалів
↓
Обґрунтування влади спадковістю та «божественним правом»
↓
Абсолютна монархія:
- Вся влада в руках монарха
- Відсутність впливу представницьких органів
- Всі піддані формально рівні перед монархом
- Агресивна зовнішня політика
6. Вправа «Есей». Що спонукало українців Ранньомодерної доби навчатись за кордоном?
У Ранньомодерну добу українці все частіше вирушали здобувати освіту в університетах Європи. Основною причиною цього була відсутність власних університетів на українських землях, а також бажання отримати якісні знання з медицини, права, філософії, астрономії, які могли дати лише провідні європейські навчальні заклади. Окрім того, навчання за кордоном відкривало доступ до новітніх наукових ідей, гуманістичних цінностей і дозволяло опанувати іноземні мови. Українці прагнули бути частиною європейського інтелектуального простору, отримати престижний диплом і повернутися додому з новими знаннями для розвитку своєї країни. Такі приклади, як Юрій Дрогобич, Мартин Русин, Григорій Самбірчик, доводять, що навчання за кордоном сприяло появі перших українських науковців та формуванню нової освіченої еліти.