§3–4. Економічний занепад та паростки змін наприкінці Середньовіччя

Назад до змісту

Згадайте…

— що таке «феод», «манор»;

Феод — це земельне володіння, яке надавали васалу за службу, переважно військову, у середньовічній Європі.

Манор — це маєток із землею, селами та селянами, який належав феодалу й був основною господарською одиницею в середньовічній Англії.

— які галузі господарства становили основу середньовічної економіки;

Основу середньовічної економіки становили сільське господарство (землеробство, скотарство), ремесла та торгівля.

— які види господарської діяльності розвивалися в Русі.

У Русі розвивалися землеробство, скотарство, ремесла, мисливство, рибальство та торгівля.

Як ви розумієте…

— поняття «економічний занепад», «наймані робітники»

Економічний занепад — це погіршення стану економіки: зменшення виробництва, скорочення доходів, зростання безробіття, зниження життєвого рівня населення.

Наймані робітники — це люди, які працюють за гроші на власника підприємства чи землі, отримуючи заробітну плату.

3-4.1. Які зміни відбулися в господарстві європейців та структурі суспільства?

1. Визначте наслідки зрушень у господарському житті наприкінці Середньовіччя.

Відбулися руйнування сільськогосподарських угідь та міст через війни, що спричинило продовольчу кризу й зростання цін. Зменшення населення призвело до дефіциту робочої сили, підвищення зарплат, зростання доходів селян і найманих робітників. Відбувся перехід до менш трудомістких форм господарства (наприклад, випас овець в Англії), розвиток міст як центрів ремесел і торгівлі, механізація виробництва (млини, друкарство). Землевласники часто здавали землю в оренду, а не використовували панщину. Це призвело до підвищення ролі міст, розвитку нових професій, появи технічних і технологічних нововведень.

2. Як вплинули втрати серед рицарів і духівництва на соціальну структуру суспільства? Які нові соціальні стани виникли в період «Великої кризи»?

Великі втрати серед рицарів і духівництва призвели до зменшення їхньої кількості, частина рицарів розорилася, а майно переходило до сюзеренів. Духівництво також зменшилося, оскільки багато священників загинули, а молодь не могла здобути освіту. Виникли нові соціальні стани: торговці, нове дворянство (джентрі, шляхта).

3. Чи можемо ми вважати, що «Велика криза» змінила традиційні відносини між середньовічними станами? Відповідь обґрунтуйте.

Так, можемо. Традиційний поділ на «тих, хто воює», «тих, хто молиться» і «тих, хто працює» похитнувся. Селяни масово розорювалися, втрачали свободу або мігрували в міста, де ставали плебсом. Землевласники втратили засоби примусу, мусили враховувати інтереси вільних селян і найманих робітників. Нові стани (буржуазія, нове дворянство) посилили свій вплив, а спроби повернути старі порядки призводили до повстань. Відбулася перебудова соціальної структури суспільства.

3-4.2. Як піднесення європейської торгівлі стало головним рушієм змін?

STEM-завдання «Пізньосередньовічні торговельні шляхи». «Ремесла, торгівля, гроші».

1. Випишіть ключові торговельні осередки, що лежали на торгових шляхах:

• а) Ганзейські торговельні шляхи (чорна лінія на карті) проходили через такі міста, як Гамбург, Любек, Данциг, Рига, Реваль (Таллінн), Новгород, Лондон, Брюгге, Берген.
• б) Венеційські торговельні шляхи (синя лінія на карті) з’єднували Венецію з містами Середземномор’я зокрема з Константинополем, Александрією, Антіохією.
• в) Генуезькі торговельні шляхи (червона лінія на карті) вели з Генуї до Марселя, Валенсії, Барселони, Кадіса, а також до Константинополя, Каффи (Феодосії) та Трапезунда в Чорному морі.

2. Встановіть, які міжнародні торговельні шляхи проходили територією сучасної України.

Територією сучасної України проходили сухопутні та річкові торговельні шляхи (чорні пунктирні лінії на карті), що з’єднували Київ, Львів, Аккерман, Константинополь і далі в Європу та Азію. Також тут проходили генуезькі морські шляхи (червоні лінії), що з’єднували Чорне море з Італією та Середземномор’ям.

3. Якими грішми користувалися в ті часи на теренах України?.

• Срібні руські півгроші та гроші (у Львові)
• Західноєвропейські денарії (часто навіть їхні підробки);
• Монети Золотої Орди (дирхеми), особливо в південних і східних регіонах;
• Монети Візантії та інших сусідніх держав;
• У деякі періоди існував так званий «безмонетний період», коли для розрахунків використовували злитки срібла, хутро чи інші товари

1. Які категорії населення належать до буржуазії?

До буржуазії належали купці, ремісники, банкіри, тобто мешканці міст, які займалися торгівлею, виробництвом і фінансами.

2. Чому розвиток торгівлі став рушієм змін у всіх сферах життя?

Розвиток торгівлі сприяв появі буржуазії, зростанню міст, розвитку ремесел, фінансів і банків, обміну товарами й ідеями між різними регіонами. Торгівля підвищувала мобільність населення, сприяла культурному обміну, посиленню політичної ролі міст і впливала навіть на монархів, які залежали від багатих купців для фінансування своїх проєктів.

3. Схематично зобразіть розвиток торгівлі в ХIV−ХV ст.

3-4.3. Технічні й технологічні винаходи періоду «Великої кризи XIV—XV століть»

1. Укладіть перелік основних технічних і технологічних винаходів та змін у військовій справі ХIV−ХV століть. Чому з їх появою спостерігається пожвавлення в економічному розвитку?

Основні винаходи та зміни:

• Трипільна система в сільському господарстві (поля ділили на три частини, що підвищувало врожайність)
• Вітряки та водяні млини (для зерна, пороху, паперу)
• Каравели — новий тип кораблів, що дозволив здійснювати далекі морські подорожі
• Вдосконалення компаса та астролябії (точна навігація)
• Друкарський верстат Гутенберга та масове виробництво паперу
• Механічний годинник
• Удосконалення арбалетів і довгих луків (зросла роль піхоти)
• Вогнепальна зброя: ручні гармати, аркебузи
• Нові облогові машини (требушети, балісти, тарани), мінування й підкопи
• Фортеці нового типу з низькими товстими стінами та бастіонами

Поява цих винаходів сприяла зростанню продуктивності праці, розвитку торгівлі, здешевленню і прискоренню виробництва, розширенню ринків та зростанню міст. Нові технології у військовій справі підвищили ефективність армій, а розвиток мореплавства відкрив нові торговельні шляхи.

2. Чи можемо стверджувати, що технічні та технологічні винаходи XIV−XV століть – це відповідь людей на виклики «Великої кризи»?

Так, можемо. Винаходи та новації були відповіддю на дефіцит робочої сили, руйнування господарства, потребу у підвищенні продуктивності та ефективності. Війни та епідемії змусили шукати нові рішення для виживання та розвитку економіки.

3. Визначте чинники, що сприяли формуванню професійних армій.

• Скорочення населення і дефіцит воїнів через епідемії та війни
• Зростання ролі грошей: можливість наймати солдатів за плату
• Використання нової зброї (вогнепальної, арбалетів), яка вимагала спеціального навчання
• Зміна тактики: перехід від лицарських дружин до організованих підрозділів піхоти й артилерії
• Фінансування через податки та позики забезпечило можливість оплачувати військові кампанії

3-4.4. Загострення соціальних конфліктів

Встановіть основні причини та наслідки соціальних конфліктів ХІV століття.

Причини:

• Зростання податків через воєнні витрати
• Економічна криза: неврожай, голод, «чорна смерть», розорення селян
• Зловживання владою чиновників, свавілля найманців
• Зневага до потреб простолюду з боку феодалів
• Вимоги підвищення зарплат, політичних прав, справедливого суду

Наслідки:

• Жорстоке придушення повстань, але водночас обережніше ставлення влади до запровадження нових податків
• Зміцнення позицій міської верхівки, послаблення феодалів

Що спільного між повстаннями Жакерії у Франції та Вота Тайлера в Англії?

• Обидва повстання були стихійними, масовими, охопили селян та міських бідняків
• Причиною стали високі податки, свавілля чиновників, економічна скрута
• Вимоги: зменшення податків, покращення становища простолюду, справедливість
• Обидва повстання були жорстоко придушені, лідерів страчено
• Після поразки влада стала обережніше підвищувати податки

Позначте на лінії часу найбільші повстання селян і міщан, що сколихнули країни Європи у результаті «Великої кризи».

Вправа «Повстанці: у різних таборах» (тези для обґрунтування участі):

Від імені селянина Жакерії:

• Нас змусили захищати замки рицарів, хоча вони не захищають нас
• Війна і податки розорили наші сім’ї, а феодали грабують і знущаються
• Ми хочемо справедливості, гідного життя, менших податків і захисту

Від імені королівської армії:

• Порядок і влада мають бути збережені, інакше буде хаос
• Повстання призводять до руйнувань, страждань і загибелі невинних
• Справжні зміни можливі лише через закон, а не через насильство

Машина часу. Гуситські війни 1419–1434 рр.

1. Що називають гуситськими війнами?

Гуситськими війнами називають масовий протест проти королівської влади та церковних зловживань, що розгорівся у Чехії у першій половині XV ст. під керівництвом послідовників Яна Гуса.

2. Коли і де вони відбувалися?

Гуситські війни відбувалися у 1419–1434 рр. на території Чехії, зокрема у Празі, на Витковій горі, під Малешовим та біля міста Ліпани.

3. Що спричинило початок гуситських війн? Чого домагалися повсталі?

Початок гуситських війн спричинила страта Яна Гуса 6 липня 1415 р., якого спалили як єретика на церковному соборі у Констанці. Повсталі висунули “Чотири празькі статті” з вимогами: вільного поширення Слова Божого, надання причастя хлібом і вином не лише священикам, передачі церковних земель у світську власність, покарання духовенства за злочини світськими судами.

4. Назвіть головних керівників гуситських війн та місця основних подій.

Головні керівники:

• Ян Гус – засновник руху, спалений у 1415 р.
• Ян Жижка – головний військовий керівник таборитів, створив “Військовий статут”
• Прокоп Великий та Прокоп Малий – гетьмани після смерті Жижки

Основні місця подій:

• Прага (початок руху)
• Табор поблизу міста Градіште (укріплений табір таборитів)
• Виткова гора та Малешов (перемоги Жижки)
• Ліпани (остаточна поразка таборитів 30 травня 1434 р.)

5. Якими були результат і наслідки гуситських війн?

Гуситські війни завершилися поразкою таборитів у битві під Ліпанами 1434 р., коли імператор Сигізмунд І зумів примиритися з чашниками і залучити їх на свою сторону. Чашники зберегли власну державу і право на власну віру майже на двісті років. Війни продемонстрували ефективність нової військової тактики з використанням вагенбургу (гуляйгороду) та вогнепальної зброї проти важкоозброєної рицарської кавалерії.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

• Коли відбулася «Велика криза» у Європі?
• Що стало основною причиною соціальних конфліктів у XIV–XV ст.?
• Хто очолював гуситський рух у Чехії?
• Де виникли перші механічні годинники в Європі?
• Звідки ми можемо дізнатися про зміни у господарстві після «Великої кризи»?
• Чому розвиток торгівлі став рушієм змін у суспільстві?
• Як вплинули технічні винаходи на економічне життя міст?
• Який результат мали гуситські війни для Чехії?

2. Назвіть особливості економічного пожвавлення після «Великої кризи ХІV—ХV століть».

• Підвищення заробітної плати через дефіцит робочої сили
• Перехід до менш трудомістких форм господарства (випас овець в Англії)
• Здача землі в оренду замість панщини
• Розвиток міст як центрів ремесел і торгівлі
• Механізація виробництва (млини, друкарні, вогнепальна зброя)
• Поява банківської системи та фінансових документів (векселі, акредитиви)
• Розширення асортименту товарів на ринках
• Пошук нових торговельних шляхів

3. Складіть перелік ключових торговельних маршрутів Раннього Нового часу.

• Ганзейські торговельні шляхи – Балтійське та Північне моря.
• Венеційські торговельні шляхи – Середземне море, торгівля з Індією через Сирію, Ліван, Єгипет (перець і спеції)
• Генуезькі торговельні шляхи – пошук нових атлантичних маршрутів після перехоплення турками старих шляхів

4. Створіть словник термінів, пов’язаних із розвитком військової справи в ХІV—ХV ст.

5. Вправа «Інновації ХIV—ХV ст.». Складіть у парах чи групах інформаційне слайд-шоу, щоб ознайомити інших з основними технічними і технологічними винаходами ХIV—ХV ст.

Слайд 1: Сільське господарство

• Трипільна система – збільшила врожайність завдяки розподілу полів на три частини
• Водяні та вітряні млини – використовувалися не лише для зерна, а й для виробництва пороху та паперу

Слайд 2: Мореплавство та навігація

• Каравели – більш маневрені кораблі для тривалих морських подорожей
• Морський компас та астролябія – значно полегшили навігацію та визначення розташування небесних тіл

Слайд 3: Інформаційні технології

• Друкарський верстат Йоганна Гутенберга (близько 1448 р.) – рухомі металічні літери здешевили виробництво книг
• Масове виробництво паперу за допомогою водяних млинів

Слайд 4: Міське життя

• Механічні годинники у містах – точне вимірювання часу для організації міського життя
• Готична архітектура – удосконалені арки та ребристі склепіння для високих міцних будівель

Слайд 5: Військова справа

• Вогнепальна зброя – ручні гармати, аркебузи, пищалі
• Удосконалені арбалети та довгі луки – зростання ролі піхоти
• Нові типи фортець з низькими товстими стінами та бастіонами

6. Вправа «Дебати». Укладіть тези на захист та спростування думки «Торгівля в ХІV—ХV століттях набирає характерних рис, які актуальні й нині».

Тези на захист думки:

Фінансові інструменти:

• Використання векселів та акредитивів для безпечної торгівлі на великі відстані (подібно до сучасних банківських переказів)
• Розвиток банківської системи у Флоренції та Венеції (прототип сучасних банків)

Логістика та зв’язок:

• Поштовий зв’язок родини Турн і Таксіс від 1490 року (аналог сучасних поштових служб)
• Стандартизація якості продукції

Торгові об’єднання:

• Ганзейський союз як прототип сучасних торгових блоків
• Спеціалізація регіонів на певних товарах (Фландрія – тканини, Венеція – скло)

Тези на спростування думки:

Обмежені масштаби:

• Торгівля охоплювала лише невелику частину населення, переважно міську еліту
• Відсутність глобальних ринків та масового споживання

Технологічні обмеження:

• Повільні транспортні засоби та обмежені можливості зв’язку
• Залежність від природних умов (погода, сезони)

Соціальні бар’єри:

• Цехова система обмежувала конкуренцію та інновації
• Торгівля контролювалася вузьким колом привілейованих купців і міст