§47. Просвітництво

Назад до змісту

47.1. Просвітництво. Ідеологи Просвітництва. Уявлення про прогрес

Історична розвідка

Ознайомтесь із характеристиками діяльності українського просвітителя Григорія Полетики. На основі текстів визначте, чи можна вважати Г. Полетику одним із найактивніших прихильників ідеї збереження української державності. Власну думку аргументуйте.

Григорія Полетику можна вважати ситуативним захисником українських інтересів, який, однак, був повністю інтегрований у систему Російської імперії та користувався її привілеями.

Аргументи “ЗА” його патріотизм:

• Захист автономії: Під час роботи в імперській Комісії 1767 року він справді обстоював засади автономії Гетьманщини та права козацької старшини.
• Декларація про “любов до Вітчизни”: Він публічно обіцяв виборцям керуватися інтересами своєї батьківщини.

Критичні аспекти його діяльності:

• Служба імперії: Полетика зробив успішну кар’єру в Санкт-Петербурзі, працюючи перекладачем в Академії наук і Синоді, а згодом — головним інспектором Морського шляхетського кадетського корпусу. Це свідчить про його лояльність до імперської влади та активну участь у її структурах.
• Він був заможним представником еліти, який після відставки володів маєтками з майже трьома тисячами селян-кріпаків. Його добробут базувався на кріпосницькій системі, яка була опорою Російської імперії.

Отже, Полетика був типовим представником української шляхти свого часу. Він намагався зберегти залишки колишніх прав та вольностей, але водночас був частиною імперської системи, яка ці вольності й знищувала.

1. Що таке Просвітництво?

Просвітництво — це культурний рух у Європі в другій половині XVII–XVIII століть, який також називають «добою розуму». У цей період науковий світогляд почав замінювати релігійний, а в суспільстві утвердилася віра в силу знань, інтелекту, свободи та рівності. Люди перестали сліпо довіряти традиціям та авторитетам і почали вимагати доказів, заснованих на експериментах.

2. Які основні ідеї об’єднували просвітників?

Основними ідеями, що об’єднували просвітників, були:

• Культ розуму і науки. Знання та логіка вважалися вищими за релігійні догми.
• Віра в суспільний прогрес. Просвітники вірили, що людство постійно розвивається і рухається до кращого майбутнього, на відміну від середньовічних уявлень про занепад.
• Природні права людини. Ідея, зокрема Джона Локка, про те, що всі люди від народження мають невід’ємні права на життя, свободу, рівність і власність.
• Поділ влади. Шарль-Луї де Монтеск’є запропонував розділити владу в державі на три гілки — законодавчу, виконавчу та судову, щоб уникнути тиранії.
• Гуманізм та повага до людської гідності. Просвітники підкреслювали цінність кожної окремої особистості.

3. Порівняйте погляди просвітників на людину і суспільство з поглядами епохи Середньовіччя.

4. Чи актуальні ідеї Просвітництва в сучасному світі?

Так, ідеї Просвітництва залишаються актуальними. Принцип поділу влади, запропонований Монтеск’є, закріплений у конституціях більшості сучасних демократичних держав, зокрема й в Конституції України 1996 року. Ідеї природних прав людини стали основою для Американської та Французької революцій і заклали принципи сучасної демократії та громадянських свобод. Віра в науковий прогрес також продовжує рухати людство вперед, хоча сучасні мислителі визнають, що технології можуть використовуватися не лише на благо, а й на шкоду.

47.2. Ідеї розподілу влади, громадянського суспільства та правової держави

1. Як просвітники уявляли ідеальну державу?

Просвітники уявляли ідеальну державу як світську, засновану на принципах розуму, свободи та рівності. Їхні ключові ідеї щодо державного устрою були такими:

• Обмеження влади правителя. Вони вважали за необхідне обмежувати одноосібну владу монарха, щоб громадяни могли захищати свої права і свободи.
• Захист природних прав. За Дж. Локком, держава повинна гарантувати й охороняти зафіксовані в законах невід’ємні права людини: на життя, рівність, свободу та приватну власність.
• Розподіл влади. Найважливішою ідеєю стало розділення державної влади на гілки, щоб уникнути тиранії та зловживань. Закони мають ухвалювати одні органи (законодавча влада), а впроваджувати їх у життя — інші (виконавча та судова).
• Держава для безпеки громадян. Головною метою держави, на думку Ш. Монтеск’є, є забезпечення безпеки її громадян.
• Свобода в рамках закону. Просвітники розуміли свободу як «право робити все, що дозволено законами».

2. Порівняйте погляди Дж. Локка та Ш. Монтеск’є

Хоча обидва мислителі виступали за обмеження влади, їхні моделі дещо відрізнялися. Шарль Монтеск’є розвинув та вдосконалив ідеї, закладені Джоном Локком.

3. Які українські мислителі поділяли ідеї просвітників?

Центром поширення ідей Просвітництва в Україні була Києво-Могилянська академія. Серед її випускників та українських діячів, які поділяли та розвивали ці ідеї, були:

• Феофан Прокопович
• Григорій Полетика
• Григорій Сковорода

Пізніше, вже в новітній історії України, принцип поділу влади розвивали такі мислителі та політики, як Микола Міхновський, Петро Федун-Полтава та Левко Лук’яненко.

47.3. Впливи Просвітництва. Григорій Сковорода

1. Чому XVIII століття називають «добою розуму»?

XVIII століття називають «добою розуму», бо саме тоді люди почали орієнтуватися на знання, науковий світогляд та відкидали сліпу віру в авторитети. Віра в силу розуму, експерименту й освіти стала головною ідеєю цієї епохи, а наука та винахідники — новими «героями часу».

2. Як ідеї Просвітництва вплинули на розуміння прав людини та розвиток демократії?

• Зародилася ідея природних, невід’ємних прав людини: на життя, свободу, рівність і власність.
• Просвітники вимагали, щоб ці права були записані в законах і захищалися державою.
• З’явився принцип розподілу влади (законодавча, виконавча, судова) для захисту людини від тиранії.
• Політичні революції. Ці ідеї стали ідеологічною основою для Американської та Французької революцій, які заклали принципи сучасної демократії та прав людини.

3. Які наукові відкриття були зроблені в епоху Просвітництва?

• Ісаак Ньютон сформулював закони механіки і відкрив закон всесвітнього тяжіння.
• Блез Паскаль винайшов перший калькулятор — «паскаліну», досліджував атмосферний тиск, заснував гідростатику.
• Антуан Лавуазьє започаткував хімію як науку, досліджував горіння, запропонував проекти аеростатів та очищення води.
• Карл Лінней розробив класифікацію рослин і тварин, створив великий гербарій і фундаментальні праці з ботаніки.
• Адам Сміт заклав основи сучасної економіки.
• З’явилися нові науки: акустика (наука про звук), теплофізика та лінгвістика.

Машина часу «Григорій Сковорода».

1. Де народився Григорій Сковорода і в якій родині виріс?

Григорій Сковорода народився у селі Чорнухи на Полтавщині в козацькій родині.

2. У якому віці Сковорода вступив до Києво-Могилянської академії і хто йому допоміг це зробити?

Сковорода вступив до школи при Києво-Могилянській академії у 12 років. Після смерті батька йому допомогли родичі.

3. Які країни відвідав Григорій Сковорода у складі «Токайської комісії»?

У складі «Токайської комісії» Сковорода відвідав Угорщину, Австрію та Словаччину.

4. Чому Сковорода кілька разів залишав і повертався до викладацької діяльності у Харківському колегіумі?

Сковорода неодноразово залишав викладацьку діяльність через конфлікти з представниками духовної влади, але знову повертався до роботи, оскільки хотів навчати молодь та реалізувати свої педагогічні ідеї.

5. Які основні філософські праці написав Григорій Сковорода під час своїх мандрів?

Під час мандрів Сковорода створив свої найвідоміші твори:

• «Байки Харківські»
• філософські діалоги «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе»
• «Розмова про стародавній світ» та інші.

6. Як Сковорода пояснював взаємозв’язок між трьома світами, які він виділяв у своїй філософії?

Сковорода вважав, що існують три світи:

• Великий світ — Всесвіт (Макрокосмос)
• Малий світ — Людина
• Біблія — світ божественних символів

Він вважав, що Біблія містить образи всіх речей і веде думку людини до пізнання вічного. Всі три світи пов’язані між собою, і для пізнання Бога потрібно пізнати самого себе.

7. Що, на думку Сковороди, є основою людського щастя і як це пов’язано із «сродною працею»?

Основою щастя Сковорода вважав «сродну працю» — працю, до якої людина має природні здібності. Людина має розвивати свої таланти, займатися тим, до чого має покликання, і тоді буде щасливою.

8. Як Григорій Сковорода описував природні здібності людей та роль Бога у їх розвитку?

Сковорода порівнював здібності людей із посудинами, які наповнює Бог-фонтан струменями води. Усім дається певна «міра» здібностей, і важливо знайти й розвинути свій талант. Бог дає кожному свої здібності, які треба плекати та не зазіхати на чужі.

Перевірте себе

1. Запитання до параграфа:

• Коли почалася доба Просвітництва?
• Що таке Просвітництво?
• Хто був головними ідеологами Просвітництва?
• Де виник перший масовий рух просвітників?
• Звідки ми можемо дізнатися про ідеї Джона Локка чи Вольтера?
• Чому XVIII століття називають «добою розуму»?
• Як просвітники впливали на розвиток науки і суспільства?
• Який результат мали політичні ідеї просвітників для Європи?

2. Основні здобутки епохи Просвітництва. Найбільш важливі для сучасного суспільства:

• Поширення наукового світогляду, який поставив розум і докази вище за традиції та релігійні догми.
• Формування ідеї про невід’ємні права людини: на життя, свободу, рівність і власність.
• Розробка теорії поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, що стало основою сучасних демократій.
• Віра в суспільний прогрес та можливість покращення життя через освіту та науку.
• Видатні наукові відкриття в фізиці, хімії, біології та інших науках.
• Створення перших великих довідкових видань, як-от «Енциклопедія», що сприяло поширенню знань.

Найбільш важливими для сучасного суспільства я вважаю ідею прав людини та принцип поділу влади. Саме ці здобутки є фундаментом, на якому побудовані демократичні держави, що захищають свободу та гідність своїх громадян від тиранії та свавілля.

3. Перелік діячів епохи Просвітництва:

• Джон Локк (Англія)
• Френсіс Бекон (Англія)
• Томас Гоббс (Англія)
• Ісаак Ньютон (Англія)
• Адам Сміт (Шотландія)
• Вольтер (Франція)
• Дені Дідро (Франція)
• Шарль Луї Монтеск’є (Франція)
• Жан-Жак Руссо (Франція)
• Етьєн Бонно де Кондильяк (Франція)
• Готфрід Вільгельм Лейбніц (Німеччина)
• Йоганн Гердер (Німеччина)
• Іммануїл Кант (Німеччина)
• Бенедикт Спіноза (Нідерланди)
• Карл Лінней (Швеція)
• Блез Паскаль (Франція)
• Антуан Лавуазьє (Франція)
• Бенджамін Франклін (США)
• В Україні: Феофан Прокопович, Григорій Полетика, Григорій Сковорода1.

4. Схема: Ідея поділу влади (Ш. Монтеск’є)

Схема ідеї поділу влади за Шарлем Монтеск’є

Державна влада

• Законодавча гілка (створює закони)
• Виконавча гілка (впроваджує закони в життя)
• Судова гілка (судить тих, хто порушує закони)

Головна мета: Захистити свободу громадян, оскільки жодна гілка не має повної влади.

Власна думка про ідеальну державу епохи Просвітництва:

На мою думку, ідеальна держава епохи Просвітництва — це країна, де найвищою цінністю є людина, її права та свободи. Влада в такій державі обмежена законами і справедливо розподілена між різними органами, щоб ніхто не міг стати тираном. Правителі мають дбати про безпеку та добробут людей, а громадяни є освіченими й вільними у своїх думках.

5. Вправа «Мапа життя»

Логічна схема життя та діяльності Григорія Сковороди

• 1722: Народився у селі Чорнухи на Полтавщині в козацькій родині.
• 1734: Вступає до Києво-Могилянської академії.
• 1741–1744: Перебування при царському хорі в Петербурзі.
• 1745–1749: Подорожі до Угорщини, Австрії, Словаччини у складі «Токайської комісії».
• 1750–1769: Викладацька діяльність у Переяславському, потім у Харківському колегіумі (з перервами через конфлікти з духовенством).
• 1769–1794: Мандрівний спосіб життя, написання філософських творів («Байки Харківські», діалоги, притчі).
• Основні ідеї:
  • Вчення про «сродну працю» як шлях до щастя.
  • Три світи у філософії: макрокосмос, мікрокосмос (людина), символічний світ (Біблія).
  • Проповідує незалежність думки, релігійну терпимість, особисту свободу.

Логічна схема життя та діяльності Ісаака Ньютона (1643—1727)

• Країна: Англія.
• Сфера діяльності: Фізика, математика, механіка, оптика.
• Ключові відкриття:
  • Сформулював три основні закони механіки.
  • Відкрив закон всесвітнього тяжіння, що, за легендою, сталося після того, як йому на голову впало яблуко.
• Основні праці: Написав трактати з арифметики, механіки, фізики та оптики.
• Вплив: Його відкриття заклали основи сучасної фізики.

6. Вправа «Діалог»

(Варіант 1) Діалог між Вольтером та Джоном Локком про природні права та свободу слова

Вольтер: Пане Локку, чи не здається вам, що свобода думки – це головне досягнення розумної людини? Саме завдяки їй суспільство може уникнути фанатизму.

Джон Локк: Безумовно, пане Вольтере! Я вважаю, що кожна людина від природи має право на свободу слова, життя та власність. Завдання держави – гарантувати ці права.

Вольтер: І все ж таки, часто правителі намагаються заглушити критичний голос філософів та мислителів.

Джон Локк: Саме тому й важливо обмежити владу монарха законами і надати громадянам свободу обирати собі правителів. Лише там, де діє закон, люди справді вільні.

Вольтер: З знанням і свободою ми збудуємо нове, справедливе суспільство!

(Варіант 2) Як обмежити владу держави для захисту свободи?

Дійові особи: Джон Локк, Шарль-Луї де Монтеск’є.

Джон Локк: Пане Монтеск’є, я переконаний, що для захисту природних прав людини на життя та свободу, владу потрібно розділити. Закони має ухвалювати парламент, а виконувати їх — король.

Шарль Монтеск’є: Ваша думка слушна, пане Локк. Але чи достатньо цього? Якщо той, хто виконує закони, сам і судить за їх порушення, хіба свобода громадян буде в безпеці? Суддя тоді легко може стати гнобителем.

Джон Локк: Ви маєте рацію, у цьому є небезпека.

Шарль Монтеск’є: Саме тому я вважаю, що гілок влади має бути три: законодавча, виконавча і, що найважливіше, — судова. І всі вони мають бути незалежними одна від одної. Лише тоді ми уникнемо тиранії та захистимо свободу, бо влада буде обмежувати владу.