РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЮ ТА ПРОЧИТАЙТЕ КОМЕНТАР
Про що свідчить той факт, що ватажок протестного руху став героєм народної картини?
На мою думку, це свідчить про визнання ватажка народним героєм та величезну підтримку його дій серед простих людей. Це означає, що постать Олекси Довбуша стала символом боротьби за справедливість і волю, який народ прагнув увічнити у своїй культурі.
Які деталі на картині вказують на терени, з якими пов’язана діяльність зображеного діяча?
На регіон вказує гірський пейзаж, адже опришки діяли в Карпатах (Галицьке Прикарпаття, Буковина, Закарпаття). Також про це свідчить традиційне вбрання героя та його зброя — сокира, що є характерною для мешканців гір.
Про яку іншу народну картину, відому з козацьких часів, довідалися на попередніх уроках?
На попередніх уроках ми вивчали народну картину «Козак Мамай».
Що відрізняє і чим подібні образи сюжетів, утілених в народних картинах?
Подібність полягає в тому, що обидва образи втілюють народний ідеал захисника та символ прагнення до свободи. Відрізняє їх характер зображення: Козак Мамай зазвичай представлений у спокійній, споглядальній позі з кобзою, тоді як Олекса Довбуш зображений як активний воїн на тлі природи.
ЩО ВИЗНАЧАЛО ІСТОРИЧНІ УМОВИ ЖИТТЯ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ ТА В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ УПРОДОВЖ XVIII СТ.?
Хто такі гайдамаки та опришки?
Гайдамаки — це народні повстанці на Правобережній Україні у XVIII столітті, які виступали проти соціального, національного та релігійного гніту Речі Посполитої. Опришками називали учасників селянського протестного руху в Галичині, Буковині та на Закарпатті, які застосовували тактику партизанської війни проти визиску чужинців.
Що спільного і чим відрізнялися рухи, учасниками яких вони були?
Спільним для обох рухів було те, що їхньою основною силою було збідніле селянство, а метою — боротьба за соціальну справедливість та звільнення від визиску. Головна відмінність полягала в теренах діяльності та масштабах: опришки діяли невеликими мобільними загонами у важкодоступних гірських районах Карпат, тоді як гайдамацький рух охоплював значні території лісостепової України та переростав у потужні великі повстання.
Яку історичну подію називають Коліївщиною?
Коліївщиною називають масштабне гайдамацьке повстання 1768 року на Правобережжі, яке стало найвищою точкою протестного руху проти польського панування, кріпацтва та релігійних утисків.
Де і як вона розгорталася?
Повстання розпочалося навесні 1768 року в Холодному Яру біля Чигирина, де під проводом Максима Залізняка сформувалося повстанське військо. Гайдамаки швидко визволили низку міст, зокрема Жаботин, Черкаси, Канів та Смілу, а після переходу на їхній бік сотника Івана Гонти захопили Умань, де облаштували свою головну базу та запровадили козацьке врядування.
За яких обставин Коліївщину було придушено?
Польський уряд звернувся по допомогу до Росії. Катерина ІІ наказала російським військам діяти спільно з поляками. 7 липня 1768 року російські командири підступно схопили Залізняка та Гонту. Табір гайдамаків оточили, багатьох стратили, а Залізняка заслали до Сибіру.
Прочитайте замітку та уривок з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»
Що стало безпосереднім приводом до Коліївщини?
Безпосереднім приводом до Коліївщини стала діяльність Барської конфедерації, учасники якої вдалися до жорстоких розправ над православним населенням Правобережжя, катуючи людей та грабуючи їхні господарства.
Кого називають конфедератами?
Конфедератами називають учасників Барської конфедерації — військово-політичного об’єднання польської шляхти та католицького духівництва, що виступало проти зрівняння некатоликів у правах та прагнуло зберегти свої необмежені станові привілеї.
Чи має слушність оцінка Коліївщини як форми національно-визвольної боротьби українського народу?
На мою думку, така оцінка є цілком справедливою, адже повстання мало на меті не лише боротьбу проти соціального гніту (панщини), а й повне визволення українських земель від польського панування, захист православної віри та відновлення козацького устрою.
На підставі процитованого уривка, припустіть, у чому вбачав причини Коліївщини Т. Шевченко.
Я думаю, що причини Коліївщини Тарас Шевченко вбачав у нестерпних знущаннях конфедератів над народом та релігійній нетерпимості, через що гайдамаки були змушені взятися за зброю, щоб захистити свою честь і віру.
Прочитайте уривок з джерела
Про що йдеться в документі, коли відбулися описані в ньому події?
У документі, що є витягом із доповідної записки Київської губернської канцелярії, йдеться про початок повстання під проводом Максима Залізняка, його прихід із Січі до Мотронинського монастиря та перші походи на Жаботин та Умань. Описані події відбулися навесні та влітку 1768 року.
Як автор розповіді ставиться до згаданих історичних діячів та подій (явищ), про які йдеться?
Автор ставиться до Максима Залізняка та учасників повстання негативно, упереджено та вороже.
Чому ви так думаєте?
Я так думаю, тому що автор використовує зневажливу лексику, називаючи Залізняка «начальником розбійників», а повстанський загін — «зграєю».
Як можна пояснити, навіщо він свідчить про ці події?
Автор свідчить про ці події, оскільки це офіційний документ — доповідна записка Київської губернської канцелярії. Він мав зафіксувати факти пересування повстанців та їхню кількість, щоб надати інформацію державним органам для подальшого придушення руху.
Чи є достовірною інформація, яку наводить автор?
На мою думку, наведена фактична інформація є достовірною. Автор правильно вказує біографічні дані Залізняка, його перебування на Запорозькій Січі та в Мотронинському монастирі, а також описує реальний маршрут повстанців до Жаботина та Умані.
На підставі чого ви зробили такі висновки?
Я зробив такі висновки на підставі зіставлення тексту джерела з історичними фактами, викладеними в параграфі підручника, а також через аналіз офіційного статусу документа. Хоча оцінка подій автором є суб’єктивною та ворожою, фактична хронологія подій збігається з історичною дійсністю.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
Чим для українських земель завершилися поділи Речі Посполитої?
Поділи Речі Посполитої завершилися для українських земель ліквідацією польського панування та їх входженням до складу двох інших імперій — Російської та Австрійської.
Які держави поділили Польщу наприкінці XVIII ст.?
Пруссія, Австрія та Росія.
Яке це мало значення для українських земель?
Це мало велике значення, оскільки українські території були роз’єднані між двома різними державними системами, що визначило відмінні умови їхнього подальшого розвитку.
У чому полягала суть реформаторської діяльності Марії Терезії та Йосифа ІІ?
Реформи передбачали: скорочення панщини до 3 днів, відкриття шкіл з рідною мовою навчання, заснування Львівського університету (1784), зрівняння в правах греко-католицького та римо-католицького духовенства, а також скасування особистої залежності селян (1782 р.).
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК З ДЖЕРЕЛА
Про яку подію в ньому йдеться?
У наведеному уривку йдеться про розвиток вищої освіти у Львові, зокрема про діяльність Львівського університету, де працювали богословський, правничий, філософський та медичний факультети.
Поділіться припущеннями про історичні перспективи, які з’явилися в українців у зв’язку зі згаданою подією.
На мою думку, відкриття університету та наукових інститутів у Львові створило перспективи для формування нової української інтелігенції та розвитку науки рідною мовою. Це дало поштовх до національного відродження, адже підготовка власних фахівців — богословів, юристів та лікарів — дозволяла українцям ефективніше захищати свої права та розвивати культуру в межах Австрійської монархії.
Перейшовши за посиланням
Що зумовило соціальну напругу на Правобережній Україні на початку XVIII ст.?
Соціальну напругу зумовило відновлення польською владою фільварково-панщинної системи, через що панщина зросла до 2–6 днів на тиждень. Ситуацію загострювали релігійні утиски православного населення, закриття церков, а також свавілля орендарів магнатських маєтків, які значно збільшували всі селянські повинності.
Витлумачте поняття «гайдамаччина» та «коліївщина».
Гайдамаччина — це самовільний збройний рух українських селян, козаків та містян у XVIII столітті проти соціального, національного та релігійного гніту з боку Речі Посполитої. Коліївщина — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне народне повстання 1768 року під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, що охопило значну територію Правобережжя.
Як розвиток гайдамацького руху був пов’язаний із Запорозькою Січчю?
Розвиток гайдамаччини був тісно пов’язаний із Січчю, оскільки саме звідти на Правобережжя приходили досвідчені військові керівники та козацькі загони, які ставали ядром повстань. Запорожці приносили із собою військову організацію, традиції козацького самоврядування та ідею боротьби за волю, що робило стихійні виступи селян більш організованими.
Чому ватажки Коліївщини стали героями літературних та фольклорних творів?
Я думаю, Максим Залізняк та Іван Гонта стали героями творів через те, що вони втілювали народне прагнення до справедливості та визволення від іноземного панування. Їхня відвага, щира віра у свою справу та трагічна доля зробили їх символами незламності духу, що надихало майбутні покоління борців за незалежність України.
Схарактеризуйте гайдамацький рух як спротив українського народу проти соціального та релігійного гноблення.
Це був стихійний, але масовий рух, спрямований проти посилення кріпацтва (зростання панщини) та примусового насадження католицизму й унії. Учасники руху (селяни, міщани, козаки) прагнули фізичного знищення системи гноблення та відновлення православ’я і козацьких прав.
Зробіть висновки-узагальнення про суспільно-політичну ситуацію на Правобережній Україні та в західноукраїнських землях наприкінці XVIII ст.
Наприкінці XVIII століття ситуація характеризувалася остаточним занепадом польської державності та перерозподілом українських земель між двома імперіями. Правобережжя після трьох поділів Речі Посполитої увійшло до складу Російської імперії, що призвело до ліквідації польського адміністративного устрою та запровадження російських порядків. Західноукраїнські землі (Галичина, Буковина та Закарпаття) опинилися під владою Австрії, де почалися реформи Марії-Терезії та Йосифа II, спрямовані на певне полегшення становища селян і покращення освіти. Я думаю, що цей період став початком нового етапу в історії України, коли її доля визначалася політикою великих сусідніх держав.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) утворення Брацлавської, Волинської та Подільської губерній Російської імперії; б) остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні; в) початок Коліївщини.
Події відбувалися у такій послідовності:
- б — остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні (1764 рік);
- в — початок Коліївщини (1768 рік);
- а — утворення Брацлавської, Волинської та Подільської губерній Російської імперії (1797 рік).
2. Які території були охоплені гайдамацьким рухом у другій половині XVIII ст.?
У цей період рух охопив майже всю територію Правобережної України, зокрема Київське, Брацлавське та Подільське воєводства. Найбільші виступи відбувалися навколо Умані, Вінниці, Летичева, Корсуня, Черкас та Богуслава. Окремі спалахи повстань сягали Галичини, Підляшшя та навіть територій Білорусі.
Схарактеризуйте історичні умови його піднесення.
Піднесенню гайдамацького руху сприяло посилення кріпосницького гніту та свавілля польських орендарів і магнатів. Важливим чинником стало створення Барської конфедерації у 1768 році, члени якої вдавалися до масових репресій проти православного населення та духовенства. Також на піднесення руху вплинула слабкість королівської влади в Речі Посполитій, що дозволяло повстанцям тривалий час успішно вести партизанську війну. На мою думку, поєднання соціального визиску з релігійним фанатизмом шляхти зробило народне повстання неминучим.
3. Які землі перейшли під владу Росії, а які – під владу Австрії внаслідок трьох поділів Речі Посполитої?
До Австрії: Руське воєводство, Белзьке воєводство, західна частина Подільського та південно-західна частина Волинського воєводств, а також Буковина.
До Росії: Київське, Брацлавське, Подільське воєводства, східна та західна частини Волинського воєводства (вся Правобережна Україна).