Пригадайте з курсу всесвітньої історії, якими були причини загострення “ кризових явищ в Речі Посполитій у XVIII ст.
До внутрішніх причин належали:
- Політична анархія та “шляхетська вольниця”. Одним з головних факторів була наявність права «liberum veto» (вільне вето), яке дозволяло будь-якому депутату сейму скасувати всі його рішення.
- Внутрішні конфлікти. Існували глибокі суперечності між різними угрупованнями шляхти та магнатами.
Зовнішньою причиною було втручання сусідніх держав. Потужні сусіди — Російська імперія, Пруссія та Австрія — були зацікавлені у збереженні слабкості Речі Посполитої.
📝 Історичні подробиці
Чим можна пояснити поведінку і слова Т Рейтана?
Поведінку і слова Тадеуша Рейтана можна пояснити його відчайдушним протестом проти Першого поділу Речі Посполитої, який здійснили Росія, Австрія та Пруссія у 1772 році. У 1773 році «Розділовий сейм» мав офіційно затвердити цей поділ, що означало втрату державою значних територій. Своїм вчинком Рейтан намагався зірвати засідання і не дати депутатам ухвалити це рішення. Його слова «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!» свідчать про те, що він вважав ратифікацію поділу рівноцінною знищенню своєї Батьківщини й був готовий пожертвувати життям заради збереження її цілісності.
📝 Свідчать документи
Дайте оцінку діям Торговицької конфедерації. Чи відомі вам подібні випадки в наш час?
Дії Торговицької конфедерації можна оцінити як акт національної зради. У 1791 році в Речі Посполитій ухвалили Конституцію, яка мала на меті зміцнити державу. Проте частина магнатів, невдоволена обмеженням своїх привілеїв, створила Торговицьку конфедерацію. Вони звернулися по допомогу до російської імператриці Катерини II, щоб скасувати рішення сейму. Це звернення стало приводом для введення російських військ на територію Речі Посполитої у 1792 році, що в результаті призвело до Другого поділу Польщі та подальшої втрати державою незалежності. Таким чином, конфедерати, дбаючи про власні інтереси, пожертвували суверенітетом своєї країни.
Так, подібні випадки відомі й в наш час. Прикладом можуть слугувати події в Україні 2014 року, коли представники проросійських сил, зокрема президент-утікач Віктор Янукович, зверталися до Росії з проханням ввести війська. Це звернення було використане Росією як привід для агресії, що призвело до анексії Криму та війни на сході України.
✨ Думки істориків
Єжи Сковронек, польський історик
1. Які наслідки поділів Речі Посполитої наводить історик?
Історик вказує на три головні наслідки: повна ліквідація польської держави; угода між Росією, Австрією та Пруссією про заборону назви «Польща» і протидію її відновленню; створення довготривалого союзу трьох імперій.
2. Поміркуйте, як змінилося становище Росії, Австрії і Пруссії внаслідок знищення Речі Посполитої.
Росія, Австрія та Пруссія значно посилилися, отримавши нові території та ресурси. Вони позбулися сильного сусіда і, уклавши союз, зміцнили свій вплив у Європі.
✨ Думки істориків
Андреас Каппелер, швейцарський історик, про вплив поділів Речі Посполитої на Росію
1. Чи погоджуєтеся ви з висловом Жана-Жака Руссо щодо долі польських земель у складі іноземних держав?
Так, я погоджуюся з висловом. Хоча імперії змогли легко завоювати (“проковтнути”) польські землі, вони не змогли асимілювати (“перетравити”) польський народ. Поляки мали сильну національну ідентичність, свої традиції та культуру, тому вони постійно чинили опір і боролися за відновлення власної держави, що створювало значні проблеми для загарбників.
2. Що мав на увазі історик, говорячи, що Польща була «чужорідним тілом у Росії»?
Історик мав на увазі, що приєднані польські землі кардинально відрізнялися від Російської імперії. У них були власні традиції, інший суспільно-політичний устрій (шляхетська демократія на противагу російському самодержавству), інша релігія (католицизм) та культура. Через ці глибокі відмінності Польща не могла органічно інтегруватися в російський державний організм.
📝 Діємо: практичні завдання
За допомогою матеріалів параграфа продовжте схему «Становище Правобережної України після поділів Речі Посполитої».
Адміністративно-територіальні зміни
- Територію поділено на намісництва: Брацлавське, Подільське, Волинське, які з 1796 року стали губерніями (Київською, Подільською, Волинською).
- Запроваджено російські органи управління (прикази, земські суди), але мовою діловодства залишалася польська.
- Поширено загальноросійський адміністративний устрій та законодавство.
Соціальне становище населення
- Більшість населення (близько 90%) становили селяни, переважно кріпаки.
- Збережено панівне становище шляхти, її привілеї були підтверджені російським урядом, зокрема поширенням на неї «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 року.
- Становище селян та міщан не покращилося, а подекуди й погіршилося через посилення кріпацтва та надання пільг російським купцям.
Становище церкви
- Православну церкву підпорядковано російському Синоду.
- Унійна (греко-католицька) церква була практично ліквідована, а вірян шляхом тиску змушували переходити у православ’я.
- Католицька церква втратила частину земель та впливу.
Поміркуймо!
1. Чому, на вашу думку, для Катерини II була важливою підтримка з боку шляхти?
Для Катерини II підтримка з боку шляхти була важливою, оскільки шляхта була панівним станом на приєднаних землях. Вона володіла землею та мала владу над селянами. Залучившись підтримкою шляхти шляхом збереження її привілеїв, імператриця забезпечувала собі опору на нових територіях, що допомагало уникнути повстань та встановити контроль над регіоном.
2. Які суспільні стани могли бути загрозою для влади Російської імперії на українських землях?
Загрозою для влади Російської імперії могли бути:
- Польська шляхта, яка не хотіла миритися із втратою незалежності та була «політичною нацією» зі своїми традиціями, здатною організовувати повстання.
- Селянство, яке перебувало у важкому становищі кріпацтва і могло підняти повстання, як це вже траплялося раніше (наприклад, Коліївщина).
- Унійне духовенство та віряни, яких насильно змушували переходити у православ’я, що викликало сильний спротив.
✨ Думки істориків
Андреас Каппелер, швейцарський історик, про російську політику на новоприєднаних землях
1. Подумайте, що означає бути «політичною нацією».
Бути «політичною нацією» означає, що певна спільнота (в цьому випадку польська шляхта) усвідомлює себе не просто як соціальну чи культурну групу, а як єдиний політичний суб’єкт. Така нація має спільну політичну традицію, прагне до незалежності та активної участі в управлінні державою, і не бажає миритися з утратою суверенітету.
2. Чому, на вашу думку, російська влада була зацікавлена в підтримці шляхти на Правобережжі?
Російська влада була зацікавлена в підтримці шляхти, оскільки шляхта була найвпливовішим і найорганізованішим станом на приєднаних землях. Вона володіла землею, економічними ресурсами та мала владу над селянами. Залучившись підтримкою шляхти через збереження її прав та привілеїв, царський уряд забезпечував собі опору в регіоні, що допомагало контролювати нові території та запобігати масовим повстанням.
✨ Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про маніпуляції Росії щодо українських земель
1. Яке ставлення до маніфесту Катерини II висловлює історикиня?
Історикиня висловлює вкрай негативне ставлення до маніфесту. Вона називає його «демагогічним лицемірством», вважаючи заяви про «звільнення і возз’єднання» брехливими та такими, що не потребують коментарів.
2. Поміркуйте, чому не можна вважати приєднання Правобережжя до Російської імперії «звільненням і возз’єднанням».
Приєднання Правобережжя не можна вважати «звільненням», оскільки, як зазначає історикиня, російська влада принесла із собою набагато жорсткіший примус та гніт, ніж був у Речі Посполитій. Замість звільнення, селяни та міщани не отримали полегшення, а становище кріпаків навіть погіршилося. Це також не було «возз’єднанням», оскільки українські землі приєднали до імперії, яка мала інший політичний устрій, де панувало самодержавство, на відміну від шляхетської демократії Речі Посполитої.
✨ Думки істориків
Ярослав Грицак, український історик, про ситуацію на українському Правобережжі
1. Які впливи, на думку історика, переважали на землях Правобережжя?
На думку історика, хоча на Правобережжі відбувалося протистояння між російськими та польськими впливами, тривалий час переважали саме польські політичні та культурні впливи, а інтеграція до складу Російської імперії була дуже низькою.
2. Поміркуйте, чим можна пояснити таке становище.
Таке становище можна пояснити тим, що панівною верствою на цих землях залишалася полонізована шляхта. Царський уряд, щоб забезпечити собі підтримку, зберіг її привілеї та панівне становище. Шляхта продовжувала контролювати суди, а польська мова залишалася мовою діловодства, що сприяло збереженню сильного польського впливу в регіоні.
Ознайомтеся з документом. Поміркуйте, як вплинула його поява на становище польської шляхти та її ставлення до Російської імперії.
З «Грамоти на права, вольності і привілеї благородного російського дворянства» 1785 р.
Поява «Грамоти на права, вольності і привілеї благородного російського дворянства» 1785 року дуже позитивно вплинула на становище польської шляхти та її ставлення до Російської імперії.
Документ гарантував шляхті її ключові права та привілеї, які вона мала в Речі Посполитій: право власності на землю, села, надра та корисні копалини.
Шляхта отримала право займатися підприємництвом — відкривати фабрики, торгувати продукцією своїх маєтків, влаштовувати ярмарки.
Шляхта звільнялася від особистих податків, що ще більше зміцнювало її економічне становище.
Поширення дії цієї грамоти на польську шляхту було хитрим політичним кроком з боку Катерини II. Прирівнявши польську шляхту в правах до російського дворянства, імперія здобула її лояльність. Замість того щоб боротися проти нової влади, значна частина шляхти побачила вигоду у співпраці. Це допомогло російській владі зміцнити свій контроль над новоприєднаними землями, спираючись на місцеву еліту.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу показати на карті територіальний розподіл українських земель унаслідок поділів Речі Посполитої.
Унаслідок трьох поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття українські землі були розділені між Російською та Австрійською імперіями.
- Перший поділ (1772 р.): Австрія отримала Галичину, а також західні частини Волині та Поділля.
- Другий поділ (1793 р.): до складу Російської імперії увійшли Правобережна Україна (Східна Волинь, Поділля, Київщина, Брацлавщина).
- Третій поділ (1795 р.): Росія приєднала Західну Волинь, а Австрія — Холмщину та Південне Підляшшя.
Можу визначити наслідки поділів Речі Посполитої для українських земель.
Поділи Речі Посполитої призвели до того, що держава припинила своє існування, а більшість українських етнічних земель на майже 150 років опинилися під владою двох великих імперій — Російської та Австрійської. На землях, що відійшли до Росії, були створені Київська, Подільська та Волинська губернії. Натомість Австрія утворила на своїх нових територіях окрему адміністративну одиницю — Королівство Галичини і Лодомерії.
Можу пояснити, чому політика Російської імперії негативно вплинула на українські землі.
Політика Російської імперії на приєднаних землях мала негативні наслідки, оскільки проводилася політика уніфікації, тобто зведення управління до єдиного загальноімперського зразка. Царський уряд, називаючи приєднання «звільненням і возз’єднанням», насправді встановив значно жорсткіший примус, ніж був у Речі Посполитій. Становище селян не покращилося, натомість права шляхти були розширені. Було практично ліквідовано унійну церкву, а вірян змушували переходити у православ’я, підпорядковане російському Синоду. Більшість урядових посад обіймали росіяни.
Можу з’ясувати відмінності політики Російської та Австрійської імперій щодо українських земель.
Політика двох імперій щодо українських земель суттєво відрізнялася.
- Ставлення до селян: В Австрійській імперії завдяки реформам Марії Терезії та Йосипа II становище селян дещо пом’якшилося: було обмежено панщину та скасовано особисту залежність від поміщиків. У Російській імперії становище селян не поліпшилося, а влада зміцнювала права шляхти.
- Релігійна політика: Російська імперія ліквідувала унійну церкву та чинила тиск на вірян для переходу у православ’я. Австрійська влада, хоч і закріпила панівне становище католицизму, гарантувала права іншим християнським конфесіям.
- Управління: Росія впровадила на українських землях власну систему управління (губернії) та призначала російських чиновників, проводячи уніфікацію. Австрія створила окрему адміністративну одиницю «Королівство Галичини і Лодомерії».
Обговорюємо в групі
а) Чи могла Річ Посполита уникнути поділів? Яким чином?
Річ Посполита мала шанс уникнути поділів, якби змогла подолати внутрішню слабкість і провести успішні реформи. Прийняття Конституції 3 травня 1791 року було кроком у правильному напрямку, оскільки вона скасовувала право «вето», яке паралізувало роботу сейму. Проте, частина магнатів виступила проти реформ. Ця внутрішня зрада та втручання сусідніх держав, які не хотіли бачити Річ Посполиту сильною, і призвели до її остаточного поділу. Отже, для порятунку держави потрібна була єдність шляхти та здатність протистояти зовнішньому тиску.
б) Що було спільним і відмінним у політиці Російської й Австрійської імперій на новоприєднаних українських землях?
Спільним було те, що обидві імперії включили українські землі до свого складу, внаслідок чого українці опинилися під владою іноземних монархів.
Відмінності були суттєвими:
- Управління: Росія запровадила загальноімперський адміністративний устрій (губернії) і проводила політику уніфікації, русифікації. Австрія ж створила окрему адміністративну одиницю — Королівство Галичини і Лодомерії.
- Ставлення до селян: В Австрійській імперії реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ дещо полегшили становище селян: було обмежено панщину і скасовано особисту залежність. У Російській імперії становище селян не змінилося на краще, а права шляхти навіть розширилися.
- Релігія: Російська імперія жорстко ліквідувала греко-католицьку (унійну) церкву, змушуючи вірян переходити у православ’я. Австрія, хоч і підтримувала католицизм, гарантувала права іншим християнським конфесіям.
3. Визначте, які заходи російського уряду були спрямовані на розкол спільноти, що проживала на приєднаних до імперії українських землях. З якою метою Російська імперія проводила політику розколу?
Російський уряд використовував політику «розділяй і володарюй», щоб легше керувати приєднаними землями.
Заходи для розколу:
- Підтримка шляхти: Катерина II задобрювала місцеву полонізовану шляхту, обіцяючи маєтки та чини і поширивши на них «Жалувану грамоту російському дворянству». Це поглибило прірву між привілейованою верхівкою та простим народом, зокрема селянами.
- Релігійний тиск: Ліквідація унійної церкви та примусове навернення до православ’я створювали релігійний конфлікт і розкол у суспільстві.
- Економічні привілеї: Російським купцям надавалися пільги, що ставило їх у вигідніше становище порівняно з місцевими торговцями.
Мета політики розколу: Основною метою було зміцнення влади імперії на нових територіях. Залучивши на свій бік шляхту, уряд отримував контроль над місцевим населенням. Руйнування релігійної та культурної єдності через ліквідацію унії мало на меті стерти місцеву ідентичність і прискорити інтеграцію земель до імперії. Таким чином, роз’єднаним суспільством було легше управляти та запобігати можливим повстанням.
Мислю творчо
4. Розгадайте ребуси й поясніть значення слів-відповідей. З якими подіями в житті українських земель пов’язані ці поняття?
Перший ребус: МОДЕРНІЗАЦІЯ
Модернізація — це оновлення, удосконалення, пристосування до сучасних вимог. У історії це перехід від традиційного аграрного суспільства до сучасного, індустріального.
Це поняття пов’язане з процесами в українських землях у XIX столітті. Тоді відбувався промисловий переворот, будувалися заводи, фабрики та залізниці, зростали міста. Модернізація змінювала економіку і повсякденне життя людей.
Другий ребус: РЕФОРМА
Реформа — це перетворення чи зміна в якійсь сфері суспільного життя, яку проводить влада, не руйнуючи основ існуючого ладу.
В історії українських земель це поняття пов’язане з реформами Марії-Терезії та Йосифа II в Австрійській імперії у 70-80-х роках XVIII століття. Ці зміни торкнулися Галичини, Буковини та Закарпаття. Також важливими були “великі реформи” Олександра II в Російській імперії у 1860–1870-х роках, зокрема скасування кріпацтва 1861 року, що мало величезний вплив на українські землі