§34-35. Освіта, наука і виховання в стародавніх суспільствах

Головна сторінка цього ГДЗ (зміст) – Васильків 6 клас

Згадайте…

• Ремесло — це дрібне виробництво готових виробів за допомогою простих знарядь праці для задоволення побутових потреб.
• Кастовий поділ суспільства індуїстів (варни) включав: брахманів (жерців), кшатріїв (воїнів), вайшів (хліборобів, торговців) та шудр (слуг). (У підручнику термін «касти» згадується пізніше, для давнього періоду коректніше вживати «варни», але залишено ваше формулювання зі змістовим уточненням).

Як ви розумієте…

• Педагог — у Давній Греції це раб, який супроводжував дитину до школи та наглядав за нею вдома (у сучасному розумінні значення змінилося).
• Граматика — у давнину це навчання читанню та письму.
• Раб — це людина, яку вважали «живим знаряддям праці», вона не мала прав, майна і працювала примусово.

34-35.1. Освіта й виховання у Єгипті та Дворіччі

1. Що спільного було в освіті Єгипту і Межиріччя?

У Давньому Єгипті та Межиріччі освіта була платною. В обох цивілізаціях особливу шану мала професія писаря. Школи часто діяли при храмах (в Єгипті) або мали назву «едуба» (в Межиріччі). Спільним було також використання тілесних покарань та метод «зубріння» (заучування) текстів. Навчання математики в обох регіонах мало практичне спрямування: для землемірних робіт та розрахунків харчів.

2. Чому, на вашу думку, у суспільствах Давнього Сходу цінували роботу писарів?

Робота писарів була фундаментом управління державою. Вони вели облік на виробництві, займалися нормуванням харчів та землемірними роботами. У Межиріччі випускники едуби мали знати законодавство та релігійні ритуали. Вміння писати (ієрогліфами чи клинописом) відкривало шлях до кар’єри чиновника, що в цих суспільствах вважалося почесним і забезпечувало матеріальний добробут.

3. Яким умінням навчали в школах, а чого мали навчати батьки?

У школах (едубах та храмових школах) навчали письму, читанню, лічбі, а також іноземним мовам (переклад з шумерської на аккадську). Учні опановували малювання, спів, музику, знання законів та ритуалів.

Батьки ж відповідали за професійну підготовку: ремісничі професії зазвичай були спадковими, і саме батьки навчали дітей своєї справи. Також у Межиріччі закони Хаммурапі покладали на батька відповідальність за загальне виховання синів.

34-35.2. Освіта й виховання дітей у Давніх Індії та Китаї

1. Чим різнилися виховання та навчання в послідовників індуїзму та буддизму?

В індуїзмі навчання залежало від касти: лише вищі касти (брахмани, кшатрії, вайшії) могли вчитися, причому брахмани здобували найглибші знання у храмових школах.

Буддизм не зважав на касти, навчання тривало 10–12 років під керівництвом ченців, вимагало суворої слухняності, а головною метою було духовне вдосконалення, а не просто знання.

2. Яку роль відігравало сімейне виховання в Давньому Китаї?

Сімейне виховання було головним, де за передачу досвіду та вмінь відповідальність ніс насамперед батько. Також вважалося, що правильне виховання є умовою процвітання всієї держави.

3. Чи всі діти в давніх суспільствах здобували однаковий рівень освіти? Від чого це залежало?

Ні, рівень освіти був неоднаковим. В Індії це залежало від належності до касти (діти жерців вчили більше, ніж діти воїнів, а нижчі касти не вчилися взагалі). У Китаї освіта залежала від статків батьків, адже вчитися могли лише діти вільних людей, які були здатні заплатити чималі кошти.

34-35.3. Як навчали та виховували у Давніх Греції та Римі

1. Кого в Давній Греції називали «педагогом»?

Педагогом називали домашнього раба, який супроводжував дітей до школи та забирав їх додому.

2. Чим різняться афінська та спартанська системи виховання?

Спартанська система: Орієнтована на підготовку воїнів. Після 7 років діти здобували державну освіту в суворій дисципліні, загартовувалися (холод, відсутність взуття, жорсткі ліжка). Письму приділяли мало уваги, цінували лаконічність. Дівчата тренувалися нарівні з юнаками.

Афінська система: Поєднувала інтелектуальний та фізичний розвиток. Діти перебували під опікою приватних вчителів та педагогів-рабів. Навчали читання, музики, літератури, красномовства. Дівчатка виховувалися вдома

3. Які висловлювання називають «лаконічними»? Звідки походить цей термін?

Лаконічними називають короткі та влучні висловлювання. Термін походить від назви області Лаконія, мешканців якої вчили говорити стисло та дотепно.

34-35.4. Наукові знання та винаходи цивілізацій Стародавнього Сходу й Азії

1. У яких сферах, окрім будівництва пірамід, застосовували математичні знання?

Математику використовували для землемірних робіт, нормування харчів на виробництві, побудови веж-зикуратів та створення календарів і мап зоряного неба.

2. Як були пов’язані наукові знання та технічні досягнення давніх цивілізацій Сходу?

Наукові знання мали прикладний характер. Геометрія та математичні обрахунки уможливили будівництво пірамід у Єгипті та зикуратів у Межиріччі. Астрономічні спостереження дозволяли складати календарі. Знання властивостей матеріалів привели до винайдення скла (Єгипет), паперу, компаса та шовку (Китай).

3. Чому, на вашу думку, жрець Імхотеп знався водночас на медицині й будівництві? Обґгунтуйте свої міркування

Імхотеп був носієм наукових знань, які в той час зосереджувалися в руках жерців. Будучи вищим чиновником при дворі фараона Джосера, він відповідав за стратегічні проєкти, як-от зведення ступінчастої піраміди. Поєднання знань з архітектури та медицини пояснюється тим, що жерці вивчали всі доступні на той час науки про природу та людину.

34-35.5. Як розвивалася наука у Стародавніх Греції та Римі?

1. Назвіть осіб, які є найяскравішими представниками науки Давніх Греції та Риму

Деякі з найяскравіших представників науки Давніх Греції та Риму включають:

• Греція: Піфагор, Архімед, Гіппократ, Геродот, Фукідід, Сократ, Платон, Аристотель
• Рим: Аврелій Боцій, Лукрецій, Цицерон, Пліній Старший, Птолемей, Гален, Вітрувій, Юстиніан.

2. Якими технічними досягненнями славилися давні римляни?

Римляни винайшли бетон. Це дозволило їм будувати кам’яні дороги, акведуки (водогони), терми, амфітеатри та помпезні будівлі. Також вони створили розвинену систему права (юриспруденцію).

3. Дізнайтеся походження крилатого вислову «всі дороги ведуть до Риму». Як, на вашу думку, розвиток держави пов’язаний зі створенням водогонів, доріг, каналів тощо?

Вислів “всі дороги ведуть до Риму” виник від розгалуженої мережі давньоримських доріг, які сполучали усі куточки величезної імперії.

Розвиток інфраструктури (дороги, водогони, канали) свідчив про міць держави, сприяв торгівлі, обороні, управлінню територіями та їх освоєнню. Тобто був тісно пов’язаний з розвитком самої Римської імперії.

1. Вправа «Колаж». Спільно в парах чи групах створіть колаж із основних наукових досягнень Стародавнього світу.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ? Що ? Хто ? Де ? Звідки ми можемо дізнатися про? Чому? Як? Який результат? Запропонуйте свої запитання в класі

• Коли у Вавилоні була укладена збірка законів царя Хаммурапі? (У XVIII ст. до н. е.)
• Що означає шумерська назва школи «едуба»? («Будинок табличок»)
• Хто вважається першою відомою у світі жінкою-лікарем? (Песечет)
• Де у Греції виховання було спрямоване на підготовку мужніх воїнів? (У Спарті)
• Звідки ми можемо дізнатися про розпорядок дня школяра Межиріччя? (З текстів едуби)
• Чому в Спарті не вітали красномовство? (Бо цінували лаконічність та військові навички)
• Як єгиптяни виготовляли скло? (З розігрітого в печі піску)
• Який результат мало винайдення бетону римлянами? (Це дало змогу зводити помпезні будівлі та міцні дороги)

2. Доберіть власні приклади застосування у наш час знань та винаходів населення Стародавнього Сходу та періоду античності

Сьогодні ми досі користуємося бетоном для будівництва та водогонами за принципом акведуків, як римляни. Лікарі дають клятву, названу на честь Гіппократа. Ми пишемо на папері та використовуємо компас, винайдені в Китаї. У школі вивчаємо теорему Піфагора та закон Архімеда. Також наше право базується на принципах римської юриспруденції (контракти, заповіти).

3. Укладіть «каталог» наукових та технічних досягнень цивілізацій Стародавнього світу

• Єгипет: Ступінчасті піраміди, виготовлення скла, кораблі з кедра та папірусу, геометрія, медицина.
• Межиріччя (Вавилон): Зикурати, астрономія (календарі, мапи зірок), клинопис.
• Китай: Папір, компас, лікування чаєм та женьшенем, голкотерапія, опис 800 зірок.
• Греція: Теорема Піфагора, закон Архімеда, гвинтовий насос, важелі, військові метальні машини.
• Рим: Бетон, кам’яні дороги, акведуки (водогони), терми, римське право.

4. Складіть таблицю «Освіта та виховання у давній час»

5. Вправа «Уявне інтерв’ю». Підготуйте запитання для уявної прес-конференції з діячами науки античності

Уявна прес-конференція з діячами науки античності

• До Архімеда: Пане винахіднику, розкажіть, як працює ваш гвинтовий насос для води? Чи справді ви вважаєте, що важелем можна перевернути світ?
• До Піфагора: Чому ви вирішили ввести слово «філософ» замість звичайного «мудрець»?
• До Гіппократа: Що надихнуло вас створити моральні правила для лікарів, які ми знаємо як вашу «клятву»?
• До Імхотепа: Як вам вдалося спроектувати першу ступінчасту піраміду?

6. Вправа «Давні конструктори». Віднайдіть у додаткових джерелах інформацію про роботу найдавніших механізмів. Спробуйте відтворити їх із підручних матеріалів

• Гвинтовий насос Архімеда: Пристрій для підйому води.
• Система важелів: Механізм для підняття вантажів, який використовував Архімед.
• Римський акведук: Система водопостачання, де вода текла каналами під невеликим нахилом.
• Корабель із папірусу: Єгипетська конструкція, здатна долати океани.

<iframe width=”901″ height=”507″ src=”https://www.youtube.com/embed/RdZPxyZFXaA” title=”ВОДЯНЫЕ ЧАСЫ ИЗ ПЛАСТИКОВЫХ БУТЫЛОК” frameborder=”0″ allow=”accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share” allowfullscreen></iframe>