Назвіть ознаки наступу царизму на автономію Гетьманщини на початку XVIII століття?
На початку XVIII століття наступ царизму на автономію Гетьманщини проявлявся у спробах позбавити український визвольний рух підтримки та ресурсів. Однією з головних ознак цього наступу стало примусове переселення (так званий “згін”) населення з Правобережної України до Гетьманщини, яке російська армія здійснила у 1712-1713 роках. Це робилося для того, щоб позбавити гетьмана в еміграції Пилипа Орлика людських ресурсів для подальшої боротьби проти Московії.
📝 Діємо: практичні завдання
Прихильників І. Мазепи, які покинули разом із ним Україну, називають першою українською політичною еміграцією. Дізнайтесь ознаки політичної еміграції та доберіть з тексту параграфа аргументи на користь запропонованої тези.
Політична еміграція — це вимушений виїзд з батьківщини через політичні переконання та продовження боротьби за свої ідеї за кордоном. Прихильники Івана Мазепи є першою українською політичною еміграцією, оскільки вони не припинили боротьбу за незалежність України після поразки.
Аргументи на користь цієї тези:
- Продовження політичної діяльності: Після смерті І. Мазепи його соратники 5 квітня 1710 року обрали нового гетьмана в еміграції — Пилипа Орлика.
- Створення правової основи держави: В еміграції було укладено «Пакти і Конституції законів, вольностей Війська Запорозького» (Конституцію Пилипа Орлика) — документ, що визначав державний устрій України після її звільнення.
- Пошук союзників та організація боротьби: Головною метою гетьмана в еміграції був пошук союзників для боротьби проти Московії. П. Орлик створив антимосковський союз, до якого увійшли Швеція, Кримське ханство та поляки, і у 1711 році організував військовий похід на Правобережжя.
- Дипломатична діяльність: Пилип Орлик до кінця життя вів активну дипломатичну роботу, намагаючись отримати військову та політичну підтримку європейських країн у справі визволення України.
✨ Свідчать документи
1. Чи захищала Конституція права громадян, які потребували соціального захисту?
Так, Конституція Пилипа Орлика захищала права громадян, що потребували соціального захисту. У документі було чітко зазначено, що вдови, сироти та жінки козаків, які перебувають у військових походах, звільняються від усіх громадських повинностей та сплати податків.
2. Визначте, у чому полягав демократизм, гуманізм Конституції.
Гуманізм Конституції проявлявся у турботі про найбільш незахищені верстви населення (вдів, сиріт) та у вимозі повернути полонених з московської неволі. Демократизм документа полягав у обмеженні влади гетьмана, запровадженні виборності посад та створенні Генеральної ради як головного державного органу, до якого входили представники старшини, полків та Запорозької Січі.
3. Які завдання зовнішньої політики визначав документ для гетьмана?
Конституція визначала такі основні завдання зовнішньої політики для гетьмана:
- Домагатися через шведського короля включення до мирного договору з Московією пункту про звільнення та повернення всіх українських полонених.
- Відновити й підтримувати дружні, союзницькі відносини з Кримським ханством, зміцнюючи «давнє братерство і єднання військове».
З матеріалів параграфа 30-31 пригадайте, коли і за яких обставин на Правобережній Україні було відновлено козацтво.
Козацтво на Правобережній Україні було відновлено в останній третині XVII століття. Це сталося за таких обставин:
- Після тривалих воєн ці землі були повністю спустошені.
- Польський уряд, щоб заохотити заселення (колонізацію) краю, дозволив відновлювати тут козацький лад.
- Річ Посполита потребувала козацького війська для продовження боротьби з Османською імперією за контроль над цими територіями.
Поміркуймо!
Спрогнозуйте наслідки ліквідації козацтва на Правобережжі.
Ліквідація козацтва на Правобережжі мала б такі наслідки:
- Без козацтва як військової та політичної сили, польська шляхта змогла б повністю відновити свою владу і землеволодіння, що призвело б до посилення соціального та національного гніту українського населення, зокрема повернення кріпацтва.
- Українські гетьмани, як Пилип Орлик, втратили важливу військову та людську опору на Правобережжі для боротьби за незалежність України.
- Примусове переселення (згін) населення на Лівобережжя, призвело до ще більшого спустошення і знелюднення цих земель.
- Замість організованої боротьби, яку вели козаки, на цих землях — стихійні селянські повстання проти польського панування.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати дати укладення конституції П. Орлика, ліквідації козацтва на Правобережжі.
Конституцію Пилипа Орлика було укладено 5 квітня 1710 року в місті Бендери. Ліквідація козацтва на Правобережжі остаточно відбулася наприкінці 1713 року після відповідного рішення польського сейму.
Можу визначити політичну мету П. Орлика та заходи з її досягнення.
Політичною метою Пилипа Орлика було звільнення України від влади Московії та створення повної незалежності Української держави. Для досягнення цієї мети він вживав такі заходи:
- Уклав Конституцію, яка визначала державний устрій незалежної України.
- Створив антимосковський союз, до якого увійшли Швеція, Кримське ханство та поляки.
- Організував військовий похід на Правобережжя у 1711 році, щоб підняти повстання проти російської влади.
- Протягом усього життя вів активну дипломатичну діяльність, шукаючи підтримку в європейських країнах.
Можу пояснити, які чинники впливали на результативність П. Орлика в досягненні цілей.
На результативність Пилипа Орлика впливали різні чинники. Позитивно впливали його освіченість, дипломатичний хист та наявність чіткої програми дій у вигляді Конституції. Однак негативних чинників було більше:
- Зрада союзників: Кримські татари, не отримавши плати, почали грабувати українські землі та брати людей у полон, що підірвало довіру до гетьмана.
- Дії ворогів: Російська армія у 1712-1713 роках здійснила примусовий «згін» населення з Правобережжя, позбавивши Орлика підтримки та війська.
- Невдача походу 1711 року: Попри початкові успіхи, похід зазнав поразки, що значно ослабило позиції гетьмана.
Можу спрогнозувати вплив ліквідації козацтва на розвиток Правобережжя у XVIII ст.
Ліквідація козацтва на Правобережжі призвела до повного відновлення влади польської шляхти та посилення кріпацтва. Край залишився без військового захисту, що робило його вразливим. Втрата організованої козацької сили для визвольного руху призвела до поширення стихійних селянських повстань, відомих як гайдамацький рух, які були спрямовані проти польського панування.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність, називаючи дати подій. Поясніть причини й наслідки запропонованих подій. Чи існує логічний зв’язок між вказаними подіями?
Так, між цими подіями існує прямий логічний зв’язок, оскільки кожна з них є причиною або наслідком іншої, складаючи єдиний ланцюг історичного процесу.
- Карловицький мир (1699 рік).
- Причини: Завершення війни між Річчю Посполитою та Османською імперією.
- Наслідки: Польща відновила свою владу на Правобережжі й більше не потребувала козацького війська для захисту кордонів. У червні 1699 року польський сейм ухвалив постанову про ліквідацію козацьких полків.
- Початок Північної війни (1700 рік).
- Причини: Боротьба коаліції держав на чолі з Московією проти домінування Швеції в Балтійському регіоні.
- Наслідки: Війна знову зробила козацьке військо потрібним для Речі Посполитої, що тимчасово зупинило процес ліквідації козацтва на Правобережжі.
- Повстання І. Мазепи проти Московії (1708 рік).
- Причини: Використання українських ресурсів у Північній війні та посилення наступу царизму на автономію Гетьманщини спонукали гетьмана І. Мазепу до союзу зі Швецією з метою здобуття незалежності України.
- Наслідки: Поразка у Полтавській битві, втеча гетьмана та його прихильників за кордон, що започаткувало першу українську політичну еміграцію.
- Конституція П. Орлика (5 квітня 1710 року).
- Причини: Після смерті І. Мазепи його соратники потребували нового лідера та політичної програми для продовження боротьби за незалежність.
- Наслідки: Обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції та створення першої української конституції, яка заклала правові основи майбутньої незалежної держави та визначила напрямки зовнішньої політики.
- Остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі (кінець 1713 року).
- Причини: Прагнення Московії та Речі Посполитої позбавити Пилипа Орлика військової та людської підтримки на Правобережжі для його визвольної боротьби.
- Наслідки: Російська армія провела примусове переселення населення (“згін”) на Лівобережжя (1712-1713), а польський сейм остаточно ліквідував козацький устрій. Правобережжя було повністю підпорядковане Польщі, а визвольний рух втратив свою базу.
Обговорюємо в групі
3. Якою була мета політичної діяльності П. Орлика в еміграції?
Метою політичної діяльності Пилипа Орлика в еміграції було звільнення України від влади Московії та здобуття незалежності Української держави. Для цього він шукав військових та дипломатичних союзників, зокрема Швецію та Кримське ханство, і до кінця життя вів активну діяльність, щоб отримати допомогу європейських країн у визволенні України.
4. Узагальнені назви розділів Конституції Пилипа Орлика та її подібність до сучасних конституцій.
Узагальнені назви розділів:
- Розділ І. Про державну релігію та її захист.
- Розділ ІІ. Про державні кордони та зовнішню політику.
- Розділ ІІІ. Про союзницькі відносини з Кримським ханством.
- Розділ VI. Про розподіл влади та повноваження Генеральної ради.
- Розділ IX. Про державну скарбницю, її наповнення та розподіл фінансів.
- Розділ X. Про боротьбу з корупцією, захист прав козаків і посполитих та виборність посад.
- Розділ XI. Про соціальний захист вдів та сиріт.
- Розділ XIII. Про права та привілеї міст.
Що робить документ подібним до сучасних конституцій:
Конституція Пилипа Орлика є подібною до сучасних конституцій, оскільки вона вперше в історії України заклала основи демократичного державного устрою.
- Розподіл влади. Документ чітко розмежовував законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман) та судову гілки влади.
- Обмеження влади правителя. Влада гетьмана не була абсолютною, він мав радитися з Генеральною радою і не міг одноосібно ухвалювати важливі рішення, особливо фінансові. Був передбачений механізм висловлення йому недовіри.
- Виборність посад. Передбачалася виборність полковників, сотників та інших урядовців “вільними голосами”, що є ознакою демократичного суспільства.
- Гарантія прав і свобод. Конституція закріплювала недоторканність прав і привілеїв міст, захищала населення від надмірних податків та здирства чиновників, а також встановлювала соціальний захист для вдів і сиріт.
Мислю творчо
5. Підготуйте туристичний маршрут «Пилип Орлик — гетьман еміграції». За допомогою додаткових джерел прокладіть на карті шляхи гетьмана. Доберіть також локації, де встановлено пам’ятні знаки на його честь.
Туристичний маршрут «Пилип Орлик — гетьман еміграції» охоплює шлях, який гетьман подолав після поразки в Полтавській битві, перебуваючи у вигнанні понад 30 років.
Шляхи гетьмана в еміграції
- Бендери (сучасна Молдова). Після Полтавської битви 1709 року Пилип Орлик разом з Іваном Мазепою та частиною козацтва опинився на території Османської імперії. Саме в місті Бендери 5 квітня 1710 року його було обрано гетьманом в еміграції. Тут він уклав знамениті «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».
- Швеція. З 1714 по 1720 рік Пилип Орлик жив у Швеції на запрошення короля Карла XII. Зокрема, у 1716-1719 роках він мешкав у місті Крістіанстад.
- Німеччина, Австрія, Річ Посполита. Після підписання шведсько-московського миру Орлик був змушений залишити Швецію і переїжджати з однієї європейської країни до іншої, шукаючи підтримки для відновлення української державності.
- Салоніки (сучасна Греція). У 1722 році, коли гетьман прямував до Олешківської Січі, його затримала османська влада. Його примусово утримували (інтернували) в Салоніках аж до 1738 року.
- Ясси (сучасна Румунія). Останні роки свого життя Пилип Орлик провів у Яссах, де й помер у травні 1742 року. Він закінчив свій шлях на чужині, так і не повернувшись в Україну.
Пам’ятні місця на честь Пилипа Орлика
- Село Косута, Білорусь. На батьківщині гетьмана у Вілейському районі Мінської області встановлено пам’ятний знак.
- Місто Крістіанстад, Швеція. У 2011 році тут відкрили пам’ятник та меморіальну дошку на будинку, де Пилип Орлик жив з 1716 по 1719 роки.
- Місто Київ, Україна. Пам’ятник гетьману встановлено у 2011 році у сквері на перетині вулиць Липської та Пилипа Орлика.