§31. Афіни — батьківщина демократії

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

Як було влаштоване управління грецькими полісами?

У Давній Греції існували різні форми управління полісами, але декілька основних:

• Монархія: Це форма управління, де одна людина (цар чи король) мала повне право управління державою. Вона спадково передавалася в одній сім’ї.
• Аристократія: Управління належало вузькій еліті аристократів, які мали владу завдяки своєму благородному походженню чи багатству.
• Тиранія: Це форма правління, де одна людина захоплювала владу за допомогою військового перевороту або популярної підтримки і управляла полісом без дотримання законів.
• Демократія: Найбільш відома форма управління в Афінах, де всі громадяни (з певними обмеженнями) мали право голосу та можливість участі в прийнятті рішень.

Поміркуйте, чим людину приваблюють демократичні цінності

Суспільство, яке називають демократичним, визначається тим, що влада у ньому належить народу. Це означає, що люди мають можливість впливати на прийняття рішень, обирати своїх представників та висловлювати свою думку. Демократичні цінності приваблюють людей, оскільки надають їм свободу слова, свободу вираження своїх поглядів та можливість брати участь у прийнятті важливих рішень, які стосуються їхнього життя та суспільства в цілому. Демократія сприяє рівноправній участі громадян, захисту їхніх прав та свобод, а також сприяє розвитку відкритого та толерантного суспільства.

1. ПІДНЕСЕННЯ АФІН

Дізнайтеся історію виникнення Афін. На підставі яких даних вчені визначають вік міста? Як давні греки пояснювали початок історії міста?

Читаємо й розуміємо

Афіни – це столиця сучасної Греції і одне з найстаріших міст у світі. Його історія триває тисячі років, і це цікаво дізнатися.

Історія виникнення Афін:

• Афіни розташовані в регіоні Аттика і були засновані близько XV століття до н.е. Хоча перші поселення на цій території існували ще в неоліті. На підставі яких даних вчені визначають вік міста?:
• Археологи використовують свої дослідження на розкопках, артефактах і будівлях. Знахідки з Акрополя та інших місць у Афінах свідчать про давнє існування міста. Як давні греки пояснювали початок історії міста?:
• За грецькими міфами, засновником Афін є міфічний цар Кекроп, син Геї-Землі. Один з міфів розповідає про конфлікт між богинею Афіною та богом Посейдоном за право стати покровителем міста. Афіна подарувала місту маслинове дерево, тоді як Посейдон створив джерело. Кекроп вибрав маслину як більш цінний подарунок, тому місто було названо Афінами на честь богині.

2. ЯК У АФІНАХ СФОРМУВАЛАСЯ ДЕМОКРАТІЯ

Діємо: практичні завдання

1. На вирішення яких проблем у розвитку Афінського поліса були спрямовані реформи Солона і Клісфена?

Реформи Солона були спрямовані на поліпшення соціальних і економічних умов у Афінах. Він скасував боргове рабство, впорядкував монетарну систему і поділив громадян на чотири класи за доходами, надавши право голосу кожному з них, але різні класи мали різний вплив на державні справи.

Клісфена, зі свого боку, провів реформи, спрямовані на розширення демократії в Афінах. Він запровадив новий спосіб поділу громадян, виходячи з їхнього місця проживання, а не заможності, і створив раду з 500 обраних членів, по одному від кожної деми.

2. Опрацюйте схеми на с. 141-142 та поміркуйте, чим відрізнялися права й обов’язки заможних і менш заможних громадян Афін

Заможні громадяни мали більше прав і можливостей брати участь у державних справах, зокрема в Ареопагі (вищому судовому органі). Вони також несли більший податковий тягар і могли служити в кавалерії. Менш заможні громадяни мали менше прав у вирішенні державних питань, але після реформ Солона їх вплив зріс.

3. Яка група суспільства мала більше можливостей впливати на вирішення державних справ?

Багаті громадяни мали більше можливостей впливати на вирішення державних справ. Вони мали право на участь у Раді чотирьохсот та могли обіймати найвищі державні посади. Також, вони мали обов’язок оснащувати військовий флот. Ці привілеї дозволяли їм мати більший вплив на прийняття рішень у державних справах.

3. Чи всі жителі Афін унаслідок реформ дістали право брати участь в управлінні державою? Чи досконалою була афінська демократія?

Управління державою було доступним лише для громадян. Жінки, метеки та раби не мали права. Тому, хоча афінська демократія була прогресивною для свого часу, вона не була досконалою або повністю інклюзивною.

Поміркуймо!

Ознайомтеся з висловлюваннями Солона. Поміркуйте, чого хотів навчити нащадків Солон.

Солон хотів навчити нащадків керувати справедливо та мудро. Він наголошував на необхідності уникати лукавих людей у владі та давав поради слухати обидві сторони перед вироком. Він також заохочував давати корисні поради, а не просто ті, що приємні. Найважливіше, Солон підкреслював значення слова та його впливу на дії та поведінку людей.

1. Як ви думаєте, чи завжди рішення остракізму були справедливими?

Можна припустити, що не завжди рішення остракізму були справедливими. Хоча цей метод був розроблений з метою захисту демократії, у реальності люди могли використовувати остракізм для вирішення особистих розбіжностей, політичних змагань або навіть заздрості до більш успішних громадян. Велика кількість людей приймала рішення на основі слухів, передбачень або популярних думок, не завжди об’єктивно оцінюючи дійсність.

2. Що могло впливати на рішення про вигнання громадянина з Афін?

На рішення про вигнання могли впливати різні фактори, такі як:

• Політична діяльність. Якщо громадянин виступав проти існуючого устрою або мав популярні ідеї, що викликали невдоволення влади, його могли вважати загрозою.
• Особисті конфлікти. Конфлікти з впливовими громадянами могли призвести до вигнання.
• Заздрість або злість. Успішність або популярність деяких громадян могла викликати заздрість або обурення серед інших, що могло слугувати підставою для вигнання.
• Переконання та стереотипи. Якщо певний громадянин був асоційований з непопулярними ідеями або групами, це могло вплинути на рішення про його вигнання.
• Домисли та неправдива інформація. Слухи та неперевірена інформація могли впливати на сприйняття громадян і, відповідно, на їх рішення у рамках остракізму.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

За допомогою яких понять можна схарактеризувати управління та суспільний устрій Афінського поліса?

Управління та суспільний устрій Афінського поліса можна описати так:

• Демократія: Афіни були колискою демократії. Громадяни Афін мали право приймати рішення на публічних зборах.
• Остракізм: Це був процес, коли громадяни могли вирішити вигнати з міста особу, яку вважали загрозою для поліса.
• Екклесія: Головний демократичний орган управління, де всі громадяни могли обговорювати та голосувати за закони.
• Буле: Рада, що складалася з 500 громадян, які обиралися з різних філі (родових об’єднань).
• Стратеги: Військові і цивільні лідери, які були обрані громадянами.
• Метеки: Це були іноземці, які жили в Афінах і мали деякі права, але не могли брати участь у політичному житті.
• Дулі: Раби, які не мали політичних прав та були основною робочою силою в Афінах.
• Агора: Головний ринок і соціальний центр Афін, де громадяни зустрічалися для обговорення публічних справ.
• Номотети: Люди, які ставили на голосування законопроекти перед Екклесією.

Чим система управління в грецьких полісах відрізнялася від тієї, що була в державах Стародавнього Сходу?

Система управління в грецьких полісах відрізнялася від систем управління в державах Стародавнього Сходу декількома основними рисами:

• Демократія. В деяких грецьких полісах, наприклад, в Афінах, була встановлена демократія, що означала, що всі громадяни мали право брати участь в прийнятті рішень на публічних зборах.
• Розмір. Поліси були меншими за територією та населенням порівняно з великими імперіями Стародавнього Сходу, що дозволяло проводити більш пряме управління.
• Громадська участь. У грецьких полісах було більше можливостей для звичайних громадян активно брати участь у політичному житті через різні ради та збори.
• Незалежність полісів. Кожен поліс був, до певного моменту, незалежною політичною одиницею, на відміну від великих монархій Стародавнього Сходу, де всі регіони підкорялися центральній владі.
• Відсутність професійної бюрократії. У полісах існувала менш розвинена система управління з активною участю громадян, на відміну від багатьох держав Стародавнього Сходу, де була розгалужена система з професійними чиновниками.
• Релігійний контекст. У грецьких полісах релігія та політика були тісно пов’язані, але правителі не претендували на божественний статус, як це часто було в Стародавньому Сході.

Яку роль відіграли Солон і Клісфен у розвитку афінської демократії?

Солон (близько 638-558 р. до н.е.):

• Соціальні реформи: Він скасував заборгованість селян, що часто призводила до їхнього рабського становища.
• Економічні зміни: Солон сприяв розвитку ремесел та торгівлі, реформуючи монетарну систему та стимулюючи експорт.
• Політичні реформи: Він ввів нову систему класифікації громадян за їх доходом, а не родовим походженням. Це дозволило більшій кількості громадян брати участь у політичному житті.
• Судова система: Солон ввів громадські суди, де громадяни мали право приймати рішення.

Клісфен (близько 570-508 р. до н.е.):

• Реформа філів: Він замінив традиційні чотири філи, які базувалися на родовому походженні, на десять нових, що базувалися на регіоні проживання. Це сприяло об’єднанню громадян і зменшенню впливу аристократичних родів.
• Буле: Клісфен реформував цю раду, розширивши її до 500 членів (50 від кожного філа). Ця рада здійснювала попереднє розглядання всіх питань, які потім розглядалися на народних зборах.

Чи досконалою була афінська демократія?

Афінська демократія була революційною свого часу, але мала свої недоліки:

1. Обмежений круг виборців: Мали право голосу тільки вільні чоловіки, народжені в Афінах, з громадянством. Жінки, раби та іноземці (метеки) були виключені з демократичних процесів.
2. Залежність від рабства: Афінська економіка сильно залежала від рабства. Це дозволяло вільним громадянам зосереджуватися на політиці, але така система не відповідала сучасним стандартам прав людини.
3. Остракізм: Остракізм був захисним механізмом демократії від тираничних лідерів, але його також можна було використовувати для політичних інтриг або переслідування особистих ворогів.
4. Велика роль громадян у прийнятті рішень: Громадяни Афінської демократії мали великий вплив на управління, але прямий демократичний процес може призводити до непостійної політики, коли громадяни приймають емоційні або непродумані рішення.
5. Відсутність представницької системи: На відміну від сучасних демократій, де є представницька система (депутати, сенатори і т.д.), в Афінах вся влада знаходилася у руках громадян, які прямо голосували за всі рішення.

2. Поясніть значення понять: «поліс», «демос», «аристократія», «громадянин» , «демократія».

Поліс – це давньогрецький термін, що означає місто-державу, основну соціально-політичну одиницю Давньої Греції.

Демос – це слово, яке вказує на народ або громадянську групу у грецькому полісі.

Аристократія – це форма влади, де влада перебуває у руках елітної частини суспільства, яка зазвичай визначається багатством, народженням або іншими привілеями.

Громадянин – це особа, яка має повні права та обов’язки у межах свого полісу.

Демократія – це форма управління, де влада належить народу або громадянам, які вільно обирають своїх лідерів та беруть участь у процесі управління.

3. Поясніть, яку роль в історії Афін відіграли персонажі хмаринки слів. Хто з них реальна історична постать, а хто — міфічний герой?

Кекроп – міфічний цар і засновник Афін. Його часто зображували з тілом людини і хвостом змії. Кекропа вважають першим царем Афін і тим, хто впровадив культ Афіни в місто. Посейдон – міфічний бог моря в давньогрецькій міфології. Він був однією з ключових постатей у міфі про походження назви Афін. За легендою, Посейдон та Афіна змагалися за статус покровителя міста. Посейдон подарував місту джерело, а Афіна – маслинове дерево.

Афіна – дочка Зевса, богиня мудрості, стратегії та війни. Вона стала покровителькою міста після перемоги над Посейдоном у змаганні. Афіну названо на її честь.

Солон – реальна історична постать. Він був законодавцем і політичним лідером Афін у 6 столітті до н.е. Солон впровадив ряд реформ, які стали основою для афінської демократії. Його реформи спрямовані на зниження соціальної напруги, протистояння аристократії та встановлення рівноправ’я між громадянами.

Клісфен – також реальна історична постать. Він був політичним лідером Афін наприкінці 6 століття до н.е. Клісфен продовжив реформи Солона, що зміцнило афінську демократію. Він впровадив нову систему управління, яка сприяла більшій репрезентації громадян.

II. Обговоріть у групі

1. Чи схожі були шумерські міста-держави та грецькі поліси?

Подібність: Як шумерські міста-держави, так і грецькі поліси були окремими політичними одиницями зі своєю незалежною владою, управлінням і армією. Вони часто конфліктували між собою за ресурси або політичний вплив.

Відмінність: Шумерські міста-держави були орієнтовані на річкову систему Месопотамії, і їх культура та релігія були тісно пов’язані з цим річковим середовищем. Грецькі поліси, натомість, розвивалися в гористих регіонах і були тісно пов’язані з морем.

2. Визначте, чим устрій Афінської держави відрізнявся від устрою вже вивчених вами держав Стародавнього Сходу. Котру з них ви більше вподобаєте?

Уряд Афін базувався на демократичних принципах, де громадяни мали право голосу в управлінні державою. У стародавніх східних цивілізаціях більшість держав мали монархічну систему, де влада концентрувалася в руках одного правителя або малої еліти.

Мені більше до вподоби афінська демократія, оскільки вона давала громадянам можливість активно брати участь у політичному житті, що сприяло розвитку культури, науки та філософії.

III. Мислю творчо

Давньогрецький історик і письменник Плутарх у своєму творі «Порівняльні життєписи» цитував Солона: «Складно у великих справах догодити одразу всім». Поміркуйте, що розумів реформатор Солон під цими словами. Як ви гадаєте, чи вдалося Солону догодити всім?

Солон як реформатор розумів, що коли відбуваються великі зміни в суспільстві або державі, завжди буде група людей, яка протиставлятиметься цим змінам або буде незадоволена. Його слова “Складно у великих справах задовольнити всіх одразу” висловлюють цю думку. Він хотів сказати, що прийняття важливих рішень завжди супроводжується ризиком не задовольнити кожного.

Розглядаючи реформи Солона в Афінах, можна зрозуміти, що він дійсно прагнув до збалансованості інтересів різних соціальних груп: він скасовував боргове рабство, розділяв населення за майновим станом замість родової належності і вносив зміни в судову систему.

Проте, незважаючи на його спроби, не всі громадяни Афін були задоволені цими реформами. Наприклад, аристократи могли бути незадоволені втратою деяких своїх привілеїв, а деякі з бідних громадян могли вважати реформи недостатніми. Таким чином, незважаючи на його найкращі спроби, було важко задовольнити абсолютно всіх. Незалежно від того, які рішення приймаються, завжди буде хтось, хто залишиться незадоволеним.