Діємо: практичні завдання 1
1. Прочитайте навчальний текст і знайдіть у ньому назви предметів, за допомогою яких учені досліджують минуле.
Найдавніші знаряддя праці, предмети побуту, рештки людей та навколишнього світу, мистецькі твори, механізми, фотографії, пісні, монети.
2. Висловіть припущення, звідки походить назва «історичні джерела».
Назва «історичні джерела» походить від того, що ці предмети є основними джерелами інформації про минуле. Вони «розповідають» про життя і діяльність людей у різні епохи.
3. На основі прочитаного тексту складіть і запишіть речення, що розкриває зміст поняття «історичні джерела».
Історичні джерела — це пам’ятки життя і діяльності суспільства, які допомагають ученим дізнаватися про події та умови життя в минулому.
Поміркуймо 1
Висловте припущення, які з представлених у колажі на с. 20 ілюстрацій поєднують у собі ознаки різних видів історичних джерел. Розкажіть про свої міркування однокласникам/однокласницям.
Срібник Володимира Великого є речовим і писемним історичним джерелом.
Етнограф Френсіс Денсмор записує на фонограф пісню вождя індіанського племені Чорноногих – пристрій для запису звуку, пісня й індіанця одяг є історичними джерелами – механізмом, аудіодокументом, етнографічним джерелом.
Чернігівські вишивальниці – фотодокумент і етнографічне джерело.
Діємо: практичні завдання 2
Уважно розгляньте ілюстрації і підписи до них, послухайте твір (зчитайте QR-код або перейдіть за покликанням). Визначте, до якого виду історичних джерел належить кожне із зображених джерел (уявно з’єднайте ілюстрації з текстовими картками). Свій вибір обґрунтуйте.
Визначення видів історичних джерел для кожної ілюстрації:
- Українська народна дума «В Цареграді на риночку» (QR-код): Усний вид. Це усна народна творчість, яка передавалася з покоління в покоління.
- Етнограф Френсіс Денсмор записує пісню вождя індіанського племені (фото 1916 р.): Кіно-, фото-, аудіодокумент та етнографічне джерело. Фото фіксує момент дослідження культури племені, а запис пісні є частиною усної традиції.
- Наскельний малюнок первісних людей (18–13 тис. до н.е.): Речове та візуальне джерело. Це зображення, яке передає інформацію про життя первісних людей.
- Лекіф – посудина для оливкової олії (Давня Греція, VI ст. до н.е.): Речове та візуальне джерело (є розписи). Цей предмет розповідає про побут і культуру давніх греків.
- Срібник Володимира Великого (X ст., Русь-Україна): Речове та писемне джерело. Монета має напис, який є важливим для дослідження історії Русі.
- Графіті на стіні Софійського собору (XI ст., Київ): Писемне та речове джерело. Напис на стіні є прикладом писемності того часу.
Обґрунтування: Кожен об’єкт належить до одного чи кількох видів історичних джерел залежно від його форми, змісту та способу використання в дослідженні минулого. Наприклад, монета одночасно є матеріальним об’єктом і несе текстову інформацію, а фото поєднує візуальність і документальність.
Діємо: практичні завдання 3
1. Об’єднайтеся в дослідницькі групи й за допомогою «Пам’ятки для дослідження історичного джерела» виконайте дослідження запропонованих вчителем/вчителькою або поданих авторами на с. 21 історичних джерел.
Кераміка трипільської археологічної культури:
Вид джерела: Речове.
Інформація: Розповідає про побут, культуру та мистецтво трипільської цивілізації (3900–2700 рр. до н.е.).
Запитання для дослідження:
- Як виготовляли ці вироби?
- Які символи та орнаменти використовували?
Джерела інформації: Археологічні дослідження, музеї, наукові статті.
Відео «Проголошення незалежності України» (1991 р.):
Вид джерела: Кіно-, фото-, аудіодокумент.
Інформація: Фіксує історичну подію проголошення незалежності України.
Запитання для дослідження:
- Хто був учасником події?
- Як ця подія вплинула на розвиток держави?
Джерела інформації: Архіви, інтерв’ю очевидців, історичні документи.
Акт проголошення незалежності України:
Вид джерела: Писемне.
Інформація: Офіційний документ, що підтверджує створення незалежної держави Україна.
Запитання для дослідження:
- Які умови передували проголошенню незалежності?
- Як документ вплинув на міжнародні відносини України?
Джерела інформації: Державні архіви, книги з історії України.
Бібліотека і шкільний музей Харківської приватної жіночої школи (фото 1910-х років):
Вид джерела: Кіно-, фото-, аудіодокумент та речове.
Інформація: Відображає освітнє середовище початку XX століття в Україні.
Запитання для дослідження:
- Які предмети викладалися в школі?
- Як виглядала система освіти того часу?
Джерела інформації: Фотографії, архівні документи, спогади учнів.
2. По завершенні роботи поясніть, якими рисами характеру, на вашу думку, має володіти історик/історикиня.
- Уважність і допитливість — для аналізу деталей джерел.
- Наполегливість — для тривалих досліджень.
- Критичне мислення — для перевірки достовірності інформації.
- Вміння працювати з джерелами — для створення цілісної картини минулого.
- Вміння працювати в команді — для обговорення та співпраці з колегами.
Факт чи фейк?
Об’єднайтеся в дослідницькі групи й виконайте завдання-розслідування.
Група 1. Що заховано в назвах
Зіставте заголовки статей на двох інтернет-ресурсах і дайте відповіді на запитання:
1. Висловте припущення про те, яку інформацію читачам повідомлять автори статей:
- Сайт «Друг читача» (2009): Заголовок «Велесова книга: випадково знайдена реліквія» натякає, що стаття розповідає про «Велесову книгу» як унікальну історичну пам’ятку. Автор, ймовірно, описує її як цінне джерело знань про давню культуру та історію.
- Сайт «Локальна історія» (2021): Заголовок «Велесова книга: найпопулярніший фейк про ранньослов’янську історію» одразу вказує на критичне ставлення до автентичності книги. Автор, ймовірно, пояснює, чому ця пам’ятка є підробкою.
2. Яким, на вашу думку, є ставлення авторів статей до «Велесової книги»?
- Сайт «Друг читача»: Автор позитивно ставиться до книги, сприймаючи її як важливий історичний артефакт, що може змінити уявлення про минуле.
- Сайт «Локальна історія»: Автор критично налаштований і вважає книгу підробкою, аргументуючи це невідповідністю мовних та матеріальних характеристик реаліям тієї епохи.
Таким чином, обидві статті представляють протилежні погляди: одна захищає автентичність книги, інша — спростовує її як фейк.
Групи 2-3. У пошуках істини
Прочитайте й зіставте уривки із повідомлень сайтів (с. 24) й обговоріть відповіді на запитання:
1. Чим відрізняється інформація авторів про «Велесову книгу»?
Сайт «Друг читача» (2009): Представляє «Велесову книгу» як унікальну реліквію, що є важливим історичним джерелом для переосмислення культури та історії України. Автор позитивно оцінює її значення.
Сайт «Локальна історія» (2021): Критикує автентичність книги, називаючи її підробкою, створеною значно пізніше заявленого часу. Автор звертає увагу на мовні та матеріальні невідповідності.
2. У якому з уривків доводиться істинність «Велесової книги» як історичного джерела? Які докази наводить автор на підтвердження своєї думки?
Уривок із сайту «Друг читача» доводить істинність книги, описуючи її як пам’ятку, написану на дерев’яних дощечках алфавітом ранньої кирилиці до прийняття християнства. Автор стверджує, що книга містить перекази про язичницькі уявлення давніх українців та є важливим джерелом для перегляду усталених наукових стереотипів.
3. У якому з уривків автор спростовує істинність «Велесової книги» як історичного джерела? Які докази наводить автор на підтвердження своєї думки?
Уривок із сайту «Локальна історія» спростовує істинність книги. Автор зазначає, що:
- Товщина дощечок не відповідає практиці письма Русі кінця I тисячоліття.
- Використання церковнослов’янських слів у тексті суперечить заявленому часу створення пам’ятки, адже ця мова поширилася лише у X-XI століттях.
- Мова книги містить слова з різних слов’янських мов, які виникли після заявленого періоду її написання, що свідчить про штучне утворення тексту.
Таким чином, два джерела представляють протилежні точки зору: одне захищає автентичність книги, інше аргументовано спростовує її як підробку.
Діємо: практичні завдання 4
Підсумуйте здобуту на уроці інформацію.
1. Створіть яскраву хмаринку слів «Джерела історичної інформації». Ви це можете зробити кольоровими маркерами на аркуші паперу або в гаджеті/на комп’ютері за допомогою онлайн-сервісів
2. На вашу думку, чим відрізняються значення понять «історичні джерела» і «джерела історичної інформації»?
Історичні джерела: Це конкретні пам’ятки минулого (наприклад, монети, документи, картини), які безпосередньо передають інформацію про історичні події та життя людей.
Джерела історичної інформації: Це ширше поняття, яке включає не тільки історичні джерела, але й сучасні дослідження, інтерпретації та будь-які інші способи отримання знань про минуле.
Таким чином, історичні джерела є частиною джерел історичної інформації.
Запитання і завдання
Знаю й систематизую нову інформацію
Що таке історичні джерела?
Історичні джерела — це пам’ятки життя і діяльності суспільства, які передають інформацію про минуле. Вони можуть бути матеріальними (наприклад, монети, архітектурні пам’ятки) або нематеріальними (пісні, легенди).
Які є види історичних джерел?
Історичні джерела класифікують за походженням, матеріалом і способом виготовлення.
Основні види:
- Речові: предмети побуту, археологічні знахідки.
- Писемні: документи, літописи, листи.
- Усні: легенди, перекази, пісні.
- Візуальні: картини, фотографії, наскельні малюнки.
- Етнографічні: дослідження народів, їх культури та побуту.
- Кіно-, фото-, аудіодокументи: записи подій чи інтерв’ю.
Як можна досліджувати історичні джерела?
Історики досліджують джерела за такими етапами:
- Визначають вид джерела.
- Аналізують інформацію про минуле, яку воно передає.
- Ставлять запитання для глибшого дослідження (наприклад: “Коли створено?”, “Хто автор?”, “З якою метою?”).
- Порівнюють дані з іншими джерелами для перевірки достовірності1.
Чому важливо визначати достовірність джерел?
Достовірність джерел важлива для уникнення поширення фейків і помилкових інтерпретацій історії. Тільки критичний аналіз дозволяє створити правдиву картину минулого та запобігти містифікаціям.
Обговоріть у групі
Подискутуйте в групах і запропонуйте способи перевірки достовірності інформації. Обговоріть результат роботи в класі й разом створіть пам’ятку «Як перевірити достовірність історичного джерела».
Пам’ятка «Як перевірити достовірність історичного джерела»:
- Уважно розгляньте джерело:
- Визначте його вид (речове, писемне, усне, візуальне тощо).
- Зверніть увагу на матеріал, спосіб виготовлення та стан збереження.
- Проаналізуйте походження:
- Хто створив це джерело?
- Коли і за яких обставин воно було створене?
- З якою метою його створили?
- Перевірте мову та стиль:
- Чи відповідає мова та стиль часу створення джерела?
- Чи є в тексті слова або фрази, які не могли існувати в заявлений період?
- Порівняйте з іншими джерелами:
- Зіставте інформацію з даними інших історичних джерел.
- Перевірте, чи немає протиріч із загальновідомими фактами.
- Критично оцініть аргументи:
- Чи є докази автентичності джерела?
- Чи використовуються наукові методи для підтвердження його достовірності?
- Ставте запитання:
- Ким і для кого було створене джерело?
- Чому воно збереглося до наших часів?
- Як його могли використовувати?
- Консультуйтеся з експертами:
- Зверніться до істориків, археологів або мовознавців для професійної оцінки.
Мислю творчо
Творчий проект «Історія в реліквіях». Візьміть участь у створенні спільної презентації класу про сімейні реліквії:
а) за допомогою старших членів родини оберіть цікаву сімейну реліквію (пам’ятну річ) і дослідіть її як історичне джерело, користуючись «Пам’яткою для дослідження історичного джерела» (с. 22);
Ось як я міг би дослідити старий сімейний фотоальбом:
- Вид джерела: візуальне та речове.
- Інформація про минуле:
- Як виглядали мої родичі
- Яким був одяг раніше
- Які були зачіски
- Як виглядали будинки і вулиці
- Додаткові запитання:а) Хто на фото?б) Коли і де зроблені знімки?в) З якої нагоди робили фото?Дізнатися відповіді можна: Запитати у бабусі чи дідуся. Подивитися написи на звороті фото. Порівняти з іншими старими фото в інтернеті
- Розповім у класі про найцікавіше фото з альбому.