ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Як у документі пояснено причини ухвалення рішення?
У документі йдеться про анексію (приєднання) Кримського ханства Російською імперією. Маніфест видала Катерина II у 1783 році. Це сталося після війни з Туреччиною, хоча за договором 1774 року Крим мав бути незалежним. Причини пояснюють бажанням забезпечити «користь і безпеку», уникнути нових воєн та отримати компенсацію за «збитки» Росії.
ПОМІРКУЙТЕ
Працюючи з текстом, визначте чинники, які сприяли анексії Кримського ханства Росією.
Я думаю, головними чинниками були:
- Військові перемоги Росії над Туреччиною та отримання контролю над Північним Причорномор’ям.
- Внутрішнє ослаблення Кримського ханства через постійне втручання Росії в його політику.
- Економічний занепад ханства після того, як Росія примусово виселила звідти греків і вірмен, які платили основні податки.
- Перехід кримської знаті на бік Росії в обмін на дворянські титули.
ДОСЛІДІТЬ
1. Простежте за картою, які територіальні зміни відбулися в результаті Кючук-Кайнарджійського договору та приєднання Криму до Росії.
Cпочатку в 1774 році Туреччина віддала Росії Північне Причорномор’я, а Крим став незалежним. А вже у 1783 році Росія приєднала весь Кримський півострів, острів Тамань і Кубань.
2. Чому царський уряд прагнув завдати ханській владі максимальної шкоди, адже хан Шагін-Гірей був ставлеником царату? Які кроки для цього було здійснено?
Росії не була потрібна сильна сусідня держава, їм потрібні були землі. Тому вони спеціально розхитували ситуацію, щоб потім легше було захопити Крим. Для цього Суворов силою виселив із Криму християн (греків та вірмен), що призвело до фінансової кризи в ханстві, бо хан втратив головних платників податків. Також реформи Шагін-Гірея під тиском Росії викликали бунти серед татар.
Складіть хронологічний ланцюжок подій, що призвели до ліквідації Кримського ханства.
1774 (Кючук-Кайнарджійський договір, незалежність Криму) — 1778 (Виселення християн з Криму) — 1783 (Маніфест Катерини II, анексія Криму).
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте основні соціальні групи, які освоювали Південь України. Якими були результати політики колонізації наприкінці століття?
Південь освоювали: іноземні колоністи (серби, болгари, греки, німці), селяни-втікачі, козацька сірома, колишні запорожці та відставні солдати.
Результати: виникли нові міста (Херсон, Миколаїв, Катеринослав), розвинулося вирощування зернових і торгівля через порти, але згодом (у 1796 р.) селян там закріпачили.
ПОМІРКУЙТЕ
Як ви думаєте, чому царський уряд створював пільгові умови для переселенців?
Уряд хотів якнайшвидше заселити порожні степи лояльними людьми та підняти економіку. Тому іноземцям обіцяли свободу віросповідання, звільнення від податків і служб, а також давали гроші на будівництво і господарство.
ДОСЛІДІТЬ
Як виникали та розбудовувалися нові міста на Півдні України? Як їх описує Д. Яворницький? Що спільного можемо побачити в забудові міст на поданих зображеннях?
Міста виникали на місці колишніх козацьких слобід чи татарських фортець (як Катеринослав, Херсон, Миколаїв).
Дмитро Яворницький пише, що міста будували з «гігантським розмахом», щоб уславити імператрицю. У Катеринославі були церкви різних конфесій (російська, грецька, католицька, вірменська) та училища, проводилися ярмарки.
На зображеннях видно, що міста будувалися біля води (як порти), мали широкі вулиці та великі кам’яні будинки.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Чому козаки брали участь у російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст.?
Царська влада використовувала козацькі підрозділи (з Гетьманщини, Слобожанщини та Січі) як ефективну військову силу для боротьби з Османською імперією за південні землі та вихід до Чорного моря. Особливо вони відзначилися при штурмі важких фортець, наприклад, Очакова та Ізмаїла.
2. Як Кримське ханство було приєднано до Росії?
Це відбувалося поетапно. За Кючук-Кайнарджійським договором 1774 року ханство оголосили незалежним. Згодом Росія послабила його економічно, примусово виселивши понад 30 тисяч християн (греків і вірмен), та втручалася в політику хана, що провокувало бунти. У 1783 році Катерина II видала маніфест про приєднання Криму, а місцева знать перейшла на бік імперії в обмін на дворянські титули.
3. Коли і як відбувалася колонізація Росією Південної України?
Колонізація тривала у другій половині XVIII століття і була двох видів:
- Урядова — влада створювала адміністративні одиниці (Нова Сербія, Слов’яносербія) та запрошувала іноземців (сербів, угорців, болгар, греків), надаючи їм пільги, звільнення від податків і позики.
- Стихійна — сюди переселялися селяни-втікачі, містяни, козацька сірома, колишні запорожці та відставні солдати.
4. Якими були наслідки участі козаків у російсько-турецьких війнах?
Завдяки козакам Росія захопила нові території, але для українського населення війни стали тяжким тягарем. Імперські урядовці зобов’язували людей надавати кошти, велику кількість волів, коней та возів для забезпечення російської армії.
5. Як результати цих війн вплинули на подальший розвиток українських земель?
Приєднання південних степів забезпечило вільний вихід до Чорного моря та пожвавлення торгівлі зерном (переважно озимою пшеницею) із Західною Європою. Виникли нові міста (Херсон, Миколаїв, Катеринослав), розвивалося суднобудування. Водночас російський уряд почав закріпачення населення: у 1796 році указом було заборонено самовільні переходи селян.
6. Як ти вважаєш, чого прагнула влада Росії, проводячи колонізацію Південної України? Як така політика могла вплинути на майбутнє цих територій?
Влада прагнула швидко заселити порожні степи, щоб закріпити їх за імперією та отримувати прибуток від сільського господарства і торгівлі. Роздаючи землі російським дворянам та іноземцям. Це дозволило Росії змінити етнічний склад регіону та міцно утвердити там свою владу.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Склади план «Заходи уряду Російської імперії з колонізації Південної України».
- Створення нових адміністративно-територіальних одиниць (наприклад, Нова Сербія, Слов’яносербія).
- Залучення іноземних колоністів (сербів, угорців, болгар, греків) через надання пільг, звільнення від податків та надання позик.
- Роздача кращих земель російським дворянам і чиновникам (зокрема, за рахунок відібраних земель у кримських татар та запорожців).
- Заснування нових міст як центрів промисловості, торгівлі та суднобудування (Катеринослав, Херсон, Миколаїв).
- Юридичне закріпачення селян у 1796 році для закріплення робочої сили (заборона самовільних переходів).
2. Довгий час вважалося, що південні міста України було засновано російським урядом. Дізнайся з відкритих джерел, від якого часу насправді веде свою історію одне з південних міст. Чому в питанні заснування міст Півдня України важливо встановити історичну правду?
Історичні джерела спростовують версію про заснування міста «на порожньому місці» у 1794 році. На теренах сучасної Одеси ще з початку XV століття існувало поселення Коцюбіїв (пізніше відоме як Хаджибей), засноване за часів Великого князівства Литовського. Перша письмова згадка про нього датується 1415 роком у хроніках Яна Длугоша. Вже тоді тут функціонував порт, через який королівство торгувало зерном, та кам’яний замок. Пізніше, під владою Османської імперії, поселення перетворилося на важливий торговельний вузол із фортецею Єні-Дунья, де активну господарську діяльність вели кримські татари та українські козаки (зокрема чумаки).
Ці факти руйнують імперський міф про «Дике поле» та відсутність цивілізації до російської експансії. Історія Коцюбієва-Хаджибея підтверджує, що українці й кримські татари розвивали містобудування, порти й торгівлю на цих землях за століття до приходу Росії. Це ключовий аргумент для захисту історичної правди від ворожої пропаганди, яка намагається маркувати Південь України як «исконно русские» території.
Робочий аркуш до § 29
1. Порівняй карти, визнач спільні й відмінні риси.
Спільним є приналежність Лівобережжя до Росії, а відмінним — зникнення з карти 1796 року Речі Посполитої, Кримського ханства та Запорозької Січі, які повністю увійшли до складу Російської імперії.
Склади перелік цих змін.
Приєднання Правобережної України, завоювання Північного Причорномор’я і Криму, ліквідація козацького устрою (Січі) та запровадження російського адміністративного поділу на намісництва.
Унаслідок яких подій вони відбулися?
Зміни сталися через перемогу Росії у війнах з Туреччиною (1768–1774, 1787–1791), анексію Криму (1783), ліквідацію Січі (1775) та поділи Речі Посполитої (1793, 1795).
Які переваги отримала Російська імперія завдяки розширенню територій?
Імперія здобула вихід до Чорного моря для розвитку торгівлі й флоту, отримала родючі землі для заселення та убезпечила південні кордони від набігів.
2. За наведеною далі картою запиши назви нових міст, які було засновано в колишніх володіннях запорозьких козаків, Кримського ханства і Османської імперії. Укажи дати їхнього заснування.
- Херсон — засновано у 1778 році біля гирла Дніпра.
- Катеринослав (нині Дніпро) — засновано у 1787 році на місці козацької слободи Половиці.
- Миколаїв — закладено у 1789 році в гирлі річки Інгул.
- Одеса — будівництво розпочалося у 1795 році на місці турецької фортеці Хаджибей.
- Маріуполь — засновано на місці козацької фортеці Кальміус (кінець 1770-х років).
- Севастополь (на місці селища Ак’яр) — засновано після приєднання Криму (після 1783 року).
- Сімферополь (на місці міста Акмесджит) — засновано після 1783 року.
- Олександрівськ (нині Запоріжжя) — виник на основі укріплень Дніпровської оборонної лінії.
- Єлисаветград (нині Кропивницький) — виник на місці фортеці.
3. Переглянь відео «Перша окупація Криму Росією» (е-додаток, § 29.2), дай відповіді на запитання.
Які фейки поширювала Росія напередодні анексії Криму?
Росія поширювала неправдиву інформацію про те, що християни в Криму зазнають утисків і потребують захисту, і що Росія вводить війська виключно для «допомоги братам-християнам» та забезпечення стабільності.
Чому ці фейки були придумані імперської владою?
Вони були потрібні як привід для втручання у внутрішні справи незалежного Кримського ханства. Насправді метою було послабити економіку ханства (виселивши основних платників податків — греків та вірмен) і створити умови для його захоплення.
Якими були наслідки й результати анексії для населення Криму?
Кримське ханство було ліквідовано. Почався масовий виїзд кримських татар до Туреччини (емігрувало від 90 до 120 тис. осіб), їхні землі відбирали і роздавали російським дворянам, знищувалися сади та господарства.
Якою була реакція населення Криму?
Реакція була негативною: відбувалися татарські бунти й заворушення проти ставленика Росії хана Шагін-Гірея та російських реформ. Широкі маси населення втікали від приниження та розорення за кордон.
4. Ти бачиш фрагмент французької карикатури «Імперський крок»… У чому смисл цієї карикатури? Які настрої тогочасного європейського суспільства вона, на твою думку, відображає?
Смисл карикатури в тому, що Росія поводилася як агресор-загарбник. Катерина ІІ, переступаючи до Константинополя, демонструє непомірні апетити Російської імперії, для якої Крим — це лише сходинка для подальших завоювань.
Настрої Європи: стурбованість, страх перед зростанням могутності Росії та порушенням балансу сил на континенті. Європейські монархи спостерігали за цим із засудженням, але й з безсиллям.
5. Прикриваючись гаслом допомоги братам-християнам… Чи дійсно християни Криму хотіли звідти переселитися? Відповідь аргументуй цитатами. У чому насправді була причина депортацій?
Ні, християни не хотіли переселятися.
Аргументація цитатами: Вони писали хану: «Ми …ханом і вітчизною своєю задоволені…», «ніколи від вас образ не бачили». Вони навіть благали залишити їх: «Просимо (нас) від такої напасті позбавити».
Справжня причина: Росія хотіла підірвати економіку Кримського ханства, оскільки греки та вірмени займалися торгівлею й ремеслами і були основними платниками податків до ханської скарбниці. Без грошей держава слабшала, і її легше було захопити.
6. Визнач наслідки анексії Криму для корінного населення за поданим далі текстом.
Наслідки були катастрофічними:
- Демографічна криза: півострів залишило від 90 до 120 тисяч осіб (велика частина населення).
- Втрата еліти: виїхала майже вся знать, представники роду Гіреїв та духовенство.
- Економічне розорення: російські військові спустошували сади, забороняли місцевим користуватися плодами своєї праці та рубати дрова, що змушувало людей тікати в пошуках безпеки.
7. За рахунок яких верств населення Російської імперії відбувалася колонізація Півдня України? Якими були причини їхнього переселення?
Колонізація відбувалася за рахунок:
- Іноземних колоністів (серби, болгари, німці, греки) — їх запрошував уряд, обіцяючи звільнення від податків, свободу віросповідання та грошову допомогу.
- Російських дворян та чиновників — отримували від цариці величезні земельні наділи.
- Селян-утікачів та козацької сіроми — тікали від кріпацтва та утисків у пошуках вільної землі.
- Відставних солдатів — оселялися тут після служби.
8. Із яких територій відбувалося переселення на Південь України? Якими, на твою думку, мали бути наслідки переселення для майбутнього розвитку цих земель?
Переселення відбувалося з Правобережної та Лівобережної України, з центральних губерній Росії, а також з-за кордону (Балкани, Німеччина).
Наслідки:
- Економічний підйом: розвиток землеробства (зерно на експорт), скотарства та торгівлі через нові порти.
- Урбанізація: поява нових великих міст (Одеса, Херсон, Миколаїв).
- Втрата свободи: з часом на ці землі поширилося кріпацтво (указ 1796 року).
- Зміна етнічного складу населення регіону.
9. Другу половину ХVІІІ ст. в історії України зазвичай змальовують чорними барвами. Як ти гадаєш, чому?
Тому що цей період став часом остаточної втрати української державності та автономії.
- Було ліквідовано Гетьманщину та знищено Запорозьку Січ (1775 р.).
- Українські землі були розділені та поглинуті імперією, запроваджено жорсткий адміністративний устрій.
- Вільних селян та козаків остаточно перетворили на кріпаків (1783 р., 1796 р.).