ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Пригадайте, які наслідки для Правобережної України мали події часів Руїни?
Наслідками Руїни для Правобережної України були повне спустошення земель, значне скорочення населення (знелюднення) та занепад господарства, а також втрата власної державності й повернення регіону під владу Речі Посполитої.
Які заходи вживав польський уряд для налагодження мирного життя в регіоні?
Для відновлення господарства польський уряд і магнати створювали «слободи», де селянам надавали звільнення від податків і повинностей терміном на 15–30 років, що сприяло масовому переселенню людей.
Коли і за яких обставин у регіоні було ліквідоване козацтво?
Козацтво на Правобережжі було ліквідоване рішенням польського сейму в 1699 році, оскільки після підписання мирного договору з Туреччиною (Карловицький мир) відпала потреба в козацькому війську.
Які протестні рухи виникають у Правобережній Україні та Західноукраїнських землях у XVIII ст.?
У XVIII столітті на Правобережній Україні виник гайдамацький рух (найвищим етапом якого стала Коліївщина), а на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття) діяв рух опришків та рух куруців.
Яким був масштаб цих рухів?
Ці рухи мали значний масштаб: гайдамаки захоплювали великі міста (Умань, Канів, Черкаси) і контролювали Київщину та Брацлавщину, а рух опришків був настільки потужним, що проти загону Олекси Довбуша влада змушена була відправити військо коронного гетьмана чисельністю 2,5 тисячі вояків.
Як ви думаєте, що стало їхніми причинами?
На мою думку, головними причинами стали погіршення становища населення через повторне закріпачення селян та посилення релігійних утисків православних і греко-католиків з боку польської влади.
Хто брав у них участь?
Соціальну основу руху становило селянство, але також у ньому брали участь ремісники, містяни, козаки та дрібна шляхта.
ПОМІРКУЙТЕ
Якими були особливості соціально-політичного й економічного життя в Правобережній Україні? Чому виник і поширився гайдамацький рух?
Ці землі перебували у складі Речі Посполитої, де панувала фільварково-панщинна система та залежали від свавілля магнатів міста без магдебурзького права. Характерними рисами були повторне закріпачення селян після закінчення пільгових років та примусове насадження католицизму й унії.
Гайдамацький рух виник як стихійна боротьба з поляками через соціально-економічні та релігійні утиски після ліквідації козацтва. Він поширився, бо люди прагнули помститися магнатам і шляхті за гноблення та відібрати їхню власність.
Як магнати розв’язували проблему нестачі робочих рук у господарствах? Чому відбулося повторне закріпачення селянства?
Магнати створювали на своїх землях слободи, де селяни звільнялися від повинностей на 15–30 років, що заохочувало переселенців із Галичини, Волині та Полісся.
Магнати створювали слободи, де селяни звільнялися від податків на 15–30 років, що приваблювало переселенців. Коли пільгові терміни закінчилися, пани почали вимагати виконання повинностей, оскільки на Правобережжі поширилася фільварково-панщинна система.
Які повинності були в селян?
Після закінчення пільгових років селян змушували виконувати грошову та відробіткову ренти (панщину).
ДОСЛІДІТЬ
Яким було становище українських міст? Чому?
Більшість міст не мали магдебурзького права, були приватною власністю магнатів і залежали від їхнього свавілля. Багато поселень були містами лише за назвою, адже до 80% їхніх жителів становили селяни.
Шляхта підривала розвиток міст, використовуючи працю власних ремісників у маєтках, які створювали конкуренцію міським майстрам. Також містянам забороняли займатися вигідними промислами.
ПОМІРКУЙТЕ
Чи можна вважати, що Коліївщина була якісно новим етапом гайдамацького руху? Чому?
Я думаю, що так, адже це був наймасштабніший виступ гайдамаків, який мав організований характер під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти. Повстанці діяли великими загонами та спромоглися захопити міцну фортецю Умань, що відрізняло ці події від попередніх стихійних нападів.
ДОСЛІДІТЬ
Спираючись на карту на початку параграфа, документ та ілюстрації на с. 244, розкажіть про основні події Коліївщини.
Згідно з документом, повстання почалося навесні 1768 року, коли Максим Залізняк зібрав загін у Мотронинському монастирі, який зображено на малюнку Т. Шевченка. Повстанці захопили Жаботин, Смілу, Корсунь, Канів і Богуслав, а територія їхніх дій на карті позначена як «Терени, охоплені Коліївщиною». Ключовою подією стало взяття Умані, де до повсталих приєднався сотник Іван Гонта.
Що стало, на вашу думку, причинами її поразки?
Я думаю, що головною причиною поразки стало об’єднання військ Російської імперії та Польщі проти повстанців. Також гайдамаки діяли стихійно і не мали достатніх сил, щоб протистояти регулярній російській армії, яка підступно схопила їхніх ватажків.
ПОМІРКУЙТЕ
Як були пов’язані умови життя населення і виникнення руху опришків?
Зв’язок був прямим, оскільки селяни тікали в гори через нестерпні умови життя, важкі податки та свавілля панів. Рух опришків виник як реакція на економічний визиск з боку польської, угорської та молдавської шляхти, від якого люди рятувалися втечею в Карпати.
Поясніть свою думку на фактах.
На мою думку, про масову підтримку опришків населенням свідчить той факт, що загін Олекси Довбуша успішно діяв протягом семи років (1738–1745). Проти кількох десятків повстанців коронний гетьман Потоцький вислав цілу армію з 2,5 тисяч вояків, але довго не міг їх подолати завдяки допомозі місцевих жителів.
ПОМІРКУЙТЕ
На основі тексту документа з’ясуйте, як діяли опришки.
Опришки вибирали зручну місцевість для засідок, робили засіки та виставляли дозорних. Побачивши ворога, вони несподівано обстрілювали його з луків та вогнепальної зброї, після чого йшли у ближній бій. Після атаки вони відступали та ховалися вночі.
Чим їхня тактика відрізнялася від гайдамаків?
Згідно з документом Олександра Гавроша, унікальною рисою опришків було використання бартки (сокири) як головної зброї, тоді як в інших рухах (гайдамацькому) переважали шаблі, ножі та рушниці. Також опришки діяли переважно із засідок у горах, на відміну від гайдамаків, які захоплювали міста та фортеці.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Якими були особливості економічного та соціального життя Правобережної України в 20-60-х рр. XVIII ст.?
У цей період поширювалася фільварково-панщинна система, відбувалося повторне закріпачення селян після закінчення пільгових років. Селян змушували виконувати панщину та сплачувати грошові податки. Окрім цього, посилювався релігійний тиск на православних, а міста переважно залежали від магнатів і не розвивалися.
Як Росія втручалася у внутрішні справи Речі Посполитої?
Росія підтримувала обрання лояльного короля Станіслава Понятовського та вимагала зрівняння у правах православних із католиками, що призвело до підписання відповідного трактату в 1768 році. Також російські війська безпосередньо заходили на територію Речі Посполитої для придушення гайдамацького повстання (Коліївщини).
2. Хто такі гайдамаки?
Гайдамаки — це народні повстанці у Правобережній Україні XVIII століття, які боролися проти польської влади, соціального визиску та релігійних утисків. Основу цього руху складали селяни, до яких долучалися запорозькі козаки, міщани та дрібна шляхта.
Які їх виступи тобі відомі?
Найбільшим виступом гайдамаків була Коліївщина у 1768–1769 роках. Також з карти та тексту відомо про гайдамацькі рухи, що відбувалися у 1734–1750 роках.
3. Де й коли розгорнулася Коліївщина?
Коліївщина розгорнулася на Правобережній Україні, охопивши Київщину та Брацлавщину, у 1768–1769 роках. Основні події відбувалися в містах Жаботин, Сміла, Корсунь, Канів, Богуслав та Умань.
4. Хто такі куруци й опришки?
Куруци — це учасники антигабсбурзьких повстань в Угорщині (1671–1711 рр.), до яких долучалися угорці, словаки та русини. Опришки — учасники селянського руху опору в Галичині, на Буковині та Закарпатті (XVI–XIX ст.). Опришки діяли в гірських районах Карпат, зокрема загін Олекси Довбуша діяв на Прикарпатті (1738–1745 рр.).
Де діяли повстанці?
Опришки діяли в гірських районах Карпат, зокрема на території Галичини, Буковини та Закарпаття. Загін найвідомішого ватажка Олекси Довбуша діяв на Прикарпатті.
5. Як були пов’язані особливості становища населення Правобережної України та виникнення масових протестних рухів у 1740-1760 рр.?
На мою думку, ці події пов’язані напряму, адже саме погіршення умов життя спричинило повстання. Закінчення пільгових років у слободах призвело до повторного закріпачення селян і примусової панщини, а також посилилися релігійні утиски православних. Оскільки козацтво було ліквідоване і не могло захистити населення, люди почали масово йти в гайдамаки для збройної боротьби проти свавілля панів.
6. Характер гайдамацького руху є предметом дискусії серед істориків: чи був це рух відчаю знедолених селян, які перетворилися на розбійників, чи національно-визвольна боротьба. Якою є твоя думка?
Я думаю, що гайдамацький рух поєднував обидві ці риси. З одного боку, це була жорстока реакція відчаю на кріпацтво та свавілля панів, що проявлялася у грабунках. З іншого боку, гайдамаки виступали на захист православної віри та проти іноземного панування, що надає їхнім діям характеру національно-визвольної боротьби.
7. Чи погоджуєшся ти з думкою О. Субтельного, який гайдамаків і опришків називає «соціальними розбійниками»?
На мою думку, це визначення є цілком влучним. Вони діяли методами розбійників (грабували маєтки, вбивали шляхту), але мотивами їхніх вчинків були соціальні причини: несправедливість, гноблення та релігійні утиски, а не просто жага наживи.
8. Які спільні та відмінні риси мали гайдамацький і опришківський рух?
Спільними рисами були антифеодальний характер, соціальна база (селяни, наймити), партизанська тактика раптових нападів та боротьба проти польської шляхти. Відмінним було місце дії: гайдамаки діяли в лісостепу Правобережжя, а опришки — у горах Карпат та Закарпаття. Також відрізнялася зброя: символ опришків — топірець (бартка), а гайдамаки частіше використовували списи та вогнепальну зброю.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Підготуй стислу біографічну довідку про Максима Залізняка, Івана Гонту або Олексу Довбуша.
Хто такий Максим Залізняк?
Максим Залізняк — це запорозький козак і головний ватажок гайдамацького повстання 1768 року, відомого як Коліївщина. Він народився близько 1740 року на Чигиринщині й певний час був послушником Мотронинського монастиря, звідки й почав повстання. Разом із загонами Івана Гонти він здобув Умань, але згодом був підступно схоплений російськими військами та засланий на каторгу до Сибіру.
Хто такий Іван Гонта?
Іван Гонта — це уманський сотник надвірної міліції магната Потоцького, який у 1768 році перейшов на бік повстанців Максима Залізняка. Він відіграв ключову роль у взятті Умані, відкривши гайдамакам ворота міста. Після придушення повстання російськими військами його видали полякам, які стратили його через жахливі тортури (здирання шкіри та четвертування) у селі Серби.
Хто такий Олекса Довбуш?
Олекса Довбуш — це найвідоміший ватажок руху опришків у Карпатах, який діяв у 1738–1745 роках. Він народився у селі Печеніжин у бідній родині й прославився тим, що відбирав майно у багатих шляхтичів та роздавав його селянам, за що його називали «карпатським Робін Гудом». Загинув у 1745 році від руки зрадника Стефана Дзвінки у селі Космач.
2. Знайди у відкритих джерелах відомості про те, як образи гайдамаків відображено в українському фольклорі, літературі та мистецтві.
Тема гайдамаччини займає важливе місце в українській культурі. У літературі найвідомішим твором є поема Тараса Шевченка «Гайдамаки». У фольклорі народ склав багато пісень та дум про ватажків повстання, зокрема про Максима Залізняка та Івана Гонту. В образотворчому мистецтві гайдамаків зображували художники Сергій Васильківський, Опанас Сластіон та графік Василь Касіян.
Підготуй коротку презентацію твоїх знахідок (про те, як образи гайдамаків відображено в українському фольклорі, літературі та мистецтві).
Я підготував матеріали для презентації, які показують, як події гайдамацького руху збереглися в культурі:
- Література. Найвідомішим твором є поема Тараса Шевченка «Гайдамаки». У цьому творі поет детально описує події Коліївщини та героїзує боротьбу повстанців за волю.
- Мистецтво. Образотворче мистецтво широко висвітлює цю тему. У нашому підручнику наведені такі приклади:
- Картина Михайла Антончика та Віктора Шаталіна «Коліївщина» (1956 р.), яка показує масштаб руху.
- Графічна робота Володимира Куткіна «А тим часом гайдамаки ножі освятили» (1963 р.), що ілюструє відомий обряд перед повстанням.
- Малюнок Тараса Шевченка «Мотронинський монастир» (1845 р.), який був центром збору гайдамаків.
- Портрети ватажків, наприклад, Івана Гонти з часопису «Київська старовина».
- Фольклор. Народна пам’ять зберегла події у піснях та переказах. Найпопулярнішими є історичні пісні про Максима Залізняка та Івана Гонту. Також існує легенда про ритуал освячення ножів у Мотронинському монастирі, яка стала символом рішучості повстанців.
Робочий аркуш до §30
1. Установи співвідношення між подіями і датами.
А — 2 (Повстання під проводом Верлана — 1734 р.) Б — 1 (Повстання під проводом М. Залізняка — травень 1768 р.) В — 4 (Виступи опришків під керівництвом О. Довбуша — 1738-1745 рр.) Г — 3 (Уманська різанина — 9-10 червня 1768 р.)
2. Звернися до карти на початку параграфа. Визнач і запиши, які території охоплювали протестні рухи з початку ХVІІІ ст. до 1769 р. Чому, на твою думку, це були саме ці території, а не Лівобережна Україна?
Протестні рухи (гайдамаччина та опришківський рух) охоплювали території Правобережної України (Київщина, Брацлавщина, Поділля) та західноукраїнські землі (Східна Галичина, Буковина, Закарпаття).
Ці події відбувалися саме тут, оскільки ці території перебували у складі Речі Посполитої (або Австрії/Угорщини для західних земель), де панувала фільварково-панщинна система. Там відбувалося повторне закріпачення селян, посилювався соціальний гніт та релігійні утиски православного населення. Натомість Лівобережна Україна перебувала під владою Російської імперії, де на той час зберігалися залишки козацького устрою (Гетьманщина).
3. На які утиски українського населення Правобережної України вказують джерела?
Джерела вказують на тяжку панщину, яку селяни називали «ярмом на шиї», та повне безправ’я простого люду перед шляхтою. Зокрема, пани мали право судити та навіть страчувати своїх підданих за найменші провини (наприклад, повісити за підібрану рибу). Також документи свідчать про несправедливість судів та зневажливе ставлення поляків до «руського люду», звичаїв та козацьких традицій.
4. Яку тактику використовували гайдамаки?
Гайдамаки використовували тактику раптових нападів, засідок та хитрощів. При нападі на містечка вони першочергово захоплювали дзвіницю, щоб ніхто не підняв тривогу, або обманом змушували відчинити ворота. У лісах та полях вони переховувалися в ярах, виставляли вартових на деревах для спостереження за дорогою, а потім несподівано нападали на подорожніх і затягували їх у засідку.
Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво?
Погіршенням становища населення після ліквідації козацтва на Правобережжі. Головними причинами були: посилення кріпацтва (панщини), релігійні переслідування православних з боку уніатів та католиків, а також свавілля польської шляхти й магнатів. За відсутності легітимних захисників, селяни та містяни бралися за зброю, щоб помститися гнобителям.
5. Пригадай, хто такі конфедерати. Опрацюй джерела, дай відповіді на запитання
1) Як виникнення цього руху пов’язано з втручанням російської імператриці у внутрішні справи Польщі?
Цей рух виник як протест проти тиску Катерини II, яка через погрози російським військом змусила польський сейм зрівняти у правах православних і протестантів із католиками. Частина шляхти розцінила це як загрозу католицькій вірі та суверенітету держави, тому створила Барську конфедерацію для боротьби проти російського впливу та короля.
2) Як рух конфедератів поводився з православним населенням Речі Посполитої?
Згідно з історичними джерелами, конфедерати поводилися з православним населенням украй жорстоко. Вони грабували селян, катували їх, били священників, спалювали церкви й силоміць змушували людей присягати їм на вірність.
3) До яких наслідків це призвело?
Терор конфедератів переповнив чашу терпіння українського населення і призвів до вибуху народного гніву — Коліївщини. Як пише Тарас Шевченко, у відповідь на руйнування та насильство гайдамаки «освятили ножі» й розпочали масове повстання проти шляхти.
6. Які оцінки й цілі гайдамацького руху засвідчують джерела? Чому, на твою думку, вони різні?
Джерела дають протилежні оцінки та цілі руху.
Польські джерела (Тадеуш Корзон) оцінюють гайдамацтво як розбій, хаос та «вибрики свободи», які несли загрозу життю панів.
Українські джерела Захист православної віри, помста панам за гноблення («викорінення конфедератів»), відновлення козацьких порядків.
На мою думку, ці оцінки різні, бо автори представляють ворогуючі сторони. Для польської шляхти це був бунт і злочин проти їхньої влади та власності. Для українських селян і козаків це була справедлива боротьба за свою свободу, віру та соціальні права.
7. Як поводилися повстанці в Умані? Чи можна, на твою думку, виправдати таку жорстокість повстанців?
Повстанці в Умані поводилися вкрай жорстоко. Вони вбили тисячі людей, не шкодуючи ні жінок, ні малих дітей. Знищували не лише польську шляхту, а й євреїв та тих, хто служив конфедератам, зокрема греко-католиків (уніатів). Також відбувалися масові пограбування.
На мою думку, виправдати таку жорстокість неможливо. Хоча повстанці боролися проти тяжкого гніту і несправедливості, вбивство невинних людей, особливо дітей, є злочином. Жодна висока мета не виправдовує нелюдських вчинків і масового терору проти мирного населення.
8. За бажанням переглянь відео «Повстання гайдамаків 1768 р. Пишемо історію» (е-додаток, § 30.2). Запиши 4−5 наведених у ньому фактів, які для тебе були новими.
Походження слова «гайдамака»: Цей термін має турецьке коріння і перекладається як «розбійник» або «грабіжник». Спочатку польська влада вживала його як лайливе прізвисько, але згодом воно набуло героїчного значення і стало символом визвольної боротьби.
Жертва Івана Гонти: Гонта не був знедоленим бунтарем — він був заможною людиною, мав у власності два села та отримував прибуток у 20 000 злотих. Його перехід на бік повстанців був свідомим вибором на користь свого народу, попри повну втрату статусу, багатства та життя
Підступність Росії: Гайдамаки вважали російські війська своїми союзниками у боротьбі проти польської шляхти (конфедератів). Однак, коли конфедератів було подолано, росіяни підступно захопили ватажків повстання і передали їх польській владі на страту або заслали до Сибіру.
Коднянська розправа: Село Кодня на Житомирщині стало місцем масових і жорстоких страт. Каральна акція поляків тривала понад місяць, внаслідок чого загинули тисячі повстанців.
Геополітичні наслідки: Повстання спровокувало початок російсько-турецької війни (1768–1774). Приводом стало те, що загін гайдамаків, переслідуючи шляхтичів, увійшов до міста Балта, порушивши кордон Османської імперії, що дало туркам формальну підставу оголосити війну Росії
9. За бажанням переглянь відео «Народні месники чи карпатські головорізи: ким були опришки» (е-додаток, § 30.3). Запиши власну відповідь на це запитання.
Опришки були насамперед соціальними месниками. Вони виникали як відповідь на нестерпний гніт, коли закон не діяв. Хоча їхні методи (грабунок) були злочинними з точки зору права, в очах народу вони відновлювали справедливість.
10. Як ти вважаєш, чи можна давати моральні й етичні характеристики подіям історії та історичним особам з точки зору сучасної людини?
Я думаю, що оцінювати історичні події виключно з позиції сучасної моралі складно і не завжди правильно. Ми живемо в часи прав людини, тоді як у XVIII столітті насилля було звичним інструментом вирішення конфліктів. Проте, на мою думку, ми все одно можемо засуджувати надмірну жорстокість, вбивства невинних людей та катування, адже цінність людського життя є важливою для будь-якої епохи.