§27–28. Лівобережна і Слобідська Україна в другій половині XVIII ст.

Назад до змісту

Короткий огляд теми аудіо:

ОБГОВОРІТЬ

Яку політику проводила Російська імперія щодо українських земель у першій третині XVIII ст.? Які спроби відновлення державності здійснювала козацька старшина в 20-30-х роках XVIII ст.?

Імперія постійно обмежувала автономію. Після смерті гетьмана Д. Апостола (1734 р.) вибори нового гетьмана заборонили. Владу передали «Правлінню гетьманського уряду», що складалося з 3 українців і 3 росіян, але реально керував російський князь О. Шаховський. Козацька старшина намагалася відновити давні вольності та гетьманство, звертаючись до імператорів, як це сталося під час візиту Єлизавети до Києва у 1744 році.

У поданому далі документі російська цариця ставить перед своїм чиновником вищого рангу завдання щодо України. Про які завдання йдеться? Про які наміри імперії свідчить документ? Які зміни в статусі козацької державності передбачаються?

Катерина II у 1764 році вимагала провести русифікацію («обрусіти»), щоб українські землі перестали дивитися на Росію «як вовки на ліс» і стали звичайними провінціями. Головний намір — знищити гетьманство не тільки фактично, а й стерти саму назву та згадку про гетьманів.

1. ЯКИМ БУЛО УРЯДУВАННЯ ОСТАННЬОГО ГЕТЬМАНА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО

ПОМІРКУЙТЕ

Схарактеризуйте діяльність Кирила Розумовського як гетьмана України. Якими були наслідки його правління для козацької держави?

Розумовський намагався бути самостійним. Він провів судову реформу (створив станові суди), модернізував військо (уніфікував зброю та форму), відновив регулярні старшинські ради та почав розбудову Батурина і Глухова. Наслідком його правління стало короткочасне економічне та культурне піднесення Гетьманщини, але його спроба вести самостійну політику призвела до ліквідації гетьманства Катериною II у 1764 році.

ДОСЛІДІТЬ

Яку роль відіграли родинні зв’язки у відновленні гетьманства і «виборах» Кирила Розумовського? Чи було міцним, на вашу думку, становище нового гетьмана?

Родинні зв’язки були вирішальними: відновлення гетьманства сталося через сентименти імператриці Єлизавети до її таємного чоловіка Олексія Розумовського (брата Кирила). Становище гетьмана не було міцним, бо воно залежало виключно від настрою та життя однієї імператриці, а не від сили закону.

ДОСЛІДІТЬ

1. У яких кордонах існувала Гетьманщина за часів Розумовського? (карта с. 240)

Гетьманщина за часів Кирила Розумовського (1750–1764 рр.) охоплювала територію Лівобережної України (території сучасних Чернігівської, Полтавської, частини Київської та Сумської областей).

2. Історик Орест Субтельний зауважив, що «за Розумовського Гетьманщина переживала “золоту осінь” своєї автономії». Як ви розумієте цей вислів?

«Золота» — тому що це був час розквіту культури, будівництва палаців, розвитку економіки та повернення деяких прав. «Осінь» — тому що це був останній яскравий період перед «зимою» — остаточною ліквідацією української автономії Російською імперією.

3. Про що свідчать, на вашу думку, наведені ілюстрації?

Наведені ілюстрації свідчать про прагнення Кирила Розумовського відновити велич Гетьманщини, наблизити її до європейських зразків та закріпити статус гетьмана як повноправного володаря краю.

ДОСЛІДІТЬ (ОБГОВОРЕННЯ ДУМОК ІСТОРИКІВ)

Чи збігаються характеристики істориків щодо діяльності останнього гетьмана України Кирила Розумовського? Яку із цих точок зору поділяєте ви?

Характеристики не збігаються. Михайло Грушевський вважає його «чужим» паном, який нудився в Україні й віддав владу старшині. Іван Крип’якевич навпаки стверджує, що Розумовський мав «українське серце», дбав про добробут краю і хотів закріпити самостійність держави.

Моя думка: Я більше погоджуюся з Крип’якевичем, адже факти свідчать про реальні реформи Розумовського (суди, школи, відбудова Батурина), що підтверджує його бажання розвивати Україну.

2. ЯК РОСІЯ ЛІКВІДУВАЛА ЗАПОРОЗЬКУ СІЧ

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі?

Причини:

1. Росія виграла війну з Туреччиною і отримала вихід до Чорного моря, тому козаки вже були не потрібні як захисники кордону.
2. Катерина II боялася союзу козаків з Кримським ханством проти Росії.
3. Демократичний устрій Січі суперечив порядкам імперії («кубло розбишак»).

Наслідки:

У 1775 році війська генерала Текелія зруйнували Січ. Клейноди та архів вивезли, кошового Петра Калнишевського відправили на каторгу, а землі Війська Запорозького роздали російським дворянам або включили до губерній.

ДОСЛІДІТЬ (Маніфест Катерини II)

1. Який момент відобразив художник? Які настрої панували серед козаків?

Художник Віктор Ковальов зобразив трагічний момент червня 1775 року — останню козацьку раду на Січі. Це відбувалося тоді, коли російські війська генерала Текелія вже оточили фортецю, і козаки зібралися, щоб вирішити свою долю: прийняти бій чи скласти зброю.

Серед козаків панували розпач, гнів та безнадія.

• Відбувалися «бурхливі дискусії»: частина козаків хотіла битися до останнього.
• Проте старшина та кошовий отаман Петро Калнишевський розуміли марність опору, адже сили були надто нерівні (3 тисячі козаків проти величезної російської армії).
• Зрештою, переміг настрій змиритися з неминучим, щоб уникнути марного кровопролиття, хоча це рішення далося їм дуже важко.

2. Як Катерина II пояснює своє рішення щодо Січі? Які причини, на вашу думку, не називає цариця в цьому документі?

У наведеному уривку Маніфесту імператриця намагається перекласти провину за знищення Січі на самих козаків, використовуючи загальні звинувачення. Катерина II подає ліквідацію Січі як покарання за погану поведінку та непокору підданих, намагаючись виправдати свої агресивні дії в очах суспільства та іноземних держав.

3. Порівняйте ваші думки з наведеним переліком. Поясніть кожну з названих причин.

1. Протиріччя між демократичними традиціями Січі з її прагненням до незалежності та державним устроєм Російської імперії.

Запорозька Січ була козацькою республікою з виборністю влади та демократичними традиціями. Російська імперія була абсолютною монархією, де вся влада належала одній особі (імператриці), а суспільство будувалося на покорі. Імперія не могла терпіти на своїй території “державу в державі”, яка живе за власними вільними законами.

2. Надання допомоги і притулку втікачам від панського гніту.

На Січі не було кріпацтва. Тому туди масово тікали українські селяни від поміщиків, рятуючись від панщини та неволі. Це викликало гнів російського дворянства, оскільки позбавляло їх робочої сили. Ліквідація Січі відкривала шлях до повного закріпачення українських селян.

3. Втрата Запорожжям своєї найважливішої функції для Російської імперії — захист її кордонів.

Після перемоги у російсько-турецькій війні 1768–1774 років Росія приєднала південні степи та отримала вихід до Чорного моря. Кордони імперії перемістилися далеко на південь від Запорожжя. Тому Січ втратила своє стратегічне значення як форпост (щит) для захисту від татарських набігів.

4. Побоювання російського уряду щодо можливого союзу козацтва із Кримським ханством, спрямованого проти Росії.

Хоча козаки й татари часто воювали, історія знала приклади їхніх військових союзів проти спільних ворогів (наприклад, за часів Богдана Хмельницького). Катерина II боялася, що невдоволені козаки можуть об’єднатися з Кримським ханством, щоб виступити проти імперії, тому вирішила знищити цю загрозу превентивно (на випередження).

3. ЯК РОСІЙСЬКА ВЛАДА ЗНИЩИЛА ПОЛІТИЧНУ ТА АДМІНІСТРАТИВНУ АВТОНОМІЮ

ПОМІРКУЙТЕ

Яку діяльність проводив в Україні Петро Рум’янцев? Якими були її наслідки? Які заходи було здійснено царизмом для ліквідації залишків гетьманського устрою в Україні?

Петро Рум’янцев як генерал‑губернатор Малоросії після скасування гетьманства проводив політику повного підпорядкування Лівобережної України Російській імперії. Він організував «генеральний опис Малоросії» (перепис земель, населення й маєтків), упорядкував податки, обмежував права козацької старшини й перевів козацькі полки на російські військові зразки. Його реформи наближали адміністрацію, суд і фінанси в Україні до загальноімперських порядків.

Внаслідок діяльності Рум’янцева посилилося закріпачення селян і залежність козаків, зросли податки та повинності. Козацька старшина поступово перетворювалася на російське дворянство, а автономія Гетьманщини фактично зводилася нанівець. Українські землі дедалі більше інтегрувалися в адміністративну й економічну систему Російської імперії.

Заходи ліквідації устрою:

• 1764 р. — остаточно скасовано посаду гетьмана, владу передано Малоросійській колегії та генерал‑губернатору.
• 1765 р. — скасування полкового устрою на Слобожанщині (утворення губернії).
• 1781 р. — скасування полкового устрою на Лівобережжі (поділ на намісництва).
• 1783 р. — указ про закріпачення селян та перетворення козацьких полків на регулярні карабінерські.

ДОСЛІДІТЬ (Таємна настанова)

Як у документі Катерина II пояснює основну мету проведення ревізії господарського життя Гетьманщини в 1765-1767 рр.?

Мета ревізії — отримання максимальних прибутків у казну («одержувати від нього в казну нашу… належні прибутки»). Для цього потрібно було точно знати кількість населення та їхні справжні права, щоб ліквідувати «самовільно присвоєні привілеї».

ДОСЛІДІТЬ (Указ про закріпачення)

Як у документі Катерина II пояснює необхідність закріпачення селян? Чи згодні ви з її твердженням? Як ви ставитеся до кріпацтва як явища?

Вона пояснює це необхідністю «повного одержання казенних прибутків» та запобіганням втечам селян, щоб не обтяжувати поміщиків.

Власна думка: Я не згоден, адже це перетворювало людей на рабів заради збагачення держави і дворян. Кріпацтво — це ганебне явище, яке позбавляло людину волі та прав.

ДОСЛІДІТЬ (Соціальна структура)

Як змінилася соціальна структура українського суспільства у другій половині XVIII ст. порівняно з періодом Гетьманщини? Чому?

Соціальна структура зазнала суттєвих змін: козацька старшина перетворилася на російське дворянство (шляхту), а більшість рядового козацтва втратила свої привілеї й поступово зрівнювалася із селянами. За даними 1795 р., козаки становили 40% населення, селяни — 53,7%, шляхта — лише 1,6%. Якщо раніше в Гетьманщині козацтво мало привілейоване становище й особисту свободу, то тепер воно втрачало ці права, а селянство масово закріпачувалося.

4. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ В НАСТРОЯХ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ

ПОМІРКУЙТЕ

Як на поглядах і політичній культурі козацької еліти відобразилося поступове знищення автономії Гетьманщини?

Старшина розкололася. Більшість вирішила пристосуватися: вони прагнули отримати російські дворянські титули, чини та багатства, тому йшли на службу в Петербург і погоджувалися на ліквідацію автономії. Менша частина (автономісти) намагалася зберегти права України, розробляючи проекти відновлення козацького війська або шукаючи підтримки за кордоном (місія Василя Капніста в Пруссію).

ДОСЛІДІТЬ (С. Плохій про еліту)

Які явища описує історик? Що стало їхніми причинами? До яких наслідків для тогочасної і майбутньої України це призводило?

Історик описує інтеграцію української еліти в імперську систему («відтік мізків»). Українці ставали лікарями, вчителями, церковними діячами в Росії.

Причина: імперія пропонувала кар’єру та можливості в столиці, яких не було вдома.

Наслідок: Україна втрачала інтелектуальну еліту, що послаблювало національний рух, але водночас українці мали значний вплив на розвиток культури самої імперії.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли було відновлено гетьманство в Україні? Хто був останнім гетьманом?

Гетьманство було відновлено у 1750 році за наказом імператриці Єлизавети І. Останнім гетьманом став Кирило Розумовський, який керував державою з 1750 по 1764 рік.

2. Коли і як було ліквідовано Запорозьку Січ?

Це сталося у 1775 році. Російські війська під командуванням генерала Петра Текелія раптово оточили Січ, коли більшість козаків ще не повернулися з війни. Сили були нерівними (три тисячі козаків проти значно більшого царського війська), тому, щоб уникнути кровопролиття, кошовий отаман вирішив здатися без бою. Після цього укріплення зруйнували, а клейноди та цінності вивезли.

3. Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи нею було здійснено?

Її очолював граф Петро Рум’янцев. Колегія ліквідувала Генеральну військову канцелярію та Генеральний суд, провела перепис населення (Румянцевський опис), замінила натуральні повинності грошовим податком та ввела подушне оподаткування. Також було обмежено переходи селян

4. Коли було ліквідовано автономний статус Слобожанщини?

Автономію Слобожанщини скасували у 1765 році, створивши на її місці Слобідсько-Українську губернію.

5. Як ти вважаєш, чи могла Україна вибороти незалежність за правління Кирила Розумовського?

Думаю, що ні. Хоча Розумовський проводив корисні реформи (судову, військову) і прагнув відновити давні права, Російська імперія ставала дедалі сильнішою і не збиралася відпускати українські землі. Катерина II просто змусила його зректися влади, коли він спробував зробити гетьманство спадковим.

6. Чим обернулася для українського народу ліквідація автономії Гетьманщини і Слобожанщини?

Це призвело до повного скасування козацького устрою і запровадження російського адміністративного поділу на намісництва (губернії). Найгіршим наслідком стало запровадження кріпацтва у 1783 році, що зробило селян особисто залежними. Козацька старшина перетворилася на російське дворянство і почала русифікуватися.

7. У чому полягає значення Гетьманщини для історії України?

Гетьманщина була формою нашої державності, яка майже століття зберігала українські традиції управління, судочинства та культури. Вона дала поштовх розвитку національної свідомості і стала фундаментом для майбутньої боротьби за незалежність.

8. Запорозька Січ неодноразово зазнавала руйнувань. Чому після подій 1775 р. вона вже не змогла відновитися в українських землях?

Тому що змінилася геополітична ситуація: Росія отримала вихід до Чорного моря і захопила Крим, тож Січ втратила для неї значення як захисний бар’єр. Імперія більше не потребувала козаків, а навпаки, боялася їхньої волелюбності, тому Катерина II наказала знищити навіть саму назву «запорозькі козаки».

9. Визнач, які події чи постаті з історії Запорозької Січі є важливими для тебе особисто.

Для мене важливою постаттю є останній кошовий отаман Петро Калнишевський. Він багато робив для економічного розвитку земель Січі і намагався захистити їх від колонізації. Мене вражає його трагічна доля — він провів 25 років в ув’язненні на Соловках, але не зламався.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Розглянь сучасний малюнок, присвячений Кирилу Розумовському. Чи відображає він, на твою думку, його діяльність? Чому? Що ще можна додати до зображення?

Так, малюнок влучно відображає його діяльність. Чому:

• Палац справа: Це чітка вказівка на відбудову Батурина, який Розумовський хотів перетворити на європейську столицю зі своєю резиденцією.
• Феєрверки та будівля зліва: Символізують його прихильність до західної культури, яку він привіз із собою (італійська опера, палаци, бали), а також його зв’язки з петербурзьким двором.
• Військові клейноди та гармати: Нагадують про його військову реформу — він оновив артилерію та ввів уніформу для козаків.

Що можна додати: Я б додав книгу або сувій, щоб показати його освітні плани (він хотів відкрити університет у Батурині).

2. Чи відображає суть політики Катерини II її вислів: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб стерти з пам’яті їх та їхню добу»? Виклади свою позицію, скориставшись методом ПРЕС.

• Я вважаю, що цей вислів є ключем до розуміння всієї політики Катерини II щодо України.
• Тому що її метою було не просто підкорити українські землі, а перетворити їх на звичайні російські провінції, знищивши будь-які згадки про колишню державність.
• Наприклад, у маніфесті про ліквідацію Запорозької Січі вона прямо наказала «викорінити на майбутнє й саму назву запорозьких козаків». Також вона скасувала полковий устрій, перетворивши його на губернії, та ввела кріпацтво, щоб урівняти українців з росіянами.
• Отже, її дії повністю відповідали її словам: вона системно нищила українську автономію, щоб стерти її з історичної пам’яті народу.

Робочий аркуш до § 27−28

1. Розташуй дати названих подій (за номерами) на стрічці часу.

• 1764 рік — 5) Ліквідація гетьманства в Україні.
• 1765 рік — 3) Ліквідація полкового устрою на Слобожанщині й утворення з козацьких полків гусарських.
• 1775 рік — 4) Остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі.
• 1781 рік — 1) Ліквідація полково-сотенного устрою в Лівобережній Україні.
• 1783 рік — 2) Указ про перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії та 6) Остаточне закріпачення селянства.
• 1785 рік — 7) «Жалувана грамота дворянству» (в тексті), яка зрівняла у правах українську знать з російським дворянством.

2. Склади ланцюжок історичних подій, що відображає ліквідацію залишків гетьманського устрою в Україні.

1. 1781 р. — Скасування полково-сотенного устрою на Лівобережжі. Поділ території на три намісництва: Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське.
2. 1783 р. — Остаточне запровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині.
3. 1783 р. — Ліквідація козацького війська. Перетворення козацьких полків на регулярні полки російської армії, козаки стають «державними селянами».
4. 1785 р. — Видання «Жалуваної грамоти дворянству». Козацька старшина урівнюється в правах із російським дворянством і звільняється від обов’язкової служби

3. Склади перелік змін у територіально-адміністративному устрої Лівобережної і Слобідської України, що відбулися в другій половині 18 ст.

Лівобережна Україна (Гетьманщина):

• 1764 р. — Ліквідація гетьманства, створення Другої Малоросійської колегії для управління краєм.
• 1781 р. — Скасування полково-сотенного устрою. Поділ на три намісництва: Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське.
• 1783 р. — Козацькі полки перетворено на регулярні полки російської армії, а козаків — на державних селян.

Слобідська Україна:

• 1765 р. — Ліквідація полкового устрою та автономії.
• 1765 р. — Створення Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові.
• Пізніше — Включення цих земель до складу Харківського та частково Курського і Воронезького намісництв.

4. Про яку подію йдеться в документі? З якою метою було оприлюднено маніфест? Як у документі роз’яснено причини події? Назви справжні причини ліквідації Січі.

Остаточне знищення Запорозької Січі російськими військами у 1775 році.

Офіційно виправдати агресію проти козаків перед суспільством та оголосити про повну ліквідацію козацтва як явища («викоріненням на майбутнє й самої назви»).

Причини в документі (офіційні звинувачення): «Зухвалі вчинки» та «неслухняність». Привласнення земель Новоросійської губернії. Прийом утікачів (селян) та одружених людей. Спроба створити «незалежну область» зі своїм управліннм.

Справжні причини ліквідації Січі: Втрата військового значення Січі після перемоги над Туреччиною та ліквідації загрози з боку Кримського ханства. Бажання російського уряду захопити родючі землі запорожців. Несумісність демократичного республіканського устрою Січі з абсолютизмом Російської імперії. Страх перед можливим союзом козаків з татарами.

5. Прочитай уривок із праці історика Дмитра Яворницького. Навіщо, на його думку, імперська влада підтримувала потік колоністів на південь України?

На думку Дмитра Яворницького, імперська влада свідомо заселяла іноземців (сербів, болгар, угорців) на землях Вольностей Війська Запорозького, щоб «здавити» Січ з обох боків. Це створювало штучні земельні конфлікти, бійки та прикордонні суперечки.

Ці конфлікти ставали приводом для звинувачень запорожців у «дикості» та «розбої» перед імператрицею. Таким чином, влада використовувала колоністів як інструмент для послаблення козацтва і підготовки ґрунту для остаточного знищення Січі.

6. Хто такий Петро Калнишевський? Переглянь в е-додатку (§ 27−28.2) відео про його життя й діяльність та поясни, чому імператорська влада так жорстоко розправилася з Калнишевським. Які факти його біографії справили на тебе найбільше враження?

Петро Калнишевський — останній кошовий отаман Запорозької Січі, політичний діяч, дипломат і меценат, який очолював Січ протягом 10 років перед її знищенням.

Влада боялася його величезного авторитету серед козаків. Його ув’язнення було символічним актом остаточного упокорення України. Катерина II бачила в ньому лідера, здатного організувати опір або відродити Січ, тому його ізолювали найжорстокішим способом — засланням у Соловецький монастир.

Факти, що вразили:

• Те, що він прожив 112 років, з яких 25 провів у жахливій земляній ямі-камері без світла і права спілкування. Навіть після звільнення у віці 110 років він залишився ченцем у монастирі, бо вже не мав куди повертатися — Січі не існувало.
• Його рішення здатися без бою у 1775 році, щоб зберегти життя тисячам козаків («Я сам загину, а козацтво збережу»).

7. Як ти вважаєш, про що свідчить зображення на цій іконі?

Ця ікона свідчить про глибоку релігійність козацтва та їхню віру в божественне заступництво.

Покрова Богородиці традиційно вважалася головною захисницею козаків, тому її образ займає центральне місце вгорі. Зображення Петра Калнишевського та козацької старшини поруч із Богородицею підкреслює їхню роль не лише як військових, а і як захисників православної віри.

8. Склади розгорнутий план «Значення Запорозької Січі в історії України»

I. Військово-політична роль

1. Захист українських земель від нападів турків і татар.
2. Створення власної військової тактики та бойового мистецтва (галера-чайка, табір).
3. Участь у міжнародних війнах як самостійна військова сила.

II. Державотворче значення

1. Січ як зародок української державності з демократичним устроєм (виборність влади, ради).
2. Створення адміністративної системи (паланки, курені) та судочинства.
3. Формування національної еліти та провідників визвольних змагань (Б. Хмельницький, П. Калнишевський).

III. Соціально-економічний внесок

1. Колонізація та господарське освоєння степової України (зимівники, рибальство, торгівля).
2. Забезпечення особистої свободи: на Січі не було кріпацтва.
3. Притулок для втікачів від панського гніту.

IV. Культурно-духовний аспект

1. Підтримка православної церкви та захист віри.
2. Розвиток освіти (січові школи), музики та літописання.
3. Вплив на формування української національної свідомості та фольклору (думи, пісні).

V. Історична спадщина

1. Героїчний приклад боротьби за незалежність для наступних поколінь.
2. Збереження традицій самоврядування та волелюбності в пам’яті народу.

9. Склади хронологічну таблицю найважливіших, на твій погляд, подій в історії Запорозької Січі.

10. Чи були шанси, на твою думку, в Кирила Розумовського відстояти автономію Гетьманщини, а в запорозьких козаків — існування Запорозької Січі? Чому?

На мою думку, реальних шансів не було ні в Розумовського, ні в козаків, і ось чому:

Гетьманщина: Політика Російської імперії в той час була спрямована на повну централізацію та уніфікацію. Катерина II вважала будь-які автономії «безглуздям» і загрозою для самодержавства. Навіть маючи вплив при дворі, Розумовський не міг змінити стратегічний курс імперії на поглинання України. Він був «іграшкою» в руках монархів: його призначили, коли це було вигідно, і зняли, коли потреба відпала.

Запорозька Січ: Доля Січі була вирішена геополітикою. Після перемоги над Туреччиною (1774 р.) Росія отримала вихід до моря, і козаки втратили свою головну функцію — «живого щита» на кордоні. Крім того, демократичний устрій Січі був як «кістка в горлі» для кріпосницької імперії. Влада боялася, що вільні козаки стануть прикладом для закріпачених селян, тому знищення Січі було лише питанням часу.

11. Як історик характеризує погляди козацької старшини в період після гетьманування Мазепи?

Він стверджує, що старшина одночасно поєднувала в собі лояльність до Російської імперії (як «Малоросії») з глибокою прив’язаністю до своєї «козацької вітчизни» та давніх «русинських» коренів.

Малоросійська ідентичність: Це лояльність до Російської імперії, сприйняття України як частини «загальноруського» простору, але з власними особливостями та правами. Це була «зовнішня оболонка», яка дозволяла старшині робити кар’єру в імперії.

Козацька ідентичність: Це усвідомлення себе як окремого стану воїнів-захисників, патріотизм щодо Гетьманщини («козацької вітчизни») та гордість за козацькі вольності й традиції.

Русинська ідентичність: Це найдавніший шар, пов’язаний з культурною та релігійною спадщиною Русі та часів Речі Посполитої (православ’я, мова, історична пам’ять).

Вплив на майбутнє: Така багатошарова ідентичність дозволила українській еліті зберегти історичну пам’ять навіть в умовах повної ліквідації автономії. Саме з цього середовища «малоросійських дворян», які пам’ятали про своє козацьке коріння, згодом вийшли перші діячі українського національного відродження 19 ст.. Якби вони повністю зрусифікувалися, ідея України могла б зникнути назавжди.