§26. Гетьманщина в першій половині XVIII ст.

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що стало причиною конфлікту Петра І та Івана Мазепи?

Конфлікт виник через прагнення Івана Мазепи здобути незалежність Гетьманщини, тоді як Петро І намагався обмежити її автономію та перетворити козаків на регулярну армію імперії. Мазепа перейшов на бік шведів.

Якою була реакція російського царя на спробу Мазепи здобути незалежність від нього?

Реакція була жорсткою: цар втрутився у внутрішні справи України, відмовився підтверджувати давні права та вольності.

Проаналізуйте грамоту до гетьмана Івана Скоропадського… З’ясуйте, який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ.

Царський указ скасовував право полковників самостійно обирати та затверджувати сотників. Тепер полковники мали лише пропонувати кандидатів, а остаточне рішення приймав гетьман, обираючи лише тих, хто був вірним царю (“Великому Государю”).

Про які прагнення царя і його наміри він свідчив?

Цей указ свідчив про наміри Петра І повністю підпорядкувати кадрову політику Гетьманщини Москві, викорінити будь-яку “зраду” (тобто прагнення до самостійності) та ставити на посади лише лояльних до імперії людей.

Які наслідки, на вашу думку, це мало?

Це призвело до обмеження козацького самоврядування, посилення контролю Москви над старшиною та перетворення виборних посад на призначувані, що руйнувало традиційний устрій Гетьманщини.

ПОМІРКУЙТЕ (Іван Скоропадський)

У чому полягали особливі умови, у яких гетьманував Іван Скоропадський?

Він керував країною в умовах постійного втручання Росії: при ньому був царський міністр-резидент, російські гарнізони стояли в українських містах, а столицю перенесли ближче до кордону з Росією (до Глухова).

Чого прагнув Петро І?

Петро І прагнув ліквідувати політичну й економічну автономію України, посіяти незгоду між гетьманом і старшиною, щоб легше керувати краєм, та використати ресурси Гетьманщини для потреб імперії.

ДОСЛІДІТЬ (Політика щодо гетьмана)

1. Яку політику передбачалося проводити щодо гетьмана? Чому? До яких наслідків це призводило?

Згідно з листом князя Голіцина, політика полягала в розпалюванні ворожнечі між полковниками та гетьманом, щоб вони писали доноси одне на одного. Мета — щоб усі справи українців були відомі Москві (“відкриті нам”) і щоб гетьман не мав реальної влади.

Це призводило до внутрішнього розколу в Гетьманщині, деморалізації старшини та повної втрати можливості спільно захищати українські інтереси перед царем.

2. Які заходи і з якою метою здійснив царизм в Україні в 20-х роках XVIII ст.? До яких наслідків це мало призвести?

Царизм здійснив такі заходи для підриву української економіки:

• Перенесення зовнішньої торгівлі до портів Російської імперії.
• Зростання податків.
• Масове ввезення ремісничої продукції з Московії, що гальмувало місцеве виробництво.
• Примусове відправлення козаків на будівництво (зокрема Ладозького каналу).
• Розміщення та утримання російського війська (понад 10 тисяч) за рахунок місцевого населення.
• Заборона вільного продажу традиційних українських товарів (зерна, воску, поташу).

Метою та головним наслідком цієї політики стало позбавлення Гетьманщини економічної незалежності.

ДОСЛІДІТЬ (Малоросійська колегія)

Як Петро І пояснював необхідність створення Малоросійської колегії? Якими були її повноваження? Які наслідки мала діяльність такої колегії для України?

Створення колегії пояснювалося необхідністю приймати скарги на українські суди та урядовців, захищати простих козаків і посполитих від кривд з боку старшини, а також контролювати фінанси.

Колегія мала право наглядати за діяльністю гетьмана, Генеральної канцелярії, контролювати збір податків, розподіляти їх на військові потреби та приймати апеляції на судові рішення.

Вона фактично перебрала на себе адміністративне управління Лівобережною Україною, втручалася у всі сфери життя, ігнорувала гетьмана, чим остаточно підривала автономію Гетьманщини.

ДОСЛІДІТЬ (Павло Полуботок)

Проаналізуйте уривок із промови Павла Полуботка й визначте, наскільки правдиво вона відображала тогочасне становище в Україні.

Промова дуже правдиво відображала реальність: Полуботок згадував про порушення прав, примусові роботи козаків на будівництві каналів (що було фактом), свавільні податки та призначення російських суддів, які не знали українських законів.

Як ви думаєте, чому Полуботок і старшина домагалися обрання нового гетьмана в Україні?

Вони розуміли, що без повноправного гетьмана Україна керується Малоросійською колегією як звичайна провінція, тому прагнули відновити легітимну владу та захистити залишки автономії.

Що ця промова розповідає нам про особистість П. Полуботка?

Вона характеризує його як мужнього патріота, який не побоявся сказати правду в очі деспотичному царю, ставлячи інтереси Батьківщини вище за власне життя.

ПОМІРКУЙТЕ (Данило Апостол)

Які фактори зовнішньої і внутрішньої політики дали змогу Данилові Апостолу стабілізувати ситуацію в Гетьманщині?

Зовнішній фактор: підготовка Росії до війни з Туреччиною, через що імперії знадобилася підтримка козаків, і вона пішла на поступки.

Внутрішній фактор: відновлення гетьманства заспокоїло населення, а реформи Апостола впорядкували суд, торгівлю та землеволодіння.

ДОСЛІДІТЬ (Рішительні пункти)

Чи можна вважати «Рішительні пункти» кроком уперед у боротьбі за автономію Гетьманщини? Чому?

Це був маленький крок уперед порівняно з правлінням Колегії, бо відновили посаду гетьмана.

2. На основі схеми визначте, які реформи запровадив Данило Апостол, і поясніть, який вплив на життя України мала кожна з них.

1. Судова: реформування судів та створення зводу законів — упорядкувало судочинство.
2. Фінансова: встановлення чіткого бюджету та повернення земель — зменшило зловживання та наповнило скарбницю.
3. Торговельна: дозвіл на вивіз товарів на Захід та торгівлю з Кримом — пожвавило економіку.
4. Адміністративна: зменшення кількості росіян в адміністрації та відновлення права призначати старшину — частково повернуло важелі управління українцям.

ПОМІРКУЙТЕ (Нова Січ)

У чому полягали особливості розвитку останньої Запорозької Січі?

Особливість полягала в тому, що Січ існувала в умовах оточення російськими гарнізонами та колоніями (Нова Сербія), що обмежувало її свободу. Водночас відбувався перехід від суто військового до господарського способу життя з розвиненою торгівлею та землеробством.

ДОСЛІДІТЬ (Устрій Січі)

Опишіть, як запорожці розбудували Нову Січ. Що в її облаштуванні було традиційним, а що — ні?

Традиційне: поділ на курені, наявність церкви, майдану, канцелярії, фортифікаційні споруди (вали, рови).

Нове (нетрадиційне): поява стаціонарних торгових рядів, майстерень і шинків безпосередньо в передмісті, що свідчило про розвиток підприємництва.

ДОСЛІДІТЬ (Господарство Січі)

1. Чим характеризувався спосіб життя козацтва Нової Січі згідно з джерелами?

Козаки все більше жили “мирним” життям: з родинами, займалися господарством, торгували, а “шаблі вже не брязкали” так часто, як гроші.

2. Яку господарську діяльність вело населення на землях Січі? У чиїх інтересах її здійснювали? Поясніть свою думку.

Займалися хліборобством, скотарством, рибальством і торгівлею. Це було вигідно насамперед заможній козацькій старшині, яка багатіла і перетворювалася на землевласників.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які заходи здійснив Іван Скоропадський на посаді гетьмана?

Діяльність Івана Скоропадського в умовах тиску Москви була обережною: він намагався засвідчувати свою вірність цареві, щоб утриматися на посаді. Водночас гетьман звертався до Петра І з проханнями підтвердити права й вольності Гетьманщини та полегшити обмеження. Проте цар відмовився затверджувати нову угоду і надав Решетилівські статті, які посилювали залежність України: при гетьмані вводилася посада міністра-резидента для нагляду, а резиденцію було перенесено до Глухова під контроль московських полків.

2. Коли й навіщо було створено Малоросійську колегію?

Її створили в 1722 р. при гетьмані, до складу входили шість російських старших офіцерів. Офіційно колегія мала приймати скарги, стежити, щоб старшина «не кривдила» козаків і посполитих, контролювати фінанси та канцелярію, а фактично перебрала на себе адміністративне управління Лівобережною Україною й обмежила владу гетьмана.

3. Якою була основна мета Павла Полуботка як наказного гетьмана?

Він прагнув відновити козацькі порядки, провести судову реформу, боротися з хабарництвом і беззаконням чиновників. Головною політичною метою було домогтися виборів повноправного гетьмана й скасувати підпорядкування українських земель Малоросійській колегії, щоб урятувати автономію.

4. Які реформи здійснив Данило Апостол?

Він повернув у державне користування частину земель, захоплених старшиною, впорядкував податки, реформував суди, запровадив обов’язкові судові документи та зведення законів в один збірник. Домігся послаблення російської присутності (зменшення кількості полків і чиновників), часткового відновлення прав гетьмана на призначення старшини, повернення Січі під гетьманську владу і заснування Нової Січі, а також права вивозити товари на західноєвропейські ринки й налагодити торгівлю з Кримом.

5. Коли й під якою назвою було створено останню Запорозьку Січ?

Остання Січ — це Нова (Підпільненська) Січ, заснована 1734 р. й існувала до 1775 р. Її утворили після дозволу російської влади, щоб запорожці повернулися з татарської території, але вже під контролем імперії та гетьмана.

6. Схарактеризуй політику Петра І щодо України після Північної війни.

Після Північної війни Петро І послідовно обмежував автономію Гетьманщини: запровадив Решетилівські статті, заборонив гетьману змінювати старшину без дозволу, підпорядкував українське військо московським генералам, посадив при гетьмані міністра-резидента й розмістив у Глухові російські полки. Паралельно царизм позбавляв Україну економічної самостійності: перенаправляв торгівлю в російські порти, обкладав новими податками, забороняв вільний продаж традиційних товарів, змушував козаків до важких будівельних робіт (наприклад, Ладозький канал), а кульмінацією став контроль Малоросійської колегії над фінансами, судами й адміністрацією.

7. Чи згоден / згодна ти з думкою, що Малоросійська колегія започаткувала реальний процес ліквідації української державності? Свою відповідь аргументуй.

З цією думкою можна погодитися, бо колегія перебрала на себе ключові функції гетьманського уряду: приймала скарги, контролювала суди, фінанси, канцелярію й фактично керувала Лівобережною Україною замість гетьмана. Її діяльність означала перехід від формального обмеження прав (як у статтях Мазепи й Скоропадського) до прямого російського управління, що стало важливим кроком до ліквідації української державності, хоча сам процес почався ще раніше через політику Петра І.

8. Порівняй політику І. Скоропадського, П. Полуботка і Д. Апостола.

Усі три гетьмани намагалися зберегти автономію України, але діяли різними методами відповідно до обставин.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Схарактеризуй політику російського уряду щодо України 3-4 словами. Обґрунтуй свою оцінку фактами у вигляді невеликого есе.

Політика Російської імперії у XVIII ст. була спрямована на повне підпорядкування Гетьманщини. По-перше, політична автономія постійно звужувалася: «Решетилівські статті» заборонили гетьману самостійно змінювати старшину, а створення Малоросійської колегії (1722 р.) фактично передало владу російським чиновникам, які контролювали суди та фінанси. По-друге, відбувався військовий тиск: українське військо підпорядковувалося московським генералам, а на території Гетьманщини постійно стояли російські полки, які утримувалися коштом місцевого населення. По-третє, здійснювався економічний визиск: українську торгівлю примусово переорієнтували на російські порти, забороняли вільний продаж зерна та поташу, а козаків використовували як безкоштовну робочу силу на будівництві каналів (наприклад, Ладозького).

2. Знайди на карті (с. 240) зміни, що відбулися в устрої українських земель

Створення Новоросійської губернії (1764 р.): На карті це територія з вертикальною зеленою штриховкою, що охоплює північну частину колишніх земель Запорожжя (район фортеці Св. Єлисавети) та східну частину біля Бахмута. Ці землі були вилучені з-під влади Січі для створення військових поселень (Нова Сербія, Слов’яно-Сербія).

Зменшення території Запорожжя: Землі Війська Запорозького Низового (позначені помаранчевим кольором) значно скоротилися порівняно з першою половиною XVIII ст. через наступ російських адміністративних одиниць із півночі та сходу.

Ліквідація полкового устрою Гетьманщини та Слобожанщини: У легенді карти зазначено часові обмеження: «Територія Гетьманщини (до 1764 р.)» та «Центри полків Слобожанщини (до 1765 р.)». Це вказує на скасування автономії та полково-сотенного устрою цих регіонів у другій половині XVIII ст..

Зміна державних кордонів: Показано приєднання Галичини (1772 р.) і Буковини (1775 р.) до Австрійської монархії (рожевий), а також розширення володінь Російської імперії на півдні (землі між Бугом і Дніпром, 1774 р.).

26.4. Робочий аркуш

1. Установи хронологічну послідовність подій.

Відповідь: 5, 3, 2, 6, 4, 1

Пояснення:

1. Гетьманування І. Скоропадського — початок 1708 р.
2. Обрання П. Орлика гетьманом в еміграції — 1710 р.
3. Діяльність Першої Малоросійської колегії — початок у травні 1722 р.
4. Гетьманування П. Полуботка — початок у липні 1722 р. (після смерті Скоропадського).
5. Гетьманування Д. Апостола — 1727 р.
6. Заснування Нової Січі — 1734 р.

2. Підкресли прізвища історичних діячів, які були сучасниками П. Полуботка.

І. Мазепа, П. Орлик, Петро І, Карл ХІІ, І. Скоропадський, Д. Апостол.

3. З якою основною метою, на твою думку, до І. Скоропадського було направлено А. Ізмайлова? Які обов’язки чиновника засвідчує джерело? Навіщо, на твою думку, цар вдавався до таких заходів?

Андрія Ізмайлова призначили для контролю над гетьманом: він мав повноваження втручатися в майнові та управлінські справи Гетьманщини . Також при гетьмані вводилася посада міністра-резидента для спостереження за діяльністю уряду та своєчасного інформування Петра І . Цар вдався до таких заходів, щоб обмежити політичну самостійність Гетьманщини, адже не довіряв старшині й прагнув, аби всі справи українців були «відкриті» Москві через внутрішню незгоду.

4. Проаналізуй джерело і з’ясуй, про що свідчить повинність козаків вирушати на будівництво каналу. Як гадаєш, чи обмежував цей обов’язок свободу козаків? Чи мав цар право відправляти на роботи українців? З якою метою він це робив?

Ця повинність свідчить про ставлення імперії до козаків як до дешевої робочої сили («рабів»), а не як до військових партнерів. Це грубо обмежувало свободу козаків і порушувало їхні права, адже їх змушували виконувати невластиву їм тяжку фізичну працю в жахливих умовах, де тисячі гинули. Цар не мав на це законного права згідно з угодами, але робив це для безкоштовного будівництва імперської інфраструктури та фізичного винищення українського козацтва.

5. Поясни, чому, обмежуючи права Гетьманщини, російські правителі водночас розширювали привілеї верхівки українського суспільства.

Це робилося за принципом «поділяй і володарюй»: царська влада купувала лояльність козацької старшини, надаючи їм землі, маєтки та права російського дворянства. Задовольняючи майнові інтереси верхівки, імперія робила її залежною від царя і байдужою до втрати державної автономії України.

6. Як ти думаєш, чи має ця легенда історичне підґрунтя? Чи міг російський імператор особисто відвідати гетьмана? Якщо так, то з якою метою? Яка атмосфера панує на картині? Як ти вважаєш, які емоції присутніх персонажів намагався передати художник?

Легенда має історичне підґрунтя в тому сенсі, що Полуботок дійсно помер в ув’язненні в Петропавлівській фортеці через принципову позицію, а Петро І помер невдовзі після нього. Імператор міг відвідати в’язня, щоб психологічно зламати його і змусити скоритися, визнавши ліквідацію прав Гетьманщини. На картині панує похмура, напружена атмосфера протистояння. Художник передав спокійну, але грізну гідність та моральну перевагу вмираючого Полуботка і розгубленість або важкі роздуми всесильного тирана Петра.

7. Чому, на твою думку, з’явилася ця легенда? Чому скарби пов’язують саме з ім’ям П. Полуботка?

Ця легенда з’явилася як символ надії на відродження незалежної України, адже золото мало бути використане саме для її блага. Скарби пов’язують із Полуботком, тому що він був одним із найбагатших людей Гетьманщини та непримиренним борцем проти царизму. Його раптовий арешт і смерть у в’язниці без конфіскації майна породили чутки, що він устиг надійно заховати свої статки від Петра І в одному з європейських банків (найчастіше згадують банк Англії).

8. Як науковець характеризує стан українського суспільства і його верхівки? Чи погоджуєшся ти з такою характеристикою? Чому? Як автор оцінює діяльність Данила Апостола? Як ти вважаєш, про які «нові покоління» говорить Грушевський?

Грушевський характеризує тогочасну верхівку як пасивну, зневірену в боротьбі та схильну до пристосуванства заради власного збагачення («московська школа»). Я погоджуюся з цією думкою, бо багато старшин дійсно дбали лише про власні маєтки, ігноруючи державні інтереси. Діяльність Данила Апостола автор оцінює позитивно, підкреслюючи його щире бажання добра Україні попри складні умови. Під «новими поколіннями» історик має на увазі тих українців, які виросли вже в умовах сильного російського тиску і звикли випрошувати ласку в царя замість того, щоб відстоювати свої права.

9. Про які напрями діяльності Данила Апостола свідчать наведені зображення?

• Спасо-Преображенська церква: Свідчить про меценатську діяльність гетьмана та підтримку культури й церкви (будівництво храмів власним коштом).
• Збірка «Права, за якими судиться малоросійський народ»: Свідчить про масштабну судову реформу та спробу впорядкувати українське законодавство, щоб захистити українську правову систему від російського втручання.

10. Порівняй реконструкції двох Січей. Що між ними спільного й відмінного? Чому?

Спільне: Обидві Січі мають добре захищену систему укріплень (вали, рови, стіни), центральну площу з церквою посередині, навколо якої розташовані курені. Це традиційна структура, що забезпечувала оборону та релігійне життя громади.

Відмінне: Нова (Підпільненська) Січ має складнішу структуру: окрім власне фортеці (Коша), тут виникло передмістя з торгівельними рядами та ремісничими кварталами, чого не було на Чортомлицькій Січі.

Це пов’язано зі зміною функцій Січі. У XVIII столітті Нова Січ стала не лише військовим форпостом, а й потужним господарським та торговельним центром, де козаки активно займалися ремеслом і торгівлею, що потребувало розбудови інфраструктури поза межами фортечних стін.

11. Які особливості організації влади Нової Січі за описом відрізняють її від попередніх Запорозьких Січей?

Головна відмінність полягає в ускладненні та бюрократизації управлінського апарату.

З’явився чіткий поділ на старшину (кошовий, суддя, писар, осавул) та «військових слуг» (писарчуки, гармаші, довбуші, підосавули), що вказує на розростання адміністрації.

Виникла інституція наказної старшини — тимчасових керівників, яких обирали на час відсутності основної старшини (коли та йшла в похід). Це свідчить про необхідність безперервного управління господарським життям Січі, яке не могло зупинятися через війну.

12. Поясніть символіку козацької корогви. Які із символів ти вважаєш імперськими?

Козацька символіка: На корогві зображено козака з мушкетом (традиційний герб Війська Запорозького), військові клейноди (булава, бунчук), зброю та архангелів, що символізують божественне покровительство воїнству. Червоний (малиновий) колір — традиційний для козацьких прапорів.

Імперська символіка: Центральним елементом є чорний двоголовий орел — герб Російської імперії. Він домінує над козацьким гербом, ніби «накриваючи» його своїми крилами. Це символізує підпорядкування Запорозької Січі російському цареві та втрату козаками повного суверенітету.