§27–28. Проєкт та узагальнення з теми «Козацька революція середини XVII ст.»

Назад до змісту

1. Що дізнаємося з історичних джерел про зовнішність та характер Богдана Хмельницького?

На підставі джерел опишіть зовнішність Б. Хмельницького.

Б. Хмельницький був скоріше високого, ніж середнього зросту, кремезної і міцної будови. Він був чоловіком поважного віку (літня людина). Він одягався просто, без розкоші, мав при собі недорогу зброю, а в дощову погоду носив білий плащ.

Що вражало чужинців в особистості українського гетьмана?

Чужинців вражала його простота, яка проявлялася в усьому: у скромному одязі, в оселі без прикрас та розкоші, у звичайному екіпажі, запряженому одним конем. Також дивувало поєднання м’якості та простоти у спілкуванні з людьми з одночасною здатністю підтримувати сувору дисципліну у війську. Чужинців дивувало, що він не цурався людей і сам особисто займався всіма справами.

Які чесноти були йому притаманні?

Б. Хмельницький був наділений тверезим судженням і проникливим розумом. Йому були притаманні люб’язні й відверті манери, він був лагідний і простий у поводженні, а також щирий, спокійний і мовчазний. Гетьман був помірний у їжі, питві та одязі.

Скориставшись свідченнями чужинців, сформулюйте твердження про риси вдачі гетьмана, підтвердіть їх інформацією джерел.

Богдан Хмельницький був мудрим та розважливим правителем. Це підтверджують слова про його “проникливий розум” і те, що він передбачливо облаштував своє житло просто, аби “не впасти в надмірну гордість”.

Гетьман поєднував м’якість у спілкуванні з вимогливістю командира. Він був “м’який і простий”, чим викликав “до себе любов вояків”, але водночас “підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями”.

Його скромність у побуті та зовнішньому вигляді не відповідала високому статусу. Хмельницький носив “простий короткий одяг”, на відміну від свого почту, і жив у кімнатах з “грубими дерев’яними лавами”.

Він був доступним та поважним до своїх людей. Гетьман усім, хто заходив до нього, “тисне руку і всіх просить сідати”, а за столом посадив патріарха “на першому місці відповідно до пошани”.

2. Яким постає Богдан Хмельницький як керманич Української держави?

У чому Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками?

Богдан Хмельницький вбачав остаточну мету війни у звільненні всього “руського народу” з-під влади Польщі та у створенні незалежної української держави. Він казав, що якщо раніше воював за власні образи, то тепер буде воювати за православну віру та звільнення народу.

Як це втілено в проголошеній на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами?

У своїй промові він прямо заявляє: “Виб’ю з лядської неволі ввесь руський народ”. Хмельницький також окреслив кордони майбутньої держави, сказавши, що йому вистачить земель “по Львів, Холм і Галич”. Він проголосив себе “одновладцем і самодержцем руським”, що свідчило про намір створити власну незалежну державу.

Якими засобами гетьман сподівався досягти мети?

Гетьман сподівався досягти своєї мети військовою силою. Він погрожував полякам, що якщо вони не вгамуються, він знайде їх і за річкою Віслою. Також він заявив, що жоден польський шляхтич не залишиться на українських землях, а хто захоче залишитись, мусить “бути послушний Запорозькому Війську”.

Сформулюйте 2–3 тези цієї програми гетьмана.

Визволення всього руського народу з польської неволі та боротьба за православну віру.

1. Створення Козацької держави (Русі-України) в етнічних межах розселення українців, що простягаються “по Львів, Холм і Галич”.
2. Ліквідація влади польської шляхти на українських землях, встановлення порядків Війська Запорозького.

3. Що довідуємося з писемних джерел про Богдана Хмельницького як про дипломата

Навіщо Б. Хмельницький прагнув установити дипломатичні відносини з турецьким урядом та вів переговори про прийняття турецького протекторату?

Богдан Хмельницький прагнув знайти могутнього союзника у війні проти Речі Посполитої. З листа видно, що він був занепокоєний спробами поляків зруйнувати його союз із кримським ханом через вплив на турецького султана. Установивши відносини з Османською імперією, гетьман хотів убезпечити свій тил, зміцнити військовий союз із татарами та отримати захист наймогутнішої держави регіону.

Які рядки документа свідчать про наміри гетьмана прийняти протекторат Османської держави?

Про наміри гетьмана прийняти протекторат свідчать такі рядки: “Вже давно ми мали намір засвідчити наше підданство Високій Порті…” та “…ми сподіваємося, що… ви сприятимете нашим намірам одержати підданство його високості…”. Ключове слово тут – “підданство”, що означає визнання влади султана над собою.

Які з джерел, опрацьованих на попередніх уроках, засвідчують інші напрями дипломатичної діяльності Б. Хмельницького?

Основні інші напрями дипломатичної діяльності Б. Хмельницького включали:

• Кримське ханство. Був укладений військово-політичний союз із Кримським ханатом, а загони татарської кінноти були союзниками козаків у битвах, як-от під Жовтими Водами.
• Московське царство. Гетьман вів переговори з Московським царством, яке у жовтні 1653 року ухвалило прийняти Військо Запорозьке під «государеву високу руку».
• Османська імперія. Гетьман уклав угоду із султаном Османської імперії, яка дозволяла українським купцям без перешкод плавати Чорним морем і звільняла їх від сплати мита на 100 років. Хмельницький також використовував загрозу переходу під протекторат османського султана як важіль тиску.
• Молдавське та Трансільванське князівства. Прагнув укласти династичний союз із Молдавським князівством, одруживши сина Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул, щоб започаткувати власну династію. Вів переговори про спільні воєнні дії проти Речі Посполитої з Трансільванією та Швецією.
• Європейські держави. Гетьман підтримував зовнішньо-політичні зв’язки з низкою європейських країн, включаючи Шведське королівство, Угорське королівство, Князівство Валахія, Велике князівство Литовське, Венеційську республіку та Бранденбург-Прусську державу. Країни протестантського табору, такі як Швеція, Англія та Нідерланди, позитивно ставилися до боротьби козацтва, оскільки були зацікавлені в ослабленні Речі Посполитої.

Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрації.

Які нові факти про життя Б. Хмельницького довідалися?

З тексту я довідався, що Богдан Хмельницький народився у сім’ї дрібного шляхтича на хуторі Суботові. Він отримав гарну освіту, навчаючись у Києві та Львові, і знав декілька мов: староукраїнську, польську, латину, а також турецьку й татарську, які вивчив, перебуваючи два роки в полоні. До того, як очолити повстання, він служив у реєстровому козацтві, брав участь у війнах на боці Польщі та виконував дипломатичні доручення короля. Також стало відомо, що він готував повстання проти Польщі, намагаючись використати для цього плани самого польського уряду.

Що найбільше вразило?

Найбільше вразило те, наскільки освіченим був Богдан Хмельницький. Те, що він навчався у єзуїтському колегіумі та знав стільки мов, зокрема латину, польську, турецьку й татарську, свідчить про його неабиякий розум та широту поглядів. Також вражає його військовий та дипломатичний досвід ще до початку повстання.

Як зображені пам’ятки доповнюють свідчення писемних джерел про побутові звички гетьмана?

Писемні джерела розповідають про простоту побуту гетьмана, що він уникав розкоші. Водночас, зображені особисті речі (срібна водосвятна чаша, кухоль, прикрашена шабля) показують, що він володів і цінними предметами, які відповідали його високому статусу гетьмана. Це доповнює свідчення і показує, що його простота була свідомим вибором і стосувалася особистого способу життя, а не повного заперечення атрибутів влади.

Про що свідчить зображення гетьмана на іконі кінця XVIII ст.?

Зображення гетьмана на іконі Покрови Пресвятої Богородиці свідчить про те, що народ вважав його своїм захисником та покровителем, даним Богом. Це показує величезну повагу та шану до нього, його сприймали не просто як полководця, а як рятівника православної віри та українського народу, майже як святого.

Поділіться припущеннями, яким уявляв гетьмана Хмельницького автор славнозвісного пам’ятника йому в Києві.

Я думаю, що автор пам’ятника уявляв гетьмана Хмельницького як могутнього, рішучого та вольового лідера. На пам’ятнику він зображений на коні, що злетів на диби, з булавою в руці, якою він вказує вперед. Ця динамічна поза передає його енергію, незламність і роль провідника, який веде свій народ до волі та незалежності. Це образ не тихого і спокійного дипломата, а грізного вождя повстання.

Щоб пригадати та узагальнити матеріал теми, виконайте завдання.

1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу:

Події на лінії часу (від найдавнішої до найновішої):

1. Жовтоводська та Корсунська битви — 1648 рік.
2. Збаразько-Зборівська воєнна кампанія — 1649 рік.
3. Підписання Білоцерківського мирного договору — 1651 рік.
4. Жванецька облога — 1653 рік.
5. Укладення козацьким посольством Березневих статей з московським урядом — Березень 1654 року.

2. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Дайте історичний коментар описаним подіям за схемою: 1) про яку подію свідчить уривок; 2) коли вона відбулася; 3) хто з відомих історичних постатей брав у ній участь; 4) хто і чому залишив свідчення про неї; 5) яке її значення в перебігові історичних подій.

А «Сам патріарх (єрусалимський, Паїсій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Б. Хмельницького) назустріч з міста, і тутешній митрополит (С. Косів) дав йому коло себе місце в санях з правого боку. ».

1. Подія: Урочистий в’їзд Богдана Хмельницького до Києва.
2. Коли: Грудень 1648 року.
3. Постаті: Богдан Хмельницький, Єрусалимський патріарх Паїсій, Київський митрополит Сильвестр Косів.
4. Хто і чому залишив свідчення: Зі щоденника В. М’ясковського, члена посольства від польського уряду до Б. Хмельницького. 1649 р.. Це опис зустрічі, що показував визнання Хмельницького. Його вітали як Мойсея-визволителя.
5. Значення: Ця подія сприяла усвідомленню Б. Хмельницьким себе як правителя України. Патріарх благословив гетьмана на подальшу боротьбу.

Б «Сповіщаю, що Кропив’янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві… Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі… Потім переяславських містян гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт (аж) захворів, та його, хоч і хворого,».

1. Подія: Присяга Богдана Хмельницького та Війська Запорозького московському цареві (Переяславська рада).
2. Коли: 18 січня 1654 року.
3. Постаті: Богдан Хмельницький, містяни Переяслава.
4. Хто і чому залишив свідчення: Семен Павша, очевидець подій, залишив спогади. Він повідомив про опір частин козацтва та містян проти присяги.
5. Значення: Ця угода юридично оформила відокремлення козацької держави від Речі Посполитої. Гетьманщина набула статусу політичної автономії у складі Московської держави.

В «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє… От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому… Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан… вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко…»

1. Подія: Династичні плани Б. Хмельницького (шлюб Тимоша Хмельницького і Розанди Лупул) та Берестецька битва.
2. Коли: Плани щодо шлюбу — 1650 рік. Битва під Берестечком — 28 червня – 10 липня 1651 року.
3. Постаті: Богдан Хмельницький, Василь Лупул, Тиміш Хмельницький і Розанда Лупул, Іслям III Ґерай, Ян II Казимир.
4. Хто і чому залишив свідчення: Мирон Костин, автор «Літопису Молдавської землі». Автор пов’язує династичні плани Хмельницького (одруження сина з донькою молдовського господаря) з його військовими кампаніями.
5. Значення: Династичний шлюб був спробою Б. Хмельницького створити власну правлячу династію. Поразка під Берестечком призвела до укладення Білоцерківського договору на важких умовах.

Г «Козацький загін, що складався з двохсот або трьохсот людей, укріпився на одному острівці й сильно та відчайдушно відбивався від наших. Хоч коронний гетьман обіцяв подарувати їм життя, вони знехтували цим, на знак свого рішення ».

1. Подія: Оборона залишків козацького табору під час Берестецької битви.
2. Коли: Битва тривала з 28 червня по 10 липня 1651 року.
3. Постаті: Згадано коронного гетьмана та козаків, які відбивалися.
4. Хто і чому залишив свідчення: Належать польському шляхтичу Станіславу Освенціму. Він описує неймовірну мужність і зневагу до смерті своїх ворогів (“відбивався від наших”), що його сильно вразило.
5. Значення: Хоча Берестецька битва була поразкою, відчайдушний опір козаків показав їхню волю. Іван Богун зміг вивести основні сили армії з облоги.

Ґ «Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже! …Сповіщаємо цим листом, що як од початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестанемо боротися проти кожного,».

1. Подія: Лист Богдана Хмельницького до шведського короля про створення антипольського союзу.
2. Коли: 1656 рік.
3. Постаті: Гетьман Богдан Хмельницький, король Швеції Карл X Густав.
4. Хто і чому залишив свідчення: Гетьман Б. Хмельницький написав лист. Він прагнув зміцнити дружбу зі Швецією і пояснити, що бореться за віру і вольності, а також пояснити розрив із Московією через її мир з Річчю Посполитою.
5. Значення: Це частина дипломатичних зусиль Б. Хмельницького, спрямованих на створення коаліції (Трансильванія, Швеція) проти Речі Посполитої після того, як Московія уклала Віленське перемир’я.

3. Попрацюйте з історичною картою.

1. Коли відбувся похід війська Б. Хмельницького, позначений стрілками червоного кольору?

Похід відбувся під час Козацької революції 1648 року. Перші перемоги козаків відбулися у травні 1648 року під Жовтими Водами та Корсунем.

2. Відповідно до якого мирного договору з Польщею було встановлено кордони Гетьманщини, позначені на картосхемі рожевим кольором? Коли було укладено цей договір?

Кордони Гетьманщини були встановлені відповідно до Зборівського договору. Цей договір було укладено 8 серпня 1649 року. Згідно з умовами договору, під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.

3. Як на карті позначено міста – центри полків? Якою цифрою позначено столицю Гетьманщини?

Замостя, Жванець, Камянець, Львів, Збараж. Столицею Війська Запорозького за часів Б. Хмельницького був Чигирин – цифра 2.

4. Якими буквами на карті позначено території Московського царства, Трансильванії, Молдовського князівства, Валахії, Кримского ханства?

А – Московське

Б – Кримське ханство

В – Молдовське князівство

Г – Трансильванії

Ґ – Валахії

Драматична мініатюра «Один день із життя гетьмана»

Дійові особи:

• Богдан Хмельницький – гетьман Війська Запорозького.
• Іван Виговський – генеральний писар.
• Альберто Віміна – посол Венеційської республіки.

(Сцена: Проста кімната в гетьманській резиденції в Чигирині. Хмельницький, втомлено спершись на стіл, розглядає карту. На столі, крім карти, лежать листи. Біля нього стоїть генеральний писар Іван Виговський.)

Хмельницький: (тихо, більше до себе) Ночі все коротші, а справ не меншає. Листи полковникам відправили?

Виговський: Так, батьку гетьмане. Чекають твого наказу. До тебе прибув посол із Венеції, Альберто Віміна. Каже, справа термінова.

Хмельницький: (повільно киває) Нехай заходить. Подивимось, які вітри дмуть з Європи.

(Виговський впускає до кімнати Віміну. Посол здивовано оглядає скромне помешкання. Хмельницький підводиться, простягає руку для потиску.)

Хмельницький: Вітаю в Чигирині, пане посол. Сідайте, прошу. Розкошів у нас не знайдете, не до того зараз.

Віміна: (сідаючи на просту лаву) Дякую, гетьмане. Моя республіка, Венеція, веде війну з Османською імперією і шукає союзників. Ми пропонуємо вам приєднатися до священної ліги проти Порти. Ваша військова міць була б нам дуже доречною.

Хмельницький: (з легкою посмішкою) Я ціную вашу пропозицію, пане посол. Але ж ви, мабуть, знаєте, що у моїй боротьбі проти Речі Посполитої мій головний союзник — кримський хан, а він є васалом османського султана.

Віміна: Саме тому я тут. Цей союз видається нам… небезпечним. Хіба можна довіряти татарам? Венеція — надійніший партнер, християнська держава. Ми пропонуємо гроші, зброю і міцний союз.

Хмельницький: (його погляд стає серйозним) Надійність, пане посол, перевіряється в бою. Коли я підняв повстання, щоб визволити свій народ, саме хан, а не європейські монархи, простягнув мені руку. Його кіннота допомагає мені бити ляхів. Відмовитись від цього союзу зараз — все одно, що відрубати собі руку перед вирішальною битвою. Мій головний ворог — Річ Посполита. Поки я не виб’ю звідси ляхів і не стану на Віслі, я не можу починати нову війну.

Віміна: Але вічний мир з Портою неможливий. Рано чи пізно їхні інтереси зіткнуться з вашими.

Хмельницький: (киває) Можливо. Я козак, а не наївна дитина, і все розумію. Але всьому свій час. Зараз моя мета — свобода для мого народу і створення своєї держави. Я готовий обговорювати майбутню співпрацю, але відмовитись від допомоги хана не можу. Це було б політичним самогубством.

Віміна: Я розумію вашу позицію, гетьмане. Ваша розсудливість і стратегічне мислення вражають не менше, ніж ваші військові перемоги.

Хмельницький: (встає, даючи зрозуміти, що розмову закінчено) Передайте вашому дожу мою повагу. Ми ще повернемося до цієї розмови, коли Україна буде вільною. А тепер, вибачте, на мене чекають справи. Війна не чекає.