Основні напрями зовнішньої політики Богдана Хмельницького?
Головними напрямами зовнішньої політики були Московське царство й Османська імперія. Б. Хмельницький відправляв посольства до Туреччини, Трансильванії, Кримського ханства, Швеції та інших країн. Він прагнув укласти військовий союз із Кримським ханством та династичний союз із Молдовським князівством. Гетьман використовував полівасалітет — одночасну підтримку дружніх стосунків із різними країнами.
Як розвивалися відносини з Московським царством після Переяславської ради?
Відносини погіршувалися, бо царський уряд одразу почав порушувати умови Березневих статей, обмежуючи внутрішній суверенітет Козацької держави. Московський цар сприймав козаків як нових підданих, а не як сторону договору. У 1655 році Б. Хмельницький був невдоволений жорстоким ставленням російського воєначальника до населення. У жовтні 1656 року Московія уклала з Річчю Посполитою Віленське перемир’я, проігнорувавши інтереси козаків і не допустивши їх до переговорів. Це перемир’я призвело до остаточного розриву відносин між гетьманом і царем.
Як автор пояснює причини укладення українсько-московського договору?
Автор, Іван Виговський, пояснює, що вони прийняли захист Московії, щоб із Божою поміччю зберегти й примножити здобуту великим кровопролиттям свободу для себе й нащадків.
Як характеризує політику Московії щодо козацької України?
Іван Виговський зазначає, що Московія не поставилася до козаків справедливо та не діяла згідно зі своїми обіцянками. Правителі та перші люди Московії будували плани, щоб легко захопити та уярмити козаків.
Яким було майбутнє цих відносин?
Відносини мали призвести до конфлікту. Після смерті Б. Хмельницького Московія продовжила наступ на суверенітет України. У 1659 році Юрій Хмельницький підписав Переяславські статті, за якими Гетьманщина перетворювалася на автономну частину Московської держави, що викликало обурення в більшості козаків. Підписання Гадяцького договору І. Виговським призвело до московсько-української війни 1658—1659 років.
1. Яку політику проводив гетьман Іван Виговський
Чому гетьманування Івана Виговського призвело до жорсткого соціального конфлікту між різними верствами козацтва?
Івана Виговського призвело до конфлікту, оскільки він орієнтувався на потреби козацької старшини й шляхти. Гетьман намагався створити керівну верству з освічених та заможних людей. Він залишав поза увагою інтереси козаків, селян та міщан, особливо нехтував інтересами козацької сіроми (бідноти). Це викликало незадоволення козацтва через посилення позицій верхівки та зниження впливу простих козаків на рішення влади. Соціальна напруга зросла також через те, що тривала війна різко погіршила добробут усіх верств. Ці прорахунки гетьмана спричинили козацькі заворушення, які очолили кошовий отаман Яків Барабаш і полтавський полковник Мартин Пушкар. Московська держава таємно підтримувала ці виступи.
ДОСЛІДІТЬ
1. Які факти з біографії Івана Виговського свідчать про його адміністративний та військовий досвід?
Про адміністративний та військовий досвід Івана Виговського свідчить його багаторічна служба на посаді генерального писаря за гетьманування Богдана Хмельницького, що фактично робило його другою людиною в державі. Він очолював Генеральну військову канцелярію, керував усією державною адміністрацією та закордонними справами, що вимагало неабияких організаторських та дипломатичних здібностей. До того ж до початку Хмельниччини Виговський мав військовий досвід, оскільки походив зі шляхетського роду і служив у польському війську, зокрема брав участь у битві під Жовтими Водами, де й потрапив у полон до татар, звідки його викупив Хмельницький.
Якими якостями мав бути наділений Виговський, щоб отримати такий високий рівень довіри від Богдана Хмельницького?
Щоб отримати такий високий рівень довіри, Іван Виговський мав бути наділений винятковими якостями, такими як висока освіченість, інтелект, відданість та працьовитість. Він був однією з найосвіченіших постатей свого часу, знав кілька мов, що робило його незамінним у веденні зовнішньої політики. Його здатність ефективно керувати державною канцелярією та бути правою рукою гетьмана протягом багатьох років свідчить про його надійність, лояльність та глибоке розуміння державних справ, що й забезпечило йому беззаперечну довіру з боку Богдана Хмельницького.
2. Проаналізуйте матеріал схеми. Який із чинників, на вашу думку, найбільше вплинув на загострення соціально-політичного становища в Україні? (коротко)
На мою думку, найбільше на загострення соціально-політичного становища вплинуло незадоволення селянства і козацтва посиленням позицій козацької верхівки та зниженням їхнього впливу на владу. Саме цей внутрішній розкол призвів до громадянської війни, чим негайно скористалися зовнішні вороги, зокрема Московія.
ПОМІРКУЙТЕ
1. На основі інфографіки з’ясуйте, якими були основні пункти угоди. Чиї інтереси вона відображала? Чому?
Основні пункти Гадяцької угоди, згідно з рішенням Гадяцької ради, включали:
- Створення Великого Князівства Руського як третьої рівноправної частини Речі Посполитої.
- Встановлення 60-тисячного козацького реєстру.
- Ліквідацію церковної унії та зрівняння у правах православної церкви з католицькою.
- Відкриття нових шкіл та друкарень.
Ця угода відображала насамперед інтереси козацької старшини та вищого православного духовенства. Адже вона надавала їм шляхетські права і привілеї, а також розширювала їхній політичний та економічний вплив, фактично зрівнюючи їх у статусі з польською шляхтою.
2. Чим умови Гадяцької угоди відрізнялися від Березневих статей? Як ви вважаєте, чи була зацікавлена Річ Посполита в налагодженні співпраці з Іваном Виговським? Чи вплине на вашу думку той факт, що сейм вилучив з Гадяцької угоди найсуперечливіші положення, які викликали протести шляхти й католицької церкви?
Гадяцька угода кардинально відрізнялася від Березневих статей. Березневі статті визначали протекторат московського царя над Гетьманщиною, тоді як Гадяцький договір передбачав входження Великого Князівства Руського до складу Речі Посполитої як рівноправного члена федерації.
Спочатку Річ Посполита була зацікавлена у співпраці, щоб повернути українські землі під свій контроль та розірвати союз Гетьманщини з Московією. Однак той факт, що польський сейм скасував ключові пункти угоди (зменшив реєстр до 30 тисяч, відклав вирішення церковного питання та наказав повернути землі шляхті), докорінно змінює думку. Це свідчить, що польська верхівка не була готова до справжнього рівноправного союзу і не хотіла йти на поступки, що й звело нанівець усі намагання Виговського та довело нещирість намірів Речі Посполитої.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому розпочалася московсько-українська війна?
Московсько-українська війна розпочалася восени 1658 року як пряма реакція московського уряду на укладення Іваном Виговським Гадяцької угоди з Річчю Посполитою. Москва розцінила цей крок як зраду Переяславської угоди 1654 року і спробу розірвати союз із нею, тому розпочала воєнні дії для підкорення Гетьманщини.
Які сили брали в ній участь?
У війні брали участь, з одного боку, московська армія на чолі з воєводою Олексієм Трубецьким, яку підтримувала антигетьманська опозиція серед козаків. З іншого боку — війська гетьмана Івана Виговського, до яких долучилися його союзники: кримські татари та польські загони.
Якими були її основні події?
Основною подією війни стала Конотопська битва, що відбулася у червні 1659 року. У цій битві об’єднані сили Івана Виговського та кримського хана Мехмеда IV Ґерая завдали нищівної поразки 100-тисячній московській армії. Попри цю блискучу перемогу, Виговський не зміг нею скористатися через загострення внутрішніх суперечностей та зростання опозиції, що змусило його зрештою скласти гетьманську булаву.
ДОСЛІДІТЬ
На основі ілюстрацій на с. 160 проаналізуйте та порівняйте склад війська та озброєння сторін часів московсько-української війни.
На малюнку зображено реєстрових козаків та московське військо, і їхнє озброєння та склад відрізняються.
- Військо козаків складалося з піхоти та легкої кінноти. Їхнім основним озброєнням були вогнепальна зброя (рушниці, мушкети), шаблі для ближнього бою. Козаки одягнені в жупани й шаровари, без важких захисних обладунків, що робило їх більш мобільними.
- Московське військо було більш різноманітним. Воно включало піхоту, озброєну бердишами (довгими сокирами) та рушницями, і кінних ратників. Кіннота мала важче озброєння: воїни захищені шоломами та панцирами, а їхня зброя — це списи, шаблі, а також луки зі стрілами.
Таким чином, козацьке військо було легким і маневреним, з акцентом на вогнепальну зброю. Московська армія поєднувала новітню вогнепальну зброю з традиційним важким озброєнням, таким як обладунки та холодна зброя, включаючи луки.
ДОСЛІДІТЬ
Опишіть Конотопську битву, спираючись на текст, схему та ілюстрацію. Прокоментуйте слова козацького літописця: «Від поразки міг утекти до свого обозу під Конотоп хіба що той, хто мав крилаті коні».
Конотопська битва відбулася у 1659 році під час московсько-української війни. Московське військо на чолі з князем Олексієм Трубецьким взяло в облогу фортецю Конотоп, яку захищали козаки. Гетьман Іван Виговський разом із союзниками — кримськими татарами — розробив хитрий план, щоб заманити елітну московську кінноту в пастку. Невеликий козацький загін імітував відступ, заманюючи ворога у болотисту місцевість. Коли московська кіннота переправилася, козаки та татари з усіх боків атакували її, зруйнувавши переправу і відрізавши шлях до відступу.
Слова козацького літописця «Від поразки міг утекти до свого обозу під Конотоп хіба що той, хто мав крилаті коні» означають, що поразка московського війська була нищівною, а втекти з поля бою було практично неможливо. Вислів «крилаті коні» — це метафора, яка підкреслює, що через вдалу пастку, болотисту місцевість та оточення врятуватися могли лише дивом.
ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ РУЇНА
ПОМІРКУЙТЕ
Чому описані події вважають початком Руїни?
Ці події є початком Руїни, бо після смерті Хмельницького почалася боротьба за владу, що призвела до громадянської війни та втручання інших держав.
ДОСЛІДІТЬ
Якими, на вашу думку, були передумови і причини Руїни? Складіть перелік, порівняйте його з поданим далі й наведіть факти, що засвідчують кожну із причин.
Передумови Руїни:
- Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за владу. Факт: Після смерті Богдана Хмельницького (1657) почалася збройна боротьба за гетьманську булаву між Іваном Виговським, з одного боку, та Мартином Пушкарем і Яковом Барабашем, з іншого, що переросла у громадянську війну.
- Слабкі державницькі традиції та низький рівень політичної свідомості. Факт: Козацька старшина часто ставила особисті інтереси вище за державні, що проявилося в постійних змовах та нездатності об’єднатися навіть перед лицем зовнішньої загрози.
- Втручання сусідніх держав у внутрішні справи Гетьманщини. Факт: Московський уряд відкрито підтримав повстання проти гетьмана Виговського, а Річ Посполита намагалася повернути свій вплив через Гадяцький договір.
Причини Руїни:
- Гострі соціальні конфлікти та протестні настрої. Факт: Повстання Пушкаря і Барабаша активно підтримали рядові козаки та селяни («чернь»), незадоволені політикою старшини.
- Суперечки у верхівці щодо внутрішньої і зовнішньої політики. Факт: Частина старшини підтримувала союз із Річчю Посполитою (Гадяцький договір), а інша — орієнтувалася на Москву, що призвело до розколу еліти.
- Соціальне розшарування та небажання низів коритися старшині. Факт: Старшина прагнула збагачення та намагалася закріпити свою владу, що викликало опір з боку простих козаків, селян та міщан, які боролися за свої права та вольності.
ДОСЛІДІТЬ
Чому Юрій Хмельницький погодився на умови Переяславських статей?
Юрій Хмельницький погодився на умови Переяславських статей 1659 року, оскільки його змусили московські воєводи. Під час переговорів у Переяславі військову раду оточило 40-тисячне московське військо.
Чи мав він вибір?
Він не мав вибору, бо знаходився під тиском. У такій ситуації йому нічого не залишалося, як підписати статті, укладені князем Трубецьким.
Як ви вважаєте, як реагувало українське суспільство на ці статті? Чому?
Більшість козаків відреагувала з обуренням.
Бо вони різко обмежували автономію Гетьманщини. Для козацької старшини втрата права вести самостійну зовнішню політику та обирати гетьмана без згоди царя означала втрату політичного впливу. Для духовенства підпорядкування київського митрополита московському патріарху було зазіханням на духовну незалежність. А розміщення московських воєвод у великих містах за рахунок місцевого населення викликало обурення у всіх верств суспільства.
До яких наслідків це могло призвести?
Це призвело до втрати Україною самостійності. Успішні дії Речі Посполитої проти Московського царства та наступ Москви на суверенітет України схилили Ю. Хмельницького до переходу на бік Польщі. У жовтні 1660 року Ю. Хмельницький підписав Слободищенський трактат, який скасовував Переяславські домовленості. Слободищенський трактат розколов Військо Запорозьке на Правобережний та Лівобережний гетьманати.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Якими були основні політичні цілі Івана Виговського?
Основною політичною метою Івана Виговського було забезпечення незалежності та суверенності Гетьманщини. Він прагнув розірвати союз із Московським царством, яке почало обмежувати українську автономію, і знайти нових союзників, зокрема Річ Посполиту та Швецію.
2. Якими були основні положення Гадяцької угоди? Чи було її втілено в життя?
Гадяцька угода 1658 року передбачала входження Гетьманщини під назвою Велике князівство Руське до складу Речі Посполитої як третього рівноправного члена, поряд з Польським королівством та Великим князівством Литовським. Угода гарантувала збереження української армії, власного суду, фінансів та свободи православної віри. Проте, угоду не було втілено в життя, оскільки її не підтримала значна частина козацтва та польський сейм, який ратифікував її в урізаному вигляді.
3. Чому розпочалася московсько-українська війна?
Московсько-українська війна 1658-1659 років розпочалася через намагання Москви обмежити автономію Гетьманщини та посилити свій вплив. Безпосереднім приводом стало укладення Іваном Виговським Гадяцької угоди з Річчю Посполитою, що Москва розцінила як зраду.
4. Що таке Руїна й коли вона розпочалася?
Руїна — це період в історії України другої половини XVII століття, що характеризувався глибокою політичною кризою, громадянською війною, боротьбою за гетьманську владу та іноземною інтервенцією. Початком Руїни вважають 1657 рік, після смерті Богдана Хмельницького.
5. Якими були положення Переяславських статей 1659 р., підписаних Юрієм Хмельницьким?
Переяславські статті 1659 року, підписані Юрієм Хмельницьким, значно обмежували автономію Гетьманщини. Гетьману заборонялося вести самостійну зовнішню політику, а московські воєводи отримували право розміщувати свої залоги у великих українських містах. Також козацьке військо обмежувалося, а гетьмана обирали за згодою царя.
6. Чому Івану Виговському не вдалося об’єднати довкола себе все козацтво?
Івану Виговському не вдалося об’єднати козацтво через глибокі соціальні суперечності всередині Гетьманщини. Виговський орієнтувався на інтереси старшини та покозаченої шляхти, що викликало невдоволення серед простих козаків та селян, які боялися повернення старих порядків. Також проти нього діяла проросійськи налаштована опозиція, яка поширювала чутки про “продаж України” полякам.
7. Чому Виговському не вдалося скористатися результатами Конотопської битви?
Іван Виговський не зміг розвинути досягнутий воєнний успіх у Конотопській битві через гостру внутрішньополітичну ситуацію.
8. Як ти оцінюєш діяльність Івана Виговського як гетьмана?
Я вважаю, що Іван Виговський був патріотом, який намагався зберегти незалежність України в дуже складних умовах. Його ідея створення Великого князівства Руського була спробою знайти для України гідне місце в Європі. Однак йому не вистачило підтримки всередині країни, а його орієнтація на старшину та Річ Посполиту виявилася помилковою, бо не враховувала настроїв більшості населення.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Сучасні українські історики Валерій Смолій і Валерій Степанков уважають, що «Гадяцький договір зводив нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її політичний лад… унеможливлював досягнення незалежності й соборності, ліквідував соціально-економічні завоювання селян, міщан і нереєстрових козаків, його основні положення запізнилися щонайменше на 100 років». А яка твоя думка? Чому ти так уважаєш?
Я погоджуюся з оцінкою Валерія Смолія і Валерія Степанкова. Гадяцький договір зводив нанівець суверенітет козацької України. Договір також ліквідовував соціально-економічні завоювання селян, міщан і нереєстрових козаків, бо землі шляхти, конфісковані після 1648 року, мали повернутися попереднім власникам. У Гетьманщині боялися, що гетьман І. Виговський відновить владу шляхти та «старі» порядки, і договір призвів до суперечностей у суспільстві та настання Руїни. Можливо, якби подібну угоду уклали набагато раніше, до початку великого повстання, вона б мала шанс на успіх, але в 1658 році це вже був крок назад.
Робочий аркуш
1. Розглянь карту і дай відповіді на запитання.
- Якою була територія Української держави – Гетьманщини – за Івана Виговського? З якими державами сусідила?
Територія Української держави за часів гетьманування Івана Виговського, згідно з Гадяцьким договором 1658 року, була відома як Велике князівство Руське. Вона охоплювала землі Чернігівського, Київського та Брацлавського воєводств. На півночі та заході Гетьманщина межувала з Річчю Посполитою, на сході – з Московським царством, а на півдні її сусідами були володіння Османської імперії та Кримське ханство.
- У яких полкових містах обирали чи затверджували гетьманом Івана Виговського?
Івана Виговського було обрано гетьманом у місті Корсунь, а також його владу підтверджували у столиці тогочасної Гетьманщини – Чигирині.
- Де відбувалися основні події московсько-української війни 1658– 1659 рр.?
Основні воєнні дії московсько-української війни 1658–1659 років розгорталися на території Лівобережної України. Вирішальна битва цієї війни відбулася біля міста Конотоп у 1659 році.
- Де розташоване місто, під яким відбулася вирішальна битва цієї війни?
Місто Конотоп, що стало місцем вирішальної битви, знаходиться на північному сході тогочасної Української держави, неподалік від кордону з Московським царством.
2. Розташуй дати подій на лінії часу. Хронологічна послідовність подій:
- Обрання гетьманом І. Виговського (1657 р.).
- Гадяцька угода (Вересень 1658 р.).
- Конотопська битва (1659 р.).
- Обрання гетьманом Ю. Хмельницького (Вересень 1659 р.).
- Переяславські статті Ю. Хмельницького (Жовтень 1659 р.).
3. Кого хотів бачити гетьманом після себе Б. Хмельницький? У якій державі існувала така система? Чому спадкова система не прижилася в Україні? Які чинники, на думку історика, впливали на вибір гетьмана? Якими були наслідки такої системи?
Богдан Хмельницький сподівався на встановлення спадкового гетьманства, тобто хотів, щоб влада перейшла до його спадкоємця, ймовірно, сина.
Хмельницький, можливо, орієнтувався на систему виборів короля в Польщі, де на престол послідовно обирали членів однієї династії. Проте, в Україні склалася система, більше схожа на ту, що була в Молдовському князівстві, де правителів обирали за згодою Османської імперії.
Спадкова система не прижилася, тому що за вплив на Україну постійно боролися три сильні держави: Московське царство, Річ Посполита та Османська імперія.
На думку історика Сергія Плохія, на вибір гетьмана в Україні впливало бажання та згода однієї з трьох сусідніх могутніх держав — московитів, поляків чи турків.
Наслідком такої системи було те, що козаки завжди залишалися в програші, незалежно від того, яка з іноземних держав здобувала перемогу в боротьбі за вплив на Україну.
4. Як ти думаєш, що мав на увазі Іван Виговський, коли після обрання гетьманом заявив: «Ся булава доброму — на ласку, а злому — на карність. Коли мене гетьманом обрали, то потурати я в війську нікому не буду, бо Військо Запорозьке без страху бути не може…»?
На мою думку, цими словами Іван Виговський хотів показати, що він буде сильним і справедливим гетьманом.
Коли він каже, що булава «доброму — на ласку, а злому — на карність», він обіцяє, що буде винагороджувати тих, хто діє на користь державі, і суворо карати зрадників та порушників порядку.
Фразою «потурати я в війську нікому не буду, бо Військо Запорозьке без страху бути не може» він наголошує на необхідності залізної дисципліни в армії. Виговський розумів, що без поваги до гетьманської влади та чіткого порядку козацьке військо не зможе бути боєздатним і сильним, особливо в умовах постійних загроз. Отже, він дав зрозуміти, що не дозволить анархії та непокори.
5. Переглянь відео про одного із соратників Івана Виговського Юрія Немирича (е-додаток, § 19.2) і склади історичний портрет цього діяча.
Історичний портрет Юрія Немирича
Належав до заможної, аристократичної української (руської) магнатської родини із середовища польської шляхти. Його родина була одним із найбільших землевласників на Київщині.
Здобув блискучу європейську освіту, навчався у провідних університетах (Лейден, Париж, Оксфорд). Спочатку був прихильником аріанства (протестантська течія), але згодом перейшов у православ’я заради політичних цілей.
На початку діяльності служив Речі Посполитій, був послом (депутатом) Сейму. Після смерті Богдана Хмельницького (1657 р.) приєднався до Гетьманщини та став ключовою постаттю і радником гетьмана Івана Виговського.
Був головним автором і перемовником Гадяцького договору 1658 року, який передбачав перетворення Гетьманщини на Велике князівство Руське в складі Речі Посполитої Трьох Народів.
Обіймав посаду Ніжинського полковника. Брав участь у битві під Конотопом (1659 р.), де розгромив авангард російського війська. Був убитий у серпні 1659 року під час антигетьманського повстання, спровокованого Москвою (Московсько-козацька війна).
Символізує частину української еліти, яка була готова пожертвувати власними інтересами, походженням і навіть вірою заради розбудови української держави та її європейської орієнтації. Його смерть стала великою втратою для державного проекту Виговського.
Поміркуй, про підтримку Виговським якої верстви свідчить ситуація із Юрієм Немиричем.
Ситуація з Юрієм Немиричем свідчить про те, що гетьман Іван Виговський спирався на освічену українську шляхту та козацьку старшину.
6. Якою була реакція царя й московського населення на поразку в Конотопській битві? Чи вдалося І. Виговському скористатись цією перемогою? Чому?
Згідно з описом історика Сергія Соловйова, поразка під Конотопом викликала у Москві справжній жах. Цар Олексій Михайлович вийшов до народу в жалобному одязі, а саме місто почали укріплювати, очікуючи наступу козацького війська. Ходили чутки, що цар збирався тікати за Волгу.
Однак, Івану Виговському не вдалося скористатися цією блискучою перемогою. Проти нього спалахнули нові повстання, очолювані промосковськи налаштованою старшиною. Внутрішні чвари та незгода всередині Гетьманщини не дозволили розвинути військовий успіх і змусили Виговського зосередитись на придушенні опозиції.
7. Чому політика І. Виговського викликала опір запорожців, частини старшини та селянства?
Політика Івана Виговського викликала опір з кількох причин. Головною з них було укладення Гадяцької угоди з Річчю Посполитою. Багато козаків, особливо запорожці, та селяни сприйняли це як зраду і повернення під владу польської шляхти, проти якої вони боролися роками. Частина старшини, своєю чергою, була налаштована проросійськи й не підтримувала союзу з поляками. Таким чином, спроба Виговського знайти нового союзника проти Москви призвела до глибокого розколу в українському суспільстві.
8. Які негативні наслідки мало підписання Юрієм Хмельницьким Переяславських статей?
Підписання Юрієм Хмельницьким Переяславських статей у 1659 році мало вкрай негативні наслідки для Гетьманщини. Вони значно обмежували її автономію. Московські війська тепер розміщувалися у великих українських містах, гетьман втратив право вести самостійну зовнішню політику без згоди царя, а київська митрополія мала перейти у підпорядкування московському патріарху. По суті, ці статті стали першим значним кроком до поглинання Української держави Московським царством.
9. Проаналізуй наведені далі думки двох істориків. Виділи положення, з якими ти погоджуєшся, а з яким – ні. Свою думку поясни.
Я погоджуюся з думками обох істориків, оскільки вони доповнюють одна одну.
Петро Пиріг правильно визначає головні причини Руїни: зовнішня агресія сусідніх держав та внутрішні чвари між старшиною. Це пояснює, чому почався цей трагічний період.
Орест Субтельний, зі свого боку, дуже влучно описує наслідки цих процесів. Він показує, як козацька держава, що була могутньою за Хмельницького, перетворилася на жертву через внутрішні конфлікти та зовнішні вторгнення.
Таким чином, обидва погляди є правильними. Пиріг аналізує причини, а Субтельний описує трагічний результат цих причин, створюючи повну картину доби Руїни.