§25. Іван Виговський. Гадяцька угода. Українсько-московська війна. Конотопська битва

Назад до змісту

Пригадайте основні напрями зовнішньої політики Б. Хмельницького.

Зовнішня політика Богдана Хмельницького була спрямована на пошук союзників для зміцнення Української козацької держави. Він вів переговори та укладав союзи з різними державами, намагаючись знайти альтернативні варіанти союзництва. Основними напрямами його політики були відносини з Московським царством, Річчю Посполитою, Швецією, Османською імперією, Кримським ханством, Трансильванією, Валахією та Молдовою.

Поміркуйте, які виклики стояли перед наступниками Б. Хмельницького на посаді гетьмана?

Перед наступниками Богдана Хмельницького стояло кілька серйозних викликів:

• Різні групи старшини по-різному бачили майбутнє держави та не могли дійти згоди щодо вибору зовнішнього протектора. Одні схилялися до союзу з Річчю Посполитою, інші — з Османською імперією, а треті — з Московським царством.
• Між представниками старшини точилася гостра боротьба за гетьманську булаву.
• Козацькі низи, які представляла Січ, виступали проти держави та влади старшини, відстоюючи рівність і традиційні козацькі вольності.
• Внутрішні конфлікти та боротьба за владу дозволяли сусіднім державам втручатися у справи Гетьманщини, що призвело до пограбування українських земель і періоду занепаду, відомого як Руїна

📝 Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте політику І. Виговського: якими були досягнення та прора-хунки гетьмана. Визначте, які обставини завадили гетьману досягти поставленої мети. На основі отриманих результатів роботи заповніть таблицю.

✨ Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про зовнішньополітичну орієнтацію І. Виговського

1. Визначте, до налагодження відносин з якою державою схилявся гетьман І. Виговський.

Гетьман Іван Виговський схилявся до налагодження дипломатичних контактів з Польщею, продовжуючи політику, розпочату ще Богданом Хмельницьким.

2. Які мотиви скеровували гетьмана І. Виговського віддалитися від Московського царства? Хто підтримував політику гетьмана?

Гетьмана І. Виговського скеровували віддалитися від Московського царства антимосковські настрої генеральної старшини, незадоволення вищого духівництва та ближче знайомство з політичними звичаями Москви. Політику гетьмана в цьому напрямку підтримували генеральна старшина та вище духівництво.

📝 Свідчать документи

Визначте за документами, у чому полягали принципові відмінності між політичною традицією Речі Посполитої та козацтва, з одного боку, і Московщини — з іншого.

На основі наданих документів можна зробити висновок, що принципова відмінність полягала у ставленні до свободи та сутності держави.

Політична традиція Речі Посполитої та козацтва ґрунтувалася на ідеалах свободи. Цей принцип був настільки важливим, що об’єднував людей попри відмінності в мові та релігії. Промова Станіслава-Казимира Беневського, своєю чергою апелює до поняття “Вітчизни” як спільного дому, що “породила” і “викохала” свій народ, вказуючи на органічний зв’язок між державою та її громадянами, а не на відносини підданства.

Політична традиція Московщини, на противагу, не мала в основі ідеї свободи особистості чи народу. У промовах вона протиставляється як чужа сила (“не москалі”). Це вказує на те, що московська модель держави сприймалася як така, що базується на підкоренні та владі монарха, а не на вільній спільноті громадян.

📝 Свідчать документи

Опрацюйте уривок із Гадяцької угоди і знайдіть у тексті документа уривки, у яких ідеться про пункти, наведені в схемі «Гадяцька угода 1658 р.: основні положення» {с. 148). Дайте оцінку умовам Гадяцької угоди.

Уривки з документа, що відповідають основним положенням:

• Рівність релігій: «…У містах коронних і Великого князівства Литовського, скрізь, куди поширилися церкви грецької віри, мають заживати вольностей, свобод і ніякою перешкодою до магістрату грецька релігія не може бути».
• Розвиток освіти й культури: «Академію Київську дозволяє його королівська милість і стани коронні установити, вона такими прерогативами та вольностями має задовольнятися, як і академія Краківська… Гімназії, колегії, школи і друкарні, скільки їх буде потрібно, буде вільно відкривати без утруднень і вільні науки відправляти…»
• Власні збройні сили: «Війська Запорозького має бути число шістдесят тисяч, або як вельможний гетьман подасть на реєстрі…»
• Територіальна автономія: «…Жодних військ польських і литовських або чужоземних ніхто не буде впроваджувати у воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське…»

Чи сприятливими вони були для українців?

Умови Гадяцької угоди були дуже сприятливими для українців. Вона передбачала створення Великого князівства Руського як третьої рівноправної частини Речі Посполитої (поряд з Польщею та Литвою). Це надавало українським землям широку автономію, власну армію, фінанси та судову систему. Гарантувалися свобода православної віри та значні можливості для розвитку української освіти й культури.

Які положення Гадяцької угоди свідчать про її антимосковську спрямованість?

Про антимосковську спрямованість свідчить сам факт укладення «вічного» миру з Річчю Посполитою, що означало розрив військово-політичного союзу з Московським царством, укладеного Б. Хмельницьким. Також пункт про заборону введення «чужоземних» військ на територію Великого князівства Руського був прямо направлений проти Москви, яка прагнула розмістити свої гарнізони в українських містах.

Визначте на полотні ворогуючі сторони. Яке озброєння використовували протиборні сторони в битві? За допомогою яких засобів художник передав переможний результат битви для І. Виговського?

На картині зображено битву між козацьким військом на чолі з Іваном Виговським та московською армією.

• Ворогуючі сторони: Зліва на конях зображена козацька кіннота, що стрімко атакує. Її можна впізнати за характерним одягом та прапором з хрестом. Справа — московські війська в червоних одностроях, які ведуть оборону.
• Озброєння: Козацькі вершники озброєні переважно холодною зброєю — шаблями. Московські солдати використовують вогнепальну зброю — рушниці та артилерію (гармати).
• Переможний результат: Художник передав перемогу війська І. Виговського через динаміку бою. Козацька кіннота зображена в русі, вона врізається в ряди супротивника, який, навпаки, показаний у сум’ятті та безладі. Центральна постать вершника (ймовірно, самого Виговського) з піднятою шаблею та переможним виразом обличчя є композиційним центром і символізує тріумф козацької зброї. Повалені на землю ворожі солдати також підкреслюють успіх атаки.

✨ Думки істориків

Олексій Сокирко, український історик, про значення Конотопської битви

Поміркуйте, які можливості перед українською козацькою державою відкривала перемога в Конотопській битві. Дізнайтеся з наступних матеріалів параграфа, чи були вони реалізовані. Чому?

Перемога в Конотопській битві відкривала перед українською козацькою державою значні можливості. Насамперед це був шанс остаточно вийти з-під впливу Московського царства та реалізувати положення Гадяцької угоди, утвердивши незалежність Великого князівства Руського як рівноправного члена Речі Посполитої Трьох Народів. Приголомшлива поразка московської армії давала змогу зміцнити міжнародний авторитет Гетьманщини та покласти край спробам Москви втручатися у внутрішні справи України.

Однак ці можливості не були реалізовані.

Чому? Причини крилися у внутрішніх конфліктах та відсутності єдності в українському суспільстві:

• Внутрішні чвари: Відразу після перемоги запорожці на чолі з Іваном Сірком напали на Кримське ханство, що змусило кримського хана, союзника Виговського, залишити його.
• Опозиція гетьману: Серед козацтва зростало невдоволення політикою Івана Виговського. Частина старшини та козаків, зокрема на Лівобережжі, перейшла на бік Москви.
• Втрата підтримки: Гетьман втратив підтримку не лише серед козацтва, але й у суспільстві загалом через невдалу внутрішню політику та прагнення людей до миру після тривалої війни.

Внаслідок цих суперечностей Іван Виговський був змушений зректися булави у вересні 1659 року. Таким чином, блискуча військова перемога під Конотопом була зведена нанівець через внутрішній розбрат, що не дозволило скористатися її результатами для зміцнення держави.

Історичні подробиці

1. Що, на вашу думку, вплинуло на перехід Ю. Немирича на службу до І. Виговського?

На перехід Юрія Немирича на службу до гетьмана, ймовірно, вплинуло кілька причин. Як високоосвічена людина, що навчалася в Європі, він бачив майбутнє України у союзі з Річчю Посполитою, але на нових, рівноправних засадах. Він був автором Гадяцького договору, ідея якого полягала у створенні Великого князівства Руського як третьої частини Речі Посполитої. Ця мета збігалася з політичним курсом гетьмана Івана Виговського, який шукав альтернативу союзу з Москвою. Тому Немирич, прагнучи реалізувати свою ідею незалежної козацької держави, приєднався до гетьмана.

2. За допомогою додаткових джерел інформації доповніть біографічну довідку про постать Ю. Немирича.

Юрій Немирич був людиною західної культури та освіти. Він навчався у найкращих університетах Європи: в Лейдені, Оксфорді, Кембриджі, Парижі. Це сформувало його погляди на державу. Ще в молодості, у 1634 році, він написав трактат «Роздуми про війну з московитами», де передбачив неминучість війни з Московським царством. Він називав московський режим деспотичним, а його мешканців такими, що «ані свободи не прагнуть, ані неволі не відчувають».

Немирич був одним із найбагатших людей на українських землях, другим після Яреми Вишневецького. При цьому він належав до протестантської течії социніан (аріан), що робило його релігійною меншиною. Він активно захищав права своїх одновірців та заснував для них академію у Кисилині на Волині. Його багатство та релігійні переконання часто призводили до конфліктів з католицькою шляхтою.

Його найважливішим політичним проєктом був Гадяцький договір. Немирич був головним автором ідеї перетворення козацької України на Велике князівство Руське — третю, рівноправну частину оновленої Речі Посполитої. Він особисто очолював українську делегацію на сейм, де мав захищати цей договір.

Спочатку Немирич воював проти Богдана Хмельницького, але у 1657 році перейшов на бік гетьмана, прийняв православ’я і став одним із найближчих радників Івана Виговського. Однак його прозахідна орієнтація та величезні маєтки викликали ненависть у частини промосковськи налаштованої старшини. Після переможної Конотопської битви, під час заколоту проти Виговського, Юрія Немирича було вбито. Його смерть стала символом початку Руїни і краху ідеї незалежної української держави в союзі з європейськими країнами.

Поміркуймо

1. Чому, на вашу думку, І. Виговський не зміг втримати гетьманську владу?

Іван Виговський не зміг втримати гетьманську владу через комплекс внутрішніх та зовнішніх причин. По-перше, його політика не знайшла широкої підтримки в суспільстві. Частина козацтва та населення була незадоволена його невдалою внутрішньою політикою та прагненням продовжити війну, в той час як люди хотіли миру. По-друге, проти гетьмана виступила потужна опозиція. Запорозька Січ на чолі з Яковом Барабашем та полтавський полковник Мартин Пушкар підняли повстання, не погоджуючись із обранням Виговського. По-третє, у внутрішні справи Гетьманщини активно втручалася Москва, яка підбурювала старшину виступати проти гетьмана. Навіть після блискучої перемоги під Конотопом, Виговський втратив підтримку союзників (кримський хан був змушений повернутися до Криму через напад Івана Сірка), а його соратники, як Тиміш Цицюра, переходили на бік Москви. Врешті-решт, старшина, бачачи, що гетьман втратив підтримку козацтва, усунула його від влади, обравши натомість Юрія Хмельницького.

2. Які політичні табори почали формуватися в середовищі козацької старшини після смерті Б. Хмельницького?

Після смерті Богдана Хмельницького в середовищі козацької старшини не було єдності щодо майбутнього держави, особливо у виборі зовнішньополітичного курсу. Сформувалося кілька основних політичних таборів:

• Пропольський табір: ця частина старшини вбачала майбутнє Гетьманщини в автономії у складі Речі Посполитої, приваблюючись її традиціями шляхетської демократії.
• Промосковський табір: інші сподівалися на захист з боку єдиновірного православного Московського царства.
• Протурецький табір: ще одна група схилялася до протекторату могутньої Османської імперії, вбачаючи в цьому гарантію безпеки.

До цих зовнішньополітичних розбіжностей додавалася гостра боротьба за владу всередині самої старшини, а також протистояння між старшиною, що стала новою елітою, та козацькими низами, які відстоювали ідеали рівності та братерства.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати головні події гетьманування Івана Виговського.

Головними подіями гетьманування Івана Виговського (1657–1659 рр.) були придушення антигетьманського повстання, укладення Гадяцької угоди з Річчю Посполитою у 1658 році та перемога козацько-татарського війська над московською армією в битві під Конотопом у 1659 році.

Можу визначити напрямки політики Івана Виговського.

Основний напрямок політики Івана Виговського полягав у розриві з Московським царством і спробі створити на українських землях незалежну державу у складі федерації трьох рівноправних народів — Великого князівства Руського, Польського королівства та Великого князівства Литовського. У внутрішній політиці він спирався на козацьку старшину та шляхту.

Можу схарактеризувати Гадяцьку угоду з огляду інтересів українців.

Гадяцька угода 1658 року передбачала створення Великого князівства Руського як самостійної держави з власною армією, скарбницею, судовою системою та державною православною вірою, що відповідало інтересам української козацької еліти. Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член союзу. Проте, польський сейм ратифікував угоду в урізаному вигляді, що не задовольнило українську сторону повною мірою.

Можу пояснити причини зречення Іваном Виговським гетьманства.

Іван Виговський зрікся гетьманства восени 1659 року через потужну внутрішню опозицію, яка переросла в громадянську війну, та через зовнішній тиск з боку Московського царства, яке підтримувало його супротивників. Навіть перемога під Конотопом не змогла зупинити розкол у суспільстві, що й змусило гетьмана скласти повноваження.

2. Упорядкуйте події лінії часу в хронологічній послідовності і виконайте завдання:

а) назвіть дати згаданих історичних подій

Хронологічна послідовність подій така:

1. Обрання І. Виговського гетьманом – 1657 р.
2. Українсько-шведська угода – жовтень 1657 р.
3. Повстання Я. Барабаша і М. Пушкаря – 1658 р.
4. Гадяцька угода – 16 вересня 1658 р.
5. Конотопська битва – 8 липня 1659 р.

б) визначте, які події відбувалися в Європі у хронологічних межах цієї послідовності

У період з 1657 по 1659 роки в Європі тривала Друга Північна війна (1655—1660) між Швецією та Річчю Посполитою, а також завершувалася франко-іспанська війна, яка закінчилася підписанням Піренейського миру в 1659 році. Також у 1658 році було утворено Рейнську лігу — оборонний союз німецьких князівств.

Обговорюємо в групі

Чи можна події гетьманування І. Виговського назвати громадянською війною? Аргументуйте свою думку.

Так, події часів гетьманування Івана Виговського можна вважати громадянською війною. Аргументом на користь цього є те, що відбулося збройне протистояння між різними частинами українського суспільства. З одного боку був гетьман і його прихильники з козацької старшини, які хотіли союзу з Річчю Посполитою. З іншого — опозиція на чолі з Мартином Пушкарем і Яковом Барабашем, яку підтримували незадоволені козаки, селяни та Московське царство. Цей конфлікт, особливо повстання 1658 року, мав усі ознаки громадянської війни: боротьба за владу всередині країни, розкол суспільства та втручання зовнішніх сил.

Спрогнозуйте, як розвиватимуться події в Україні після усунення з гетьманства І. Виговського.

Я думаю, що після усунення Івана Виговського ситуація в Україні лише погіршиться. Його відставка, скоріш за все, не зупинить, а тільки посилить боротьбу за владу між різними старшинськими групами. Це призведе до ще більшого розколу в суспільстві та посилення втручання сусідніх держав, таких як Річ Посполита та Московське царство. Цей період в історії України відомий як “Руїна”, що означає занепад державності, економічне виснаження та поділ українських земель.

Мислю творчо

Пригадайте, у яких подіях брали участь персонажі з історичної хмаринки. Складіть речення, що розкриватимуть роль цих діячів у подіях 1657-1659 рр.

• Іван Виговський, обраний гетьманом у 1657 році, намагався зміцнити незалежність Гетьманщини, уклавши Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою та здобувши перемогу над московським військом у битві під Конотопом.
• Яків Барабаш та Мартин Пушкар очолили збройне повстання проти гетьмана Виговського у 1658 році, що призвело до громадянської війни в Україні.
• Юрій Немирич був одним з авторів Гадяцької угоди 1658 року, яка передбачала створення Великого князівства Руського.
• Іван Сірко, як кошовий отаман, виступав в опозиції до політики гетьмана Виговського та його союзу з Польщею.
• Юрій Хмельницький, син Богдана Хмельницького, був одним із претендентів на гетьманську булаву.
• Григорій Ромодановський командував московською армією, яка підтримувала повстання проти Виговського, але зазнала поразки від козацько-татарських військ у Конотопській битві 1659 року.