§17. Воєнно-політичні події 1650–1653 рр.

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Яким договором завершився перший етап Національно-визвольної війни?

Перший етап Національно-визвольної війни завершився укладенням Зборівського мирного договору 18 серпня 1649 року.

Як ставилися до цього договору обидві сторони?

Обидві сторони, і козаки, і Річ Посполита, були незадоволені умовами Зборівського договору. Козацька старшина та українське населення вважали поступки з боку Польщі недостатніми, адже не всі, хто брав участь у війні, потрапили до реєстру та отримали волю. Водночас польська шляхта вважала договір принизливим і не збиралася його дотримуватися, прагнучи реваншу.

Чи міг він, на вашу думку, стати основою для встановлення міцного миру? Чому?

На мою думку, цей договір не міг стати основою для міцного миру. Головна причина в тому, що він не вирішував основних суперечностей і не влаштовував жодну зі сторін. Кожна сторона розглядала його лише як тимчасову перерву для накопичення сил перед новою війною.

Проаналізуйте документ і поміркуйте, у чому автор намагається переконати своїх співвітчизників. Чи підтверджує трактат ваші думки? У чому?

У трактаті польський вельможа 1672 року намагається переконати своїх співвітчизників у тому, що будь-яка форма української державності є смертельно небезпечною для Речі Посполитої. Він наголошує, що українці ніколи не погодяться на повернення панщини, бо вважають її скасування головним здобутком Хмельницького. Також він застерігає, що існування навіть невеликої козацької держави призведе до масової втечі селян з польських земель, що спричинить їхнє запустіння. Цей трактат підтверджує думку про неможливість міцного миру, оскільки показує, що польська еліта не була готова до компромісу в ключових питаннях, таких як державність України та соціальний устрій.

ЯКІ ПОДІЇ ВІЙНИ ВІДБУЛИСЯ В 1650-1651 рр.

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте основні події названих років.

Основні події 1650–1651 років:

• Осінь 1650 р. — успішний похід Богдана Хмельницького в Молдавію. Було укладено військово-політичний союз, який мав бути скріплений шлюбом сина гетьмана Тимоша та доньки молдавського господаря Розанди.
• 28 червня – 10 липня 1651 р. — битва під Берестечком. Через втечу кримських татар, козацьке військо зазнало поразки.

Чим завершився цей етап війни для козацької держави?

Цей етап війни завершився для козацької держави тяжкою поразкою під Берестечком та укладенням вкрай невигідного Білоцерківського договору 18 вересня 1651 року.

Чому обидві сторони були невдоволені його підсумками?

Обидві сторони були невдоволені підсумками цього етапу:

• Козацька держава була незадоволена, бо умови Білоцерківського договору були дуже важкими: територія автономії обмежувалася лише Київським воєводством, козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч, а шляхті дозволялося повернутися до своїх маєтків. Це викликало величезне обурення серед народу.
• Річ Посполита теж не була повністю задоволена. Попри перемогу, її військо було виснажене партизанською боротьбою, хворобами та дезертирством. Тому польський король не зміг повністю ліквідувати козацьку державу і був змушений піти на переговори. Більше того, польський сейм навіть не затвердив цей договір.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на картосхеми й текст, відтворіть події битви під Берестечком.

Події битви під Берестечком розгорталися в три етапи:

• Перший етап (28-29 червня): Українсько-татарське військо під проводом Богдана Хмельницького та Іслам-Гірея III розпочало битву, атакуючи укріплений табір коронного війська. Як видно на картосхемі, козацькі та татарські сили намагалися охопити та розбити поляків.
• Другий етап (30 червня): Польська артилерія завдала потужного удару по татарській кінноті. Це викликало паніку, і татари, зазнавши втрат, почали тікати з поля бою. Кримський хан Іслам-Гірей III не тільки відступив, але й силою забрав із собою Богдана Хмельницького, щоб змусити його припинити бій.
• Третій етап (1-10 липня): Залишившись без гетьмана та союзників-татар, козацьке військо під командуванням Івана Богуна відступило в укріплений табір на річці Пляшівка. Вони героїчно оборонялися протягом десяти днів. У ніч на 10 липня Богун організував прорив з оточення через болото, збудувавши переправу. Однак через паніку серед піхоти, яка вирішила, що їх кидають напризволяще, прорив перетворився на трагедію. Багато козаків загинуло в тисняві на переправі та в останньому бою.

Про що свідчить документ? Чи можемо ми довіряти йому? Чому?

Документ зі щоденника польського шляхтича Станіслава Освенціма свідчить про надзвичайну мужність, стійкість та самопожертву козаків. Навіть опинившись в оточенні й маючи можливість врятувати життя, здавшись у полон, вони відмовилися і билися до останнього. Цьому документу можна довіряти, оскільки він написаний очевидцем подій, до того ж — представником ворожого табору. Той факт, що ворог із повагою описує відвагу своїх супротивників, робить це свідчення особливо цінним і правдивим.

Опишіть озброєння і військових, які брали участь у битві під Берестечком.

Судячи з наданих реконструкцій:

• Польські крилаті гусари (зображення 1): Це важка кіннота, одягнена в металеві обладунки (кіраси) та шоломи. Їхньою головною зброєю були довгі списи. Характерною деталлю були “крила” з пір’я за спиною, що мали страхітливий вигляд.
• Козацька піхота (зображення 2): Піхотинці були озброєні рушницями (мушкетами) та шаблями. Вони одягнені в прості жупани й шаровари. Їхня сила полягала у влучності стрільби та дисципліні.
• Татарська легка кіннота (зображення 3): Це були мобільні вершники, озброєні луками, шаблями. Вони не мали важких обладунків, що дозволяло їм бути дуже швидкими та маневреними на полі бою.

Як зображують битву художники? На яких деталях вони акцентують увагу глядачів? Які, на вашу думку, епізоди битви зображено?

Художники зображують битву як динамічну, емоційну та трагічну подію, акцентуючи увагу на героїзмі та хаосі бою.

• Артур Орльонов, “Битва під Берестечком” (зображення 4): Картина передає масштабність та жорстокість битви. Художник зосереджується на масовій сутичці кінноти, передаючи хаос та напругу бою. .
• Микола Івасюк, “Богун на переправі” (зображення 5): Тут зображено конкретний епізод — прорив козаків з оточення. У центрі — полковник Іван Богун, який на коні веде за собою воїнів через переправу. Акцент зроблено на лідерстві та рішучості в критичний момент.
• Андрій Серебряков, “Берестечко. Останній бій” (зображення 6): Ця картина зображує фінальний, найтрагічніший епізод битви. Художник показує невелику групу козаків, які, будучи оточеними, продовжують відчайдушно битися. Це ілюстрація того самого подвигу, про який писав Станіслав Освенцім.

ДОСЛІДІТЬ

Якими були умови Білоцерківського договору? Чим вони відрізнялися від умов Зборівського договору? До яких наслідків могла призвести їх реалізація?

Умови Білоцерківського договору

Білоцерківський договір уклали 18 вересня 1651 року. Згідно з умовами, автономія Війська Запорозького обмежувалася лише Київським воєводством. Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч осіб. Усі нереєстрові козаки мали повернутися до попереднього соціального стану. Польській шляхті дозволялося повертатися до своїх маєтків, навіть на козацькі території. Гетьман підпорядковувався польському королю і втрачав право закордонних відносин.

Відмінності від Зборівського договору

Зборівський договір (1649 р.) був значно вигіднішим.

• Територія: Зборівський договір надавав автономію в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Білоцерківський обмежував автономію лише Київським воєводством.
• Реєстр: За Зборівським реєстр становив 40 тисяч козаків. За Білоцерківським його скоротили до 20 тисяч.
• Шляхта: За Білоцерківським шляхта отримала дозвіл повертатися до своїх маєтків, тоді як за Зборівським польські війська виводилися з території автономії.

Наслідки реалізації

Реалізація договору спричинила б значне загострення соціальної напруги та антигетьманські виступи.

2. ЧИМ ЗАВЕРШИЛАСЯ БИТВА ПІД БАТОГОМ

Які наслідки мала перемога під Батогом? Коли і з якою метою було здійснено молдавські походи?

Які наслідки мала перемога під Батогом?

Перемога козацького війська над поляками в битві під Батогом у 1652 році мала велике значення. По-перше, вона призвела до анулювання невигідного для України Білоцерківського договору. По-друге, відновила владу Богдана Хмельницького на всіх українських землях і надихнула населення на нові повстання проти шляхти. Ця перемога значно посилила козацьку державу.

Коли і з якою метою було здійснено молдавські походи?

Молдавські походи Богдана Хмельницького були здійснені з метою зміцнити міжнародне становище козацької держави та знайти союзників.

• Перший похід (1650 рік): Метою було змусити молдавського господаря Василя Лупу відмовитися від союзу з Польщею та укласти союз із Гетьманщиною. Цей союз мав бути закріплений шлюбом сина гетьмана, Тимоша, з донькою Лупу, Розандою. Похід був успішним, і Лупу погодився на умови Хмельницького.
• Другий похід (1652 рік): Відбувся через те, що Василь Лупу не поспішав виконувати свою обіцянку щодо шлюбу. Після перемоги під Батогом, яка сталася під час цього походу, весілля Тимоша і Розанди нарешті відбулося.
• Третій похід (1653 рік): Метою було надати військову допомогу Василю Лупу, якого позбавили престолу. На жаль, під час облоги фортеці Сучава Тиміш Хмельницький загинув, що стало важким ударом для гетьмана.

ДОСЛІДІТЬ

Розкажіть про битву під Батогом, спираючись на схему та зображення. У чому було значення цієї перемоги?

Битва під Батогом відбулася 1-2 червня 1652 року біля гори Батіг, між річками Південний Буг та Батіг.

Спираючись на схему, можна побачити, що українсько-татарське військо під командуванням Богдана та Тимоша Хмельницьких, а також Карач-Мурзи, мало від 12 до 15 тисяч козаків і 20 тисяч кримчаків та ногайців. Їм протистояло польське військо на чолі з Мартином Калиновським, яке складалося з 12 тисяч кінноти та 18 тисяч піхоти, включаючи німецьких найманців-ландскнехтів.

Польські війська отаборилися, але козаки та татари оточили їх. Зранку 2 червня, як показують стрілки на карті, козацькі полки під проводом Тимоша Хмельницького прорвали оборону польського табору. Запеклі бої, як на картині Андрія Серебрякова, призвели до повної поразки поляків. Їхні загони, разом із командувачем Калиновським, були притиснуті до річки Південний Буг, а німецькі ландскнехти чинили останній опір, але теж були знищені.

Значення цієї перемоги було величезним:

• Вона дозволила скасувати невигідний для України Білоцерківський договір 1651 року.
• Відновилася влада гетьмана на значній території, що надихнуло людей на продовження визвольної боротьби.
• Ця перемога відкрила шлях для завершення другого молдавського походу та одруження Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

3. ЧОМУ ПРИПИНИЛИСЯ ВОЄННІ ДІЇ ВОСЕНИ 1653 р.

ПОМІРКУЙТЕ

Яким було становище козацької держави після облоги Жванця?

Становище козацької держави після облоги Жванця було дуже складним і невизначеним. Хоча польське військо опинилося в оточенні й зазнавало величезних втрат, союзник Богдана Хмельницького, кримський хан уклав сепаратний мир з польським королем, отримавши дозвіл брати ясир на українських землях. Через цю зраду Хмельницький не зміг здобути остаточної перемоги. Козацька держава залишилася у стані війни з Річчю Посполитою, але тепер без надійного союзника. Ця ситуація підштовхнула гетьмана до активних пошуків нового, більш сильного покровителя, що врешті-решт призвело до укладення союзу з Московським царством.

ДОСЛІДІТЬ

Чому, на думку історика, Богдан Хмельницький відмовився від битви?

Згідно з текстом історика Ярослава Дзири, Богдан Хмельницький відмовився від генеральної битви, бо був упевнений, що зможе змусити польського короля капітулювати за допомогою облоги. Польське військо, яке включало й німецьких найманців, страждало від голоду та хвороб і зазнало значних втрат ще до початку вирішального бою. Хмельницький розраховував, що за таких умов тривала облога виснажить ворога і приведе до перемоги без великого кровопролиття.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви дати й опиши основні битви Національно-визвольної війни 1651-1653 рр.

Берестецька битва: Тривала з 28 червня по 10 липня 1651 року поблизу Берестечка на Волині. У вирішальний момент кримський хан Іслям ІІІ Ґерай відвів свої загони. Козаки в оточенні боронилися майже 10 днів, але більшість війська під орудою Івана Богуна змогла вийти з оточення.

Батозька битва: Відбулася 23 травня 1652 року (або 1–2 червня 1652 р.) поблизу гори Батіг на Брацлавщині. Козацько-кримськотатарське військо Богдана Хмельницького розгромило польську армію Мартина Калиновського.

Жванецька облога: Тривала з жовтня по грудень 1653 року. Козацько-кримськотатарське військо блокувало королівське військо під містечком Жванець. Закінчилася Кам’янецькою угодою між ханом і королем, після чого козаки змушені були зняти облогу.

2. Покажи на карті (с. 137) три основні напрямки походів і битви Національновизвольної війни 1651-1653 рр.

• Північно-західний напрямок: Тут відбулася битва під Берестечком.
• Південно-західний (молдавський) напрямок: У цьому напрямку відбулися молдавські походи та битва під Батогом.
• Західний напрямок: Тут проходила облога Жванця.

3. Розкажи про молдавські походи Богдана Хмельницького.

Богдан Хмельницький здійснив три походи до Молдови:

• Перший (1650 р.): Метою було змусити молдавського господаря Василя Лупу розірвати союз із Польщею і укласти союз із Гетьманщиною. Похід був успішним, і Лупу погодився видати свою доньку Розанду за сина гетьмана Тимоша.
• Другий (1652 р.): Відбувся через те, що Лупу затягував із весіллям. Після перемоги під Батогом, яка сталася під час цього походу, шлюб нарешті відбувся.
• Третій (1653 р.): Був організований для допомоги Василю Лупу, якого позбавили влади. На жаль, під час облоги Сучави Тиміш Хмельницький загинув.

Ці походи були зовнішньополітичним прорахунком гетьмана.

4. Схарактеризуй зміст Білоцерківського договору.

Білоцерківський договір був підписаний у вересні 1651 року після поразки під Берестечком і був дуже невигідним для України:

• Козацький реєстр скорочувався з 40 тисяч до 20 тисяч.
• Влада гетьмана обмежувалася лише Київським воєводством.
• Гетьман підпорядковувався польському королю і втрачав право закордонних відносин.
• Польська шляхта отримувала право повернутися до своїх маєтків.

5. Чому битву під Батогом (1652 р.) порівнюють із перемогою Ганнібала під Каннами (216 р. до н. е.)?

Як Ганнібал під Каннами розгромив римську армію, так і Богдан Хмельницький під Батогом знищив добірне польське військо. Для поляків ця поразка була настільки нищівною, що вони самі назвали її так назвали.

6. Чому в 1653 р. ускладнилося внутрішньо- та зовнішньополітичне становище козацької держави?

• Внутрішнє становище: Країна була виснажена роками війни, господарство занепало. Загибель спадкоємця гетьмана, Тимоша Хмельницького, стала важким моральним ударом і ускладнила питання спадковості влади.
• Зовнішньополітичне становище: Кримські татари виявилися ненадійними союзниками, що довели події під Берестечком і Жванцем. Водночас проти України сформувалася ворожа коаліція. Гетьманщина опинилася в міжнародній ізоляції, що змушувало шукати нового, сильнішого союзника.

7. Чому виникла антиукраїнська коаліція? Що ставили за мету її учасники?

Антиукраїнська коаліція у складі Речі Посполитої, Валахії та Трансільванії виникла як відповідь на зміцнення союзу Гетьманщини з Молдовою. Її головною метою було усунути від влади союзника Хмельницького, молдавського господаря Василя Лупу, і замінити його своїм ставлеником. Таким чином, учасники коаліції хотіли послабити козацьку державу, оточивши її ворожими силами й позбавивши союзника на південно-західному кордоні.

8. Як ти оцінюєш діяльність Богдана Хмельницького на цьому етапі війни?

На цьому етапі війни діяльність Богдана Хмельницького була складною і неоднозначною. Він пережив гіркоту поразки під Берестечком, але проявив себе як талановитий полководець, здобувши блискучу перемогу під Батогом. Його дипломатичні зусилля, зокрема молдавські походи, були сміливою спробою зміцнити міжнародне становище України, хоч і закінчилися трагічно. Зіткнувшись зі зрадою союзників і виснаженням країни, він стояв перед важким вибором. Його рішення шукати союзу з московським царем було вимушеним, але воно свідчить про його прагматизм і готовність приймати складні рішення заради збереження держави.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Вибери одного зі сподвижників Богдана Хмельницького і, спираючись на інформацію з підручника та з інших джерел, коротко опиши його роль у Національно-визвольній війні.

Я обрав Тимоша (Тимофія) Хмельницького, старшого сина гетьмана.

Тиміш був не просто сином свого батька, а й талановитим воєначальником і важливою фігурою в планах Богдана Хмельницького. Він був сміливим, але водночас запальним і рішучим.

Його роль у війні, особливо в 1652-1653 роках, була ключовою:

• Битва під Батогом (1652 р.): Саме Тиміш на чолі козацьких полків першим прорвав оборону польського табору, що стало початком розгрому ворожої армії. Його рішучі дії значною мірою забезпечили цю блискучу перемогу.
• Молдавські походи: Тиміш був центральною фігурою в молдавській політиці гетьмана. Його шлюб із донькою молдавського господаря Василя Лупу, Розандою, мав зміцнити союз Гетьманщини з Молдовою та посилити міжнародні позиції козацької держави.
• Останній похід (1653 р.): Коли проти його тестя, Василя Лупу, виступила коаліція ворожих держав, Тиміш на чолі козацького війська вирушив на допомогу. Під час облоги фортеці Сучава він був смертельно поранений. Його загибель стала важким ударом і для батька, і для всієї держави, адже обірвала династичні плани Хмельницького.

Отже, Тиміш Хмельницький був не лише спадкоємцем гетьмана, а й активним полководцем та інструментом важливої дипломатичної гри, трагічна загибель якого сильно вплинула на подальший хід війни.

Чи коротко про Богуна:

Іван Богун був талановитим військовим стратегом. Він був кальницьким (вінницьким) полковником та відзначався військовими здібностями у боях під Вінницею та Жванцем (1651–1653 рр.). Під час Берестецької битви 1651 року він був обраний наказним гетьманом. Іван Богун керував виходом козацького війська з оточення та зміг урятувати більшість армії. Він також успішно керував обороною Умані від польсько-кримських військ у 1654 році. Богун відмовився присягати московському цареві в 1654 році.

2. Схарактеризуй причини успіхів та невдач козацької армії в 1652-1653 рр.

Причини успіхів (особливо в 1652 році):

• Жага реваншу: Нищівна перемога під Батогом стала можливою завдяки високому бойовому духу козаків. Вони прагнули помститися за гірку поразку під Берестечком роком раніше.
• Військовий талант Хмельницького: Гетьман блискуче спланував операцію, заманивши поляків у пастку і повністю оточивши їхні сили.
• Недооцінка супротивника: Польський командувач Мартин Калиновський недооцінив силу та рішучість козацького війська, що призвело до катастрофічних наслідків для його армії.

Причини невдач (особливо в 1653 році):

• Ненадійність союзників: Головною причиною невдач була зрада кримських татар. Під час облоги Жванця хан уклав сепаратний мир з поляками, не давши Хмельницькому здобути вирішальну перемогу. Татари більше дбали про власну вигоду (отримання ясиру), ніж про спільну перемогу.
• Виснаження країни: Багаторічна війна виснажила українські землі. Економіка занепадала, а населення втомилося від постійних бойових дій та грабунків.
• Міжнародна ізоляція: Проти України сформувалася ворожа коаліція (Річ Посполита, Валахія, Трансільванія), що ускладнювало зовнішньополітичне становище.
• Загибель Тимоша: Смерть гетьманича в Молдові була не лише особистою трагедією, а й провалом усієї молдавської політики, що послабило позиції Гетьманщини.

Робочий аркуш до § 17

1. Установи хронологічну послідовність подій.

В (підписання Зборівського мирного договору – 1649 р.) → А (Батозька битва – 1652 р.) → Г (другий молдовський похід – 1653 р.) → Д (Жванецька облога – 1653 р.) → Б (Кам’янецька угода – 1653 р.)

2. Склади хронологічну задачу за матеріалами параграфа.

Після поразки під Берестечком у 1651 році було укладено Білоцерківський договір. Проте вже через рік, у 1652 році, козацьке військо здобуло блискучу перемогу в битві під Батогом. Скільки років минуло від укладення невигідного для України Білоцерківського миру до перемоги під Батогом? (Відповідь: 1 рік).

3. Підкресли назви історико-географічних об’єктів, які доречні в розповіді про воєнні події 1652–1653 рр.

Містечко Жванець; урочище Жовті Води; місто Ясси; гора Батіг; місто Кам’янець-Подільський; містечко Зборів.

4. Підкресли прізвища історичних діячів, які брали активну участь у воєнних подіях 1652–1653 рр.

Т. Хмельницький, П. Сагайдачний, К. Косинський, М. Калиновський, В. Лупул, І. Сулима, Іслам-Герей ІІІ, Ян ІІ Казимир.

5. За картою в підручнику дай відповіді на запитання.

1. Де відбулися основні події воєнної кампанії 1651 р.?

Основні події воєнної кампанії 1651 року розгорнулися під містом Берестечко, де відбулася одна з найбільших битв, та біля Білої Церкви, де пізніше було підписано мирний договір.

2. На теренах яких історико-географічних регіонів України вони проходили?

Ці події відбувалися на території таких історико-географічних регіонів, як Волинь та Київщина.

3. Де відбулися основні події воєнної кампанії 1652–1653 рр.?

Основні події відбулися поблизу гори Батіг (1652 р.), у Молдові (Ясси, Сучава) (1652–1653 рр.) та під Жванцем (1653 р.).

4. На теренах яких історико-географічних регіонів України вони відбувалися?

Вони відбувалися на теренах Брацлавщини (Батіг), Молдови (Молдовські походи) та Поділля (Жванець).

5. Які українські землі перебували у складі Польщі на кінець 1653 р.?

На кінець 1653 р. у складі Польщі перебували землі Галичини, Західної Волині та Західного Поділля.

6. У чому полягали складнощі польської армії на початку війни? Із якими особливостями державного устрою Речі Посполитої це було пов’язано?

Складнощі польської армії полягали в тому, що шляхетське ополчення (посполите рушення) було не дуже дисциплінованим. Як зазначено в уривку, після перемоги під Берестечком шляхтичі просто роз’їхалися по домівках, вважаючи свій обов’язок виконаним. Вони відмовилися переслідувати козацьке військо, і ніякі вмовляння гетьмана не допомогли. Це було пов’язано з особливостями державного устрою Речі Посполитої, а саме з “золотими вольностями” шляхти. Кожен шляхтич добре знав свої права і служив у війську лише визначений термін, і ніхто, навіть король, не міг змусити його служити довше.

7. Після яких подій було підписано Білоцерківській договір? У чому його відмінність від Зборівського договору? Склади порівняльну таблицю.

Білоцерківський договір було підписано після поразки козацького війська в битві під Берестечком у 1651 році. Його умови були значно гіршими за умови Зборівського договору.

8. Про які відомі тобі події йдеться в джерелі? Позицію якої зі сторін відстоює автор літопису? Навіщо, на твою думку, гетьман Б. Хмельницький прагнув породичатися з молдавським господарем? Чому правитель Молдавії вагався, обираючи між українським та польським правителями?

У джерелі описано ключові події: битву під Берестечком (1651), переможну битву під Батогом (1652), та як наслідок — шлюб сина гетьмана Тимоша з донькою молдавського господаря Розандою.

Автор літопису, молдаванин Мирон Костин, показує події з позиції молдавського правителя Василя Лупула, який боявся союзу з козаками і більше симпатизував полякам.

Для Богдана Хмельницького цей шлюб був важливим, щоб отримати визнання своєї держави в Європі та надійного союзника на південному кордоні.

Василь Лупул вагався, бо не хотів псувати відносини з могутньою Річчю Посполитою. Він чекав, хто переможе в протистоянні, і погодився на шлюб лише після нищівної поразки поляків під Батогом.

9. Розглянь малюнок. Поміркуй, який епізод битви на ньому зображено.

На гравюрі зображено один із найдраматичніших моментів битви під Берестечком — атаку польської кінноти, знаменитих «крилатих гусарів», на укріплений козацький табір. Козацька піхота, озброєна списами та мушкетами, відчайдушно обороняється від натиску елітної кавалерії Речі Посполитої. На землі лежать загиблі та поранені, що свідчить про запеклість бою. Цей епізод, ймовірно, відбувся після того, як кримський хан зрадив козаків і залишив поле бою, а оборону оточеного табору очолив Іван Богун.

10. Склади історичний портрет Івана Богуна, скориставшись підручником та іншими джерелами.

Іван Богун — один із найвидатніших полководців і політичних діячів часів Визвольної війни, полковник кальницький (вінницький).

Він походив з української шляхти і здобув славу як талановитий та хоробрий командир. Богун прославився під час оборони Вінниці та в багатьох битвах, де виявляв неабияку тактичну винахідливість.

Його зірковим часом стала битва під Берестечком (1651). Коли після зради татар козацьке військо опинилося в оточенні, а гетьман потрапив у полон, саме Богун очолив оборону. Його обрали наказним гетьманом, і він зміг організувати героїчний прорив, врятувавши значну частину армії від повного знищення.

У політиці Іван Богун був послідовним прихильником повної незалежності України. Він виступав проти будь-яких угод, що обмежували б суверенітет Гетьманщини, зокрема не підтримав Переяславську угоду з Московським царством і не присягнув цареві.

Іван Богун увійшов в історію як символ нескореного духу, талановитий полководець та палкий патріот, який до останнього боровся за самостійну козацьку державу.