Які відносини склалися між правителями Москви та Золотої Орди:
Московські князі були васалами Золотої Орди: вони сплачували данину, отримували ярлики на князювання від ханів, виконували їхню волю.
Які методи «збирання» територій практикували московські князі:
Московські князі використовували силові методи та постійну агресію щодо сусідів. Вони нищили інші «удільні» клани, як-от тверських чи рязанських князів, а також завойовували сусідні ханства: Казанське, Астраханське та Сибірське. Наприклад, Іван IV Грозний силою приєднав території Казанського (1552) та Астраханського (1556) ханств.
Чому Новгородська республіка не вистояла під натиском Москви:
Новгородська республіка не змогла вистояти, бо мала менше військових і політичних ресурсів, ніж Москва. Внутрішні суперечності й відсутність єдності послабили її перед натиском централізованої московської влади.
Поняття «неофіт»:
Неофіт — це новонавернений, новачок у якійсь справі чи вірі. У тексті підкреслюється, що Московія була імперією неофітів — тобто новачків, які колись були колонією (ординським улусом) і тільки нещодавно здобули владу, на відміну від давніх імперій.
Поняття «самодержавство»:
Самодержавство — це форма правління, за якої вся влада (законодавча, виконавча, судова) належить одній особі — царю чи імператору. У Московії-Росії самодержавство існувало з другої половини XV ст. до 1917 року, і ніхто не міг оскаржити рішення правителя.
15.1. Походження самодержавства та його формування в Московській державі
1. Чому церква стала основою московського самодержавства?
Церква стала основою московського самодержавства, тому що її роль була зведена до захисту лише царя, а не ображених людей. Вона втратила право боронити скривджених і повністю підпорядкувалася владі царя, що зміцнювало абсолютну владу монарха та робило церкву інструментом легітимізації самодержавства.
2. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Івана IV.
Внутрішня політика Івана IV Грозного була спрямована на централізацію влади та репресії. Він офіційно прийняв титул царя у 1547 році, а для послаблення впливу бояр розділив землі на земщину та опричнину, що була його особистим володінням. Він розпочав жорстокий терор проти бояр та інших підданих, використовуючи для цього спеціальне військо опричників.
У зовнішній політиці Іван IV вів завойовницькі війни. Він приєднав Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства і розпочав захоплення Сибірського ханства. Також він розпочав Лівонську війну за вихід до Балтійського моря, але зазнав поразки від об’єднаних сил литовців, поляків та шведів.
3. Що таке опричнина і як вона вплинула на становище боярства?
Опричнина — це каральні заходи, які здійснювалися за наказом Івана IV для зміцнення царської влади. Вона означала розподіл земель на земщину (під контролем бояр) і опричнину (під безпосередньою владою царя). Опричники проводили масові страти, терор і конфіскацію майна бояр. Це призвело до різкого зниження впливу боярства, знищення їхньої політичної сили.
15.2. Московія на шляху до імперії
1. Як змінилося становище Московського царства в ХVII ст.?
У XVII столітті Московське царство пережило значні зміни. Після Смутного часу (1598–1613 рр.) було обрано нового царя Михайла Романова, що започаткувало нову династію. У 1649 році було остаточно запроваджено кріпацтво, яке “прикріпило” селян до землі. Також у цьому столітті Московське царство розширило свої території: внаслідок Переяславської ради 1654 року та Вічного миру 1686 року з Річчю Посполитою до нього було приєднано Лівобережну Україну.
2. Як Московське царство стало Російською імперією?
Московське царство стало Російською імперією завдяки реформам та військовим перемогам царя Петра I. Вирішальною подією стала перемога у Північній війні проти Швеції, що надало Московії вихід до Балтійського моря. У 1721 році, після цієї перемоги, Московське царство було офіційно проголошено Російською імперією.
3. Про які історичні події розповідається в поданому вище уривку з історичного джерела? Яку нову інформацію про ці події ви довідалися? Чи був автор очевидцем цих подій? Яким, на вашу думку, є ставлення автора до описуваних ним подій? Поясніть свої міркування.
В уривку описано період залежності Московії від Золотої Орди (татар), коли московські князі були змушені демонструвати покору хану та його представникам: виходили зустрічати татарських послів, виконували принизливі ритуали (наприклад, вели коня посла пішки, ставали на коліна).
Нова інформація: деталі принизливих обрядів, які підкреслювали повну залежність московських князів від татарської влади.
Михалон Литвин не був очевидцем цих подій, оскільки описує події минулого століття (XIV–XV ст.), а сам жив у XVI ст.
Ставлення автора до московитів, на мою думку, зневажливе. Він використовує слова “рабство” і “раболіпство”, щоб підкреслити їхню покору татарам. Оскільки він був литовським послом, а Литва була суперником Москви, він, імовірно, хотів показати “низьке” походження московської влади.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?
- Коли Московське князівство стало царством?
- Що таке опричнина?
- Хто був першим московським царем?
- Де відбулася Переяславська рада?
- Звідки ми можемо дізнатися про залежність Московії від татар?
- Чому Іван IV розпочав терор проти бояр?
- Як Московське царство стало Російською імперією?
- Який результат Лівонської війни для Московії?
2. Якими є особливості основних періодів історії Московського царства та Російської імперії?
Основними періодами були становлення Московського царства та його перетворення на Російську імперію.
- Московське царство (XVI – поч. XVIII ст.): Цей період характеризується формуванням самодержавства як абсолютної влади царя, що спиралася на військо та репресії. Відбувалася постійна військова експансія, як-от завоювання Казанського та Астраханського ханств. Важливими подіями стали Смутний час (1598–1613), що був періодом кризи влади, та остаточне запровадження кріпацтва у 1649 році.
- Російська імперія (з 1721 р.): Цей етап почався після перемоги у Північній війні, коли царство офіційно перейменували на імперію. Він відзначився реформами Петра І, який створив Сенат, Синод та “Табель про ранги”. Попри перетворення, імперія залишалася відсталою сільськогосподарською країною з жорстким державним контролем над економікою.
3. Складіть хронологічну таблицю становлення московського самодержавства.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1547 р. | Іван IV Грозний був вінчаний на царство, що стало офіційним початком Московського царства. |
| 1552–1556 рр. | Завоювання Казанського та Астраханського ханств, що значно розширило територію та вплив царя. |
| 1565 р. | Запровадження опричнини для послаблення впливу бояр та зміцнення особистої влади Івана IV. |
| 1613 р. | Земський собор обрав царем Михайла Романова, що поклало край Смуті та заснувало нову династію, яка продовжила політику самодержавства. |
| 1649 р. | Остаточне запровадження кріпацтва, що “прикріпило” селян до землі й посилило владу царя над населенням. |
| 1686 р. | Приєднання Лівобережної України |
| 1721 р. | Московське царство було проголошено Російською імперією, що завершило формування абсолютної монархії на чолі з імператором. |
4. Створіть хмаринку тегів на тему «Смутний час».
Смутний час, династична криза, Борис Годунов, Лжедмитрій І, самозванці, Василій Шуйський, Лжедмитрій ІІ, інтервенція, Земський собор, Михайло Романов, бояри, 1598-1613 рр.
5. Вправа «Ментальна мапа». Становлення московського самодержавства
6. Вправа «Історичне дослідження». Участь козаків під командуванням Петра Сагайдачного в польсько-московському конфлікті 1618 року.
Козаки під проводом Петра Сагайдачного взяли активну участь у поході польсько-литовських військ на Москву у 1618 році. Вони приєдналися до війська польського королевича Владислава, який намагався здобути московський престол. Козацьке військо налічувало близько 20 тисяч осіб.
Основні дії козаків:
- Швидке просування територією Московії, здобуття багатьох міст.
- Облога Москви восени 1618 року разом із польсько-литовськими військами.
- Козаки здійснювали рейди, руйнували укріплення, захоплювали полонених та майно.
Результат:
- Москву взяти не вдалося, але похід змусив московську владу піти на переговори.
- У грудні 1618 року було укладено Деулінське перемир’я, за яким Річ Посполита отримала Смоленщину, Чернігівщину та інші території.
- Участь козаків під командуванням Сагайдачного була вирішальною для успіху походу та укладення перемир’я.
Козаки повернулися в Україну з великою здобиччю, а Петро Сагайдачний здобув широку славу як полководець.