§13–14. Аристократична держава. Річ Посполита

Назад до змісту

Що таке аристократія?

Аристократія — це форма правління, за якої владу здійснюють представники родової знаті, тобто привілейована меншість.

Які наслідки для Польського королівства та Великого князівства Литовського мала Кревська унія?

Кревська унія 1385 року була династичним союзом, укладеним через шлюб польської королеви Ядвіги з великим литовським князем Ягайлом з метою зміцнення Польської держави. Упродовж наступних півтора століття це часто була унія, коли обидві держави залишалися самостійними, але перебували під владою одного монарха.

Як змінилося становище населення українських земель у результаті укладення Кревської унії?

Становище населення українських земель після Кревської унії суттєво погіршилося: почався масовий розподіл і роздача українських земель польській шляхті, що спричинило посилення експлуатації, поширення кріпосного права та обмеження прав місцевого православного населення. Одночасно відбулося активне окатоличення й полонізація еліти, що спричинило поступове наростання культурно-етнічних і соціально-релігійних напруг на українських землях.

Як ви розумієте поняття «унія», «республіка», «шляхетська демократія»?

• Унія — це об’єднання, наприклад, двох чи більше монархічних держав під владою однієї династії або назва міжнародних адміністративних союзів.
• Республіка — у контексті Речі Посполитої це була шляхетська (аристократична) республіка, тобто форма правління, де влада монарха обмежувалася станово-представницьким органом (парламентом), до якого входили представники духівництва та шляхти.
• Шляхетська демократія — це унікальна форма правління в Речі Посполитій, за якої державою керували впливові представники знатних родів. Влада короля була обмежена шляхетськими інституціями (сеймом і сенатом), а шляхта мала значні привілеї та вольності, зокрема обирала короля.

13-14.1. Утворення Речі Посполитої

1. Назвіть держави-сусіди Польського королівства та Великого князівства Литовського на початку ХVІ ст. Які міжнародні відносини склалися в цьому регіоні Європи? Як вони впливали на зближення Польщі та Литви?

На початку XVI століття сусідами Польського королівства та Великого князівства Литовського були Московія та Османська імперія, тоді як держави німецьких хрестоносців занепадали. Міжнародні відносини в регіоні були напруженими. На півдні Османська імперія прагнула розширити свої володіння, а на сході Московія вела наступальні дії, захопивши Чернігово-Сіверщину. Ця зовнішня загроза, особливо агресія Московії та важка Лівонська війна (1558—1583), змусила Велике князівство Литовське шукати надійного союзника, яким стало Королівство Польське, що й сприяло їхньому зближенню.

2. Які території, зокрема українські, увійшли до складу Речі Посполитої?

До складу Речі Посполитої, утвореної внаслідок Люблінської унії 1569 року, увійшли землі Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Більшість українських земель опинилися в межах однієї держави. До Польського королівства ще до унії входили Галичина та Західне Поділля. Після унії від Литви до Польщі перейшли Волинське, Київське та Брацлавське воєводства, а згодом, після війни з Московією, було приєднано й Чернігівське воєводство.

3. Які воєводства утворено на цих теренах України?

На українських землях, що увійшли до складу Речі Посполитої, були утворені такі воєводства:

• Руське (з центром у Львові).
• Подільське (з центром у Кам’янці).
• Белзьке (з центром у Белзі).
• Волинське (з центром у Луцьку).
• Київське (з центром у Києві).
• Брацлавське (з центром у Брацлаві).
• Чернігівське (утворене пізніше).

1. З’ясуйте причини укладення Люблінської унії.

Основною причиною укладення Люблінської унії була зовнішня загроза для Великого князівства Литовського. На початку XVI століття Московія захопила Чернігово-Сіверщину, а на півдні посилювалася Османська імперія. Важка Лівонська війна (1558—1583) змусила Литву шукати надійного військового союзника, яким стало Королівство Польське, яке теж прагнуло зміцнити свою державу та поширити вплив на східноєвропейські землі.

2. Визначте умови Люблінської унії. У яких питаннях Литва зберігала автономію?

• Об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського у федерацію — Річ Посполиту.
• Спільний виборний монарх, сейм (нижня палата парламенту) і сенат (верхня палата парламенту).
• Скасування митних кордонів між Польщею і Литвою.
• Передача Волинського, Київського і Брацлавського воєводств від Литви до Польщі.
• Зрівняння прав шляхти обох держав.

Литва зберігала автономію в таких питаннях:

• Власне судочинство (система судів і правосуддя).
• Окрема адміністрація, армія, скарбниця.
• Офіційна урядова мова — руська.
• Окрема грошова одиниця, яка «складалася» до власної скарбниці

3. Чи можемо ми говорити про Річ Посполиту як про польсько-литовсько-руську державу? Відповідь аргументуйте.

Формально Річ Посполита була федерацією двох держав — Польщі та Литви. Проте ідея «трьох народів» була дуже поширеною. Українська (руська) шляхта на Люблінському сеймі виступала як окрема політична сила зі своїми вимогами, домігшись збереження своїх прав, мови та віри. Деякі сучасники й історики (наприклад, Адам Кисіль у XVII ст.) вважали русинів третім політичним народом поряд із поляками та литовцями. Однак рівноправність руських земель і шляхти не була повністю забезпечена: права часто порушувалися, а політична вага руської еліти була меншою, ніж польської чи литовської. Тому Річ Посполита мала риси польсько-литовсько-руської держави, але на практиці домінували польські інтереси

Наталія Старченко про утворення Речі Посполитої.

Ознайомтеся з думками дослідниці. Поміркуйте, у якому політичному становищі опинились українці в новоутвореній державі. Укладіть аргументи для підтвердження або спростування того, що Річ Посполита була державою поляків, литовців та українців.

Українці після утворення Речі Посполитої опинилися у складному становищі. З одного боку, більшість українських земель увійшла до складу єдиної великої держави, що дало можливість руській (українській) шляхті брати участь у політичному житті, обіймати урядові посади, користуватися шляхетськими правами, а також зберігати власну мову та традиції в діловодстві. З іншого боку, рівноправність із поляками й литовцями залишалася формальною: політична вага руської еліти була меншою, а права часто порушувалися. Українська шляхта змушена була постійно боротися за збереження своїх станових і релігійних прав, що підтверджується і промовами сучасників на сеймах.

Аргументи «за» те, що Річ Посполита була державою поляків, литовців та українців:

• На Люблінському сеймі 1569 року представники українських земель виступали як окрема політична спільнота зі своєю повісткою, відмінною від литовської еліти.
• Руська шляхта брала участь у політичному житті, мала право обирати короля, делегувати своїх представників на сейм, обіймати урядові посади.
• У Варшавському сеймі 1641 року Адам Кисіль називав русинів (українців) третім політичним народом поряд із поляками та литовцями, підкреслюючи ідею партнерства трьох народів у державі.
• На українських землях зберігалася руська мова в діловодстві, діяли місцеві шляхетські суди, а шляхта користувалася такими ж правами, як і польська.

Аргументи «проти» цієї тези:

• Формально Річ Посполита була федерацією Польщі та Литви, а українці не мали власної державної автономії чи представництва на рівні з поляками й литовцями.
• Політична вага та вплив української (руської) еліти були значно меншими, ніж польської чи литовської; права русинів часто порушувалися, що визнавали навіть сучасники.
• Польська шляхта і король фактично контролювали більшість важливих рішень, а політика держави часто ігнорувала інтереси українських земель.
• Згодом посилилися процеси полонізації, обмеження православної віри та утиски прав руської шляхти, що призвело до зростання невдоволення серед українців.

13-14.2. Суспільство Речі Посполитої. Шляхетська демократія

1. Назвіть основні стани суспільства Речі Посполитої.

• Привілейовані, до яких належала шляхта (представники князівських і боярських родів) та духівництво.
• Напівпривілейовані, представлені міщанами, які мали права на міське самоврядування, окремий суд та заняття ремеслами й торгівлею.
• Непривілейовані, до яких належали селяни.

2. Встановіть особливості шляхетської демократії.

Шляхетська демократія була унікальною формою правління в Речі Посполитій, що мала такі особливості:

• Це була аристократична республіка, де державою керували представники знатних родів (шляхта).
• Влада короля була обмежена шляхетськими представницькими органами — сеймом і сенатом.
• Шляхта, яка становила близько 10% населення, мала значні привілеї та вольності: гарантію власності на землю, особисту недоторканність без суду, звільнення від податків.
• Король не міг ухвалювати нові закони, вводити податки чи оголошувати війну без згоди шляхетських зібрань (сеймиків).
• Шляхта мала право обирати короля на спеціальних елекційних сеймах, причому іноді на трон запрошували іноземців.

3. Дайте власну оцінку формі правління Речі Посполитої.

Форма правління Речі Посполитої була унікальною для Європи ранньомодерного часу. Вона забезпечувала широку участь шляхти в управлінні державою, обмежувала владу монарха й створювала умови для політичної конкуренції.

Форма правління Речі Посполитої, шляхетська демократія, була досить прогресивною для свого часу, оскільки обмежувала владу монарха і надавала широкі права та свободи шляхті. Це відрізняло її від абсолютних монархій, поширених у тогочасній Європі. З іншого боку, цю систему не можна назвати повноцінною демократією, адже всіма привілеями користувався лише один стан — шляхта, тоді як переважна більшість населення (селяни) залишалася безправною. Проте така система призводила до конфліктів між магнатами, зловживань шляхетськими вольностями та послаблення центральної влади. Це робило державу вразливою до зовнішніх загроз (та й внутрішніх теж) і ускладнювало проведення реформ.

13-14.3. Українські землі у складі Речі Посполитої

Які українські воєводства були у складі Польського королівства до Люблінської унії?

До Люблінської унії у складі Польського королівства були такі українські воєводства:

• Руське воєводство (центр — Львів)
• Подільське воєводство (центр — Кам’янець)
• Белзьке воєводство (центр — Белз)

Які українські території відійшли від Литви до Польщі в 1569 році?

У 1569 році внаслідок Люблінської унії від Литви до Польщі перейшли:

• Волинське воєводство (центр — Луцьк)
• Київське воєводство (центр — Київ)
• Брацлавське воєводство (центр — Брацлав)

Пізніше до них приєдналося Чернігівське воєводство (центр — Чернігів).

Міста — центри українських воєводств у складі Речі Посполитої:

Заява Костянтина Вишневецького, із «Щоденника Люблінського сейму»

1. За яких обставин виголошено промову, фрагмент якої наведено вище?

Промова Костянтина Вишневецького була виголошена під час Люблінського сейму 1569 року, коли тривали переговори про укладення Люблінської унії між Польським королівством і Великим князівством Литовським. Українська шляхта, представником якої був Вишневецький, відстоювала рівноправність, збереження своїх станових і релігійних прав у новоутвореній державі.

2. Представником якого народу виступав Костянтин Вишневецький?

Костянтин Вишневецький виступав представником руської (української) шляхти, тобто українського народу, який проживав на землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а згодом — Речі Посполитої.

3. Який, на вашу думку, смисл вкладено в поняття «шляхетність»?

Під «шляхетністю» мається на увазі сукупність прав, привілеїв, честі й гідності, що належали представникам шляхетського стану. Це — усвідомлення власної рівності з іншими народами, право на повагу, самоврядування, збереження традицій, релігії та особливого становища в суспільстві. Шляхетність — це не лише соціальний статус, а й почуття власної гідності, честі та спадкової приналежності до знаті.

1. Особливості адміністративного устрою українських земель у складі Речі Посполитої

• Українські землі були поділені на воєводства — адміністративно-територіальні одиниці, кожне з яких мало свій центр: Руське (Львів), Подільське (Кам’янець), Белзьке (Белз), Волинське (Луцьк), Київське (Київ), Брацлавське (Брацлав), Чернігівське (Чернігів).
• Воєводу призначав король, він керував адміністративними, військовими й частково судовими справами.
• Зберігалися місцеві шляхетські суди та повітові сеймики, де шляхта обговорювала важливі питання й обирала послів на загальний сейм.
• Діловодство на українських землях велося руською мовою, а руська шляхта мала право обіймати урядові посади незалежно від віросповідання.
• Більшість українських земель опинилася в межах однієї держави, що сприяло політичній інтеграції місцевої еліти.

2. Чи було вигідним для польської шляхти включення українських земель до Речі Посполитої у складі Польського королівства?

Так, включення українських земель було вигідним для польської шляхти.

• Земельні володіння: Польські магнати отримували можливість розширювати свої володіння шляхом укладення шлюбів із представницями руських князівських родів та успадкування їхніх земель, особливо на Волині, Київщині та Брацлавщині.
• Економічні переваги: Скасування митних кордонів між Польщею та Литвою сприяло вільному пересуванню товарів, що було вигідно для шляхти, залученої в торгівлю.
• Політичний вплив: Об’єднання земель підсилювало політичну вагу Корони Польської у зовнішніх справах, що відповідало інтересам польської еліти

3. Наслідки Люблінської унії для українських територій

Позитивні наслідки:

• Більшість українських земель були об’єднані в межах однієї держави, що сприяло зміцненню зв’язків між регіонами.
• Руська шляхта отримала рівні права з польською та литовською, що дало їй змогу брати участь в управлінні державою через сеймики та сейм.
• На українських землях зберігалася руська мова в діловодстві, а шляхта могла обіймати урядові посади незалежно від віросповідання.
• Активізувався культурний обмін із Західною Європою через Польщу.

Негативні наслідки:

• Українцям не вдалося добитися створення Великого князівства Руського як третьої рівноправної частини Речі Посполитої поряд із Польщею та Литвою.
• Формальна рівність прав руської шляхти часто порушувалася, що призводило до невдоволення та боротьби за свої права.
• Збільшився вплив польських магнатів, які набували великі земельні володіння на українських територіях.
• Відбувалося обмеження прав православної церкви й посилення соціального та національного гноблення, що згодом стало причиною невдоволення та козацьких повстань.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа

• Коли була підписана Люблінська унія?
• Що стало причиною зближення Польщі та Литви?
• Хто очолював литовсько-польсько-українське військо в битві під Оршею?
• Де проходили переговори про об’єднання Польщі та Литви?
• Звідки ми можемо дізнатися про позицію української шляхти під час Люблінського сейму?
• Чому литовська та руська шляхта спочатку виступали проти унії?
• Як змінився адміністративний устрій українських земель після утворення Речі Посполитої?
• Який результат мала Люблінська унія для українських територій?

2. Проаналізуйте, які обставини спричинили об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в одну державу

• Посилення зовнішньої загрози з боку Московії, яка захопила частину українських земель і вела наступальні дії проти Литви.
• Активна експансія Османської імперії на півдні Європи.
• Втягнення Литви у Лівонську війну, що вимагало пошуку сильного союзника.
• Прагнення Польщі розширити свій вплив на східноєвропейські території.
• Бажання шляхти обох держав зберегти свої права та привілеї в умовах нової політичної ситуації.
• Економічні вигоди від скасування митних кордонів та вільного переміщення товарів і людей.

3. Складіть схему соціальних категорій суспільства Речі Посполитої

4. Організуйте рольову гру «Вибори правителя Речі Посполитої»

• Розподіліть ролі: шляхтичі, магнати, представники духовенства, міщани (для ускладнення).
• Проведіть «електійний сейм»: кожен стан обирає кандидата й аргументує свій вибір.
• Кожен кандидат коротко презентує свою програму.
• Відбувається голосування шляхти (основна виборча сила).
• Після голосування — коротке обговорення, чому обрали саме цього правителя та які очікування від нового монарха.

5. Діаграма Вена. Спільні повноваження уряду Речі Посполитої та ті функції, які збереглися окремо за Польщею і Литвою.

6. Вправа «Дебати». Чи було об’єднання Польщі та Литви корисним для обох держав?

Аргументи «за»:

• Об’єднання допомогло обом державам протистояти зовнішнім загрозам (Московія, Османська імперія).
• Створення великої федеративної держави посилило політичний і військовий потенціал.
• Відкриття кордонів сприяло економічному розвитку та торгівлі.
• Шляхта обох держав отримала рівні права та доступ до нових земель і посад.
• Українські землі отримали певний захист від московської експансії.

Аргументи «проти»:

• Литва втратила частину політичної незалежності та значні території (українські воєводства).
• Згодом посилився вплив польської культури, мови й католицизму, що призвело до полонізації еліти та утисків православних.
• Не всі верстви населення виграли від унії: селяни залишалися безправними, а місцева шляхта часто втрачала вплив.

Висновок для дебатів: Об’єднання принесло вигоди обом державам у вигляді безпеки й розвитку, але водночас породило нові суперечності, які впливали на подальшу історію регіону.