ПРИГАДАЙТЕ
1. За допомогою чого ми можемо здобувати інформацію?
Ми можемо здобувати інформацію за допомогою органів чуття (зору, слуху, нюху, смаку, дотику) та нервової системи.
2. Які історичні джерела вирізняють історики?
Історики вирізняють речові, писемні, усні, етнографічні, мовні, а також фото- та кінодокументи.
РОБОТА З ІНФОРМАЦІЄЮ
Які існують основні проблеми в роботі з інформацією?
Основними проблемами є перенасиченість світу інформацією, а також наявність технічних і часових перешкод, що призводять до її перекручування або втрати.
ВІДБІР ІНФОРМАЦІЇ
Чому необхідно здійснювати відбір інформації?
Відбір необхідний тому, що значна частина інформації поширюється без перевірки, що стає причиною хибних тверджень, недостовірних фактів та зайвих емоцій у суспільстві.
РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
Які можна виділити етапи роботи з історичною інформацією для дослідження?
Робота починається зі встановлення всіх джерел, потім дослідник опрацьовує існуючі публікації, звертається до наукових бібліотек, архівів, фонотек або фільмотек, а наприкінці ретельно досліджує та порівнює знайдені дані.
ЧИ МОЖНА ЗОБРАЖЕНИЙ МАЛЮНОК ВВАЖАТИ МЕДІАТЕКСТОМ? (до малюнка «Я люблю Україну»)
Так, цей малюнок є медіатекстом, оскільки він передає інформацію у вигляді зображення, яке споживач може сприйняти та зрозуміти.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які існують інформаційні процеси? Які з них є визначальними?
До інформаційних процесів належать збирання, обробка, передача та відбір інформації, а визначальними для успіху в сучасному світі є вміння швидко та якісно працювати з цими даними.
2. Що таке обробка інформації? Для чого вона потрібна?
Обробка інформації — це один із основних процесів, який потрібен для збільшення обсягу та різноманітності інформації, а також для формування висновків і прийняття рішень.
3. Чому існує та поширюється неправдива інформація?
Неправдива інформація поширюється через навмисну дезінформацію, помилки через відсутність знань або через бажання людей поширити чутки та плітки.
4. Робота в групах. Обговоріть і визначте, що потрібно зробити, щоб не піти помилковим шляхом, досліджуючи минуле.
Щоб не помилитися, потрібно чітко визначати питання, яке цікавить, обов’язково перевіряти отримані дані в кількох джерелах та постійно підвищувати свій інтелектуальний рівень.
5. У чому полягає складність роботи з інформацією? Чи можуть джерела вводити в оману?
Складність полягає в необхідності відрізняти факти від оціночних суджень, оскільки джерела можуть вводити в оману через навмисну дезінформацію або випадкові помилки авторів.
6. Колективне обговорення. Як можна встановити достовірність і надійність історичного джерела? Яка інформація історичних джерел, на вашу думку, є найціннішою?
Для встановлення достовірності потрібно вивчити час, автора та обставини створення джерела, а потім порівняти його дані з іншими джерелами; найціннішою є інформація, яка пройшла перевірку на надійність.
7. Робота в парах. Обговоріть і визначте, що може бути джерелом історичної інформації. Чому треба вміти виявляти й досліджувати різні історичні джерела?
Джерелом може бути будь-який слід людської діяльності (речі, тексти, спогади), а досліджувати різні види джерел треба для того, щоб отримати найбільш повну та правдиву картину минулого.
8. Як визначати, які історичні джерела потрібні для дослідження?
Це визначається темою дослідження: для давніх часів найважливішими є речові джерела, які шукають археологи, а для пізніших періодів — писемні документи, фото- та відеоматеріали.
9. Чому вчені прагнуть знайти й опрацювати якомога більше джерел із теми дослідження?
Вчені опрацьовують багато джерел, щоб порівняти дані між собою, оскільки кожне окреме джерело відображає лише частину подій або суб’єктивне бачення автора.
10. Чому усні джерела є цінними для істориків? Яким чином здобувають усні джерела?
Усні джерела цінні тим, що зберігають пам’ять народу та спогади свідків подій; їх здобувають, записуючи розповіді людей під час спеціальних експедицій.
11. Як зберігають усну народну творчість та спогади свідків подій?
Раніше спогади записували на папері, а тепер їх зберігають у вигляді звуко- та відеозаписів у спеціальних установах — фонотеках і фільмотеках.
12. Розгляньте ілюстрації й виконайте завдання:
1) Скільки джерел і скільки приймачів інформації зображено? (до фото сім’ї біля телевізора)
На фотографії зображено одне джерело інформації (телевізор) та чотири приймачі інформації (люди, які його дивляться).
2) Ви готуєте повідомлення на урок історії. На якому малюнку зображено джерело, а на якому — приймача інформації?
На малюнку з полицями книг зображено джерела інформації, а на малюнку з хлопчиком, який читає — приймача інформації.
3) Визначте, якими способами інформацію передавали на близькі відстані, а якими — на дальні.
На близькі відстані інформацію передавали за допомогою крику, рухів та жестів; на дальні відстані використовували гінців, звук барабанів та дим від багать.