Практична робота № 1
Завдання 1
1. З яких станів складалося українське суспільство в XVI — першій половині XVII століття?
Українське суспільство складалося з таких станів: привілейований (шляхта, духовенство), селяни (непривілейований), містяни (напівпривілейований).
2. Від чого залежала приналежність до того чи іншого стану?
Приналежність до стану визначалась походженням (народженням у родині певного стану), а також правами й обов’язками, які були закріплені законом. Наприклад, шляхтичем можна було стати лише народившись у шляхетській родині.
3. Який стан сформувався з представників різних станів?
Новий стан – козацтво – сформувався з представників різних станів (шляхти, селян, містян).
Завдання 2
Опрацюйте уривки із записок папського нунція Джуліо Руджієрі, з «Юстифікації невинності» Йова Борецького, звернення київської шляхти до короля. Попрацюйте в парах «обвинувачувач — адвокат».
Спочатку разом оберіть та запишіть з-поміж можливостей магнатів три, на вашу думку, найважливіших. «Обвинувачувач» має вказати на шкоду від таких можливостей для суспільства, а «адвокат» – на користь.
Три найважливіші можливості магнатів:
- Право володіти великими земельними маєтками.
- Можливість обіймати високі державні посади.
- Право мати власне військо та впливати на політичне життя.
Обвинувачувач (шкода):
- Зосередження влади й багатства в руках небагатьох призводило до соціальної нерівності.
- Магнати могли зловживати владою, пригнічуючи селян і містян.
- Від їхніх рішень залежало життя багатьох людей, що обмежувало свободи інших станів
Адвокат (користь):
- Великі маєтки дозволяли розвивати господарство, будувати міста, підтримувати культуру та освіту.
- Високі посади давали змогу досвідченим людям ефективно керувати державою.
- Власне військо захищало країну від зовнішніх ворогів і підтримувало порядок на місцях.
Завдання 3
Портрети шляхтича та шляхтянок: що вказує на заможність?
На портретах заможність підкреслюють дорогий одяг із коштовних тканин, прикраси, багатий декор.
Ян Данилович
Ян Данилович – галицький магнат, представник впливового роду. Він займав високі державні посади, був воєводою руським.
Беата Острозька (Костелецька)
Княжна Беата Острозька позашлюбна донька польського короля Сигізмунда I. Дружина князя Іллі Острозького, мати Гальшки Острозької.
Софія Головчинська
Софія Головчинська була представницею знатного роду (донька православного князя). Четверта й остання дружина короля польського Владислава II Ягайла. 1453 року за її ініціативи почався переклад Біблії на польську мову.
Завдання 4. Опрацюйте уривок із записок голландського мандрівника Ульріха фон Вердума та рубрику «Острів цікавинок». Попрацюйте в четвірках, підготуйте редагування тверджень.
1 твердження: «Люди в містах завжди селилися згідно своїх матеріальних можливостей та … приналежності».
Відредаговане твердження:
Люди в містах завжди селилися згідно своїх матеріальних можливостей та етнічної приналежності.
Пояснення: У Кам’янці-Подільському різні етнічні громади (вірмени, руси, поляки, євреї) займали окремі частини міста, мали власні ринки, храми, управління.
2 твердження: «Під час міських святкувань майстри об’єднувались у групи залежно від … приналежності».
Відредаговане твердження:
Під час міських святкувань майстри об’єднувались у групи залежно від цехової приналежності.
Пояснення: Ремісники у містах об’єднувалися у цехи за професіями (шевці, кушніри, кравці тощо), і саме цехи були основою організації міського ремісничого життя та святкувань. Кожен цех мав власний прапор, печатку та урочисте вбрання для участі у міських святкуваннях
3 твердження: «Українські міста були поліетнічними та складались представників різних …».
Відредаговане твердження:
Українські міста були поліетнічними та складались з представників різних національностей (етносів).
Пояснення: У містах мешкали українці, поляки, вірмени, євреї, греки, татари, караїми, волохи, турки та інші, що підтверджують як спогади мандрівників, так і історичні джерела.
Кам’янець на карті XVII століття
1. Що зображено темно-зеленим кольором?
Темно-зеленим кольором на історичних планах Кам’янця-Подільського XVII століття зазвичай позначали зелені насадження, сади, парки, що знаходилися навколо міста.
2. Чому довкола м. Кам’янця не скрізь є мури?
Довкола Кам’янця не скрізь були мури, тому що місто природно захищене глибоким каньйоном річки Смотрич, який оточує Старе місто майже з усіх боків. Там, де були особливо стрімкі скелі та урвища, додаткові оборонні мури не будували, оскільки природний ландшафт сам по собі був надійною перешкодою для ворогів.
Завдання 5. Опрацюйте уривок із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана. Попрацюйте в парах, перерахуйте селянські зобов’язання перед панами.
Селяни Галичини та Поділля мали такі зобов’язання перед панами:
- Відбувати панщину тричі на тиждень.
- Здавати певну кількість зерна, птиці (курей, гусей, качок) до свят (Великдень, Зелені свята, Різдво).
- Безкоштовно возити панові дрова.
- Сплачувати грошові податки.
- Віддавати десятину з баранів, поросят, меду, плодів.
- Кожні три роки віддавати третього вола.
- Виконувати будь-які додаткові вимоги пана, якщо він цього захоче.
Завдання 6. Опрацюйте уривки з «Опису України» Гійома Левассера де Боплана. Лаконічно запишіть у зошит, які описані в них традиції збереглися до наших днів.
- На Великдень і зараз прийнято вітатися словами «Христос воскрес!» і обмінюватися крашанками.
- Люди вітають одне одного, обіймаються й цілуються, дарують писанки.
- Збереглася традиція святкувати Великдень з фарбованими яйцями, великодніми іграми та гостюванням.
- На весіллі наречена йде до церкви з вінком на голові та розпущеним волоссям, її супроводжують рідні та музиканти.
- Збереглася традиція вінка, супроводу музикою, обрядів під час весілля.
Завдання 7. Опрацюйте уривок з «Опису України» Гійома Левассера де Боплана та «Острів цікавинок» й висловте обґрунтовані судження про права жінок у XVI — першій половині XVIІ століття.
Жінки в Україні XVI — першої половини XVII століття мали значно ширші права, ніж у багатьох інших країнах Європи. Дівчата могли брати участь у вирішенні сімейних справ, володіти майном і спадкувати його. За звичаєвим правом жінка могла виступати на суді, брати участь у громадському житті, а у разі сирітства — ставала повноправною власницею спадку. У шлюбних питаннях дівчина могла наполягати на своєму виборі, а відмова сім’ї хлопця часто призводила до того, що батьки схиляли сина до згоди, щоб не накликати ганьбу на рід.
Завдання 8. Підведіть підсумки, зайнявши позицію за вибором.
- Магнати мали найбільше прав у суспільстві, тому що володіли великими земельними маєтками, мали власні війська, судову владу над підданими та могли встановлювати податки і повинності.
- Селяни Галичини та Поділля були безправними, тому що виконували численні повинності, панщина була дуже важкою, а пани розпоряджалися їхнім майном і навіть життям.
- Проживання містян у певній частині міста було зумовлено етнічною приналежністю, традиціями, релігією та ремісничими або торговими інтересами.
- Традиції та звичаї українського народу мають глибоке коріння, оскільки багато з них збереглися донині, передаються з покоління в покоління і є складовою національної ідентичності.
Завдання 9. Обговоріть результати роботи в загальному колі. На основі опрацьованих джерел і §§ 3, 5 доведіть або спростуйте думку: українське суспільство в XVI — першій половині XVII століття було неоднорідним та поліетнічним.
Українське суспільство в XVI — першій половині XVII століття було неоднорідним і поліетнічним. Воно складалося з різних соціальних станів: шляхти, духовенства, міщан, селян і козацтва, кожен із яких мав свої права та обов’язки. Міста були поліетнічними, у них мешкали українці, поляки, вірмени, євреї, татари, греки та інші народи, кожна громада мала власні традиції, самоврядування та релігійні споруди. Така структура суспільства забезпечувала його строкатість і багатокультурність.