§11. Культура України XVI — першої половини XVII ст.

Назад до змісту

1. РОЗВИТОК ОСВІТИ

➡️ Складіть перелік основних подій і явищ, що характеризують розвиток освіти.

Основні події та явища, що характеризують розвиток освіти у XVI — першій половині XVII століття:

• У XVI столітті при православних церквах і монастирях продовжували діяти початкові школи, де навчали читання, письма церковнослов’янською мовою, арифметики та співу.
• Діти із заможних сімей часто здобували домашню освіту, вивчаючи додатково латинську й грецьку мови та основи філософії.
• У 70-х роках XVI століття на українських землях почали з’являтися слов’яно-греко-латинські школи, які наслідували європейські освітні заклади.
• Князь В.-К. Острозький близько 1576 року заснував Острозьку академію, перший освітній заклад на українських землях, який поєднував греко-слов’янські та західноєвропейські латинські культурні традиції й надавав початки вищої освіти.
• Приблизно в 1585 році при Львівському братстві з’явилася перша братська школа. На початку XVII століття їхня кількість зросла до 30.
• Поряд із православними школами діяли католицькі (єзуїтські), протестантські та греко-католицькі (унійні) колегіуми, де навчалися діти як шляхти, так і міщанства.

➡️ Працюємо разом. Складіть перелік основних подій та явищ, що характерні для розвитку освіти цього періоду.

• Продовження діяльності початкових шкіл при церквах і монастирях.
• Поява нових типів закладів: слов’яно-греко-латинських шкіл, братських шкіл, єзуїтських колегіумів, протестантських та унійних шкіл.
• Заснування Острозької академії (близько 1576 р.) – першого закладу вищого типу.
• Доступність освіти для дітей не лише шляхти, а й міщанства.

2. Література і книговидання

➡️ Визначте факти, що характеризують розвиток літератури та книговидання на тогочасних українських землях

Розвиток різноманітних жанрів літератури. Під впливом європейського Відродження поширилася новолатинська поезія, як-от поема «Роксоланія» Себастьяна Кльоновича. Також розвивалася полемічна література (наприклад, «Тренос» Мелетія Смотрицького), ораторсько-проповідницька проза, мемуари та епіграмна поезія.

Значний внесок Івана Федоровича. Він видав у Львові «Апостол» (1574) — першу друковану книгу на українських землях, та «Буквар» (1574) — перший друкований підручник у Східній Європі. В Острозі надрукував Острозьку Біблію (1581) — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Поява перекладів народною мовою. З’явилися переклади біблійних текстів тогочасною українською мовою, зокрема Крехівський Апостол та Житомирське Євангеліє.

Заснування друкарень. Крім друкарні Івана Федоровича, діяла Львівська братська друкарня (з 1586 р.), друкарня Києво-Печерської лаври (з 1615 р.), приватні та мандрівні друкарні. Загалом до середини XVII ст. налічувалося понад 20 друкарень, які були важливими осередками освіти й культури.

➡️ Чи можна вважати твір «Апостол» І. Федоровича твором мистецтва цієї доби? Поясніть свою думку.

Так, «Апостол» Івана Федоровича, безперечно, можна вважати твором мистецтва. Її художня цінність полягає в ілюстраціях, які вважаються першими українськими гравюрами. Гравюра — це вид образотворчого мистецтва, тому наявність цих майстерно виконаних зображень перетворює «Апостол» на витвір мистецтва своєї доби.

3. Архітектура

➡️ Порівняйте розвиток архітектури в XVI ст. та першій половині XVII ст.

Розвиток архітектури в ці періоди мав свої особливості.

Архітектура XVI століття:

• Стиль: Відбувалося поєднання давніх традицій з європейським стилем Ренесанс.
• Особливості: Головну увагу приділяли фасаду будівлі, прикрашаючи його ордерами та ліпленням.
• Оборонні споруди: Будували та перебудовували фортеці й замки для захисту. Навіть деякі монастирі перетворювали на фортеці.
• Церковна архітектура: Православні храми, як-от Богоявленська церква в Острозі, зберігали традиції Русі, але їх також пристосовували до оборони.
• Приклади: Чорна кам’яниця та будинок Корнякта у Львові, Успенська церква, замки в Луцьку, Кременці, Меджибожі.

Архітектура першої половини XVII століття:

• Стиль: Поширювалися елементи європейського стилю бароко, що в поєднанні з місцевими традиціями утворило українське бароко.
• Особливості: В дерев’яних церквах з’явилися зруби у формі вісімки та грушоподібні бані. Будували розкішні палаци магнатів, оточені бастіонами.
• Оборонні споруди: Замість замків почали споруджувати палаци з бастіонними укріпленнями.
• Церковна архітектура: Зводили багато кам’яних церков у стилі українського бароко, а також нові католицькі храми (костели) у стилі раннього бароко.
• Приклади: Замки в Збаражі та Підгірцях, церква Миколи Притиска в Києві, костел єзуїтів та каплиці Боїмів і Кампіанів у Львові.

➡️ Які особливості мали пам’ятки церковної архітектури, зображені на с. 83, 84?

Пам’ятки церковної архітектури, зображені на сторінках, мають такі особливості:

• Богоявленська церква в Острозі була хрестово-купольним храмом, збудованим у традиціях архітектури Русі, але водночас пристосованим до оборони.
• Церква Параскеви в селі Радруж є дерев’яною церквою з ознаками українського бароко. Її особливістю є зруби у формі вісімки, видовжені пропорції та грушоподібна баня.
• Костел Стрітення Господнього у Львові — це католицький храм, збудований у стилі раннього бароко.

4. Образотворче мистецтво

➡️ 1. Порівняйте розвиток образотворчого мистецтва українських земель другої половини XIV — XV ст. та XVI ст. Чи дійсно в ньому з’явилися нові риси?

Так, в образотворчому мистецтві XVI ст. дійсно з’явилися нові риси порівняно з попереднім періодом. Хоча церковний живопис (ікони, фрески) залишався панівним, як і раніше, у XVI ст. відбулися значні зміни:

• Розвиток гравюри. З поширенням книгодрукування виникло мистецтво гравюри. Першими зразками стали ілюстрації Івана Федоровича до «Апостола» та «Букваря».
• Становлення портретного жанру. Під впливом ідей Відродження та гуманізму зародився світський портрет. Художники почали зображувати реальних людей, намагаючись передати їхні індивідуальні риси. Прикладами є портрети князя Яна Гербурта та В.-К. Острозького.
• Нові риси в іконописі. Хоча іконописці дотримувалися традицій Русі, в їхніх роботах також почали з’являтися нові елементи, особливо у львівській та перемишльській школах іконопису.

2. Чи згодні ви з тим, що образотворче мистецтво першої половини XVII ст. є важливим джерелом для вивчення тогочасних подій? Поясніть свою думку.

Так, я згоден. Образотворче мистецтво першої половини XVII ст. є важливим історичним джерелом, оскільки воно відображає різні аспекти життя тогочасного суспільства.

• Історичні події та постаті. Світські гравюри ілюстрували конкретні події. Наприклад, ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб… Петра Конашевича-Сагайдачного» не лише зображують похорон гетьмана, а й уславлюють мужність воїнів-захисників. Портрети, своєю чергою, зберегли для нас образи реальних історичних діячів.
• Соціальне життя. Деякі твори мистецтва відображали побут та працю простих людей. Прикладом є гравюра «Притча про багача і смерть» у «Євангелії учительному», що зображує працю селян.
• Світогляд та ідеї. Розписи у Воздвиженській церкві в Дрогобичі, де біблійні сюжети поєднані з народними орнаментами, свідчать про тісний зв’язок релігійного та народного світосприйняття. Портрети, що прагнули передати характер людини, відображали зростання уваги до людської особистості.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Рівень розвитку освіти на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

Рівень освіти на українських землях у цей період був досить високим і різноманітним. Існували початкові школи при церквах, а для заможних — домашня освіта. Великим досягненням стала поява слов’яно-греко-латинських шкіл, що поєднували місцеві традиції із західноєвропейськими, як-от Острозька академія, яку заснував князь Василь-Костянтин Острозький. Також поширилися братські школи, єзуїтські та протестантські колегіуми, де навчалися не лише діти шляхти, а й міщан. Це свідчить про значний інтерес суспільства до знань та інтеграцію в європейський освітній простір.

Здобутки літератури, книговидання та образотворчого мистецтва як відображення культурного розвитку тогочасного українського суспільства.

Здобутки в культурі відображають динамічний розвиток українського суспільства. Поява книгодрукування, завдяки Івану Федоровичу та іншим, зробила книгу доступнішою, що сприяло поширенню освіти та ідей. У літературі розвивалися нові жанри, як-от полемічна література та новолатинська поезія, що показує активне інтелектуальне життя та відкритість до європейських впливів. В архітектурі та мистецтві поєднувалися власні традиції з рисами Ренесансу та бароко, що породило унікальний стиль українського бароко. Розвиток портретного живопису свідчить про зростання уваги до людської особистості відповідно до гуманістичних ідей того часу.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Як тогочасна українська спільнота могла вирішити освітні проблеми?

Українська спільнота вирішувала освітні проблеми, створюючи різноманітні навчальні заклади. Початкову освіту здобували в школах при церквах і монастирях. Заможні родини організовували домашнє навчання. У 70-х роках XVI століття з’явилися слов’яно-греко-латинські школи, що наслідували європейські зразки. Першою такою школою стала Острозька академія, заснована князем Василем-Костянтином Острозьким близько 1576 року, яка давала початки вищої освіти. Згодом виникли братські школи, перша з яких відкрилася у Львові приблизно у 1585 році; на початку XVII століття їх налічувалося вже близько 30. Також діяли єзуїтські, протестантські та унійні колегіуми.

2. Чи можна вважати успішним розвиток літератури і книговидання на тогочасних українських землях? Чому?

Так, розвиток літератури та книговидання був успішним. Розвивалися різні літературні жанри, зокрема новолатинська поезія під впливом Ренесансу, полемічна література, ораторсько-проповідницька проза та мемуари. Великий внесок зробив першодрукар Іван Федорович, який у 1574 році у Львові видав «Апостол» та «Буквар», а в 1581 році в Острозі — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою (Острозьку Біблію). До середини XVII століття на українських землях діяло понад 20 друкарень, серед яких найбільшою була друкарня Києво-Печерської лаври. Ці друкарні були не лише видавництвами, а й важливими осередками освіти та культури.

3. Чим уславилася архітектура українських земель XVI — першої половини XVII ст.?

Архітектура цього періоду уславилася поєднанням традицій Русі з європейськими стилями Ренесанс та бароко. Пам’ятки Ренесансу збереглися у Львові, наприклад, Чорна кам’яниця та будинок Корнякта на площі Ринок, а також ансамбль Успенської церкви. Через постійні загрози нападів будувалося багато оборонних споруд: перебудовувалися старі замки (у Луцьку, Кам’янці, Мукачеві) та зводилися нові. На початку XVII століття поширився стиль бароко, що в поєднанні з місцевими традиціями породив унікальне явище — українське бароко. Його риси помітні як у дерев’яних церквах (церква Святої Параскеви в Радружі), так і в мурованих (П’ятницька церква у Львові). З’явилися також розкішні палаци магнатів, оточені бастіонами, як-от замки у Збаражі та Підгірцях.

4. Які нові явища набули поширення в образотворчому мистецтві цього періоду? Наведіть приклади зразків іконопису та архітектурних споруд Ранньомодерної доби на теренах України.

В образотворчому мистецтві поширилися нові явища:

• Розвиток гравюри. Це було пов’язано з книговиданням. Першими українськими гравюрами є ілюстрації до «Апостола» Івана Федоровича.
• Становлення жанру портрета. Під впливом ідей Відродження художники почали створювати світські портрети, прагнучи передати не лише зовнішність, а й характер людини. Відомим твором є портрет Варвари Лангиш.
• Нові риси в іконописі. Хоча традиції Русі залишалися панівними, в іконах з’явилися нові риси.

Приклади зразків мистецтва Ранньомодерної доби:

• Іконопис: «Поклоніння волхвів» із села Бусовисько та «Різдво Христове» із села Трушевичі.
• Архітектурні споруди: Успенська церква у Львові, Богоявленська церква в Острозі, церква Воздвиження в Дрогобичі, Підгорецький замок, костел бернардинів у Львові.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

5. На інтерактивній онлайн-карті в мережі інтернет поставте позначки місць, що пов’язані з розвитком культури па теренах України в XVI — першій половині XVII ст. Додайте опис однієї з видатних пам’яток української культури цього періоду (на вибір).

Місця, пов’язані з розвитком культури:

• Острог: центр освіти й книгодрукування, місце заснування Острозької академії.
• Львів: осередок діяльності Львівського братства, книгодрукування, розвитку ренесансної архітектури (Чорна кам’яниця, Успенська церква).
• Київ: центр книговидання, де діяла друкарня Києво-Печерської лаври, та архітектури (церква Миколи Притиска).
• Замки: Луцьк, Кам’янець, Мукачево, Збараж, Підгірці — зразки оборонної та палацової архітектури.
• Дрогобич: відомий дерев’яною церквою Воздвиження з унікальними розписами.
• Радруж та Потелич: села, де збереглися видатні зразки дерев’яної церковної архітектури.

Опис видатної пам’ятки: Острозька академія

Острозька академія, заснована князем Василем-Костянтином Острозьким близько 1576 року, стала першим вищим навчальним закладом на українських землях і в усій Східній Європі. Вона поєднувала греко-слов’янські та західноєвропейські освітні традиції. Тут вивчали «сім вільних мистецтв», мови (церковнослов’янську, грецьку, латинську) та основи філософії. При академії діяли друкарня, де Іван Федорович видав Острозьку Біблію (1581) — перше повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою, та науковий гурток. Сучасники називали цей освітній центр «Волинськими Афінами».

6. Розв’яжіть хронологічну задачу. За матеріалом КУРСУ зі всесвітньої історії та додатковими джерелами складіть перелік історичних осіб, які діяли в той час, коли на українських землях виникла Острозька академія.

Острозька академія була заснована близько 1576 року. У цей період діяли такі історичні постаті:

• В Україні: князь Василь-Костянтин Острозький, меценатка Гальшка Острозька, першодрукар Іван Федорович.
• У світі: польський король Стефан Баторій, англійська королева Єлизавета I, іспанський король Філіп II, імператор Священної Римської імперії Рудольф II, московський цар Іван IV Грозний.

7. Складіть таблицю «Культура України XVI — першої половини XVII ст.» та зробіть висновок.

Висновок: Культура України XVI — першої половини XVII століття розвивалася в тісному зв’язку з європейськими процесами. Заснування вищих шкіл, поширення книгодрукування, поява нових літературних жанрів та мистецьких стилів свідчили про високий культурний потенціал українського суспільства та його прагнення до інтеграції у європейський простір, зберігаючи при цьому власну самобутність.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Обговоріть, які здобутки культури України цього періоду ви вважаєте найважливішими й чому.

Я вважаю, що найважливішими здобутками культури України XVI — першої половини XVII століття були розвиток освіти та книгодрукування.

Тому що ці два явища стали фундаментом для культурного піднесення та збереження національної ідентичності в умовах іноземного панування та релігійного тиску. Освіта формувала нову інтелектуальну еліту, а друковане слово поширювало знання, зміцнювало позиції православної віри та української мови.

Наприклад, заснування Острозької академії близько 1576 року стало першою спробою створити вищу школу, що поєднала б європейські та власні освітні традиції. А діяльність Івана Федоровича, який видав «Буквар» та першу повну друковану Острозьку Біблію, зробила книгу доступнішою для широких верств населення, що мало величезне культурне значення..

Отже, освіта та книгодрукування були ключовими, оскільки вони стимулювали розвиток усіх інших галузей культури — літератури, науки, мистецтва — і допомогли українському суспільству протистояти асиміляції.

9. Відвідайте місцевий художній музей, ознайомтеся з його експозицією за розглянутим періодом і напишіть твір-роздум про вплив здобутків і досягнень культури України XVI — першої половини XVII ст. на формування вашої естетичної культури.

Здобутки української культури XVI-XVII століть: роздуми після відвідин музею

Нещодавно я відвідав художній музей, де експозиція, присвячена мистецтву України XVI — першої половини XVII століття, змусила мене по-новому поглянути на нашу історію. Цей період, як я зрозумів, був часом великих випробувань, але водночас і культурного злету, що справив на мене глибоке враження.

Найбільше мене вразило те, як українські митці вміли поєднувати, здавалося б, несумісні речі. Наприклад, в архітектурі, про яку я читав і бачив на фотографіях, суворі оборонні стіни замків та монастирів поєднуються з витонченими рисами європейського Ренесансу. Дивлячись на зображення Чорної кам’яниці у Львові, я відчуваю не лише захоплення її красою, а й повагу до майстрів, які створювали елегантні фасади, пам’ятаючи про необхідність захисту.

Особливі почуття викликали ікони. Хоча вони створені за давніми канонами, у них відчувається подих нового часу. В іконі «Різдво Христове» із села Трушевичі я побачив не лише священний сюжет, а й спробу художника зробити образи більш живими, людяними. Це поєднання духовної глибини та гуманістичного інтересу до людини формує моє розуміння того, що справжнє мистецтво завжди говорить про вічне через зрозуміле і близьке. Також мене вразив розвиток портрету.

Звісно, не можна оминути й книжкову гравюру. Коли я побачив репродукції ілюстрацій з «Апостола» Івана Федоровича, я зрозумів, що книга в той час була не просто джерелом знань, а справжнім витвором мистецтва. Кожна заставка, кожна літера — це результат кропіткої праці, що наповнює текст особливою урочистістю.

Отже, знайомство з культурою XVI–XVII століть стало для мене важливим уроком. Воно показало, що навіть у найскладніші часи можна створювати величну красу, поєднуючи своє, рідне, із найкращими світовими зразками.