§10. Укладення Берестейської церковної унії

Назад до змісту

1. Причини й передумови укладення Берестейської церковної унії

➡️ Оберіть ключові слова, що пояснюють причини та передумови укладення Берестейської церковної унії.

• Прибічники міжцерковної унії
• Вплив Московського патріархату
• Приєднання православної до католицької
• Рівноправ’я об’єднаних церков
• Реформування православної церкви
• Об’єднання церков у межах Речі Посполитої

📄 Працюємо з джерелом:

Із меморандуму православних єпископів до польського короля Жигмунта (Сигізмунда) III (1594 р.)

Обговоріть зміст джерела та визначте, які прагнення православних єпископів наведено в тексті.

У цьому джерелі православні єпископи висловлюють бажання вийти з-під влади патріархів через їхню недбалість до церковних справ. Вони прагнуть об’єднатися з Католицькою церквою, визнавши своїм пастирем Папу Римського. Також єпископи просять польського короля підтвердити їхні посади та привілеї на вічні часи.

➡️ Складіть таблицю «Передумови та причини укладення Берестейської церковної унії».

2. Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення унійної (греко-католицької) церкви

➡️ Чому українське суспільство було розколоте внаслідок утворення унійної (греко-католицької) церкви?

Українське суспільство було розколоте через низку причин. На церковному соборі в Бересті у 1596 році прихильники та противники унії не змогли дійти згоди й розділилися на два окремі собори. Прихильники унії затвердили її, а противники засудили такі дії.

Король Речі Посполитої підтримав унію, оголосив православну церкву незаконною та скасував рішення її собору. Після цього почався поділ Київської митрополії, а церкви й монастирі силою відбирали у православних та передавали унійцям. Це спричинило тривалу боротьбу між православними та греко-католиками, яку сучасники називали «Русь з Руссю».

Крім того, очікуваного зрівняння у правах греко-католицького духовенства з католицьким не відбулося, що також посилювало напругу. Підготовка до унії трималася в таємниці, тому багато православних вірян не мали змоги долучитися до обговорення.

➡️ Які з наведених причин кризового стану належать до зовнішніх впливів, а які відображають внутрішню ситуацію в православній церкві на українських і білоруських землях XVI ст.?

До зовнішніх впливів належать:

• Несприятливі обставини, такі як захоплення Константинополя османами, через що він втратив статус центру православ’я.
• Зміцнення Московської митрополії, яка прагнула поширити свій вплив на білоруські та українські землі.
• Ускладнення політичної та культурної ситуації в тогочасній Європі, зокрема османські завоювання, Реформація і Контрреформація.

Внутрішню ситуацію в православній церкві відображають:

• Розгортання дискусій і суперечок між православними ієрархами щодо місця церкви в суспільстві та житті людини.
• Наявність серед частини русинської еліти орієнтації на католицизм як умову для успішної кар’єри в Речі Посполитій.
• Відсутність державної підтримки та посилення втручання світських осіб у церковні справи.

➡️ Що спонукало до укладення Берестейської унії?

До укладення Берестейської унії спонукали декілька основних причин. Серед православних ієрархів та русинської знаті були прихильники об’єднання з католицькою церквою, які сподівалися таким чином подолати кризу в православ’ї та зрівнятися у правах із католиками. Православне духовенство також прагнуло позбутися опіки братств.

Крім того, існували й зовнішні чинники. Унія розглядалася як засіб, що перешкодить поширенню впливу новоствореного Московського патріархату на українські та білоруські землі. Католицька церква, зі свого боку, прагнула поширити свій вплив на схід, а влада Речі Посполитої підтримувала унію, оскільки вважала, що єдина віра зміцнить державу.

3. Розвиток полемічної літератури

➡️ Чому в цей період набула розвитку полемічна література? Які теми в ній порушувалися?

Полемічна література набула розвитку в XVI – першій половині XVII ст. через загострення релігійних суперечок, пов’язаних з ідеєю унії православної та католицької церков. Це була своєрідна літературна дискусія, де кожна сторона намагалася довести свою правоту.

У творах полемічної літератури порушувалися такі теми:

• Критика католицизму та обґрунтування переваг православ’я.
• Захист православної віри від окатоличення та полонізації українського населення.
• Обговорення календарної реформи Папи Григорія XIII, яку православні вважали шкідливою.
• Загальні церковно-релігійні та національно-політичні питання того часу.

➡️ Працюємо з джерелом. Із твору Г. Смотрицького «Ключ Царства Небесного» (1587 р.)

Обговоріть зміст джерела та визначте, до чого автор намагався привернути увагу.

У цьому уривку автор Герасим Смотрицький намагається привернути увагу руського народу до дій католицьких священників. Він показує, що вони активно, як усно, так і письмово, намагаються навернути русинів у свою віру. Смотрицький підкреслює, що католики вихваляють свою церкву, водночас принижуючи та зневажаючи православну віру, називаючи її “недовірством, глупством, відступництвом”. Автор застерігає, що, хоча вони й закликають до “єдності”, насправді вони просто хочуть поширити свій вплив, знецінюючи чужу віру.

4. Становище української унійної (греко-католицької) церкви

➡️ Якими були відмінності становища православної та унійної (греко-католицької) церков на українських землях? Чим це можна пояснити?

Після Берестейської унії унійна (греко-католицька) церква користувалася підтримкою влади Речі Посполитої та Папи Римського. Це дозволило їй активно розвиватися, засновувати школи й семінарії та залучати на свій бік шляхту.

Натомість православну церкву оголосили незаконною. У неї силою відбирали храми та монастирі, а вірян спонукали до полонізації.

Ця різниця у становищі пояснюється політикою Речі Посполитої, яка розглядала унію як засіб для зміцнення держави та поширення католицького впливу, тому підтримувала уніатів, водночас утискаючи православних.

➡️ Працюємо з джерелом.

Із твору Мелетія Смотрицького «Виправдання невинності» (1621 р.)

Яку головну думку висловлює автор? Чи згодні ви з нею? Про що свідчить поява таких думок?

Головна думка автора полягає в тому, що національність людини визначається її походженням і “кров’ю”, а не вірою. Зміна релігії не робить русина представником іншого народу, наприклад, іспанцем чи італійцем. Я згоден з цією думкою, адже національність — це щось більше, ніж просто релігія. Поява таких ідей свідчить про те, що в той час почало формуватися поняття нації, незалежне від релігійної приналежності, у відповідь на гострі релігійні конфлікти після унії.

Які висновки можна зробити про вплив унії на життя в Україні на підставі наведених фактів?

На підставі наведених фактів можна зробити висновок, що Берестейська унія мала негативні наслідки для православних українців. Їхні права сильно обмежували: церкви закривали, а церковне майно руйнували. У містах, як-от у Львові, православним, які не перейшли в унію, забороняли займатися торгівлею, вступати до ремісничих цехів та навіть ховати померлих за своїм обрядом. Також їх не допускали до участі в міському самоврядуванні, що свідчить про значне гноблення та дискримінацію.

5. Вплив унії на церковне життя українських земель

➡️ Які чинники сприяли збереженню православної церкви на українських землях?

Збереженню православної церкви на українських землях сприяли декілька чинників. Найголовнішим була широка підтримка з боку різних верств українського суспільства: русинських православних шляхтичів, міщан, селянства та особливо козацтва, яке стало активним захисником віри.

Православне населення чинило активний опір утискам та передачі храмів унійцям. Наприклад:

• У 1599 році міщани та козаки не пустили унійного митрополита Іпатія Потія до Києво-Печерської лаври.
• У 1618 році козаки схопили та втопили представника унійного митрополита Антонія Грековича, який намагався підпорядкувати київські святині.

Завдяки цій боротьбі православним вдалося відстояти свої права. Зокрема, після тривалих зусиль православної шляхти на сеймі, король визнав Києво-Печерську лавру за православними. Захист православ’я став одним із головних гасел у подальшій визвольній боротьбі українського народу.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Історичне значення Берестейської церковної унії. Берестейська унія мала значні й суперечливі наслідки для українського суспільства. З одного боку, вона призвела до глибокого розколу, який сучасники називали «боротьбою Русі з Руссю», та посилила релігійне протистояння. З іншого боку, унія стала поштовхом до створення Української греко-католицької церкви, яка відіграла важливу роль у збереженні національної ідентичності в майбутньому. Також унія сприяла зародженню ототожнення національної належності з релігійною, що мало довготривалий вплив на формування української нації.

Розвиток полемічної літератури. Укладення Берестейської унії спричинило бурхливий розвиток полемічної літератури, яка стала майданчиком для гострих дискусій щодо релігійних та національно-політичних питань. Ця літературна боротьба сприяла розвитку української мови, освіти та суспільно-політичної думки.

Становище православної церкви. Внаслідок укладення Берестейської унії православна церква опинилася поза законом. Влада Речі Посполитої підтримувала уніатів, передаючи їм храми та монастирі й обмежуючи права православних. Проте це викликало потужний опір з боку українського населення, зокрема русинської шляхти, міщанства та козацтва.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Коли утворилася унійна (греко-католицька) церква? Опишіть перебіг подій, що спричинили підписання Берестейської унії.

Унійна (греко-католицька) церква утворилася в 1596 році. Цьому передувала криза в православній церкві, яка страждала від втручання світської влади у свої справи та не мала державної підтримки. Частина православних єпископів прагнула зрівнятися у правах з католицькими, а також позбутися опіки церковних братств. Крім того, існувало бажання уникнути впливу новоствореного Московського патріархату. У 1596 році в місті Берестя польський король Жигмунт III скликав церковний собор для офіційного проголошення унії. Проте учасники розділилися на два окремі собори: прихильників та противників об’єднання. Прихильники на чолі з митрополитом Михайлом Рогозою затвердили акт унії, за яким новостворена церква зберігала православні обряди, але визнавала зверхність Папи Римського.

2. Поясніть, як ви розумієте вислів, що Берестейська церковна унія започаткувала тривалу боротьбу «Русі з Руссю».

Вислів «боротьба Русі з Руссю» означає, що укладення унії призвело до глибокого розколу та конфлікту всередині українського (руського) суспільства. Замість очікуваного об’єднання християн, відбувся поділ на прихильників православ’я та греко-католиків. Король підтримав унію та оголосив православну церкву незаконною, почав відбирати в неї храми й монастирі. Це спричинило ворожнечу та боротьбу між людьми однієї нації, але різної віри, за церкви, майно та вплив. Як зазначила історикиня Н. Яковенко, релігійна належність почала ототожнюватися з національною, протиставляючи «русина-православного» та «ляха-католика».

Які питання порушували та обговорювали автори полемічної літератури?

Автори полемічної літератури обговорювали гострі церковно-релігійні та національно-політичні питання того часу. Вони виступали проти унії з католицькою церквою, критикували католицизм та папську владу. Наприклад, Герасим Смотрицький у своїх творах обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Григорія XIII. Іван Вишенський, який був ченцем на Афоні, у своїх листах висловлювався проти окатоличення й полонізації українців. Загалом, у творах полемістів йшлося про захист православної віри, збереження власної культури та засудження дій тих, хто зрадив батьківську віру.

3. У чому, на вашу думку, полягало значення виникнення полемічної літератури для тогочасної української спільноти?

Значення полемічної літератури було величезним. Вона стала «гарячим покликом до духовної діяльності», пробуджуючи національну свідомість українців. Ці твори допомогли людям розібратися в складних релігійних питаннях і спонукали їх до захисту православної віри, яка стала одним з головних гасел у подальшій визвольній боротьбі. Полемічна література сприяла розвитку української мови та культури, а також об’єднанню православних шляхтичів, міщан, селян та козацтва для опору окатоличенню та полонізації.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу:

1. Місце підписання Берестейської церковної унії: Унія була підписана у місті Берестя (сучасний Брест) у 1596 році.
2. Православні та унійні (греко-католицькі) єпархії Київської митрополії після укладення Берестейської церковної унії: Після унії Київська митрополія розділилася. Деякі єпископи прийняли унію, а деякі залишилися православними, що й призвело до поділу єпархій.

5. Розв’яжіть хронологічну задачу. Пригадайте дати укладення Люблінської і Берестейської уній. Скільки років їх розділяє? Висловіть свої пропозиції щодо того, як краще запам’ятати ці дати.

Люблінська унія була укладена в 1569 році, а Берестейська – в 1596 році.

Щоб знайти, скільки років їх розділяє, треба від більшої дати відняти меншу:

1596 – 1569 = 27 років.

Щоб запам’ятати дати, можна придумати асоціації. Наприклад, Люблінська унія, 1569 рік – цифри 6 і 9 ніби дивляться одна на одну, як два народи, що об’єднуються. А Берестейська унія, 1596 рік – цифри 9 і 6 ніби “перевернулися”, що символізує релігійний “переворот” і розкол у суспільстві.

6. Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Складіть план характеристики Берестейської церковної унії як історичного явища (п’ять-шість пунктів).

План характеристики Берестейської унії:

1. Причини та передумови укладення унії (криза в православній церкві, політичні інтереси Речі Посполитої).
2. Поява полемічної літератури як відповідь на релігійні суперечки.
3. Церковні собори в Бересті у 1596 році та розкол учасників.
4. Основні умови унії (визнання влади Папи Римського, але збереження своїх обрядів).
5. Наслідки укладення унії (розкол українського суспільства, початок боротьби «Русі з Руссю»).
6. Опір православного населення унії та роль козацтва в захисті віри.

Працюємо в малих групах. Створіть візуальний образ, який розкриває зміст понять «унійна (греко-католицька) церква», «церковна унія», «полемічна література».

Унійна (греко-католицька) церква: Можна уявити собі церкву з православними куполами, але з католицьким хрестом нагорі.

Церковна унія: Це як міст між двома різними берегами (православ’ям і католицизмом), але міст хисткий і не всі наважуються ним іти.

Полемічна література: Це ніби двобій на перах замість мечів. Можна намалювати дві відкриті книги, які стоять одна навпроти одної, а між ними схрещені два гусячі пера, як зброя в поєдинку.

7. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини й наслідки дискримінації та утисків православного населення після укладення Берестейської унії.

Проблема (голова риби): Дискримінація та утиски православного населення після укладення Берестейської унії.

Причини (верхні кістки):

• Підтримка унії королем: Польський король Жигмунт III видав універсал з вимогою до всього православного духовенства прийняти унію.
• Православна церква поза законом: Після унії православну церкву оголосили незаконною установою в Речі Посполитій.
• «Право патронату»: Король надавав єпископські кафедри лише тим, хто визнав унію, фактично ліквідувавши православну ієрархію.
• Державна політика: Владна верхівка Речі Посполитої була переконана, що єдина віра зміцнить її державність.

Факти / Наслідки (нижні кістки):

• Захоплення майна: У православних силою відбирали церкви й монастирі та передавали їх унійцям (греко-католикам).
• Полонізація та окатоличення: Православну шляхту активно спонукали до переходу в католицизм та до полонізації.
• Обмеження прав міщан: Участь православного міщанства в роботі міських магістратів обмежували.
• Опір населення: Православні чинили опір. Наприклад, міщани й козаки не пустили унійного митрополита Іпатія Потія до Києво-Печерської лаври, а пізніше втопили в Дніпрі його представника Антонія Грековича.

Висновок (хвіст риби): Утиски православних після Берестейської унії призвели до глибокого розколу в українському суспільстві, започаткували тривалу боротьбу «Русі з Руссю» та перетворили захист православ’я на одне з головних гасел у подальшій визвольній боротьбі українського народу.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Захищаючи свої права після укладення Берестейської церковної унії, прибічники православ’я користувалися допомогою протестантів. Чим, на вашу думку, це було зумовлене? Які способи відстоювання своїх прав могли запропонувати протестанти православним?

Допомога протестантів була зумовлена тим, що і православні, і протестанти були релігійними меншинами в Речі Посполитій і разом зазнавали утисків від католицької церкви та влади. У них був спільний ворог — агресивна політика Контрреформації.

Протестанти могли запропонувати такі способи боротьби:

• Розвиток полемічної літератури: протестанти мали великий досвід у написанні та друкуванні творів на захист своєї віри. Саме за їхнім прикладом православні почали активно використовувати друковане слово.
• Створення шкіл і друкарень: для поширення освіти та власних ідей, що допомогло б православним підвищити свій освітній рівень.
• Політична боротьба: об’єднання зусиль у сеймі для спільного захисту прав на вільне віросповідання.

Метод «Плакат думок». Відобразіть погляди щодо наслідків укладення Берестейської церковної унії.

• Погляд прихильника унії: “Нарешті наша церква оновиться! Ми отримаємо рівні права з католиками, наші священники стануть освіченішими, а ми збережемо свої обряди, визнавши владу Папи Римського. Це крок до єдності та порятунку від впливу Москви”.
• Погляд православного: “Це зрада батьківської віри! У нас силою відбирають церкви та монастирі. Унія — це не об’єднання, а підкорення Риму. Нас обманули, ніякої рівності ми не отримали. Це початок боротьби «Русі з Руссю»”.
• Погляд козака: “Ми — захисники православної віри! Поки ми живі, ми не дозволимо окатоличити нашу землю. Ми не пустили унійного митрополита до Лаври й будемо боротися далі за віру наших предків”.
• Погляд історика: “Унія спричинила глибокий розкол в українському суспільстві, де релігійна належність почала ототожнюватися з національною. Водночас це стимулювало розвиток освіти та літератури з обох боків”.

9. Працюємо в малих групах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог між прибічниками і противниками укладення Берестейської церковної унії.

Прибічник унії (унійний єпископ): Брате, чому ти опираєшся нашому святому ділу? Хіба ти не бачиш, що православна церква в занепаді? Унія з Римом дасть нам змогу підняти освіту духовенства, зрівнятися в правах зі шляхтою-католиками і отримати місця в сенаті! Ми ж зберігаємо наші прекрасні обряди й мову.

Противник унії (представник братства): Яка рівність? Це підкорення! Ви зрадили віру батьків і пішли на таємну змову з королем, не спитавши народ. Вас не вважають рівними, вас називають “наверненими схизматиками”. У нас відбирають церкви, а обіцяних місць у сенаті ви так і не отримали. Це не єдність, а розкол і війна між своїми!

10. Метод «ПРЕС». Дослідіть питання: чи був можливий інший шлях розв’язання релігійних конфліктів на українських землях без Берестейської унії. Наведіть аргументи.

Я вважаю, що інший шлях розв’язання релігійних конфліктів на українських землях без Берестейської унії був можливий.

Тому що головною проблемою був кризовий стан православної церкви та її нерівноправне становище, а не сам факт окремого існування від католицизму. Шлях внутрішньої реформи та здобуття рівних прав міг би вирішити ці проблеми, не спричиняючи глибокого розколу в суспільстві.

Наприклад, існував проєкт, сформований князем В.-К. Острозьким, який виступав за рівноправ’я об’єднаних церков, реформування православної церкви і гарантії її збереження. Також діяльність церковних братств, які відкривали школи й друкарні, вже була кроком до оновлення та зміцнення православ’я зсередини, без необхідності підпорядкування Риму.

Отже, альтернатива у вигляді внутрішнього реформування та діалогу з владою про надання рівних прав існувала. Проте польський король та частина верхівки обрали шлях підпорядкування православної церкви через унію, а не шлях її рівноправного партнерства, що й призвело до тривалого конфлікту «Русі з Руссю» замість очікуваного примирення.