Працюємо в малих групах. Підготуйте мінідослідження за однією з тем (на вибір):
2) Вплив братського руху на українську спільноту XVI ст.
Братський рух виник у XVI столітті через кризу в православній церкві та утиски православного населення. Міщани, за зразком ремісничих цехів, почали створювати церковні братства, щоб дбати про свої храми, допомагати бідним і хворим. Згодом їхня діяльність розширилася, і вони стали на захист прав православних українців.
Основні напрямки діяльності братств були такими:
- Захист віри та самобутності. Вони захищали православну церкву та національно-релігійну ідентичність українського населення.
- Освіта і книгодрукування. Братства засновували друкарні та школи, де навчали дітей. Вони організовували випуск і поширення доступної православної літератури.
- Правовий захист. Братчики готували скарги до суду, надсилали посольства до короля та шукали допомоги у шляхти для захисту прав православних.
- Благодійність. Вони позичали гроші збіднілим членам братства та влаштовували притулки для хворих.
Найвпливовішим стало Львівське Успенське ставропігійне братство. Воно отримало право не підкорятися місцевим єпископам, а бути залежним лише від патріарха. Близько 1585 року братство заснувало у Львові школу, а також організувало друкарню, шпиталь-притулок і збудувало Успенську церкву.
Діяльність братств мала великий вплив. Вони змогли зменшити поширення католицизму на українських землях завдяки своїй просвітницькій роботі. Цей рух активізував національно-культурне пробудження українства та допомагав зберегти ідентичність, хоча й не зміг повністю вирішити кризові явища всередині православної церкви.
Робота з історичними джерелами
Ознайомтеся з текстами джерел і визначте, яку інформацію про вивчені події та процеси можна за ними отримати.
З «Артикулів, що належать до з’єднання з Римською церквою»
Цей документ показує, чого хотіли православні єпископи, коли погоджувалися на унію з католицькою церквою. Вони просили, щоб високі церковні посади давали тільки людям «руського народу», тобто українцям та білорусам. Також вони хотіли отримати місця в сенаті, щоб мати більший вплив, як у католицьких єпископів. Ще вони вимагали повернути церковні землі, які забрали, і щоб світська влада не втручалася у справи церкви після смерті єпископа. Це джерело говорить про те, що православні ієрархи прагнули зрівнятися у правах і привілеях з католиками та захистити свої економічні інтереси.
Із настанов київського унійного митрополита Йосифа Велямина Рутського про поширення унії в Києві (1618 р.)
Цей текст розкриває, як унійний митрополит планував поширювати свою віру в Києві. Він вважав, що для успіху йому потрібні гроші та житло в місті. Він пропонував відкрити при Софійському монастирі школу з ученими монахами-уніатами й зайняти інші київські монастирі, які належали королю. Великою перешкодою він називав православне братство, яке об’єднувало противників унії, і вважав, що його потрібно ліквідувати або змінити. Цей документ показує методи поширення унії (освіта, захоплення монастирів) та головних супротивників цього процесу — православні братства.
Зі щоденника польського хроніста Яна Велевицького про запрошення до Луцька місцевим католицьким єпископом єзуїтів (1604 р.)
Цей уривок розповідає про те, як католицький єпископ у Луцьку боровся з іншими вірами. Він побачив у місті багато «єретиків і схизматиків» (тобто протестантів і православних) і вирішив запросити єзуїтів. Вони мали заснувати колегію (школу), щоб посилити позиції католицизму. Це джерело є прикладом Контрреформації на українських землях, коли католицька церква за допомогою освіти намагалася повернути свій вплив.
Зі скарги Львівського Успенського братства на утиски православної громади міста місцевою владою (1593 р.)
Ця скарга показує, як утискали православних міщан у Львові ще до Берестейської унії. Міська рада силою змушувала їх визнавати владу Папи Римського, святкувати католицькі свята, а тих, хто не слухався, кидали до в’язниць і штрафували. У тексті наведено приклад, як заарештували ремісників за те, що вони не святкували католицьке свято і не ходили на проповіді до костелу. Це джерело свідчить про релігійний примус і дискримінацію, а також показує, що братства виступали на захист прав православних
ІІІ. Робота в малих групах
Я готував мінідослідження про вплив братського руху. З’ясував, що церковні братства були дуже важливими для українців у XVI столітті. Вони не лише дбали про церкви та допомагали бідним, але й стали справжніми центрами захисту православної віри та української культури. Братства відкривали школи й друкарні, як, наприклад, Львівське братство, і цим допомагали людям залишатися собою в умовах тиску. Також цікаво було б послухати дослідження про вплив протестантизму, адже їхні ідеї, наприклад, про переклад Біблії народною мовою, підштовхнули й православних до культурного розвитку, як це сталося з Пересопницьким Євангелієм.
ІV. Підсумки заняття
Спільне формулювання висновків про те, як проведене практичне заняття сприяло поглибленню знань і уявлень про розглянутий період історії України.
Це практичне заняття допомогло краще зрозуміти, наскільки складним було релігійне життя на українських землях у XVI – першій половині XVII століття.
- Ми побачили, що православна церква переживала кризу через тиск з боку влади та внутрішні негаразди.
- Аналіз джерел показав, що українське суспільство шукало різні шляхи виходу з цієї ситуації. Частина вищого духовенства вбачала порятунок в унії з Римом, сподіваючись отримати рівні права з католиками, що видно з «Артикулів».
- Водночас міщанство об’єднувалося в братства, які захищали православ’я, відкривали школи та чинили опір утискам, про що свідчить скарга Львівського братства.
- Стало зрозуміло, що Берестейська унія 1596 року не принесла миру, а навпаки, призвела до глибокого розколу і боротьби «Русі з Руссю».
- Джерела показали, що і католики (через єзуїтські колегії), і уніати, і православні (через братські школи) розуміли важливість освіти для поширення своїх ідей.
Загалом, заняття показало, що релігійні питання були тісно пов’язані з політикою, культурою та боротьбою українців за збереження власної ідентичності.